Times Higher Education

Автор задається питанням, якщо есе, написані нормальним стилем можуть бути створені за лічені секунди завдяки застосуванню технологій штучного інтелекту, чи потрібно викладачам звертати увагу на стиль при оцінюванні роботи студента? Відповідь, яку він пропонує, традиційна: здобувачі освіти та випускники університетів повинні вміти гарно писати, чітко викладаючи свої думки. Академічне письмо є важливою навичкою для академічного та професійного життя, тому в різних дисциплінах основою навчання студентів є підготовка есе, звітів, дослідницьких робіт та оглядів літератури. Молоді люди мають розвивати своє володіння мовою, розуміння структури та форми. Однак у епоху ШІ саме поняття «писати» змінюється. У недалекому майбутньому студент, який отримав письмове завдання, з більшою ймовірністю почав би збирати свої розрізнені думки та недопрацьовані ідеї, надиктовувати їх на диктофон й використовувати спеціальні додатки для перетворення мови на текст. Наразі він може передати ці нотатки ChatGPT і попросити перетворити їх на зв’язне есе. Так у нього з’явиться чернетка, яку він має ретельно відредагувати. Але найскоріше за все він просто зробить кілька швидких змін на своєму телефоні перед відправкою викладачу для оцінювання результата. Однак, незважаючи на те, що такого роду зміни є неминучими, не можна ставитися до них байдуже. Вони висувають до нас нові вимоги, потребують нової політики. Якщо текст, сформований ШІ стане новою нормою, викладачам доведеться переглянути мету та практику навчання академічному письму. Якщо письмові завдання стануть ненадійними інструментами оцінювання, потрібно буде трансформувати багато елементів та підходів у системі вищої освіти, зробивши акцент на оригінальності ідей.

Детальніше: https://is.gd/tvXfDc, https://is.gd/vgVnKH

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

У ній повідомляється про виявлення кандидатами на отримання грантового фінансування в рамках схеми Discovery Projects Австралійської дослідницької ради використання рецензентами чат-ботів зі штучним інтелектом. Рецензенти замість здійснення фахової експертизи передоручали цю роботу чат-ботам, які готували оцінку для офіційних відгуків. «Контрольні» ознаки участі ChatGPT у відгуках на заявки було виявлено згідно з обліковим записом ARC Tracker. Том вважає, що така недоброчесна практика була «повністю передбачуваною» через брак часу у дослідників, і через те, що ARC «нічого не зробив» для запобігання використання чат-ботів ШІ. Така пересторога відсутня і в посібнику по оцінці грантів. Дослідник академічної доброчесності та співдиректор Центру досліджень у галузі оцінювання та цифрового навчання в Університеті Дікіна Філіп Доусон висловився доволі жорстко: «до такої поведінки треба ставитися гірше, ніж просто до недоречного відкликання. Дослідницькі гранти повинні бути конфіденційними, і передача їх … OpenAI є серйозним порушенням інтелектуальної власності». зі свого боку ARC заявив, що «розгляне низку питань щодо використання генеративного штучного інтелекту, які використовують алгоритми для створення нового контенту (наприклад, ChatGPT) і які можуть створювати проблеми з конфіденційністю та безпекою для досліджень й для Адміністрації грантової програми». Рецензенти мають певні зобов'язання щодо забезпечення конфіденційності інформації, отриманої в рамках процесів Національної конкурсної програми грантів, а Австралійський кодекс відповідального проведення досліджень встановлює, що «люди повинні брати участь в експертній оцінці таким чином, щоб це було справедливим, суворим та своєчасним і зберігало конфіденційність змісту».

Детальніше: https://is.gd/MJwAgM, https://is.gd/C2gOpq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

