Інфо-опитування Eurodesk 2021

Інфо-опитування Eurodesk 2021

Європейська молодіжна інформаційна мережа Eurodesk пропонує долучитись до опитування молоді «Eurodesk – 2021».

Європейська молодіжна інформаційна мережа Eurodesk пропонує долучитись до опитування молоді «Eurodesk – 2021».

Мережа створена у 1990 році як організація підтримки Erasmus+ для підготовки та надання молоді всеохоплюючої доступної інформації про освітню мобільність. Вона розповсюджує інформацію щодо волонтерства, тренінгів, навчання та можливостей роботи за кордоном. Мережа складається із 38 центрів  та понад 1500 постачальників інформації для молоді стосовно можливостей мобільності у 36 країнах Європи.

Опитування проводиться з метою з’ясування запиту молоді щодо інформації, а також ресурсів для пошуку необхідних відомостей та консультацій при прийнятті рішень стосовно навчальної мобільності. Опитування призначене для молодих людей у віці від 13 до 35 років.

 Анкета містить три блоки питань:
– загальне сприйняття – інформація про те, як респондент уявляє собі можливості поїхати за кордон;
– інформаційні потреби – у цьому блоці збирається інформація про важливу для респондента інформацію про перебування за кордоном;
– демографія – більш докладна особиста інформація про респондента.

Передбачається, що аналіз результатів опитування дозволять Eurodesk, а також національним та європейським установам, які надають інформаційні послуги, покращити свої послуги.

Детальніше: https://bit.ly/3oDDikn, https://bit.ly/2ZRvzEL, https://bit.ly/3Ac3QLy, https://eurodesk.eu/about/, https://eurodesk.eu/  

Фото: Eurodesk

2021-10-06
Share
Засідання Асамблеї держав-членів ВОІВ

Засідання Асамблеї держав-членів ВОІВ

На початку жовтня 2021 року у гібридному форматі проходить 62-а серія засідань Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

На початку жовтня 2021 року у гібридному форматі проходить 62-а серія засідань Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

На початку серії засідань було презентовано звіт про основні результати діяльності Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у 2020 році та першочергові завдання розвитку. Зазначалось, що визначальними у минулому році були процеси, пов’язані з боротьбою проти пандемії COVID-19. Мало місце прискорення зростання сфери ІВ, інноваційних та творчих процесів, незважаючи на кризові явища в економіці. Цей процес знайшов своє відображення у збільшенні кількість заявок на об’єкти ІВ, витрат на R&D та діяльність, пов’язану з венчурним капіталом, про що свідчать дані Global Innovation Index 2021.

Такі глобальні виклики та загрози для всього людства, як пандемія, зміна клімату, нерівномірність розвитку та інші змушують ВОІВ та всіх представників сфери ІВ використати свою енергію та досвід для допомогти у подоланні цих викликів. Акцентовано увагу на п’ятирічному стратегічному плані організації, який було прийнято у червні 2021 року, а також співпраці з ВООЗ та СОТ в рамках тристоронніх угод. 

Основне завдання, яке ставить перед собою ВОІВ полягає у тому, щоб створити умови для використання ІВ як потужного інструменту економічного та соціального розвитку в першу чергу країнами що розвиваються та менш розвиненими країнами.

Генеральна Асамблея та Координаційний комітет є основними органами ВОІВ, що визначають її політику та приймають рішення. Керівництво держав-членів ВОІВ і Союзів, адміністративні функції яких виконує ВОІВ, традиційно збираються на чергові та позачергові осінні сесії, на яких оцінюються результати роботи та приймаються подальші напрями діяльності.

Детальніше: https://bit.ly/3iFP7Tb, https://bit.ly/3AjYKga 

Фото: ВОІВ

2021-10-06
Share
Європейська мережа національних консультативних служб з цифрової освіти

Європейська мережа національних консультативних служб з цифрової освіти

Європейська комісія запрошує організації, що працюють у сфері цифрової освіти, на зустріч в рамках мережі національних консультативних служб.

Європейська комісія запрошує організації, що працюють у сфері цифрової освіти, на зустріч в рамках мережі національних консультативних служб.

Національна консультативна служба (NAS) ‒ організація, яка відповідає за координацію чи консультування щодо реалізації політики цифрової освіти. Вона здійснює, контролює, оцінює та фінансує діяльність у галузі цифрової освіти, а також підтримує освітні та навчальні організації в їх цифровій трансформації та допомагає регіональним і місцевим органам влади у реалізації відповідних політик. Завданням мережі національних консультативних служб є об’єднання роботи усіх, хто бере  участь у впровадженні цифрової освіти – практиків, політиків, органи управління та організації. 

