ЯК ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВЖЕ ЗМІНИВ ВИЩУ ОСВІТУ

ЯК ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВЖЕ ЗМІНИВ ВИЩУ ОСВІТУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса та Джека Гроува «П’ять способів, якими штучний інтелект вже змінив вищу освіту».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса та Джека Гроува «П’ять способів, якими штучний інтелект вже змінив вищу освіту».
У ній наголошується, що нові потужні технології змінюють роботу університетів. Так, від моменту появи ChatGPT та його наступника GPT-4 освітяни почали активно аналізувати потенційні можливості й ризики їх застосування. І хоча основна дискусія поки що зосереджена на майбутньому впливі ШІ, багато університетів перенесли її у практичну площину. Автори описують п’ять способів, якими штучний інтелект вже трансформує освіту. Перший – зміна бізнес-моделей освітніми компаніями. Turnitin прискорив запуск детектора ШІ, Duolingo використав GPT-4, щоб допомогти учням перевірити свої мовні навички, а компанія Chegg відчула зменшення кількості підписок на свої послуги, оскільки багато потенційних клієнтів почали звертатись по допомогу до штучного інтелекту. ШІ може створити навчальний матеріал, вважає Роуз Лакін, професор Лабораторії знань UCL: «Звичайно, це потребує контролю якості, тому що будуть помилки; але контроль якості набагато дешевший, ніж виробництво матеріалу… Постраждав видавничий та освітній сектор. Компанії мають усвідомити це та проаналізувати, як змінюються вимоги студентів … і працювати, щоб заповнити ці прогалини». Другий спосіб – використання ботів для допомоги у навчанні. Ці боти можуть надати особисту підтримку, підтримку благополуччя та консультації 24/7, чого студенти раніше ніколи не могли мати. Третій – зменшення тиску на репетиторів під час підготовки вступу до ЗВО. За словами Ріка Кларка з Технічного університету Джорджії, використання штучного інтелекту дозволить аналізувати рівень підготовки абітурієнтів та оцінювати його щоб звільнити час персоналу для роботи з найбільш перспективними кандидатами. Четвертий спосіб – новий стиль роботи з пошуку журнальних статей і аналізу цитувань. Вже не повернуться часи, коли академіки покладались на каталог університетської бібліотеки або Google Scholar для вивчення океану наукових робіт. На початку 2020-х років на ринку з’явилася низка нових інструментів (Connected Papers, Inciteful, LitMaps), кожен з яких забезпечує набагато зручнішу візуалізацію пошукових результатів. ResearchRabbit чудово підходить не лише для визначення широко цитованих статей, але й для надання корисних графіків, які показують, хто саме їх цитує. Серед нових продуктів на ринку стартап із Брукліна Scite. Він обіцяє надавати «надійні відповіді безпосередньо з повного тексту дослідницьких статей» на додаток до функціоналу визначення корисних статей, аналізу цитат і перевірки фактів за допомогою ШІ. І, нарешті, п’ятий спосіб – пошук текстів для читання. Менше 10-ти років тому Інститут штучного інтелекту Аллена запустив Semantic Scholar з інструментом обробки природної мови, який надає однорядкові резюме наукової літератури. Станом на минулий рік його текстовий корпус охоплює понад 200 мільйонів публікацій у всіх галузях знань. Оновлена за допомогою ШІ версія Bing використовується для перегляду та оцінювання опублікованих наукових досліджень. Тепер можна не читати багато джерел щоб зрозуміти суть, адже у багатьох випадках створені за допомогою ШІ резюме виявляються більш корисними для нефахівців, ніж авторські анотації.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-08
Share
372
РОЛЬ АКАДЕМІЧНИХ КІЛ У ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

РОЛЬ АКАДЕМІЧНИХ КІЛ У ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Академічні уми життєво важливі коли зростають побоювання, що штучний інтелект вийде з-під контролю».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Академічні уми життєво важливі коли зростають побоювання, що штучний інтелект вийде з-під контролю».
У ній наголошується, що «нескінченні» дослідницькі бюджети дозволили промисловості випередити академічну науку. Промислові інвестиції у ШІ в усьому світі лише у 2022 році становили, за даними Стенфордського університету, майже 92 млрд дол. США. Звісно, у «неконтрольованій гонці» зі створення та упровадження технологій, які потенційно можуть змінити епоху, академічні кола залишилися позаду корпоративних гігантів. Але навіть за таких умов вчені можуть відігравати важливу роль, якщо займуться спрямуванням нових технологій на суспільне благо та їх регулюванням. Мова у першу чергу про штучний інтелект та забезпечення його функціонування в етичних рамках. Британський вчений-комп’ютерник Джеффрі Хінтон, якого називають «хрещеним батьком ШІ», заявив, що шкодує про справу свого життя, оскільки ШІ заважає зупинити «поганих акторів, які роблять погані речі». За словами Аніла Сета, професора когнітивних та обчислювальних нейронаук в Університеті Сассекса, науковці мають допомогти громадськості зрозуміти ШІ, визначити, до чого може призвести ця технологія, і сформувати регулювання для боротьби з її негативними наслідками. Карісса Веліз, філософ з Інституту етики у галузі ШІ при Оксфордському університеті зазначила, що науковий внесок у регулювання ШІ є надзвичайно важливим, оскільки, на відміну від інших технологій рішення про застосування ШІ приймаються виключно корпораціями. Науковці можуть відігравати важливу роль у формуванні галузевих стандартів.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-07
Share
335
МОДЕЛЬ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ CHATGPT

МОДЕЛЬ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ CHATGPT

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Дж.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Дж.
Волбенка «Швидка розробка як академічна навичка: модель ефективної взаємодії із ChatGPT». У ній наголошується, що збір інформації від штучного інтелекту вимагає нового рівня навичок пошуку, який включає створення ефективних підказок, а також критичну навігацію та оцінку результатів. Незважаючи на активні дебати щодо доцільності використання штучного інтелекту у системі вищої освіти та оцінювання, вже зараз зрозуміло, що він буде використовуватись студентами незалежно від встановлених заборон й запровадження надійної ідентифікації спеціальними детекторами академічної доброчесності. Отже, нам потрібно змінити перестороги та почати розглядати використання штучного інтелекту як нову академічну навичку. Адже чат-боти ШІ, такі як ChatGPT, від початку задумувалися як помічники у системі пошуку інформації. Є усталена практика навчання студентів ефективним пошуково-дослідницьким навичкам, яка включає ефективний пошук у каталозі бібліотеки, пошук у базі даних, пошук за ключовими словами та використання логічних операторів, а коли літературу знайдено – розгортання методів skimming та сканування, таких як SQ3R, для пошуку корисної інформації. Наразі необхідно удосконалити модель ефективної роботи з інформацією для перетворення основних принципів швидкого проектування в академічну навичку. Адріан Дж. Волбенк пропонує модель ТАР (Topic, Action, Parameters /Тема, Дія, Параметри). Крок перший – ретельне визначення теми для найбільш точних та релевантних результатів (тема має бути сформульована точно та лаконічно, детально та конкретно, з урахуванням контексту). Крок другий – визначення мети та ролі для дії чи активності («написати резюме основних аргументів» або «діяти як учасник дебатів/філософ» дозволить спрямувати бота відповідно до вашого пріоритету). Третій крок – вказати додаткові деталі або обмеження, щоб уточнити відповідь (довжина відповіді, посилання, пояснення чи висновки). Без цього результати будуть надто розпливчастими чи узагальненими, щоб відповідати академічному стандарту вищої освіти, крім того, вони можуть створити когнітивне перевантаження надмірною сторонньою, недоречною чи ненадійною інформацією. Але відповідне навчання студентів та плекання у них критичного мислення дозволять використовувати ШІ в цілому та ChatGPT як зручний інструмент роботи з інформацією.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-01
Share
515
ЮНЕСКО: НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ЗІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ЮНЕСКО: НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ЗІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) опубліковано звіт «Картографування схвалених урядом навчальних програм ШІ», підготовлений відділом з технологій і штучного інтелекту в освіті групи «Майбутнє навчання та інновацій».

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) опубліковано звіт «Картографування схвалених урядом навчальних програм ШІ», підготовлений відділом з технологій і штучного інтелекту в освіті групи «Майбутнє навчання та інновацій».
Упровадження штучного інтелекту вже докорінно змінило спосіб взаємодії людей у своїх суспільствах, що робить актуальними питання захисту прав людини, юридичної відповідальності, філософських аспектів використання штучного інтелекту та його подальшого розвитку. ШІ продовжить змінювати природу життя та роботи, і тому його базове розуміння зараз є критично важливим компонентом у концепції «освіченого громадянина», незалежно від того, стане він фахівцем з ШІ чи ні. Ураховуючи важливість компетенцій ШІ, траєкторії розвитку цієї галузі та інтеграції ШІ в інші сфери, доволі дивно, що так мало країн офіційно інтегрували цю тематику в освіту. Розуміння того, що таке штучний інтелект, як він працює та що він може робити, дає учням можливість краще розуміти свій світ, відстоювати власні права та права інших, а також використовувати технології і дані для суспільного блага. Уряди мають забезпечити створення навчальних програм ШІ з чітко визначеними результатами навчання, узгоджених з цілями національної політики та міжнародними стандартами прав людини та етики. Вони мають також заохочувати освітян до розвитку креативності студентів у сфері ШІ, розуміння етики, розуміння алгоритмів і даних, що лежать в основі інструментів ШІ. До розробки та упровадження навчальних програм з штучного інтелекту має застосовуватись гуманістичний підхід, щоб забезпечити захист фундаментальних прав людей (включаючи конфіденційність даних), сприяти інклюзії та справедливості. Технологія штучного інтелекту є новою предметною галуззю для шкіл у всьому світі. Урядам, школам і вчителям не вистачає знань для визначення компетенцій ШІ та розробки відповідних навчальних програм. У цьому дослідженні проаналізовані існуючі навчальні програми ШІ, зокрема – їх зміст та результати навчання, окреслено механізми розробки, валідації, узгодження, навчальних інструментів. Подано міркування щодо розроблення національних навчальних планів або інституційних програм навчання та упровадження стратегій розвитку компетенцій ШІ. Вивчено поточну практику розроблення та упровадження програм ШІ у початковій та середній школі. Під навчальними програмами ШІ у рамках даного дослідження розуміються структуровані програми навчання, що охоплюють тематику, пов’язану зі ШІ, які схвалені національним або регіональним урядом та орієнтовані на учнів загальноосвітніх шкіл. Воно не стосується навчальних програм, розроблених для закладів спеціалізованої технічної та професійної освіти, ЗВО та неформального навчання.
Детальніше: https://is.gd/WvtDQJ
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-31
Share
506
ALL DIGITAL ACADEMY

ALL DIGITAL ACADEMY

В рамках проєкту ЄС із підтримки освітян у сфері нових технологій, який реалізується упродовж 2022-2024 років, створена нова платформа ALL DIGITAL Academy.

В рамках проєкту ЄС із підтримки освітян у сфері нових технологій, який реалізується упродовж 2022-2024 років, створена нова платформа ALL DIGITAL Academy.
Вона пропонує інструменти підвищення кваліфікації за новими цифровими технологіями, зміцнення потенціалу та підключення навчальних центрів для цифрової трансформації, подолання розриву у цифрових навичках. Цифрові технології постійно розвиваються, серед них найбільш затребувані останнім часом – технології штучного інтелекту та інтернету речей. ALL DIGITAL Academy, яка знаходиться на стику навчання, інновацій і технологій, слідуватиме Плану дій з цифрової освіти, згідно з яким цифрові компетенції є ключовими навичками для усіх освітян. Очікується, що педагогічні та науково-педагогічні працівники зможуть підвищувати на платформі свої знання щодо новітніх цифрових технологій завдяки участі в онлайн-тренінгах; розвиватимуть навички викладання, використовуючи інструменти самооцінки, методології навчання та викладання; об’єднаються у спільноту практиків, щоб ділитися кращим досвідом. Наразі ALL DIGITAL Academy запускає відкриті масові онлайн-курси з питань штучного інтелекту та інтернету речей; надає доступ до відкритих освітніх ресурсів OER; пропонує ресурси та інструменти на основі Digital Competence Framework for Citizens.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новин #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_ВідкритаНаука
2023-05-31
Share
453
КОНКУРСИ «ЦИФРОВА ЄВРОПА»

КОНКУРСИ «ЦИФРОВА ЄВРОПА»

Програма «Цифрова Європа» оголосила 14 нових конкурсів для державного та приватного секторів, громадських організацій, закладів вищої освіти, наукових установ, ІТ-компаній.

Програма «Цифрова Європа» оголосила 14 нових конкурсів для державного та приватного секторів, громадських організацій, закладів вищої освіти, наукових установ, ІТ-компаній.
Програма спрямована на розвиток цифрових навичок та розбудову цифрової інфраструктури країн ЄС на період до 2027 року. Вона покликана прискорити економічне відновлення та трансформувати європейське суспільство й економіку, зокрема – малі та середні підприємства. Головними напрямками програми є: штучний інтелект, дані та хмарні послуги; використання цифрових технологій в економіці та суспільстві; цифрові навички. Пріоритетна тематика: розроблення спільної платформи для управління промисловими ініціативами в аеронавтиці та секторі безпеки; реалізація концепції CitiVerse – для розробки віртуальних світів, покращення соціальних, архітектурних, культурних аспектів просторів життєдіяльності; впровадження Геному Європи – європейської геномної бази генетичних варіацій; створення Цифрового паспорту продукту – інформаційної системи, яка надає доступ до даних щодо сталості продукту; розгортання об’єднаної інфраструктури для відділень інтенсивної терапії в ЄС; заохочення навчання в галузі STEM і створення кар’єри в IT; підтримка розвитку європейської мережі закладів професійної та вищої освіти; протидія онлайн-дезінформації; підтримка Національних центрів безпечного Інтернету. Терміни подання заявок вказані в умовах окремих конкурсів.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-05-30
Share
374
ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗДОРОВОГО КОГНІТИВНОГО СТАРІННЯ

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗДОРОВОГО КОГНІТИВНОГО СТАРІННЯ

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Використання технологій для сприяння здоровому когнітивному старінню».

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Використання технологій для сприяння здоровому когнітивному старінню».
У ній наголошується, що світ старішає, збільшується тривалість життя, знижується народжуваність. Стають все більш затребуваними нові способи виявлення та боротьби з розумовою відсталістю у літніх людей. Адже по мірі зростання кількості та частки людей старшого віку, когнітивні проблеми стають дедалі гострішою проблемою для систем охорони здоров’я та суспільства в цілому. Тут можуть допомогти системи, побудовані на використанні робототехніки та штучного інтелекту, – вони не лише діагностують, а й придатні для реабілітації людей із когнітивними проблемами. Традиційні моделі діагностики та лікування вимагають залучення великої кількості лікарів-терапевтів та численних візитів пацієнтів до лікарень або центрів реабілітації. Використання передових технологій може подолати ці обмеження: команда фахівців з ОАЕ створила робота, який розмовляє арабською і за зовнішністю нагадує літнього чоловіка. Датчики та камери дозволяють «йому» виявляти емоції та рухи співрозмовника, він може автономно оцінювати когнітивні здібності у людей, які перенесли інсульт.
Детальніше: https://is.gd/sSPXIJ
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
2023-05-30
Share
236
ЮНЕСКО: CHATGPT І ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ВИЩИЙ ОСВІТІ

ЮНЕСКО: CHATGPT І ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ВИЩИЙ ОСВІТІ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано Керівництво «ChatGPT і штучний інтелект: короткий посібник».

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано Керівництво «ChatGPT і штучний інтелект: короткий посібник».
У ньому ChatGPT розглядаться як інструмент штучного інтелекту, який стрімко захопив світ, залучивши 100 мільйонів користувачів лише через два місяці після запуску. Посібник містить огляд роботи ChatGPT (безкоштовна версіїя GPT-3.5, доступна на момент написання документу) і пояснення щодо можливості його використання у вищій освіті. Також у ньому розглядаються етичні проблеми та ризики використання ШІ у вищій освіті, пропонуються практичні кроки з їх подолання чи нівелювання. Оскільки посібник було опубліковано у квітні 2023 року, а сфера штучного інтелекту постійно розвивається, читачам радять працювати з надійними джерелами.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-29
Share
463
ВИКОРИСТАННЯ CHATGPT У ДОСЛІДЖЕННЯХ МОЖЕ МАТИ ДУЖЕ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

ВИКОРИСТАННЯ CHATGPT У ДОСЛІДЖЕННЯХ МОЖЕ МАТИ ДУЖЕ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дірка Ліндебаума «Дослідники, які використовують ChatGPT, схожі на індиків, які голосують на Різдво».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дірка Ліндебаума «Дослідники, які використовують ChatGPT, схожі на індиків, які голосують на Різдво».
Автори звертають увагу на те, що технологія генеративного штучного інтелекту загрожує збіднити дослідження та зруйнувати здатність людей розуміти соціальний світ. З моменту запуску ChatGPT наприкінці листопада минулого року документів та статей про можливості й небезпеки ШІ для навчання та педагогіки стало багато. Але про вплив на дослідження дискусія майже не ведеться, тоді як в окремих дисциплінах суспільних наук ChatGPT вже діє як співавтор. Дослідники схвильовано стрибають на підніжку потяга ШІ, щоб встигнути використати новий інструмент та зробити дослідницький процес більш «ефективним». Однак, слід серйозно подумати як мінімум над трьома наслідками використання ChatGPT у дослідженнях. Перша проблема в тому, що використання технології для складання оглядів літератури збіднює наші власні аналітичні здібності та теоретичну уяву. Здатність розуміти поточну літературу і використовувати уяву має вирішальне значення для розв’язання теоретичних завдань, пояснень, розуміння практики. Ризик полягає в тому, що надмірна залежність від ChatGPT призведе до декваліфікації розумової сфери, зробить нас погано підготовленими до вирішення нових складних проблем. Друга проблема пов’язана з використанням ChatGPT у соціальних дослідженнях, що суттєво змінює спосіб теоретизації: технологія обробляє дані за допомогою обчислень та формальної раціональності, а не суджень та раціональності. Коли ШІ застосовується до теоретизування, він втілює припущення, що світ заснований на абстрактних та формальних процедурах, правилах та законах, які універсально застосовуються. Це – світогляд, який за твердженням Макса Вебера, завдає шкоди громадському життю. Третя проблема використання ChatGPT у дослідженнях полягає в тому, що це спотворює умови чесного та дійсно конкурентного ринку найкращих ідей. Публікації мають наукову цінність, разом із тим вони важливі для кар’єрного зростання та статусу вченого. Наявні труднощі з отриманням постійних посад породжують у людей сильну спокусу пропустити важку власну інтелектуальну роботу з обмірковування та написання добре продуманих статей у гонитві за довгим списком публікацій у резюме. Не усі готові побачити та прийняти ці ризики. Стрімкий процес залучення ChatGPT в усі види діяльності, включно з дослідницькою, дає підстави прогнозувати його широке використання у майбутньому. Тим не менш, важливо розуміти, що дослідники, зрештою можуть втратити здатність пояснювати та розуміти соціальний світ. То ж на питання «Хто хоче бути індичкою, яка голосує за це похмуре Різдво?» автори статті відповідають «Ні, нас не рахуйте».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-26
Share
511
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ РАМКИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ГРОМАДЯН

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ РАМКИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ГРОМАДЯН

Міністерство цифрової трансформації України пропонує до громадського обговорення оновлений проєкт Рамки цифрової компетентності – інструменту оцінювання та підвищення рівня цифрових компетентностей.

Міністерство цифрової трансформації України пропонує до громадського обговорення оновлений проєкт Рамки цифрової компетентності – інструменту оцінювання та підвищення рівня цифрових компетентностей.
Рамка адаптована українськими експертами з урахуванням аналогічної Рамки для громадян ЄС (DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens). Вона відрізняється від попередньої тим, що містить нові приклади та нові цифрові навички, зокрема – щодо використання штучного інтелекту. На основі оновленої української Рамки розробляється Цифрограм 3.0 – тест, що допоможе виявити загальний рівень цифрової грамотності людини, прогалини у її цифрових навичках і зорієнтує, які саме компетенції доцільно розвивати. Очікується, що громадяни будуть використувати Рамку як дороговказ у світі новітніх цифрових технологій і послуг. Також цією концептуально-референтною рамкою зможуть користуватись освітяни та розробники професійних стандартів (при створенні професійних рамок цифрової компетентності, розробці та оновленні професійних стандартів і кваліфікаційних характеристик, формуванні освітніх програм). Представникам органів влади та самоврядування, приватного сектору Рамка знадобиться при створенні стратегій, концепцій, планів дій та різних соціальних ініціатив, спрямованих на розвиток цифрових компетентностей різних категорій громадян. На переконання Мінцифри, запровадження Рамки допоможе зміцнити державну політику та ефективно планувати освітні ініціативи для підвищення рівня цифрової грамотності населення.
Фото: Мінцифри
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення
2023-05-26
Share
514