26-27 жовтня 2020 року відбудеться Другий Базельський форум з питань сталого видавництва (BSPF).
26-27 жовтня 2020 року відбудеться Другий Базельський форум з питань сталого видавництва (BSPF).
Мета форуму – запропонувати платформу для відкритого та конструктивного обговорення рішень для сталого глобального переходу до відкритого доступу.
Під час заходу планується обговорити проблеми, з якими стикаються вчені при переході до відкритого доступу, а також розробка альтернативних метрик, оцінювання результатів діяльності та сприяння дослідникам, прозорість умов відкритого доступу, поточна ситуація, трансформаційні угоди, авторські права тощо. Форму має стати унікальною можливістю для вироблення стійких рішень для успішного глобального переходу до відкритого доступу.
30 вересня 2020 року Європейська Комісія представила пакет із трьох основних ініціатив, спрямованих на розкриття потенціалу Європи в галузі освіти, досліджень та інновацій.
30 вересня 2020 року Європейська Комісія представила пакет із трьох основних ініціатив, спрямованих на розкриття потенціалу Європи в галузі освіти, досліджень та інновацій.
Європейська Комісія оприлюднила спеціальні повідомлення про Європейський освітній простір та Європейський дослідницький простір, а також представила оновлений План дій щодо цифрової освіти, метою якого є підтримка використання технологій в освіті та розвиток цифрових компетентностей.
На підтримку розвитку Європейського освітнього простору наводиться амбіційний набір дій ЄС задля того, щоб Європейський освітній простір став реальністю до 2025 року у всіх 6-ти вимірах: якість освіти та навчання, інклюзія та гендерна рівність, зелені та цифрові трансформації, викладачі та тренери, вища освіта та геополітичний вимір;
У рамках Європейського дослідницького простору має бути підготовлена центральна концепція досконалих досліджень, що не обмежується лише цитованими публікаціями, яка базуватиметься на різноманітних внесках дослідницького співтовариства (включаючи практики відкритої науки та громадянської науки).
В оновленому Плані дій щодо цифрової освіти має бути зроблений акцент на покращенні інфраструктури ІКТ, оцифруванні, удосконаленні цифрових інструментів.
Європейські університети повинні відігравати значну роль у впровадженні цих ініціатив. EUA продовжить контакти з ЄК, опублікує роз’яснення у найближчі декілька тижнів.
Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.
Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.
EUA прагне долучитися до процесу розробки документа в рамках глобальних консультацій, організованих ЮНЕСКО. Асоціація вважає, що перехід до відкритої науки спричинить системні, культурні та технічні реформи. Ці зміни стануть невід’ємною частиною майбутнього світових досліджень та інновацій. Вони не можуть розглядатися у відриві від керівних принципів, подібних до тих, які містяться у Рекомендації ЮНЕСКО про науку і дослідників (2017).
EUA підтримує вироблення єдиного підходу як способу стійкого переходу до відкритої науці. На глобальному рівні важливо, щоб відкрита наука не збільшувала існуючі проблеми, а сприяла їх усуненню. Тому рекомендації ЮНЕСКО мають грунтуватись на принципах інклюзивності й справедливості.
24 вересня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національного агентства України з питань державної служби презентували освітній серіал «Доступ до публічної інформації»
24 вересня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національного агентства України з питань державної служби презентували освітній серіал «Доступ до публічної інформації»
Серіал вже доступний на платформі «Дія.Цифрова освіта». Він покликаний підвищити рівень обізнаності державних службовців щодо законодавства у сфері доступу до публічної інформації. Створення серіалу – результат стратегічного партнерства із ПРООН в Україні, націленого на розвиток електронної демократії та покращення цифрової грамотності в Україні.
Слухачі, які успішно пройдуть навчання, отримають сертифікат обсягом 0,2 кредиту ЄКТС.
18 вересня 2020 року на національній онлайн-платформі «Дія.Цифрова освіта» презентували освітній серіал «Відкриті дані для державних службовців».
18 вересня 2020 року на національній онлайн-платформі «Дія.Цифрова освіта» презентували освітній серіал «Відкриті дані для державних службовців».
Освітній серіал розкриває питання роботи й управління даними в державному секторі. Після перегляду 13 серій, успішного проходження тестування після кожної серії та фінального тестування користувач отримає сертифікат, що засвідчує проходження курсу з відкритих даних для держслужбовців обсягом 0,2 кредиту ЄКТС.
Участь у серіалі взяли представники влади, бізнесу та громадянського суспільства, що працюють з відкритими даними. Його створено за підтримки проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».
Безкоштовно переглянути освітній серіал можна на національній онлайн-платформі «Дія.Цифрова освіта».
З метою максимізації доступності результатів досліджень у боротьбі з COVID-19 ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» долучився до підтримки Маніфесту Європейської Комісії.
З метою максимізації доступності результатів досліджень у боротьбі з COVID-19 ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» долучився до підтримки Маніфесту Європейської Комісії.
Маніфест надає керівні принципи для отримувачів дослідницьких грантів ЄС щодо запобігання, тестування, лікування та вакцинації від коронавірусу, щоб забезпечити широку доступність їх результатів та гарантувати окупність державних інвестицій.
Маніфест розрахований на добровільну підтримку та підтримку з боку державних та приватних зацікавлених сторін, які отримують фінансування від ЄС, інших дослідників та установ. Ухвалення Маніфесту не тягне за собою юридичних наслідків для вже підписаних грантів.
Маніфест вже підтримали:
– ALLEA – All European Academies;
– BBMRI-ERIC;
– Deutsches Elektronen-Synchrotron;
– European Council of Doctoral Candidates and Junior Researchers (Eurodoc) ;
– EMBL;
– Elixir Europe;
– European University Institute;
– European Research Infrastructure for Translational Medicine (EATRIS-ERIC);
– European Synchrotron Radiation Facility (ESRF) ;
– Institute of Rural and Agricultural Development of the Polish Academy of Sciences;
– International Iberian Nanotechnology Laboratory (INL);
– International Institute of Molecular and Cell Biology in Warsaw;
– Knowledge Transfer Ireland (KTI) ;
– Polish Academy of Sciences;
– PSI Switzerland;
– SOLARIS National Synchrotron Radiation Centre, Jagiellonian University;
– Teagasc – Irish Agriculture and Food Authority;
– Ukrainian Institute of Scientific and Technical Expertise and Information;
– Universities of Applied Sciences Netherlands (UASNL) ;
– Yerun · Young European Research Universities Network.
Цифрове збереження даних – це більше, ніж просто резервне копіювання даних та зберігання цифрових архівів. У звіті Forrester про цифрову нестабільність висвітлено приклади, коли організації втрачали важливі дані, оскільки формати файлів еволюціонували до такої міри, що вони вже не могли відкривати старі файли.
Цифрове збереження даних – це більше, ніж просто резервне копіювання даних та зберігання цифрових архівів. У звіті Forrester про цифрову нестабільність висвітлено приклади, коли організації втрачали важливі дані, оскільки формати файлів еволюціонували до такої міри, що вони вже не могли відкривати старі файли.
Збереження даних, за визначенням Стенфордського університету, це більше, ніж просто створення резервної копії даних, а захист даних у безпечному середовищі для довгострокового доступу та повторного використання.
У всьому світі широко використовуються сотні форматів файлів, які постійно змінюються. Це лише одна з причин, чому цифрове бронювання – поняття ширше, ніж резервне копіювання.
Цифрове збереження забезпечує майбутній доступ до цифрових файлів та активів незалежно від того, чи вони є оригінальними цифровими, чи оцифрованими версіями. Воно гарантує доступ до цих файлів та їх використання навіть тоді, коли формати та технології розвиваються.
Три основні елементи цифрового збереження: зручність використання, доступність для пошуку, доступність для ознайомлення. Зручність використання файлів після того, як формати файлів розвинуться, забезпечують інструменти цифрового збереження, які гарантують регулярну перевірку даних на відповідність актуальним форматам та їх оновлення до найновіших та найбільш відповідних форматів. Доступність для пошуку існує, коли усі пов’язані метадані правильно записані. Доступність даних пов’язана із довгостроковою доступністю місця, де зберігаються дані.
Названі три елементи повинні постійно підтримуватись, що становить перманентний виклик замість єдиноразової зміни. Тому цифрове збереження є складним процесом активного управління файлами. Останнє також передбачає ідентифікацію даних, перевірку їх цілісності, визначення характеру змісту, забезпечення стійкості, валідацію, перевірку дозволу на доступ, додавання метаданих про процес збереження тощо.
Автоматизація процесу цифрового збереження необхідна, вона дозволяє зменшити навантаження на власників даних та оптимізувати витрати часу, скоротити вартість зберігання даних.
У серпні 2020 року розпочав роботу Pandemic Technology Resource Center – платформа обміну ідеями щодо протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19.
У серпні 2020 року розпочав роботу Pandemic Technology Resource Center – платформа обміну ідеями щодо протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19.
Ця платформа створена неприбутковою організацією для того, щоб ідеї та технології для протидії COVID-19 зібрати у єдиній загальнодоступній базі. Усі бажаючі, скориставшись відповідним веб-сайтом можуть переглядати списки ідей або здійснювати пошук за ключовими словами.
Мета проєкту – пришвидшити поширення корисних ідей, уповільнити передачу коронавірусу, врятувати життя та сприяти відновленню економіки. Перші ідеї, додані на сайт, отримані з патентів, термін дії яких вже сплив.
Ідея створення порталу PandemicIP.org належить американській юридичній фірмі Schwegman Lundberg & Woessner, P.A, – відомому провайдеру IP-сервісів у США та Великій Британії.
Місія Pandemic Technology Resource Center полягає у заохоченні до обміну ідеями та технологіями у public domain. Таким чином новатори зможуть швидше використовувати доступні рішення та економити дорогоцінний час на розробку дієвих технологій проти COVID-19.