Комісія організовує 28 жовтня 2021 року першу ознайомчу зустріч з європейськими організаціями, зацікавленими взяти участь у роботі мережі національних консультативних служб, відповідальних за координацію чи консультування з реалізації політики цифрової освіти. Вона започаткує перемовини на рівні ЄС про реалізацію політики цифрової освіти.

Мережа національних консультаційних служб є частиною спільноти практиків, створеної в рамках Центру цифрової освіти, – флагманської ініціативи Плану дій у галузі цифрової освіти на 2021-2027 роки. Діяльність Центру спрямована на поліпшення співпраці та обміну в галузі цифрової освіти між державами-членами Європейського союзу в усіх секторах освіти та навчання в ЄС. Центр почне запрацювати на початку 2022 року.

Для участі у зустрічі необхідно попередньо подати заявку.

Детальніше: https://bit.ly/3izAwIU, https://bit.ly/3Bk7Z1s 

Фото: ЄК

2021-10-06
Share
Онлайн-платформи вбивають офлайн-зірку?

Онлайн-платформи вбивають офлайн-зірку?

Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила матеріал «Чи вбивають онлайн-платформи офлайн-зірку? Поширення платформ і продуктивність традиційних фірм».

Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила матеріал «Чи вбивають онлайн-платформи офлайн-зірку? Поширення платформ і продуктивність традиційних фірм».

У документі зазначається, що в останнє десятиліття онлайн-платформи стали дуже розповсюдженими. Окремі люди та фірми використовують їх для багатьох цілей, таких як розваги, інформація, реклама, для купівлі та продажу товарів і послуг. Пандемія COVID-19 ще більше прискорила впровадження онлайн-платформ. Під час карантинів економічна активність змістилася в бік онлайн-ринків, принаймні у таких секторах, як роздрібні продажі, мобільні платежі та доставка їжі, допомагаючи країнам пережити економічний шок. 

Швидке поширення онлайн-платформ пояснюється великими економічними вигодами та можливостями, які вони створюють. Значні мережеві ефекти та недорогі транзакції дозволяють онлайн-платформам об’єднувати більше приватних осіб і підприємств, ніж фізичні ринки, полегшувати ринкові обміни, а відкритість інтернету та глобальна торгівля дозволяють їм охоплювати користувачів з усьому світу. 

За рахунок зниження транзакційних витрат, массовому залученню покупців і продавців, збільшенню потужностей платформ може бути підвищена ефективність ринку. Численні послуги, які онлайн-платформи надають своїм користувачам (наприклад, передові недорогі логістичні та платіжні послуги, спеціалізована реклама, поліпшення зв’язку з постачальниками і спрощення вирішення спорів), можуть бути особливо корисні для малих та середніх підприємств.

Використовуючи нещодавно створений узгоджений міжнародний набір даних про онлайн-платформи та їх використання у 43 країнах за період 2013-2018 рр. і 7 сфер діяльності, експерти роблять досліджують, чи призводить і за яких саме умов упровадження платформ до змін у продуктивності діючих фірм. Встановлено, що використання платформи збільшує продуктивність праці в компаніях і що це відбувається за рахунок збільшення зростання додаткової вартості, а не скорочення зайнятості. Більше того, приріст продуктивності є вищим для невеликих фірм. Отже, онлайн-платформи можуть відігравати важливу роль у вирівнюванні позицій МСП і крупних компаній та скороченні розриву продуктивності.  Зростання продуктивності сильніше проявляється на більш динамічних ринках. 

Публікація містить аналіз факторів, а також огляд тактичних і стратегічних рішень, які можна використовувати для заохочення розробки платформ таким чином, щоб це сприяло економічному зростанню.

Детальніше: https://bit.ly/3atYgKh, https://bit.ly/2WZULrB

Фото: скріншот

2021-10-06
Share
Електронне видання «Літопис газетних статей»

Електронне видання «Літопис газетних статей»

У вересні 2021 року на сайті Книжкової палати опубліковано черговий випуск електронного видання «Літопис газетних статей» за 2021 рік.

У вересні 2021 року на сайті Книжкової палати опубліковано черговий випуск електронного видання «Літопис газетних статей» за 2021 рік.

Довідково-бібліографічне видання інформує про статті з усіх галузей знань та твори художньої літератури, опубліковані у загальнодержавних, обласних і деяких інших газетах, які виходять в Україні. 

Ознайомлення із «Літописом» дозволяє читачам слідкувати за подіями суспільно-політичного, економічного і культурного життя в країні та за кордоном, а також за змінами в українському законодавстві.

«Літопис газетних статей» виходить щоквартально, містить іменний та географічний допоміжні покажчики.

Детальніше: https://bit.ly/2YpRXVw, https://bit.ly/3a43Dj3, http://www.ukrbook.net/

2021-10-05
Share
Венчурні інвестиції в штучний інтелект

Венчурні інвестиції в штучний інтелект

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Венчурні інвестиції в штучний інтелект. Аналіз тенденцій у венчурному капіталі компаній ШІ з 2012 по 2020 роки». 

