Search results found:

posts - 2363

pages - 237

Креативний простір “Освіторія Хаб”

Креативний простір “Освіторія Хаб”

24 жовтня 2019 року у Києві відкрився креативний простір для освітян «Освіторія Хаб». У ньому всі, хто цікавиться освітою, зможуть обмінюватись досвідом, комунікувати та навчатись.

24 жовтня 2019 року у Києві відкрився креативний простір для освітян «Освіторія Хаб». У ньому всі, хто цікавиться освітою, зможуть обмінюватись досвідом, комунікувати та навчатись.

«Освіторія Хаб» — перший відкритий простір для освітян, де зустрічатимуться агенти освітніх змін з усієї України, щоб працювати, дізнаватися про нове, ділитися власними досягненнями та знаходити однодумців для реалізації освітніх проектів.

Детальніше : https://osvitoria.media/event/56354/

2019-10-25
Share
Заклади вищої освіти та наукові установи України підключені  до Scopus та Web of Science

Заклади вищої освіти та наукові установи України підключені до Scopus та Web of Science

394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.

394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.

Найбільше заявок надійшло від закладів МОН та НАНУ – відповідно 127 та 102. Ще 49 – від установ Національної академії аграрних наук, 24 – від Міністерства охорони здоров’я, 17 – від Національної академії медичних наук.

 «Цього року ми вперше дали всім бюджетним вишам та науковим установам України таку можливість – підключитися до Scopus та Web of Science за кошти держави. Це можна зробити незалежно від відомчого підпорядкування, потрібно лише надіслати заявку до ДНТБ» – зазначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Детальніше : https://bitly.su/zUXauWi

2019-10-25
Share
Уряд ініціює скасування обов’язкового друку законів та підзаконних нормативних актів в «Урядовому кур’єрі»

Уряд ініціює скасування обов’язкового друку законів та підзаконних нормативних актів в «Урядовому кур’єрі»

Уряд виступив з ініціативою скасування обов’язкового друку законів та підзаконних нормативних актів в газеті «Урядовий кур’єр». Відтепер документи Кабінету Міністрів, включаючи проект Державного бюджету України, будуть оприлюднюватись на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади. Законопроект невдовзі буде переданий до Верховної Ради України.

Уряд виступив з ініціативою скасування обов’язкового друку законів та підзаконних нормативних актів в газеті «Урядовий кур’єр». Відтепер документи Кабінету Міністрів, включаючи проект Державного бюджету України, будуть оприлюднюватись на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади. Законопроект невдовзі буде переданий до Верховної Ради України.

Детальніше: https://bit.ly/2WgEjhX

2019-10-24
Share
Менше бюрократії для вчених

Менше бюрократії для вчених

Уряд скасував низку бюрократичних вимог до науковців щодо оформлення міжнародних відряджень та використання бюджетних коштів на дослідження. Відповідні зміни до постанов КМУ № 710 та 117 були прийняті 23 жовтня 2019 року.

Уряд скасував низку бюрократичних вимог до науковців щодо оформлення міжнародних відряджень та використання бюджетних коштів на дослідження. Відповідні зміни до постанов КМУ № 710 та 117 були прийняті 23 жовтня 2019 року.

Відтепер вченим буде простіше оформлювати міжнародні відрядження за бюджетні кошти, а отже – співпрацювати з іноземними колегами. Знято вимогу погоджувати відрядження, що відбуваються в межах міжнародних договорів, з керівником органу державної влади, до сфери управління якого належить заклад.

Також скасовано обмеження щодо збільшення штату працівників у ЗВО та наукових установ. Тепер можна збільшувати кількість наукових та науково-педагогічних працівників, тільки це рішення треба буде погодити з головним розпорядником бюджетних коштів. Знято обмеження щодо підготовки нових державних цільових науково-технічних програм.