Sorry, this entry is only available in Українська. МАКСИМАЛЬНА ДОСТУПНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У БОРОТЬБІ З COVID-19 Європейська Комісія (ЄК) пропонує державним та приватним установам, які отримують вигоду від фінансування з боку ЄС, а також іншим організаціям, у т.ч. відомим грантодавцям та персонам висловити свою підтримку Маніфесту.
Sorry, this entry is only available in Українська.
МАКСИМАЛЬНА ДОСТУПНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У БОРОТЬБІ З COVID-19
Європейська Комісія (ЄК) пропонує державним та приватним установам, які отримують вигоду від фінансування з боку ЄС, а також іншим організаціям, у т.ч. відомим грантодавцям та персонам висловити свою підтримку Маніфесту.
Підвищення доступності результатів досліджень у боротьбі з COVID-19
беручи до уваги безпрецедентні, надзвичайні проблеми, пов’язані зі спалахом пандемії COVID-19,
будучи натхненими широким суспільним визнанням важливої ролі досліджень та інновацій у припиненні пандемії COVID-19,
посилаючись на резолюцію Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я щодо COVID-19 [1] і Стратегію ЄС щодо вакцин COVID-19 [2], яка підтримує добровільне об’єднання та ліцензування інтелектуальної власності, пов’язаної з терапевтичними засобами і вакцинами проти COVID-19, для сприяння справедливому глобальному доступу, а також чесному поверненню інвестицій,
повністю усвідомлюючи свою відповідальність як дослідників і новаторів за пошук інноваційних рішень,
розуміючи нагальну потребу підвищити цінність результатів досліджень на благо усіх.
Ми погоджуємося і підтримуємо такі принципи під час розгляду результатів досліджень, отриманих з фінансованих ЄС дослідницьких грантів, пов’язаних з COVID-19, із профілактики, тестування, лікування та вакцинації:
1) негайно зробити отримані результати, матеріальні або нематеріальні, загальнодоступними і відкритими, наприклад, на платформі результатів Horizon, на існуючій платформі спільного використання інтелектуальної власності (ІВ) або через існуючий патентний пул;
2) зробити наукові статті та дані досліджень доступними у відкритому доступі без зволікання у відповідності до принципів FAIR через сервери препринтів або загальнодоступні репозиторії, з правом інших використовувати публікації та дані із доступом до інструментів, необхідних для їх перевірки, спеціально для даних досліджень COVID-19 зробити їх доступними через Європейську платформу даних COVID-19;
3) по можливості надавати обмежені за часом [3] невиключні ліцензії на інтелектуальну власність без роялті. Ці невиключні безкоштовні ліцензії видавати у обмін на зобов’язання ліцензіатів швидко та широко розповсюджувати отримані товари та послуги на справедливих і розумних умовах для запобігання, діагностики, лікування й стримування COVID-19.
[3] впродовж року після оголошення ВОЗ про те, що COVID-19 більше не є «надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я, що має міжнародне значення», та у будь-якому випадку не пізніше 1 січня 2022 р., якщо бенефіціар не визначить інше.
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Дослідження було започатковано директоратом науки та інновацій МОН разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації.
Його мета – визначити стан локальних репозитаріїв установ, сформувати мапу наявних наукових цифрових архівів для подальшої реалізації політики відкритого доступу та розвитку НРАТ.
Перша «хвиля» опитування тривала з 1 до 31 липня 2020 року. У ньому взяли участь 202 представники ЗВО та наукових установ, які опікуються питаннями наукової діяльності, академічної доброчесності, діяльності наукових бібліотек, створення та підтримання роботи інституційних репозитаріїв. Зокрема, до опитування долучилися 133 виші та 69 наукових установ, з яких 65 належать до сфери управління Національної та галузевих академій наук.
Досліджувалися такі питання:
– обізнаність щодо НРАТ та існування власного репозитарію;
– наявна інфраструктура відкритості;
– контент;
– організаційні питання роботи інституційного репозитарію;
– юридичні та нормативні аспекти;
– загальні оцінки щодо перспектив розвитку відкритої науки.
Понад 90% респондентів у цілому добре поінформовані про урядові рішення та накази МОН щодо створення НРАТ. Дещо нижчою є обізнаність з кращими вітчизняними та зарубіжними практиками діяльності електронних онлайнових архівів – біля 60%. Ствердну відповідь про наявність власного інституційного репозитарію надали 56%.
Також варто відзначити, що кількість цифрових архівів у ЗВО та наукових установах України постійно зростає. За 2011-2015 роки їх було створено у 2,5 рази більше, ніж у попередні 5 років, за останні 4 роки їх кількість зросла порівняно з попереднім періодом ще на 17%.
Наразі дослідження продовжується. Ті ЗВО та наукові установи, які з різних причин у липні не змогли взяти участь в опитуванні, можуть долучитися до нього до 18 вересня цього року. Для отримання докладної інформації щодо заповнення анкети просимо звертатися на скриньку NRAT@ukrintei.ua
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
