Open science

Міністерство цифрової трансформації за підтримки проєкту «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах/ТАРАS» планує підготувати зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

Мета внесення змін – розширення переліку наборів даних, які мають публікуватися у форматі відкритих даних, а також погодження нормативної бази з європейськими стандартами та практиками. Очікується, що таким чином можна буде усунути юридичні прогалини у тлумаченні та застосуванні ряду положень згаданої урядової постанови, будуть створені можливості для розробки нових сервісів та продуктів на основі відкритих даних, у громадян формуватимуться  стійкі знання та навички роботи з відкритими даними.

Пропоновані нововведення:

– створення Національно центру компетенцій у сфері відкритих даних;

– пояснення принципів Міжнародної хартії відкритих даних;

– початок процесу категоризації та визначення вимог до наборів відкритих даних;

– майже 1000 обов’язкових до публікації наборів відкритих даних.

Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 15 грудня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2LcbAt7, https://bit.ly/2JUuq7w, https://bit.ly/2ViQgEe, https://bit.ly/37Iicab, https://bit.ly/3gnlAev 

24 вересня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національного агентства України з питань державної служби презентували освітній серіал «Доступ до публічної інформації»

Серіал вже доступний на платформі «Дія.Цифрова освіта». Він покликаний підвищити рівень обізнаності державних службовців щодо законодавства у сфері доступу до публічної інформації.  Створення серіалу –  результат стратегічного партнерства із ПРООН в Україні, націленого на розвиток електронної демократії та покращення цифрової грамотності в Україні. 

Слухачі, які успішно пройдуть навчання, отримають сертифікат обсягом 0,2 кредиту ЄКТС.

Детальніше: https://bit.ly/362LVvr,  https://bit.ly/3j3Ngpk 

З метою максимізації доступності результатів досліджень у боротьбі з COVID-19 ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» долучився до підтримки Маніфесту Європейської Комісії.

Маніфест надає керівні принципи для отримувачів дослідницьких грантів ЄС щодо запобігання, тестування, лікування та вакцинації від коронавірусу, щоб забезпечити широку доступність їх результатів та гарантувати окупність державних інвестицій.

Маніфест розрахований на добровільну підтримку та підтримку з боку державних та приватних зацікавлених сторін, які отримують фінансування від ЄС, інших дослідників та установ. Ухвалення Маніфесту не тягне за собою юридичних наслідків для вже підписаних грантів.

Маніфест вже підтримали:

– ALLEA – All European Academies;

– BBMRI-ERIC;

– Deutsches Elektronen-Synchrotron;

– European Council of Doctoral Candidates and Junior Researchers (Eurodoc)​ ;

– EMBL;

– Elixir Europe;

– European University Institute;

– European Research Infrastructure for Translational Medicine (EATRIS-ERIC);

– European Synchrotron Radiation Facility (ESRF) ;

– Institute of Rural and Agricultural Development of the Polish Academy of Sciences;

– International Iberian Nanotechnology Laboratory (INL);

– International Institute of Molecular and Cell Biology in Warsaw;

– Knowledge Transfer Ireland (KTI) ;

– Polish Academy of Sciences;

– PSI Switzerland;

– SOLARIS National Synchrotron Radiation Centre, Jagiellonian University;

– Teagasc – Irish Agriculture and Food Authority;

– Ukrainian Institute of Scientific and Technical Expertise and Information;

– Universities of Applied Sciences Netherlands (UASNL) ;

– Yerun · Young European Research Universities Network.

Детальніше: Текст МАНІФЕСТУ ЄК для результатiв досліджень COVID-19

Цифрове збереження даних – це більше, ніж просто резервне копіювання даних та зберігання цифрових архівів. У звіті Forrester про цифрову нестабільність висвітлено приклади, коли організації втрачали важливі дані, оскільки формати файлів еволюціонували до такої міри, що вони вже не могли відкривати старі файли.

Збереження даних, за визначенням  Стенфордського університету, це більше, ніж просто створення резервної копії даних, а захист даних у безпечному середовищі для довгострокового доступу та повторного використання.

У всьому світі широко використовуються сотні форматів файлів, які постійно змінюються. Це лише одна з причин, чому цифрове бронювання – поняття ширше, ніж резервне копіювання.

Цифрове збереження забезпечує майбутній доступ до цифрових файлів та активів незалежно від того, чи вони є оригінальними цифровими, чи оцифрованими версіями. Воно гарантує доступ до цих файлів та їх використання  навіть тоді, коли формати та технології розвиваються.

Три основні елементи цифрового збереження: зручність використання, доступність для пошуку, доступність для ознайомлення. Зручність використання файлів після того, як формати файлів розвинуться, забезпечують інструменти цифрового збереження, які  гарантують регулярну перевірку даних на відповідність актуальним форматам та їх оновлення до найновіших та найбільш відповідних форматів. Доступність для пошуку існує, коли усі пов’язані метадані правильно записані. Доступність даних пов’язана із довгостроковою доступністю місця, де зберігаються дані. 

Названі три елементи повинні постійно підтримуватись, що становить перманентний виклик замість єдиноразової зміни. Тому цифрове збереження є складним процесом активного управління файлами. Останнє також передбачає ідентифікацію даних, перевірку їх цілісності, визначення характеру змісту, забезпечення стійкості, валідацію, перевірку дозволу на доступ, додавання метаданих про процес збереження тощо. 

Автоматизація процесу цифрового збереження необхідна, вона дозволяє зменшити навантаження на власників даних та оптимізувати витрати часу, скоротити вартість зберігання даних.

Детальніше: https://ebsco.is/3gHmwJk, https://bit.ly/2EZpP1e