National Repository of Academic Texts

Студенти-менеджери та маркетологи Сумського державного університету отримали можливість долучитися до лекцій у класі віртуального обміну, де синхронно навчається молодь із 7 країн. Разом вони опановують модуль “Ресторанний та туристичний менеджмент” англійською мовою.

Заняття стартували на початку жовтня і триватимуть до 14 листопада.

Навчання відбувається за мережевим принципом: студенти отримують лекції від викладачів, лекторів і бізнес-практиків Університету Небраска, а практичні завдання виконують, спілкуючись з колегами з університетів США, Нідерландів, Оману, Об’єднаних Арабських Еміратів, Великобританії, Індії та України.

Детальніше: https://bit.ly/33lZTEd, https://bit.ly/312lfVk

2019-10-04

KYIV Tech Hub

Стартапи українських закладів вищої освіти долучились до міжнародної конференції KYIV TECH HUB, яка є майданчиком для пошуку іноземних інвесторів.

Конференція відбулась 3 жовтня 2019 року у Києві за підтримки польсько-української ініціативи Startup Bridge. Учасники заходу представили свої проєкти польським венчурним фондам, приватним і державним організаціям, відповідальним за грантове фінансування.

“Цей майданчик було створено, зокрема, для посилення співпраці між Україною та Польщею. Тут молоді й талановиті інноватори можуть проявити себе та отримати можливості для розвитку своїх ідей”, – зазначив під час відкриття конференції перший заступник Міністра освіти і науки України Юрій Полюхович.

Серед учасників були цьогорічні фіналісти Всеукраїнського фестивалю інновацій. Команда бізнес-інноваційного центру Львівської політехніки представила свій проєкт Plerdy – багатофункціональне рішення для поліпшення конверсії на сайтах. Перевагою розробки є великий набір інструментів, який дозволяє в онлайн-режимі змінювати сайт.

Команада Чорноморського національного університету імені Петра Могили продемонструвала додаток HomeMappy, який допоможе людям з вадами зору або інвалідністю легше знаходити потрібні речі в приміщеннях. Використовуючи камеру на пристрої, цей додаток розпізнає предмети та через голосовий супровід орієнтує власника в просторі.

Детальніше: https://bit.ly/32UalCq, https://bit.ly/2pCE4Bt

2019-10-04

Україна отримала гранти програми ЄС Еразмус+ на 2,8 тис місць

200 українських організацій спільно з більш як 270 європейськими партнерами отримали 2 тис 766 грантів для обмінів студентами та працівниками вишів. У межах Програми ЄС Еразмус+ усі учасники зможуть поїхати на навчання, практику, підвищення кваліфікації чи стажування до європейського або українського університету.

Переможцями від України стали заклади вищої освіти, наукові установи, громадські, приватні та державні організації з різних регіонів країни. Серед них найбільшу кількість проєктів з мобільності виграли: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка; Львівський національний університет ім. Івана Франка; Національний університет “Львівська політехніка”; Український католицький університет; Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича; Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського”; Національний університет “Києво-Могилянська академія”.

Найпопулярнішими країнами-партнерами для обмінів з Україною стали Німеччина, Великобританія, Польща, Італія та Франція. 1142 гранти призначені для студентів, а 1624 – для працівників вишів. Усі отримані студентами бали будуть перезараховані українським університетом та внесені у додаток до диплому, а викладачам зарахують такий досвід як підвищення кваліфікації.

Детальніше: https://bit.ly/2oogQP9

2019-10-03

МОН співпрацюватиме з Google над покращенням вищої освіти

МОН та Google планують покращувати цифрові навички викладачів вишів. Першим кроком стануть відповідні онлайн-курси. Про це йшлося під час зустрічі Міністра освіти і науки Ганни Новосад та директора з публічної політики та взаємодії з державними органами Google Вільсоном Вайтом.

Сторони домовились працювати над адаптацією Google-класів для закладів вищої освіти. Це допоможе викладачам краще організовувати освітній процес, планувати заходи зі студентами тощо. Також освітяни зможуть пройти відповідну сертифікацію з цифрових компетентностей.