Зміни до постанов дають більше свободи науковцям під час використання бюджетних коштів на наукові роботи, експертизу та розвиток дослідницької інфраструктури. Раніше використати гроші на ці цілі можна було тільки в межах конкретного бюджетного періоду, а якщо науковці не встигали, то мали повернути кошти до бюджету. Тепер вчені зможуть продовжувати виконання робіт у наступному бюджетному році.

Крім того, збільшено з 3 до 6 місяців строк авансування виконання робіт – цього буде цілком достатньо, щоб провести тендерні закупівлі обладнання, запланувати відрядження та науковий процес, оформити звіти. Звітів також стане вдвічі менше, адже подавати їх треба буде не кожні 3, а кожні 6 місяців. Це суттєво зменшить навантаження на планово-фінансові підрозділи вишів та наукових установ і сприятиме більш ефективному використанню коштів бюджету й залученню коштів до спецфонду.

«Під час зустрічей з нашими науковцями я часто чую скарги саме на надмірну зарегульованість у науковій сфері. Що ми маємо багато норм, які лише відбирають час і плодять папери, але насправді ні на що не впливають. І замість того, щоб цей час та сили витратити безпосередньо на дослідження, вченим доводиться занурюватися в непотрібні бюрократичні процедури. Частину – те, що можна було зробити оперативно – ми вже прибрали сьогодні. Також на цьому тижні ми запустимо в МОН робочу групу, що напрацьовуватиме інші зміни з дерегуляції науки», – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Детальніше: https://bit.ly/2pQijyi

2019-10-23
Share
Призначення аспірантам академічної стипендії імені М. С. Грушевського

Призначення аспірантам академічної стипендії імені М. С. Грушевського

Наказом МОН України від 22.10.2019 № 1321 з метою стимулювання аспірантів другого року навчання закладів вищої освіти, що відзначились у навчальній та науковій роботі, призначено академічну стипендію імені М.С. Грушевського на 2019/2020 навчальний рік.

Наказом МОН України від 22.10.2019 № 1321 з метою стимулювання аспірантів другого року навчання закладів вищої освіти, що відзначились у навчальній та науковій роботі, призначено академічну стипендію імені М.С. Грушевського на 2019/2020 навчальний рік.

Рішення прийнято відповідно до Положення Про академічну стипендію імені М.С. Грушевського для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 209.

Детальніше: https://bit.ly/2MMufKm

2019-10-23
Share
Мінфін запустив проект «Е-Контракт»

Мінфін запустив проект «Е-Контракт»

Міністр фінансів Оксана Маркарова дала старт проекту «Е-контракт», який продовжить інформаційну революцію у сфері публічних фінансів.

Міністр фінансів Оксана Маркарова дала старт проекту «Е-контракт», який продовжить інформаційну революцію у сфері публічних фінансів.

Невдовзі у єдиній «екосистемі» публічних фінансів з’явиться новий інструмент «Е-контракт», який інтегрує і автоматизує процеси трьох державних систем: Державної казначейської служби, Міністерства фінансів України (E-data – Spending – витрати бюджетних коштів), Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства (Prozorro).

«Е-контракт» допоможе впорядкувати процедуру укладання договорів на всіх її етапах – від ініціації до звітування, а також стане новим інструментом для аналізу даних та контролю за використанням публічних коштів. Аналіз даних, у свою чергу, є необхідною передумовою для прийняття ефективних рішень. Е-контракт повністю переведе всі договори, що укладаються на  Prozorro у повноцінну електронну форму.

Цифрова трансформація відбувається не лише в Міністерстві фінансів. Вона є складовою комплексної програми, що має на меті зміну взаємовідносин громадянина і держави. «Зараз ми активно працюємо над повноцінним запуском технології SmartID, що передбачає отримання кваліфікованого електронного підпису менше ніж за хвилину. Скористатися підписом можна буде з будь-якого пристрою, підключеного до Інтернету. Це дозволить суттєво прискорити процес та розширити зону дії цифрових послуг для громадян і бізнесу», – додав Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

АІС «Прозорий бюджет» – система, що надасть доступ громадянам до інформації про публічні кошти на всіх стадіях планування та використання, забезпечить актуальність, достовірність та унікальність інформації, комфортність використання аналітичних даних, простоту та зрозумілість поданої інформації, логічність та продуманість, можливість порівняння динаміки, можливість зворотного зв’язку та експертного обговорення.