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Венчурні інвестиції в штучний інтелект. Аналіз тенденцій у венчурному капіталі компаній ШІ з 2012 по 2020 роки». 

Документ підготовлений директоратом ОЕСР з науки, технологій та інновацій в рамках серії документів ОЕСР про цифрову економіку. Ця серія документів охоплює широке коло питань, пов’язаних з ІКТ та робить обрані дослідження доступними для широкого кола читачів.

Звіт містить аналіз глобальних венчурних інвестицій у приватні компанії та сфокусовано на штучному інтелекті (ШІ). Показано, що венчурні інвестиції у ШІ зростають високими темпами. Очолюють список інвесторів США і КНР. Європейський Союз, Великобританія та Японія збільшили власні інвестиції, зосереджені у декількох ключових напрямках.

Дослідження побудоване на даних про венчурні інвестиції 8,3 тис. компаній з усього світу, що спеціалізуються на ШІ, охоплюють 20,5 тис. транзакцій у період з 2012 по 2020 роки, інформацію про які надано Preqin, – лондонською фірмою, що займається аналізом ринків приватного капіталу. Дані не відображають усі угоди й вимагають екстраполяції. Але саме оперативність отриманих відомостей робить їх  цінним джерелом інформації, на підставі якої національні уряди, міжнародні організації, державний і приватний сектори розробляють політику і стратегії щодо використання ШІ.

Детальніше: https://bit.ly/3Fmf9V5, https://bit.ly/3FxFe3D, https://doi.org/10.1787/f97beae7-en

Фото: скріншот

2021-10-05
Share
Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Міністерством освіти і науки України 5 жовтня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Міністерством освіти і науки України 5 жовтня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/38usTza, https://bit.ly/3ls3YCr

2021-10-05
Share
Глобальний тиждень медійної та інформаційної грамотності

Глобальний тиждень медійної та інформаційної грамотності

З 24 по 31 жовтня 2021 року ЮНЕСКО проводить Глобальний тиждень медійної та інформаційної грамотності  / Global Media and Information Literacy Week 2021.

З 24 по 31 жовтня 2021 року ЮНЕСКО проводить Глобальний тиждень медійної та інформаційної грамотності  / Global Media and Information Literacy Week 2021.

Цього року тиждень проводиться в Африці і є важливим приводом для зацікавлених сторін розглянути прогрес в частині розповсюдження медіа- та інформаційної грамотності (МІГ) для широких верств населення.

Організатори заходу закликають партнерів з усього світу просувати Глобальний тиждень, організовуючи різноманітні заходи. Заплановані  наступні тематичні заходи: Міжнародна конференція з МІГ та міжкультурного діалогу;  форум «Медіа- та інформаційно грамотна молодь на благо суспільства»; глобальний молодіжний хакатон з МІГ.

Порядок денний Міжнародної конференції передбачає розгляд наступних питань:
– розвиток регіонального співробітництва щодо медійної та інформаційної грамотності;
– медіа- та інформаційна грамотність: мобілізація ресурсів для реальних дій;
– відповідь держави на політику та стратегії щодо МІГ;
– діалог з участю багатьох зацікавлених сторін для цифрових платформ щодо просування МІГ;
– дезінформація про наукові факти – позиція ЗМІ та інформаційна грамотність;
– порядок денний в Африці до 2063 року: МІГ громадян як провідники змін (акцент на МІГ у Африці);
– регулювання соціальних мереж і загроза свободі вираженню думок: альтернатива МІГ;
– медіа- та інформаційно грамотна молодь за краще майбутнє;
– всесвітній день міст співпадає з Глобальним тижнем МІГ 2021 року: міста МІГ будуть боротися з дезінформацією про клімат.

На Форумі презентуватимуть переможців і підведуть підсумки Глобального молодіжного хакатону з МІГ. Дискутуватиметься питання медіа- та інформаційної грамотності молоді в контексті кращого майбутнього.

Детальніше: https://bit.ly/3DeoM6t, https://bit.ly/3BeoJap, https://bit.ly/2Yn3IMy, https://bit.ly/3Flb1Vyhttps://bit.ly/2Yqm6Us 

Фото: скріншот

2021-10-05
Share
Проєкт ЄС Еразмус+ MEDIATS

Проєкт ЄС Еразмус+ MEDIATS

Національний Еразмус+ Офіс в Україні оприлюднив інформацію про результати виконання проекту ЄС Еразмус+ MEDIATS «Медіація: підготовка та трансформація суспільства».

Національний Еразмус+ Офіс в Україні оприлюднив інформацію про результати виконання проекту ЄС Еразмус+ MEDIATS «Медіація: підготовка та трансформація суспільства».

