Search results found:

posts - 2363

pages - 237

Національна освітня платформа з цифрової грамотності

Національна освітня платформа з цифрової грамотності

Команда Міністерства цифрової трансформації представила Концепцію проекту «Дія: Цифрова освіта», та результати першого в історії України соціологічного дослідження цифрових навичок українців.

Команда Міністерства цифрової трансформації представила Концепцію проекту «Дія: Цифрова освіта», та результати першого в історії України соціологічного дослідження цифрових навичок українців.

Виявилось, що 53,5% українців знаходяться нижче позначки середнього  рівня у питаннях цифрової грамотності. Не володіють цифровими навичками 15,1% українців, а володіють низьким рівнем цифрових навичок 37,9% громадян. 34% українців у віці 18-70 років за останній рік ставали об’єктом хоча б одного з видів шахрайських дій в Інтернеті, а серед молоді у віці 10-17 років цей показник 49,5%. Найбільш незахищеними сегментами в інтернеті є молодь до 16 років та люди старші за 60 років».

21 січня 2020 року Уряд запускає Національну програму цифрової грамотності. У Міністерстві цифрової трансформації зазначають, що запуск програми та національної онлайн-платформи з цифрової грамотності — важлива подія.

Завдяки швейцарсько-українській Програмі EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа, було проведене дослідження та підготовлено перші три освітні курси. Це: базовий курс із цифрової грамотності, цифрова грамотність для вчителів та курс для батьків щодо онлайн-безпеки дітей. Навчання відбуватиметься в ексклюзивному форматі, як освітній серіал. Замість рівнів будуть сезони, а замість уроків — освітні серії за участю експертів і селебріті. 

Курси розроблені студією онлайн-освіти EdEra за підтримки компаній Google, Microsoft, Академія ДТЕК, ПРООН UNDP, EGAP, CISCO, Освіторія та Global Teacher Prize. Згодом на онлайн-платформі з’являться інші курси. 

Детальніше: https://bit.ly/2rp6hNr, https://osvita.diia.gov.ua/

2019-12-24
Share
Конкурс зі створення німецько-українських центрів передових досліджень

Конкурс зі створення німецько-українських центрів передових досліджень

Федеральне міністерство освіти та наукових досліджень Німеччини розпочало нову програму “Німецько-українські центри передових досліджень в Україні”.

Федеральне міністерство освіти та наукових досліджень Німеччини розпочало нову програму “Німецько-українські центри передових досліджень в Україні”.

Підтримка надається для створення та роботи центрів передових досліджень  під керівництвом провідного науковця, які виконують актуальні дослідження та розробки в Україні. При цьому вони повинні бути спроможними робити значний внесок в дослідження та розробки у відповідності до тематичних пріоритетів фахових програм Федерального міністерства освіти та наукових досліджень Німеччини та рамкових програм ЕС. Наукова спрямованість ЦПД значною мірою не обмежується.

У Німеччині підтримку можуть отримати провідні вищі навчальні заклади, позауніверситетські дослідницькі установи та комерційні підприємства, зокрема МСП.

Партнерами в Україні можуть бути вищі навчальні заклади та дослідницькі установи, які законодавчо визнані як інституції, що проводять наукові дослідження або їх консорціуми, що включають комерційні підприємства з потенціалом для розвитку нових або існуючих структур та можливостями для досягнення досконалості у наукових дослідженнях та інноваціях. Але також приватні компанії, як і місцеві органи влади та регіони можуть бути партнерами консорціуму з української сторони.

Фінансування надається у два окремі етапи, які передбачають окреме подання заявок: формування концепції ЦПД; Імплементація ЦПД.

Етап I формування концепції ЦПД може тривати до 12 місяців та отримати фінансування в обсязі до 100.000 євро на один проект. Мета цього етапу –  розроблення комплексної, детальної та надійної концепції, включаючи бізнес-план щодо створення/модернізації ЦПД. Етап складається з таких підетапів:

  1. залучення провідного дослідника, який буде готовий створити ЦПД (обов’язкова участь під час етапу Імплементації);
  2. план підбору персоналу. Залучення молодих науковців (випускників, постдокторів) з України, які співпрацюватимуть з провідним дослідником;
  3. довгострокове бачення розвитку нового ЦПД, яке має бути актуальним для приймаючого регіону, включаючи довгострокову наукову та інноваційну стратегію на основі ґрунтовного аналізу;
  4. детальний та надійний бізнес-план щодо створення нового або модернізації існуючого ЦПД відповідно до довгострокового бачення розвитку, розробка стратегії залучення стороннього фінансування після припинення підтримки. Приймаюча українська сторона повинна надати підтвердження забезпеченості базовим дослідницьким обладнанням та необхідною інфраструктурою.

Примірний зміст концепції ЦПД:

 – визначення інноваційного та дослідницького профілю ЦПД;

– визначення юридичного статусу ЦПД, що забезпечує автономний, швидкий та ефективний процес прийняття рішень;

– забезпечення детальної угоди про співпрацю для всіх партнерів, включаючи чітке регулювання прав інтелектуальної власності;

– реалістичні підходи щодо залучення довгострокового фінансування (наприклад, підтримка на рівні регіонів, «материнських інститутів», за рахунок багатосторонніх програм підтримки та інших фінансових механізмів) та щодо вибору правової форми нового суб’єкту господарювання або аналіз переваг вибору правової форми існуючої науково-дослідної установи;

– підходи до формування структури управління (спочатку управління німецьким партнером у співпраці з українськими партнерами в рамках періоду надання підтримки). Рекомендується забезпечення конкурентних зарплат. Необхідно гарантувати культуру досконалості та меритократії;

– розроблення штатного розкладу, який включає, принаймні, одного підтвердженого провідного науковця (лист про наміри провідного науковця щодо роботи в ЦПД, тривалість зобов’язань, наприклад, 4 роки, 60% його часу) та містить привабливі умови праці залучення інших молодих українських науковців;

– створення спільних дослідницьких структур між партнерами; 

– визначення необхідних інфраструктурних потреб у вибраних сферах досліджень;

– участь у міжнародних проектах та мережах, наприклад, з метою позиціювання щодо підтримки з боку ЕС в рамках багатосторонніх програм сприяння.

У випадку участі малих та середніх підприємств необхідно продемонструвати їх ключову роль у становленні ЦПД.

Етап IІ Імплементація ЦПД може тривати до 48 місяців та отримати фінансування в обсязі до 2.5 млн € (до 625,000 € на рік) на один проект.

Мета етапу – імплементація ЦПД з особливою увагою до створення стійких структур співробітництва, які забезпечать середньо- та довгострокове функціонування ЦПД. Перш за все фінансуються витрати на персонал створюваного ЦПД. Витрати на інфраструктуру, а також адміністративні та виробничі витрати на місці імплементації ЦПД покриватимуться відповідно до бізнес-плану. Проекти повинні визначити координаторів для спілкування з МОН.

Заявки на обох етапах будуть оцінюватись із залученням українських експертів, список яких визначає Міністерство освіти і науки України.. Перелік пропозицій з короткого списку проектів буде наданий МОН для коментарів та рекомендацій. Остаточний перелік проектів, які будуть фінансуватися, узгоджується обома міністерствами.

Для першого етапу передбачається обрання до десяти проектних пропозицій, яким буде запропоновано розробити концепцію ЦПД.

Для другого етапу буде відібрано до трьох проектних пропозицій для створення ЦПД.

Німецькі університети та позауніверситетські науково-дослідні установи і малі та середні підприємства зі штаб-квартирою у Німеччині подають заявки щодо співпраці з українськими партнерами.

Будуть фінансуватись наступні види видатків: витрати на проїзд; семінари та конференції; витрати на персонал (принаймні одна на міжнародному рівні конкурентна посада для провідного наукового співробітника, принаймні чотири подальші посади для аспірантів, докторантів/постдокторів) експлуатаційні та адміністративні витрати в Німеччині; обладнання та витратні матеріали, якщо вони не перевищують 10% загальної вартості проекту та вважаються необхідними.

Термін подання заявок до 15 березня 2019 р.

Заявники з Німеччини запрошуються подати ескізи проектів виключно в електронному вигляді через систему заявок «easy-Online» (https://foerderportal.bund.de/easyonline/reflink.jsf?m=IB-GUS/RUS&b=EXZELLENZKERNE_UKR&t=SKI) не пізніше 15 березня 2020 року. Супроводження конкурсу здійснює підрозділ з управління проектами Німецького центру авіації та космонавтики (DLR Projektträger).

Консультації щодо програми надає контактна особа у DLR Projektträger пан  др. Томас Рейнеке (Телефон: +49 228/38 21 14 48, Email: thomas.reineke@dlr.de).

Зацікавлені українські партнери можуть звертатися за консультацією до Експерта з дослідницької кооперації пана Еріха Бістрікера (Tel.: +38 (044) 234-72-24 / Erich.Bistriker@ukrde.com.ua).

Текст конкурсу німецькою мовою можна завантажити за посиланням: https://www.bmbf.de/foerderungen/bekanntmachung-2743.html

Детальніше: https://www.bmbf.de/foerderungen/bekanntmachung-2743.html

2019-12-23
Share
Конкурс українсько-американських науково-дослідних проєктів з альтернативної енергетики

Конкурс українсько-американських науково-дослідних проєктів з альтернативної енергетики

23 грудня 2019 року почався конкурс спільних українсько-американських науково-дослідних проєктів з фундаментальних та прикладних досліджень у галузі альтернативної енергетики. Пріоритетні напрями – фотовольтаїка та біопаливо. Проєкти виконуватимуться у 2020-2021 роках.

23 грудня 2019 року почався конкурс спільних українсько-американських науково-дослідних проєктів з фундаментальних та прикладних досліджень у галузі альтернативної енергетики. Пріоритетні напрями – фотовольтаїка та біопаливо. Проєкти виконуватимуться у 2020-2021 роках.

Конкурс оголосили Міністерство освіти і науки України і Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) за програмою «Спільні наукові проєкти» для українських і американських вчених.

Для участі у конкурсі необхідно подати лист від заявника та співвиконавця із зазначенням назви спільного проєкту в межах конкурсу, заявку на участь у конкурсі українською та англійською мовами, акт експертизи на відкриту публікацію результатів досліджень по темі проєкту та анотацію проєкту.

Подати проєктні пропозиції можна до 28 лютого 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2MoeiK0 

Фото: прес-служба МОН

2019-12-23
Share
Унікальна лабораторія віртуальної та доповненої реальності

Унікальна лабораторія віртуальної та доповненої реальності

У Сумському державному університеті створили унікальну навчально-дослідницьку лабораторію віртуальної та доповненої реальності «Ulab». Вона дозволить студентам проводити віртуальні експерименти, організовувати інтерактивні тури та екскурсії, реалізувати навчальні симуляції, наприклад, спортивні.

У Сумському державному університеті створили унікальну навчально-дослідницьку лабораторію віртуальної та доповненої реальності «Ulab». Вона дозволить студентам проводити віртуальні експерименти, організовувати інтерактивні тури та екскурсії, реалізувати навчальні симуляції, наприклад, спортивні.

«Завдяки цій лабораторії ми плануємо змінити підходи до навчання – надати студентам та викладачам нові можливості та інструменти для освітнього процесу. Віртуальні технології допомагають максимально реалістично змоделювати майбутнє робоче місце чи певну ситуацію. Вони безпосередньо та емоційно впливають на учасника процесу, і це є серйозною перевагою технологій віртуальної реальності для використання в навчанні», ‒ зазначив керівник Центру технологій електронного навчання СумДУ Юрій Зубань.

Детальніше: https://bit.ly/2Qg81AX 

Фото: СумДУ

2019-12-23
Share
У Харкові буде створено музей науки

У Харкові буде створено музей науки

17 грудня 2019 року в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» відбулось засідання науково-технічної ради, на якому було прийнято рішення про створення музею науки «УФТІ. Музейно-культурний комплекс».