Система складається з наступних проектів та модулів:

Відкриті дані у сфері публічних фінансів – Е-data (https://edata.gov.ua/)

– Єдиний веб-портал використання публічних коштів (spending.gov.ua) є найбільшою відкритою базою даних з публічних фінансів України. Портал  забезпечує доступ до інформації про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. На порталі ви знайдете трансакції держави, інформацію про стан виконання договорів та фінансові звіти. Усе у форматі open data.

Бюджет для громадян (Open Budget – https://openbudget.gov.ua/) – відритий модуль Інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет», призначений для інформування широкого кола громадськості в доступній формі про основні цілі, завдання та пріоритетні напрями бюджетної політики, обґрунтування бюджетних витрат та обсягів доходів, планові та досягнуті результати використання бюджетних коштів, що забезпечує прозорість бюджетів державного та місцевого рівнів.

BOOST (https://openbudget.gov.ua/analytics/incomes) – це інструмент аналізу бюджетних показників, розроблений на основі методології Світового банку з метою сприяння ефективному використанню бюджетних коштів, поліпшенню процесів прийняття рішень, прозорості та підзвітності. Інструмент BOOST надає можливість громадянському суспільству здійснювати моніторинг фінансів держави, у тому числі для надання подальших рекомендацій органам управління щодо їх використання.

Портал реєстру проектів МФО (IFIs projects – https://proifi.gov.ua) – офіційний державний портал із реєстром проектів соціального і економічного розвитку України, які здійснюються за кошти міжнародних фінансових організацій. На порталі ви можете знайти інформацію про проекти, які були впродовж усіх років співробітництва України з МФО.

Розробником та адміністратором порталів є ДУ «Відкриті публічні фінанси».

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ministerstvo-finansiv-zapustilo-proekt-e-kontrakt

2019-10-23
Share
Книги та брошури з питань видавничої справи

Книги та брошури з питань видавничої справи

Науковці, освітяни та видавці на сторінці «Видання для фахівців» Книжкової палати України можуть ознайомитись з інформацією про книги і брошури з питань видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також про галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Науковці, освітяни та видавці на сторінці «Видання для фахівців» Книжкової палати України можуть ознайомитись з інформацією про книги і брошури з питань видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також про галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Список видань сформовано на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.

Детальніше: https://bit.ly/2Wb4iak

2019-10-21
Share

Завдання МОН у програмі діяльності уряду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 р. № 849

Цілі:

Цілі:

1.1. Кожна дитина має доступ до якісної дошкільної освіти

1.2. Випускники школи є самодостатніми, творчими та креативними особистостями, які мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні у сучасному світі

1.3. Випускники шкіл мають широкий вибір закладів для здобуття якісної професійної освіти з подальшим працевлаштуванням

1.4. Випускники закладів вищої освіти є конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці

1.5. Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір

Розгорнута інформація про ціль 1.5. «Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір»

Опис.

Протягом останніх 25 років кількість вчених в Україні зменшилася у 5 разів. Бюджетне фінансування науки спрямовується переважно на утримання застарілого та неефективного комплексу державних наукових установ. Понад 75% бюджетного фінансування науки йде на забезпечення діяльності Національної та галузевих академій наук, які самостійно визначають пріоритетні напрями діяльності. Неефективність бюджетного фінансування науки не компенсується стимулами залучення інвестицій у наукову сферу від приватного бізнесу. Відсутні стимули для інвестицій у дослідження і розробки. Це змушує вчених шукати можливості самореалізації та належної оплати своєї праці за кордоном. Водночас суспільство очікує від наукової сфери результатів, здатних стати драйверами соціального та економічного зростання країни.

Для цього наша команда забезпечить надання доступу вченим та науковим колективам до прозорого багатоканального фінансування на наукові дослідження та до дослідницьких інфраструктур. Усі наукові установи та університети будуть фінансуватися виключно за результатами наукової прозорої та об’єктивної атестації. Державна атестація та наукові конкурси будуть спиратися на процедуру експертизи, що проводиться за міжнародними стандартами, із залученням іноземних вчених. Частка грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок за рахунок бюджетних коштів становитиме не менш як 25%, при цьому частка грантового фінансування Національного фонду досліджень у бюджетному фінансуванні науки становитиме не менш як 15%. Буде створено не менше 100 центрів колективного користування обладнанням, доступ до яких матимуть науковці незалежно від того, в якій організації працюють. Скасуємо фінансові та митні обмеження, що призводять до неефективного витрачання коштів (дозвіл на прямі закупівлі за кордоном та безмитне ввезення наукового обладнання та матеріалів тощо). 

Створимо умови для інтеграції вчених до європейського та світового дослідницького просторів – вчені матимуть можливість доступу до провідних світових дослідницьких інфраструктур, грантів на реалізацію права академічної мобільності. Україна приєднається до рамкової програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe) та можливостей Європейського дослідницького простору. Україна братиме активну участь у роботі  понад 25 міжнародних дослідницьких інфраструктур. 

Запровадимо національну наукову інформаційну систему, що міститиме інформацію про кожного науковця та буде уніфікованим інструментом збору даних для атестації окремих науковців і підрозділів/установ, експертною базою для комерційних і державних структур.

Ми підтримаємо молодих вчених шляхом надання стимулів для старту та здійснення наукової кар’єри та створимо умови для широкого доступу громадян, бізнесу, державних структур до результатів наукових досліджень та розробок, для можливості оцінити їх якість. Питома вага видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку становитиме не менш як 5%

Критерії досягнення

1. Кількість публікацій та кількість цитувань українських вчених у журналах, які індексуються провідними міжнародними наукометричними базами даних

Завдання

1.1. Приєднаємося до рамкової програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe), забезпечимо більш ширший доступ українських вчених до можливостей ЄДП та хмари відкритої науки (EOSC).

1.2. Усунемо бюрократичні перепони участі українських вчених у міжнародному науково-технічному співробітництві.

1.3. Сприятимемо залученню України до міжнародних дослідницьких інфраструктур (не менше 25).

1.4. Запровадимо грантову підтримку для реалізації права на академічну мобільність.

1.5. Створимо національну наукову інформаційну систему, що містить інформацію про кожного науковця та є уніфікованим інструментом збору даних для атестації окремих науковців і підрозділів/ установ, експертною базою для комерційних і державних структур.

2. Зростання частки грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок

Завдання

2.1. Запустимо роботу Національного фонду досліджень. Збільшимо частку грантового фінансування НФД до 15% у загальному обсязі коштів на науку.

2.2. Збільшимо частку грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок до 25%.

3. Зростання питомої ваги видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку

Завдання

3.1. Змінимо систему оплати праці науковців на наступних принципах: відхід від тарифної сітки, зарплата крім базової містить інші складові, що залежать від наукових здобутків і залучених грантів.

3.2. Збільшимо видатки на фінансування наукових проектів, стипендій та грантів для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку (не менше 5% від загального обсягу державного бюджету на науку).

3.3. Запровадимо систему “постдок” у наукових установах та закладах вищої освіти, надання грантів для “постдоків”.

Детальніше: https://bit.ly/2ndOd6N,  https://program.kmu.gov.ua/ministry/ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrainihttps://bit.ly/2pCMj0u

2019-10-21

2019-10-21
Share

Фрагменти інтерв’ю керівника сервісу Unicheck-Україна Андрія Сідляренко

За результатами дослідження німецьких соціологів, навіть провідні європейські країни стикаються з плагіатом. Так, у Німеччині 50% наукових робіт його містять. Не менше негативу в науковому середовищі Великої Британії, де з плагіатом стикаються 58% університетських викладачів. В Україні ситуація є не менш проблемною. У нас плагіат у тій чи іншій формі використовують 90% студентів.

За результатами дослідження німецьких соціологів, навіть провідні європейські країни стикаються з плагіатом. Так, у Німеччині 50% наукових робіт його містять. Не менше негативу в науковому середовищі Великої Британії, де з плагіатом стикаються 58% університетських викладачів. В Україні ситуація є не менш проблемною. У нас плагіат у тій чи іншій формі використовують 90% студентів.

Чим загрожує плагіат?

Згідно українського законодавства, академічний плагіат може загрожувати позбавленням посади або ступеня в науковій або освітній установі, якщо людина пов’язана з науково-педагогічною працею. Застосовувати санкції університет може і проти студентів. Якщо говорити про плагіат у контексті закону про авторське та суміжне право, то рішення щодо особи, яка до нього вдалася, приймає суд. Обидва види плагіату можуть збігатися, але не завжди. Якщо говорити про наукові установи та заклади вищої освіти, то санкції проти академічного плагіату застосовуються на рівні цих структур.

Скільки у середньому робіт за рік містять плагіат?

Середній відсоток текстових збігів у файлах, які перевіряли у системі Unicheck 2018-го склав 33,16. Мова йде не про кількість робіт, а відсоткову масу тексту в кожній роботі. Точно встановлювати наявність плагіату все ж повинна спеціальна комісія, фахівець чи науковий керівник.

Як перевірити роботу на наявність плагіату?

Є різноманітні антиплагіатні платформи. Програмний антиплагіатний продукт порівнює текст із базами даних, які розміщені в інтернеті. Один із найбільших онлайн-сервісів у світі – українська розробка Unicheck. Безкоштовний доступ до сервісу мають понад 120 українських вузів.

Як перевіряють роботи на плагіат за кордоном?

В Америці антиплагіатна перевірка – стандартна та звична частина виконання і здачі роботи. У школярів і студентів є підв’язані до предметів особисті кабінети в системі управління навчання, куди вони завантажують власні роботи. Після цього викладач оцінює не лише роботу, але й якість її перевірки на платформі.

Детальніше: https://bit.ly/2MAP7nV

2019-10-19

2019-10-19
Share
Робимо сіру літературу трохи менш сірою

Робимо сіру літературу трохи менш сірою

(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).

(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).

Д-р Лют’єн, сіру літературу часто визначають як публікації, яких немає в книгарнях, і тому їх часто важко отримати. Сіра література – один з особливих напрямів колекції TIB. Що конкретно охоплює дефініція «сіра література»?

Наша сіра література включає публікації конференцій з усього світу, німецькі та міжнародні дослідницькі доповіді, журнали і монографії Східної Азії та Східної Європи, тези, а також описи і стандарти патентів. Крім того, TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки для остаточних звітів про проекти, що фінансуються за рахунок державних коштів ряду федеральних міністерств, зокрема –  Федерального міністерства освіти і наукових досліджень, Федерального міністерства економіки і енергетики, Федерального міністерства продовольства і сільського господарства, а також значного числа інших установ і дослідницьких інституцій.

TIB – національна спеціалізована бібліотека Німеччини, яка фінансується спільно федеральним урядом Німеччини та урядами земель. Вона є центром  загальнодержавного значення. Користь від діяльності ТІВ отримує наука, дослідники та промисловці з усієї Німеччини та за її межами. Крім постійного збереження своїх колекцій, TIB, забезпечує вільний доступ до них.