У ній автор посилається на позицію лауреата Нобелівської премії з хімії 2004 року Аврама Гершко, який вважає за необхідне розширити функціонал ChatGPT за рахунок додавання коректних посилань на джерела інформації та вказування на рівень невизначеності у згенерованих відповідях. Наразі вчені повинні остерігатися використання штучного інтелекту в дослідженнях, оскільки технологія могла бути навчена з використанням помилкових чи упереджених наборів даних, зазначив він. На науковій конференції у Німеччині Гершко заявив, що його турбує некритичне ставлення науковців до результатів, отриманих за допомогою великих мовних моделей, таких як ChatGPT. «Ми повинні знати, які набори даних він використовує – це має бути прозоро», – сказав професор Гершко з Ізраїльського технологічного інституту Техніо. Майкл Левітт, біолог зі Стенфордського університету, який у 2013 році також отримав Нобелівську премію з хімії, говорить: «Ми очікуємо, що дані будуть постійно помилковими – наука дуже добре відфільтровує ці [погані результати]». Він вважає, що найбільш комерційно успішними моделями ШІ будуть ті, які забезпечать прозорість даних, які вони зчитують, тому що споживачі вважають за краще більше розуміти свої процеси. «Це – одна з причин, через яку прийде прозорість…», робить він свій висновок. Група з оцінювання ймовірного впливу ШІ на дослідження також висловила стурбованість щодо «односторонньої» передачі потоків даних з академічних кіл та наукової літератури у великі мовні моделі, що належать приватним компаніям, які допомагають зробити моделі ШІ більш потужними. Навпаки, промисловість не зробила свої дані відкритими. Аарон Чехановер – партнер професора Гершко, який розділив з ним Нобелівську премію з хімії за спільну роботу з деградації клітин, висловив свої сумніви: «Я хотів би, щоб дані були відкритими, але це буде [неможливо] …адже фармацевтичні компанії та медичні страхові компанії будуть побоюватися, що їхні дані, якщо вони будуть оприлюднені, стануть предметом захоплення з боку їхніх комерційних конкурентів».

Детальніше: https://is.gd/0fQxfA, https://is.gd/R870Qs

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Швидке поширення штучного інтелекту від моменту його запуску у листопаді 2022 року і до сьогодні змусило користувачів щосили намагатися не відставати. Автор, виходячи з власного досвіду, пропонує напрямки практичного застосування інструментів ШІ у вищій освіті. Наразі у цифровому ландшафті є безліч інноваційних інструментів, кожен з яких обіцяє перевагу у швидкості, функціональності та продуктивності. Багато з них не потрібують від користувача додаткових технічних знань, що спрощує можливості їх використання під час навчання. Найбільш ефективно це можна зробити для швидкого інжинірингу та у галузі мистецтва завдяки MidJourney, – провідному генератору. Задіяння помічника чат-бота завдяки poe.com, який дозволяє будь-кому створити персоналізований чат-бот з використанням движків штучного інтелекту OpenAI або Anthropic. Ще одна можливість використання для досліджень WordTune Read, – служби, яка пропонує повне узагальнення статей або книг обсягом до 300 сторінок із безкоштовною версією до трьох статей на місяць. Цей інструмент може допомогти науковцям та студентам швидше споживати контент. І, нарешті, MeetCody, який дозволяє створити чат-бот для відповідей на запитання лише в рамках встановленої бази знань.

Детальніше: https://is.gd/k6XTpV, https://is.gd/DaRi8D

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

У ній наголошується, що як сам по собі генеративний штучний інтелект, так і питання його використання в академічній сфері, стали найбільш обговорюваною у вищій освіті темою. Немає сенсу заперечувати достоїнства ШІ та його зручність у роботі з текстами. Ця технологія дозволяє покращити та прискорити процес письма, якщо застосовувати її конструктивно, позитивно й відповідально. Академічний текст, написаний автором, що не має достатнього досвіду, може бути напруженим і заплутаним, особливо це проявляється у юриспруденції, медицині, безпеці та економіці. На адаптацію до різних стилів, зміну структури та урахування вимог видавця зазвичай витрачається багато часу. А із ChatGPT цей процес можна прискорити й одночасно покращати результати. У своїй роботі Брук використала декілька стратегій для удосконалення академічних статей. Вона радить ставити короткі запитання, визначати основні моменти й робити на них акцент, звертатись до ШІ за допомогою у структуруванні матеріалу, переписувати зі ШІ текст для більш чіткого вираження ідей, формувати ключові слова, перевіряти граматику. Разом із тим, не можна покладатися на ChatGPT при створенні списку посилань. Автор нагадує, що усі результати роботи із застосуванням ШІ потрібно ретельно перевіряти та прагнути отримувати конструктивний зворотний зв'язок від колег.

Детальніше: https://is.gd/L87l6O, https://is.gd/637fDf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини