Artificial Intelligence

Автор висловлює сумнів у тому, що штучний інтелект буде завжди позаду людини у сфері креативності. Він згадує, як у третій частині «Мандрів Гуллівера» в Академії Лагадо професор працює над пристроєм, «завдяки якому найневігласніша людина за помірну плату і з невеликою фізичною працею зможе писати книги з філософії, поезії, політики, права, математики і богослов’я, без найменшої допомоги генія чи навчання». Девіду тут одразу вбачається архетип сучасних програм для обробки/генерації природної мови, а ілюстрація до книги навіть має дивну схожість із кремнієвим чипом, що зображений на ній. Свіфт вважав такий пристрій неможливим і потенційно небезпечним абсурдом, тоді як зараз навколо ГШІ точаться непрості спори, а сам він став реальністю. Але навіть попри швидкий розвиток ШІ багато експертів продовжують наполягати на тому, що машини ніколи не набудуть творчих здібностей, притаманних людині. Студентів запевняють, що навички кидати виклик, переформульовувати та генерувати нові ідеї, яких вони набувають в університеті, будуть затребуваними упродовж усього їхнього трудового життя. Девід Сандерс висловлює обґрунтований сумнів з цього приводу, аналізуючи свій практичний досвід, набутий на початку власної кар’єри. Він займався прогнозуванням структури білків та їх раннім комп’ютерним прогнозуванням. Він навчився передбачати структуру білків і навіть створив модель, яка втілювала його методи. Пишаючись своїми здогадками він вважав себе досить розумною і творчою людиною. Два десятиліття потому нейромережева програма під назвою AlphaFold трансформувала процес прогнозування структури білків: не використовуючи ті самі принципи, ШІ зміг навчитися на величезній базі даних послідовностей і структур. Відтепер, каже Девід, я не відчуваю себе настільки креативним. Очевидно, що давнішнє осяяння було не більше, ніж рутинним розпізнаванням шаблонів, яке можна здійснити за допомогою електронного пристрою. Тепер Девід Сандерс піддає сумніву завищені людські претензії на креативність та закликає переглянути природу людської творчості.

Детальніше: https://is.gd/wRutJA, https://is.gd/hqw5Zl

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Якісна освіта та навчання для всіх» представлена добірка матеріалів під назвою «Цифрові байти / Digital Byte», підготовлена членами спільноти Європейського хабу цифрової освіти (EDEHub). За даними аналітичного центру Європейського парламенту 14% робочих місць у країнах ОЕСР високо автоматизовані, а ще 32% можуть зазнати істотних змін внаслідок поширення новітніх технологій, зокрема – МН та ШІ. Зважаючи на це, освіта та навчання відіграватимуть все більшу роль у підготовці робочої сили, здатної використовувати новітні технології з максимальною ефективністю. Експерти звертають увагу на можливості та загрози розповсюдження ШІ. Доступ машин до великої кількості особистих даних потенційно може мати серйозні наслідки для конфіденційності та стеження (особливо – якщо йдеться про неповнолітніх), індивідуальна та соціальна поведінка може бути кількісно визначена, відслідкована та передбачена. Законодавство ЄС, що наразі активно формується у сфері ШІ, пропонує класифікувати системи штучного інтелекту відповідно до ймовірних ризиків, які вони несуть, а також спеціальним чином регулювати ШІ, встановлюючи вимоги до його розробки та використання. Для освітнього сектору Європейська комісія у 2022 році розробила «Етичні рекомендації щодо використання штучного інтелекту та даних у викладанні та навчанні». Документ є частиною «Плану дій цифрової освіти» (2021-2027). Він призначений надати допомогу викладачам у їх кращому зрозумінні потенціалу штучного інтелекту в освіті, підвищити їх обізнаність в частині потенційних ризиків.

Детальніше: https://is.gd/XtOI9i, https://is.gd/TF21oV, https://is.gd/2FosMU, https://is.gd/ORguXu, https://is.gd/ZtUhT3, https://is.gd/qEYkF1

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

У ній наголошується, що нові потужні технології змінюють роботу університетів. Так, від моменту появи ChatGPT та його наступника GPT-4 освітяни почали активно аналізувати потенційні можливості й ризики їх застосування. І хоча основна дискусія поки що зосереджена на майбутньому впливі ШІ, багато університетів перенесли її у практичну площину. Автори описують п’ять способів, якими штучний інтелект вже трансформує освіту. Перший – зміна бізнес-моделей освітніми компаніями. Turnitin прискорив запуск детектора ШІ, Duolingo використав GPT-4, щоб допомогти учням перевірити свої мовні навички, а компанія Chegg відчула зменшення кількості підписок на свої послуги, оскільки багато потенційних клієнтів почали звертатись по допомогу до штучного інтелекту. ШІ може створити навчальний матеріал, вважає Роуз Лакін, професор Лабораторії знань UCL: «Звичайно, це потребує контролю якості, тому що будуть помилки; але контроль якості набагато дешевший, ніж виробництво матеріалу… Постраждав видавничий та освітній сектор. Компанії мають усвідомити це та проаналізувати, як змінюються вимоги студентів … і працювати, щоб заповнити ці прогалини». Другий спосіб – використання ботів для допомоги у навчанні. Ці боти можуть надати особисту підтримку, підтримку благополуччя та консультації 24/7, чого студенти раніше ніколи не могли мати. Третій – зменшення тиску на репетиторів під час підготовки вступу до ЗВО. За словами Ріка Кларка з Технічного університету Джорджії, використання штучного інтелекту дозволить аналізувати рівень підготовки абітурієнтів та оцінювати його щоб звільнити час персоналу для роботи з найбільш перспективними кандидатами. Четвертий спосіб – новий стиль роботи з пошуку журнальних статей і аналізу цитувань. Вже не повернуться часи, коли академіки покладались на каталог університетської бібліотеки або Google Scholar для вивчення океану наукових робіт. На початку 2020-х років на ринку з’явилася низка нових інструментів (Connected Papers, Inciteful, LitMaps), кожен з яких забезпечує набагато зручнішу візуалізацію пошукових результатів. ResearchRabbit чудово підходить не лише для визначення широко цитованих статей, але й для надання корисних графіків, які показують, хто саме їх цитує. Серед нових продуктів на ринку стартап із Брукліна Scite. Він обіцяє надавати «надійні відповіді безпосередньо з повного тексту дослідницьких статей» на додаток до функціоналу визначення корисних статей, аналізу цитат і перевірки фактів за допомогою ШІ. І, нарешті, п’ятий спосіб – пошук текстів для читання. Менше 10-ти років тому Інститут штучного інтелекту Аллена запустив Semantic Scholar з інструментом обробки природної мови, який надає однорядкові резюме наукової літератури. Станом на минулий рік його текстовий корпус охоплює понад 200 мільйонів публікацій у всіх галузях знань. Оновлена за допомогою ШІ версія Bing використовується для перегляду та оцінювання опублікованих наукових досліджень. Тепер можна не читати багато джерел щоб зрозуміти суть, адже у багатьох випадках створені за допомогою ШІ резюме виявляються більш корисними для нефахівців, ніж авторські анотації.

Детальніше: https://is.gd/n7iYRB, https://is.gd/C2gOpq, https://is.gd/R870Qs

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

У ній наголошується, що «нескінченні» дослідницькі бюджети дозволили промисловості випередити академічну науку. Промислові інвестиції у ШІ в усьому світі лише у 2022 році становили, за даними Стенфордського університету, майже 92 млрд дол. США. Звісно, у «неконтрольованій гонці» зі створення та упровадження технологій, які потенційно можуть змінити епоху, академічні кола залишилися позаду корпоративних гігантів. Але навіть за таких умов вчені можуть відігравати важливу роль, якщо займуться спрямуванням нових технологій на суспільне благо та їх регулюванням. Мова у першу чергу про штучний інтелект та забезпечення його функціонування в етичних рамках. Британський вчений-комп’ютерник Джеффрі Хінтон, якого називають «хрещеним батьком ШІ», заявив, що шкодує про справу свого життя, оскільки ШІ заважає зупинити «поганих акторів, які роблять погані речі». За словами Аніла Сета, професора когнітивних та обчислювальних нейронаук в Університеті Сассекса, науковці мають допомогти громадськості зрозуміти ШІ, визначити, до чого може призвести ця технологія, і сформувати регулювання для боротьби з її негативними наслідками. Карісса Веліз, філософ з Інституту етики у галузі ШІ при Оксфордському університеті зазначила, що науковий внесок у регулювання ШІ є надзвичайно важливим, оскільки, на відміну від інших технологій рішення про застосування ШІ приймаються виключно корпораціями. Науковці можуть відігравати важливу роль у формуванні галузевих стандартів.

Детальніше: https://is.gd/hNBirx, https://is.gd/R870Qs

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини