ЯК НАВЧАТИ СТУДЕНТІВ ГРАМОТНОСТІ У ГАЛУЗІ ДАНИХ

ЯК НАВЧАТИ СТУДЕНТІВ ГРАМОТНОСТІ У ГАЛУЗІ ДАНИХ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллен Белл «Чотири речі, на які слід звернути увагу при навчанні студентів грамотності у галузі даних». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллен Белл «Чотири речі, на які слід звернути увагу при навчанні студентів грамотності у галузі даних». 

У ній наголошується, що успішне опанування здобувачами освіти науки про дані вимагає цілісного підходу, який органічно поєднує теоретичні та практичні питання. Формування навичок роботи з даними вимагає знайомства з різними наборами даних та аналітичними методологіями. Здається на перший погляд, що ініціативи зі збільшення практичного досвіду щодо аналізу та інтерпретації даних реалізувати нескладно. Тим не менш, якщо вони недостатньо продумані, зусилля педагогів та студентів можуть бути нівельовані через те, що тема видається «сухою», не прив’язаною до реального життя і його потреб. Щоб забезпечити високий рівень інклюзії необхідно поліпшити сприйняття, враховуючи чотири наступні позиції: 1) професійні інструменти для аналізу даних; 2) прикладне розуміння – пріоритет візуалізації даних над статистичною теорією; 3) гнучкість ресурсів, придатних для всіх слухачів; 4) послідовний підхід до навчання грамотності у галузі даних. Саме так на думку Еллен Белл можна підвищити розуміння студентами того, що саме вони роблять і чому це необхідно, забезпечивши можливість передавання цих навичок між модулями та контекстами освітніх програм. Адже успішна освіта у галузі науки про дані вимагає цілісного підходу.

Детальніше: http://surl.li/tgzuq, http://surl.li/thamx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритіНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-01
Share
ВІДКРИВАЮЧИ НАУКОВІ ДАНІ

ВІДКРИВАЮЧИ НАУКОВІ ДАНІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Петтерса «Відкриваючи двері до знань через доступ до даних».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Петтерса «Відкриваючи двері до знань через доступ до даних».

Наголошується, що відкритий доступ до даних став наріжним каменем прозорої та спільної дослідницької практики. Для того, щоб працювати з даними, потрібні відповідні навички. Поради щодо цього з акцентом на цінностях доступності, відтворюваності та функціональної сумісності й надає автор публікації. Зокрема, він наголошує, що відкриття доступу до даних є фундаментальним кроком у просуванні досліджень і розвитку не лише колаборативної, а й глобальної співпраці. Програма Європейського Союзу «Горизонт 2020» визначила загальний принцип для роботи із дослідницькими даними: «відкрито, наскільки це можливо; закрито, наскільки це необхідно». Відкриті дані передбачають усунення бар’єрів для доступу до інформації, що дозволяє усім зацікавленим вільно використовувати дані, ділитися ними та розвивати їх. Разом із тим, якщо дослідження містить конфіденційну інформацію, її необхідно анонімізувати, отримати згоду від учасників дослідження або навіть обмежити доступ до частин такого дослідження відповідно до чинних правил і процедур. Джонатан Петтерс пропонує поради стосовно здійснення внеску у зростаючий рух прозорих і доступних досліджень. Він говорить про необхідність дослідникам бути чесними, зваженими, сумлінними. Нагадує про необхідність підготовки заяви про доступ до даних з викладенням умов доступу до них та їх використання. Говорить про важливість публікації та просування даних у відкритому доступі, щоб максимізувати їхній вплив.

Детальніше: http://surl.li/tejrg, http://surl.li/tejry

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-30
Share
ЯК РОЗВИНУТИ ГРАМОТНІСТЬ ЩОДО ДАНИХ

ЯК РОЗВИНУТИ ГРАМОТНІСТЬ ЩОДО ДАНИХ

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як розвинути грамотність щодо даних на кампусі: ресурси з формування навичок грамотності в роботі з даними для студентів, дослідників і керівництва». 

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як розвинути грамотність щодо даних на кампусі: ресурси з формування навичок грамотності в роботі з даними для студентів, дослідників і керівництва». 

Основна думка, яка поєднує публікації різних авторів, пов’язана із тим, як можна на практиці підвищити готовність закладів вищої освіти, здобувачів освіти та дослідників до ефективної роботи з даними. Оскільки штучний інтелект, алгоритми та аналітика стали частиною нашого повсякденного життя, університети повинні забезпечити, щоб студенти були належним чином навчені, дослідники весь час перебували на передньому краї стратегії по роботі з даними й мали відповідну кваліфікацію, а керівники закладів розуміли можливості та ризики у цій сфері. Колекція складається з шістнадцяти статей, які містять поради щодо інтеграції у навчальні програми курсів грамотності відносно даних, інструкції з керування дослідницькими даними, їх візуалізації та презентації. Йдеться про загальні питання підготовки робочої сили завтрашнього дня; базові засади формування обчислювальних навичок та навчання обробці даних; підвищення грамотного використання інструментів ШІ; включення фінтеху і Web3 в університетські навчальні програми; пріоритети опанування студентами грамотності щодо даних; нагальні знання і навички на початку кар’єри дослідників.

Детальніше: http://surl.li/sxwwc

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-25
Share
ПОСІБНИК ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ-ПОЧАТКІВЦІВ ПРО УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ

ПОСІБНИК ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ-ПОЧАТКІВЦІВ ПРО УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».

Це короткий посібник для дослідників-початківців про ефективне управління даними та їх належне представлення. Наголошується, що значення інформаційної грамотності у нинішні часи неможливо переоцінити. Коли справа доходить до досліджень, це вже не просто зведення даних у таблиці чи складання діаграм. Досліднику доводиться працювати з великими наборами даних, опрацьовувати їх, фільтрувати й аналізувати із залученням спеціальних інструментів для виявлення цінних закономірностей і підготовки висновків чи узагальнень. Отже, відразу після збору інформації науковцю важливо представити її в ясній та ефективній формі, гарантуючи, що вона буде одночасно зрозумілою та корисною для роботи. Якщо дослідник лише починає свій науковий шлях, оволодіння цим мистецтвом може означати дуже багато для подальшого вільного плавання в академічних водах. Отже, для ефективного управління даними рекомендується дотримуватись наступних правил: чітко визначатись із типами і форматами даних, оскільки різні сценарії досліджень вимагають різних підходів, і вибір найбільш валідного може зробити роботу максимально ефективною та результативною; коректно здійснювати підготовку даних (дотримання угод про імена, структури папок і метаданих гарантує, що дані будуть добре організовані та їх буде легко знайти); використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення закономірностей і тенденцій під час проведення розширеного аналізу даних; розробити й дотримуватись чітких вимог до візуалізації даних (кругові діаграми – для відображення частки ринку, лінійні графіки – для відстеження змін з плином часу, карти для виокремлення регіональних відмінностей тощо). Важливою є співпраця з іншими науковцями, адже грамотність щодо даних означає не лише розуміння таких даних, а й використання платформ для спільної роботи, наприклад, GitHub (для спільних проєктів) або репозиторіїв даних. Підвищення навичок роботи з даними – безперервний шлях. Його важливо почати з опанування простого алгоритму, зосередившись на основоположних концепціях, перш ніж переходити на більш високий рівень. Для подальшого підвищення грамотності у сфері даних є сенс проходити онлайн-курси, брати участь у семінарах; бажано знайти наставника або приєднатись до профільної спільноти. Необхідно багато читати і практикувати у сфері даних. Адже академічний ландшафт стає дедалі більш орієнтованим на дані, тому важливість грамотності у галузі даних стає дедалі очевиднішою.

Детальніше: http://surl.li/swuip, http://surl.li/swuhz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-24
Share
УНІВЕРСИТЕТИ РОЗМІРКОВУЮТЬ ПРО ГНУЧКИЙ ГРАФІК НАВЧАННЯ

УНІВЕРСИТЕТИ РОЗМІРКОВУЮТЬ ПРО ГНУЧКИЙ ГРАФІК НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Університети розривають академічні календарі, щоб запропонувати гнучкий графік навчання»

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Університети розривають академічні календарі, щоб запропонувати гнучкий графік навчання»

У ній наголошується, що зміна традиційних календарних термінів навчання викликає у співробітників побоюються щодо додаткового навантаження, а також скорочення часу на проведення досліджень і літніх канікул. Разом із тим, проблеми з фінансуванням, нові очікування студентів щодо гнучкого графіку спонукають університети реструктурувати навчальний рік. Том описує варіанти «нової академічної структури», яку застосовували університети Ессекса, Оксфорд-Брукс та Брістольський. Він говорить, що найбільше незадоволення викликав формат, запропонований університетом Ессекса, який замінить три 10-тижневі семестри трьома 15-тижневими семестрами, теоретично збільшуючи річний час навчання до 45 тижнів. Ці рішення були викликані бажанням спростити систему й краще підготуватися до майбутнього довічного кредиту (LLE), який дасть змогу студентам проходити окремі модулі та здобувати наукові ступені через деякий час. Нова модель дозволить університету пропонувати два модулі по 30 кредитів кожного семестру. І хоча наразі не існує планів щодо запровадження гнучких дат початку навчання для студентів або скорочених програм на здобуття ступеня, є бажання запровадити новий графік і сприяти реалізації подібних ініціатив у майбутньому при збереженні загальної чисельності персоналу. В Австралії Сіднейський університет перейшов на триместрову систему у 2019 році. Вона подовжила навчальний рік до трьох 10-тижневих основних семестрів і коротшого літнього семестру і повинна була дозволити деяким студентам закінчити навчання раніше та скоротити заплановані заняття і щільність іспитів. Але тепер цю нову систему збираються переглядати, оскільки внутрішня перевірка дійшла висновку, що вона недостатньо ефективна.