Сіра література у формі матеріалів конференцій, звітів про дослідження, думок експертів або тез, містить цінну інформацію, яка є важливим джерелом для вчених і дослідників. Наприклад, матеріали конференцій часто відображають стан справ у конкретній галузі досліджень. То чому ж так мало уваги приділяється сірій літературі та  як можна підвищити її вплив?

Щоб підвищити видимість  сірої літератури, починаючи з 2015 року TIB підтримує зобов’язання, викладені у Пізанській декларації, яка переведена на 15 мов, включаючи німецьку. Згідно з нею TIB несе відповідальність за просування сірої літератури, відкритого доступу, підтримку високих стандартів сірої літератури, розвиток колекцій та постійне збереження сірої літератури.

Сіра література особливо важлива для TIB: у 2018 році вона складала близько 60% усієї колекції бібліотеки, а це значний обсяг. Чому TIB спеціалізується саме на сірій літературі у сфері науки і техніки?

TIB був заснований у 1959 році з метою «задоволення особливих потреб у технічній літературі в галузі технічних досліджень і технічної практики в якості центральної технологічної бібліотеки Федеративної Республіки», як висловився перший директор TIB Вільгельм Грюнвальд (1909-1989). Цього неможливо досягти без зосередження саме на сірій літературі. Понад 60 років тому авторитетні інституції та експерти у сфері  бібліотечної справи, усвідомили, що сіра література має великий потенціал. TIB побудувала солідну колекцію, яка росла з 1831 року.

Від федеральних міністерств, для яких TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки, ТІВ отримує звіти про Німецькі дослідження в якості обов’язкових надходжень. Незважаючи на те, що існує вимога подавати дослідницькі звіти до TIB, одержувачам грантів потрібно постійно нагадувати, що це їх обов’язок, а деяким може знадобитися багато років, щоб повністю виконати цю вимогу.

Гарну співпрацю наукової служби TIB, що здійснює безперервний моніторинг матеріалів. з командами  «Сіра література» і «Німецький дослідний звіт» підтримує платформа, постійної доступності метаданих наукових подій.

Який зараз статус оцифровки сірої літератури?

Якщо ми подивимось лише на збірник німецьких дослідницьких звітів, то побачимо, що було опубліковано 282 тис. друкованих дослідних звітів у порівнянні з 86 тис. електронних звітів за останні 60 років, причому вони були опубліковані з початку нинішнього тисячоліття. Частка цифрової інформації по відношенню до усієї колекції TIB дуже мала. Нам потрібно буде виконати велику роботу з оцифровки. Частка електронних публікацій сірої літератури зростає. У 2011 році 58% звітів про дослідження були представлені в цифровому вигляді, у 2016 році їх стало 80%, а у 2018 році – 88%.

Що стосується відкритого доступу, то вимоги стосовно безкоштовногоотримання наукової інформації зростають. Як ви оцінюєте важливість відкритого доступу до сірої літературі і що потрібно зробити для збільшення частки сірої літератури  відкритого доступу?

У контексті Пізанської декларації, на мій погляд, найкраще рішення  для утвердження відкритого доступу – це ввести відповідні обов’язкові вимоги при фінансуванні досліджень. Адже, відкритий доступ дозволяє вченим швидко і без бар’єрів доводити свої результати до відома інших експертів. Тому було б особливо корисно, якби більше правовласників публікували свої матеріали під ліцензіями CC.  Як і раніше, необхідно буде збирати наукові джерела в єдиному центральному віртуальному місці за зразком бібліотечної колекції та робити їх доступними через відповідні дослідні портали, як це вже має місце в TIB-порталі. Зараз на цьому порталі можна безкоштовно знайти і переглянути більше 86 тис. звітів про німецькі дослідження та 8,5 тис. публікацій матеріалів конференцій. Інше ключове питання, як це й було в епоху друкованої інформації, – це стале і надійне зберігання, яке TIB буде і надалі забезпечувати.

Детальніше : https://blogs.tib.eu/wp/tib/2019/10/18/making-grey-literature-slightly-less-grey/

Фото: TIB

2019-10-19
Share