17 грудня 2019 року в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» відбулось засідання науково-технічної ради, на якому було прийнято рішення про створення музею науки «УФТІ. Музейно-культурний комплекс».

Музей планується розмістити на «старому» промисловому майданчику, який є знаковим для вітчизняної фізики місцем із багаторічною історією. Саме тут було здійснено розщеплення ядра атома літію штучно прискореними протонами, організована перша в СРСР кріогенна лабораторія, де також вперше в Радянському Союзі талановитим фізиком-теоретиком, майбутнім нобелівським лауреатом Л.Д. Ландау були одержані рідкі водень і гелій.

Основна концепція музею – поєднання працюючих лабораторій з музейною експозицією, а головна мета проекту – популяризація науки, підвищення інтересу молоді до наукової роботи.

Створення музейної експозиції відбуватиметься у тісній співпраці з фахівцями Науково-методичного центру розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5891

Фото: ННЦ «ХФТІ»

2019-12-23
Share
Засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України

Засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України

13 грудня 2019 року  у НАН України відбулось засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України, яку очолює віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній. 

13 грудня 2019 року  у НАН України відбулось засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України, яку очолює віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній. 

Було підведено підсумки конкурсу на здобуття грантів НАН України дослідницькими лабораторіями/групами молодих вчених НАН України, які подавали заявки на проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Наукові установи НАН України подали 98 заявок.

Комісія прийняла рішення підтримати рекомендації секцій НАН України і підготувати відповідне рішення Президії НАН України для фінансування проектів переможців конкурсу у 2020 році.

Загальний обсяг фінансування проектів на 2020 рік складе 22 млн.грн, а максимальні розміри грантів становлять 1 млн.грн для дослідницької лабораторії та – 500 тис.грн, для дослідницької групи.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5887

Фото: прес-служба НАН України

2019-12-23
Share
Стартапи-переможці

Стартапи-переможці

19 грудня 2019 року на пітчинг-сесії у Lift99 Kyiv Hub визначено 15 стартапів, які перемогли в українському відборі  стартапів, вони будуть    представляти Україну на 10-й глобальній конференції підприємців та інвесторів Startup Grind Global 2020 у Кремнієвій долині, яка відбудеться з 9 по 12 лютого.

19 грудня 2019 року на пітчинг-сесії у Lift99 Kyiv Hub визначено 15 стартапів, які перемогли в українському відборі  стартапів, вони будуть    представляти Україну на 10-й глобальній конференції підприємців та інвесторів Startup Grind Global 2020 у Кремнієвій долині, яка відбудеться з 9 по 12 лютого.

Очікується, що захід відвідають щонайменше 10 тисяч людей. Презентація відбуватиметься на 10 сценах у центрі світової стартап-екосистеми та венчурних інвестфондів.

Загалом на конкурс було подано 160 заявок.

Переможцями стали: Let’s Enhance: займаються (покращення якості зображення за допомогою машинного навчання); Delfast Bikes: 

(електровелосипед); Kray Technologies (дрон, який допомагає збільшити врожайність і зменшити обсяги використання добрив в агросекторі); Poptop.fm: (маркетплейс бронювання виконавців різного формату та локацій для подій у режимі реального часу); nuka: (“вічний” блокнот та олівець зі сплаву металів, що ніколи не закінчується); Costless: (помічник при здійсненні покупок); Reply (мультиканальна sales-платформа); CamTouch (перетворення пласкої поверхні на інтерактивну); AXDRAFT (платформа зі складання юридичних документів); effa (екологічна зубна щітка); Pix Backpack (рюкзак з анімацією); ADAM (3D-біо-друк структур органічних кісток); ActiveChat (сервіс для створення віртуальних помічників); Legal Nodes (маркетплейс для юридичного супроводження технологічного бізнесу); Animal-id.net UA (сервіс з ідентифікації тварин).

Переможці отримують: квиток на участь у конференції; виставковий стенд; промо участі у конференції та pr-підтримку організаторів; кошти на покриття фінансових витрат на логістику; чіткі комерційні перспективи.

Цю підтримку їм надають Мінцифри,  Startup Grind Kyiv та підтримки Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

Детальніше: https://bit.ly/2Fc0sX3

2019-12-20
Share
Навчання у закладах вищої освіти  Індії

Навчання у закладах вищої освіти Індії

Індійська рада з культурних зв’язків виділила 5 стипендій для українців на 2020-2021 навчальний рік у межах загальної стипендіальної програми GSS. Претендувати на ці стипендії зможуть громадяни України, які мають особливі досягнення.

Індійська рада з культурних зв’язків виділила 5 стипендій для українців на 2020-2021 навчальний рік у межах загальної стипендіальної програми GSS. Претендувати на ці стипендії зможуть громадяни України, які мають особливі досягнення.

Основні критерії відбору кандидатів: вік від 18 до 30 років та високий рівень володіння англійською мовою.

Перевагу надаватимуть тим, хто раніше ніколи не навчався в Республіці Індія. 

Кандидати мають ознайомитись з критеріями відбору та доступністю кожної навчальної програми у закладах вищої освіти і, відповідно до них, подати необхідні документи.

Після подання заявки, яке відбувається онлайн, необхідно звернутись до Посольства Республіки Індія в Україні для проходження співбесіди та виконання інших офіційних процедур. Заявки можна подати до 31 січня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2ZGHVM3, http://a2ascholarships.iccr.gov.in/, http://a2ascholarships.iccr.gov.in/

Фото: depositphotos

2019-12-20
Share
Засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ МОН

Засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ МОН

20 грудня 2019 р. у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ. 20 грудня 2019 р. Сьогодні у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ.

20 грудня 2019 р. у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ. 20 грудня 2019 р. Сьогодні у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ.

«Хоч Рада проректорів є дорадчим органом, однак для нас це один зі стратегічних партнерів, зокрема, щодо розвитку науки в університетах. Це той майданчик, через який ми отримуємо важливий фідбек стосовно реформ, нових рішень, які впроваджує Міністерство. Так само через Раду ми маємо актуальну інформацію про ті проблеми, які сьогодні є в університетській науці чи науці загалом, та змістовні пропозиції для їхнього вирішення. Дякуємо вам за цей діалог і сподіваємося на його ефективне продовження», – зазначив під час відкриття засідання перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

Михайло Ільченко, донедавна проректор НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» повідомив присутнім про участь у підготовці та впровадженні Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», запуск конкурсу наукових проєктів для молодих вчених, створення нової процедури атестації наукових установ та вишів, розвиток міжнародної співпраці тощо.

Перед присутніми виступили генеральний директор директорату науки  Дмитро Чеберкус та генеральний директор директорату інновацій та трансферу технологій  Дар’я Чайка, які окреслили основні завдання на середньострокову перспективу.

Було обрано нового очільника Ради. Ним став Віктор Мартинюк, проректор з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також було оновлено склад самої Ради та її Президії.

Детальніше: https://bit.ly/2Q3JoHG 

Презентації заходу: 

М.Ю. Ільченко 

Д.В. Чеберкус

Д.Ю. Чайка

Фото: прес-служба МОН

2019-12-20
Share
Семінар для видавців

Семінар для видавців

26 грудня 2019 року  у Книжковій палаті України відбудеться науково-практичний семінар «Особливості підготовки неперіодичних видань до випуску». 

26 грудня 2019 року  у Книжковій палаті України відбудеться науково-практичний семінар «Особливості підготовки неперіодичних видань до випуску». 

Організатором заходу є Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова», Державна установа «Український інститут книги», Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів.

Планується обговорити наступні питання:

– стратегія розвитку вітчизняного книговидання;

– дотримання видавничих стандартів — свідчення професіоналізму видавця;

– практика застосування нормативно-правових актів під час видавничого оформлення видань;

– універсальна десяткова класифікація у неперіодичних виданнях;

– ідентифікація видань у системі ISBN: світовий досвід, національна практика;

– система обов’язкового примірника видань як система формування документальної пам’яті України.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/

2019-12-20
Share