«Спершу Міністерство почало працювати з Google у сфері загальної середньої освіти, і це співробітництво дало прекрасні результати. Я хочу передусім згадати ті зусилля, яких ви доклали, коли проводили навчання з безпечного Інтернету для 22 тис вчителів – це величезна цифра. І тепер ми вже можемо говорити і про вищу освіту, адже ми переконані, що усі освітяни мають підвищувати свою цифрову грамотність – цього вимагають сучасні освітні тенденції», – наголосила Ганна Новосад. Вона також нагадала, що у 2018 році МОН затвердив для шкіл спеціальний посібник із підтримки цифрового громадянства та безпеки, який розроблявся спільно з Google.

Вільсон Вайт підкреслив, що цифрові навички є дуже важливими у світі. Пріоритетом Google є передусім допомога тим, хто потребує ці навички вдосконалювати. Компанія успішно реалізувала багато проєктів з Міністерством освіти і науки та готова рухатися далі у інших напрямах. За його словами, в подальшому сторони окреслять й інші сфери, де співпраця буде найбільш ефективною.

Детальніше: https://bit.ly/2oz710A

2019-10-03

Звіт світового банку про освіту в Україні

Світовий банк презентував звіт «Дослідження сфери освіти в Україні: до більшої результативності, справедливості та ефективності» , у якому визначено 5 пріоритетних напрямів подальшого реформування освіти в Україні.

«Нещодавно Уряд схвалив Програму дій, в якій визначено два важливі питання — економічне зростання та розвиток людського капіталу. Це завдання для МОН та усіх міністерств, адже економічне зростання неможливе без розвитку людського капіталу. Проблеми, які вказані у звіті, будемо аналізувати надалі, деякі з них вже вирішуємо…», — наголосила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад.

5 напрямів реформування освіти, які представив Світовий банк, випливають з комплексного дослідження, яке проводилось в Україні. Зокрема, йдеться про концепцію «Нової української школи», засновану на компетенціях і орієнтовану на учнів. Вказано на важливість позитивних змін внаслідок реформи середньої та вищої освіти, необхідність зміцнення інституційного потенціалу та структур урядування. Реформи вже значно розширили автономію закладів вищої освіти, але виявилась неспроможність ряду з них повною мірою користуватись цим для підвищення якості викладання та навчання. Отже, автономія має поєднуватися з підзвітністю та спроможністю.

Експерти радять спрямовувати ресурси на зміцнення ефективності та життєздатності кращих закладів та колективів. І вказують, що модель державного фінансування вищої освіти потребує подальших змін. Важливо реформувати її, запровадити додаткові стимули для закладів. Також Україні потрібно змінити підхід до індивідуальних стимулів для вчителів, можливостей їхнього кар’єрного розвитку. Потрібно забезпечити ефективніший зворотній зв’язок. В українських школах немає загальнодержавних програм професійної орієнтації, що ускладнює для учнів вибір напряму навчання та закладу освіти. Тому слід розробити національну програму надання послуг консультацій та орієнтації, зміцнити системи оцінювання.

Ганна Новосад зазначила, що Світовий банк і МОН мають однакове бачення того, які проблеми в сфері освіти потрібно вирішити та співпрацюватимуть для подальшого впровадження системної реформи освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2oh3G6w,

https://bit.ly/2p2NA0B

2019-10-02

Доступ до електронного архіву наукових публікацій Аmerican Рhysical Society

Науковці України отримали можливість ознайомитись з публікаціями у галузі фізики, які зібрані в електронному архіві наукових публікацій Аmerican Рhysical Society.

Американське фізичне товариство, одне з найавторитетніших у світі, публікує більше десятка наукових журналів, включаючи Physical Review й Physical Review Letters, а також щорічно організовує понад двадцять наукових зустрічей.

Доступ до його архіву буде відкритий до 31грудня 2019 року за підтримки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та aсоціації «Iнформатіо-Консорціум».

Детальніше – http://nbuv.gov.ua/node/4911

2019-10-02

Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року

В Україні вступає в силу «Порядок денний щодо сталого розвитку на період до 2030 року», прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року, індикатори виконання якого визначені ООН 10 липня 2017 року.