Детальніше: http://surl.li/svwht

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-23
Share
ДАВАЙТЕ ПЕРЕЙМЕНУЄМО ПОСТДОКІВ І АСПІРАНТІВ

ДАВАЙТЕ ПЕРЕЙМЕНУЄМО ПОСТДОКІВ І АСПІРАНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мішеля Нардена «Перейменування постдоків і аспірантів підвищить повагу, зарплату і прогрес». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мішеля Нардена «Перейменування постдоків і аспірантів підвищить повагу, зарплату і прогрес». 

У ній автор задається питанням: у якій ще галузі люди, які пройшли таку велику попередню підготовку, вважатимуться всього лише стажерами і пропонує називати їх відповідно до того, ким вони фактично є – дослідниками. Мішель розмірковує над тим, хто такий «постдок», чим відрізняється аспірант від інших науковців та запитує, чи мають вони затребувані на ринку навички? Відповіді на ці запитання можуть бути очевидними для тих, хто працює в академічній сфері. Сам автор статті стверджує, що у науці постдоків зазвичай розглядають як простих стажерів і, відповідно, погано їм платять. Необхідно здійснити переоцінку посад та їх найменування. Термінологія, що використовується наразі до дослідників-початківців, – це ярлик, що формує сприйняття і спотворює реальність. Звання «аспірант» і «постдок» приховують фаховий характер і досвід цих посад та цементують ієрархію, що необґрунтовано подовжує період навчання і виправдовує нижчу оплату праці у купі з нестабільними контрактами. Мішель пропонує називати аспіранта «молодшим дослідником», а постдока – просто «дослідником», додаючи інформацію про їх ступінь досвіду (наприклад, «незалежний дослідник» або «старший науковий співробітник», які будуть присвоюватися кафедрами по мірі кар’єрного зростання цих молодих науковців).

Детальніше: http://surl.li/spvfn, http://surl.li/sqbay

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-16
Share
БРИТАНСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ ШКОДЯТЬ СОБІ, КОЛИ ЗАЛУЧАЮТЬ КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ

БРИТАНСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ ШКОДЯТЬ СОБІ, КОЛИ ЗАЛУЧАЮТЬ КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Британські університети шкодять собі, коли залучають китайських студентів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Британські університети шкодять собі, коли залучають китайських студентів».

У ній наголошується, що набір недостатньо підготовлених студентів шкодить навчанню та негативно діє на викладачів. Автор статті, коли його призначили викладачем, бажав відтворити свій досвід студентських років, але із подивом з’ясував, що британська система вищої освіти змінилася до невпізнання. Масове збільшення набору китайських студентів на його думку є не стільки свідченням конкурентоспроможності Великої Британії на міжнародному ринку вищої освіти, скільки демонструє неетичний бізнес, побудований на принципі максимізації доходів, що призводить до розмивання освітніх стандартів. Незнання мови – не основна проблема, оскільки мотивація студентів з Китаю інша: щоб отримати гарну роботу вдома, їм потрібен диплом престижного освітнього закладу. Британські студенти також програють, оскільки на них впливає падіння якості навчання в аудиторіях, а викладачі відчувають високе навантаження та стрес. Разом із тим автор статті визнає, що китайські студенти, як і будь-які інші іноземці, можуть зробити значний внесок у вищу освіту Великої Британії.

Детальніше: http://surl.li/snmog

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-15
Share
ЯК ШІ МОЖЕ РЕВОЛЮЦІОНІЗУВАТИ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ОПИТУВАНЬ СТУДЕНТІВ

ЯК ШІ МОЖЕ РЕВОЛЮЦІОНІЗУВАТИ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ОПИТУВАНЬ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кірсті Брайант «Як ШІ може революціонізувати підходи до аналізу опитувань студентів». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кірсті Брайант «Як ШІ може революціонізувати підходи до аналізу опитувань студентів». 