Проєкт започатковано 15 листопада 2018 року, термін його дії закінчується 14 листопада 2021 року. Отримувач гранту – Нідерландська академія бізнесу (Нідерланди). Українськими партнерами проєкту були: Університет «КРОК», Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна.

Проєкт мав на меті допомогти університетам стати ключовими гравцями у сприянні процесам медіації в Азербайджані, Грузії та Україні для посилення демократії та об’єктивного вирішення проблем шляхом набуття найкращих європейських практик.

Ключовими результатами проекту стали: 
– розроблена Магістерська програма з медіації, що реалізується в 7 вузах;
– підготовка кваліфікованого персоналу;
– федерація медіації створюється в кожній країні-партнері;
– методи/план дій з просування цінностей медіації в суспільстві України, Грузії та Азербайджану;
– підготовка кваліфікованих спеціалістів-посередників, здатних вирішувати суперечки мирним шляхом.

У рамках реалізації проекту бізнес-школа «Крок» відкрила магістерську програму «Медіація та менеджмент конфліктів», розпочала її реалізацію, встановила партнерські взаємини з організаціями, що розвивають медіацію в Казахстані, Киргизстані та Білорусі, виступила організатором онлайн-конференцій та інших заходів для розвитку культури медіації в Україна.

​Створено громадську спілку «Федерація Медіації України» (ГС «ФМУ»), яка покликана сприяти створенню та підтримці функціонування ефективної системи медіації як інституту правової системи України, конкурентного державним судам; укорінення і розвиток культури медіації в Україні; забезпечення доступності послуг з медіації усім фізичним, юридичним особам або групам осіб. 

Детальніше: https://bit.ly/3oBWMpA, https://bit.ly/2Ylvn0o, https://bit.ly/3aac3W1, https://bit.ly/3Dg5PR6, https://bit.ly/3iAn33C, https://bit.ly/3FvpwX0 

Фото: Еразмус+

2021-10-05
Share
Принципи ОЕСР щодо штучного інтелекту

Принципи ОЕСР щодо штучного інтелекту

Країнами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прийняті Принципи штучного інтелекту (ШІ), розроблені експертами з понад  п’ятдесяти країн, представниками двадцяти урядів, лідерами ділових, академічних та наукових кіл, профспілок, громадянського суспільства. 

Країнами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прийняті Принципи штучного інтелекту (ШІ), розроблені експертами з понад  п’ятдесяти країн, представниками двадцяти урядів, лідерами ділових, академічних та наукових кіл, профспілок, громадянського суспільства. 

Ці принципи сформульовані у «Рекомендаціях Ради ОЕСР із штучного інтелекту». Вони встановлюють стандарти для ШІ, які є достатньо практичними та гнучкими й доповнюють існуючі стандарти ОЕСР у таких областях, як конфіденційність, управління ризиками цифрової безпеки та відповідальне ведення бізнесу. 

G-20, спираючись на Принципи ШІ ОЕСР, прийняла свою декларацію щодо принципів ШІ, які орієнтовані на людину та визначають п’ять додаткових принципів, заснованих на цінностях відповідального управління надійним ШІ. Це:
– ШІ повинен приносити користь людям і планеті, сприяючи інклюзивному зростанню, стійкому розвитку та благополуччю;
– системи ШІ повинні розроблятися таким чином, щоб поважати верховенство закону, права людини, демократичні цінності та містити відповідні гарантії;
– у відношенні до систем ШІ повинна бути забезпечена прозорість і відповідальне розкриття інформації, щоб були зрозумілі результати, засновані на роботі ШІ, і щоб їх можна було оскаржити;
– системи ШІ повинні функціонувати надійно та безпечно впродовж усього власного життєвого циклу, а потенційні ризики повинні постійно оцінюватися та контролюватися;
– організації та окремі особи, що розроблюють, розгортають чи експлуатують системи ШІ, повинні нести відповідальність за їх належне функціонування у відповідності з принципами ШІ.
Відповідно до цих принципів ОЕСР також надала урядам п’ять рекомендацій:
– сприяти державним і приватним інвестиціям у дослідження та розробки, щоб стимулювати інновації у надійний ШІ;
– сприяти доступним екосистемам ШІ за допомогою цифрової інфраструктури, технологій та механізмів для обміну даними і знаннями;
– забезпечення політичного середовища, що відкриває шлях до розгортання надійних систем ШІ;
– розширювати можливості людей за допомогою ШІ;
– співпрацювати з різними країнами та регіонами, щоб досягти прогресу у відповідальному управлінні надійним ШІ.

Детальніше: https://bit.ly/3ad5p18, https://bit.ly/3D6Njui, https://bit.ly/2Yo26BO, https://bit.ly/3aayVET, https://bit.ly/3BeZ5Cphttps://bit.ly/3Dc4bzR 

Фото: скріншот

2021-10-05
Share