У ній автор наголошує, що студентські опитування є потенційним джерелом надзвичайно цінних даних для організації освітнього процесу та керування ним. Вона пропонує звернути увагу на досвід використання для роботи інструментів штучного інтелекту. Зокрема, у Вестмінстерському університеті вже кілька років поспіль проводиться тематичний аналіз відкритих коментарів опитувань студентів. Якщо у попередні роки такий аналіз, що охоплював думки близько 3 тис. студентів, здійснювався вручну, то цьогоріч було застосовано ШІ. Це дозволило набагато швидше опрацювати відкриті коментарі та узагальнити їх, підготувати цінну інформацію для висновків. Університет став одним із перших у Великій Британії, який аналізує результати Національного опитування студентів з використанням програмного забезпечення штучного інтелекту (MLY від Explorance). Це дає змогу краще зрозуміти, як поліпшити якість навчання студентів. Серед рекомендацій, які можуть бути корисні іншим командам дослідників, та які надає Кірсті Брайа, – необхідність зважено використовувати аналітичні матеріали від ШІ та перевіряти їх, обов’язково доповнюючи людським внеском. Вона зазначає, що запровадження інструментів ШІ для опитувань дозволило університету швидко отримувати аналітичні матеріали щодо відкритих коментарів і оперативно реагувати на ситуацію.

Детальніше: http://surl.li/slvdk, http://surl.li/slvdq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-12
Share
ЯК ЗАЛУЧИТИ СТУДЕНТІВ У СФЕРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

ЯК ЗАЛУЧИТИ СТУДЕНТІВ У СФЕРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Брук Вілсон «Як залучити студентів, які думають, що не можуть дозволити собі вищу освіту». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Брук Вілсон «Як залучити студентів, які думають, що не можуть дозволити собі вищу освіту». 

У ній автор задається питанням: що можуть зробити університети, щоб полегшити фінансовий тягар вищої освіти для тих, хто стикнувся з проблемами скорочення рівня життя, але має потенціал та бажання отримати вищу освіту? Зростання інфляції, зростання цін на предмети першої необхідності, призупинення урядовими структурами виплат відсотків за студентськими кредитами, зростання вартості вищої освіти, – все це змушує людей відмовитись від продовження освіти. Університети, на переконання Брук Вілсон, можуть надавати стипендіальну підтримку; пропонувати варіанти підробітку та подальшого працевлаштування учнів; розширювати онлайн-освіту. Потрібно переконати потенційних студентів, що рішення проблеми можна знайти, адже фінансова нестабільність стала «новою нормою», до якої потрібно пристосовуватись.

Детальніше: http://surl.li/sgska, http://surl.li/sgsjm

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-05
Share
ВПЛИВ ПРАВИЛ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ НА КНИГИ У ТОРГОВЕЛЬНІЙ МЕРЕЖІ

ВПЛИВ ПРАВИЛ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ НА КНИГИ У ТОРГОВЕЛЬНІЙ МЕРЕЖІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рорі Кормака «Правила відкритого доступу до книг у торговельній мережі вплинуть на їх значення і репутацію вищої освіти». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рорі Кормака «Правила відкритого доступу до книг у торговельній мережі вплинуть на їх значення і репутацію вищої освіти». 

Професор міжнародних відносин Ноттінгемського університету вважає, що вимога публікації у відкритому доступі зробила б історичні розділи книжкових магазинів вужчими за обсягом та обмежила коло їх авторів. Підтверджуючи, що відкритий доступ – це добре, Рорі звертає увагу на аргументи на користь радикального руйнування традиційних видавничих моделей у першу чергу стосовно наукових журналів. Однак коли справа доходить до видавництва та розповсюдження книжок, то маємо класичний випадок згубних непередбачуваних наслідків від гарних намірів. Звісно, комерційному видавництву не вигідно безплатно завантажувати книгу у відкритий доступ відразу після її публікації. Є певні усталені правила: книга у м’якій обкладинці зазвичай виходить через 18 місяців після першої публікації. Звісно, багато авторів пишуть популярні книги, які не містять оригінальних досліджень та призначені для роз’яснення ширшому загалу предмету та суті проблеми. А університети з обмеженими фінансовими можливостями все менш охоче фінансують дослідницьку діяльність та все менше підтримують видавництво книг, особливо популяризаторських. Поява нових моделей вже призвела до того, що академічні видавництва почали стягувати величезні кошти за підготовку книг та надання їх у золотий відкритий доступ. Та університети не мають для книговидання достатніх фінансових ресурсів, що може скоротити до мінімуму кількість ЗВО, які на практиці підтримують публікації. І це будуть ЗВО, які отримають цільове зовнішнє фінансування для покриття відповідних витрат. Отже, перехід до керованих спільнотою моделей відкритого доступу стосовно академічних монографій є багатообіцяючим, але він вимагає зваженого підходу.

Детальніше: http://surl.li/sdygj, http://surl.li/sdysv

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука&nbsp #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-02
Share