Опубліковано відповідний Указ Президента України №722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»

Детальніше: https://undocs.org/en/A/RES/70/1 , https://undocs.org/A/RES/71/313 , https://www.president.gov.ua/documents/7222019-29825

2019-10-01

Програма діяльності МОН: 5 цілей на 5 років

Програма діяльності Уряду передбачає 5 чітких цілей для Міністерства освіти і науки, які відомство має виконати за наступні 5 років, затверджена на засіданні Уряду 29 вересня 2019 року.

“Документ встановлює 5 основних пріоритетів, на які ми мусимо орієнтуватись під час подальшої роботи. Дуже важливо, що це не абстрактні цілі, а конкретні вимоги з індикаторами, за якими мірятимуть успіх політик. Так само, як швидкість поступу учня залежить від чіткості поставлених освітніх цілей, так і успіх урядування залежить від того, наскільки вимірюваними можуть бути ваші результати. Такий підхід значно підвищить продуктивність нашої роботи”, — відзначила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад.

Ціль №1 стосується доступу до якісної дошкільної освіти. Цілі №2 і 3 визначають, якими мають бути випускники школи.

Ціль № 4 надає характеристику випускникам закладів вищої освіти. Передбачається, що вони мають бути конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці. Про досягнення цілі будуть свідчити: частка випускників закладів вищої освіти, зайнятих на позиціях чи у сферах, що вимагають вищої освіти; розмір різниці між оплатою праці осіб з вищою освітою різних рівнів та осіб, які не мають вищої освіти; щонайменше 25% респондентів, опитаних в рамках національних опитувань роботодавців, мають повністю або переважно позитивно оцінити якість вищої освіти в Україні.

Ціль №5 стосується вітчизняної науки. Українські вчені мають отримати належні умови для досліджень та бути інтегрованими у світовий науковий простір. Виконання цілі буде підтверджене збільшенням кількості публікацій та кількості цитувань українських вчених у журналах, які індексуються провідними міжнародними наукометричними базами даних; зростанням частки грантового фінансування у загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок; високою питомою вагою видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку.

Зараз Міністерство освіти і науки працює над відповідним планом заходів.

Детальніше: https://bit.ly/2ndOd6N, https://bit.ly/2n84wC3

2019-09-30

Щодо розміщення повідомлень про прийняття дисертацій до захисту

Міністерство освіти і науки України направило керівникам закладів вищої освіти (наукових установ), головам спеціалізованих вчених рад лист від 26.09.2019 №1/9-606 щодо розміщення повідомлень про прийняття дисертацій до захисту.

У листі йдеться про порядок надсилання, терміни подання та зміст повідомлення, які мають подаватись до МОН для оприлюднення інформації про прийняття дисертацій до захисту. Особливо наголошується, що повідомлення будуть розміщуватись на офіційному веб-сайті МОН безоплатно.

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/atestaciya-kadriv-vishoyi-kvalifikaciyi/ogoloshennya-shodo-zahistiv-disertacij, https://bit.ly/36IHEeS

2019-09-26

Уряд призачив виконавчого директора Нацфонду досліджень

Уряд призначив виконавчого директора Національного фонду досліджень. Відповідне розпорядження було прийнято на засіданні Уряду 25 вересня 2019 року.

Для відбору кандидатів було проведено відкритий конкурс. Із 9-ти претендентів за підсумками співбесід Наукова рада Фонду рекомендувала кандидатуру Бориса Сорочинського. Це рішення підтримав і Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій, який виконує функції наглядової ради Нацфонду.

Борис Сорочинський, науковець з понад 40-річним стажем, очолить один із органів управління Фонду – виконавчу дирекцію. Сорочинський Борис Володимирович народився 16 серпня 1956 року. Наукову діяльність розпочав 1978-го аспірантом в Інституті фізіології рослин Академії наук. Обіймав посади наукового співробітника, завідуючого лабораторією, заступника директора, завідуючого відділом у наукових установах. На момент обрання виконавчим директором працював старшим науковим співробітником ДУ “Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України”. Доктор біологічних наук.

Це призначення є одним із фінальних організаційних кроків, які були необхідні для початку повноцінної роботи Фонду. Адже до повноважень виконавчої дирекції Фонду відносяться: забезпечення поточної роботи Фонду; організація та проведення конкурсів; укладання договорів; контроль цільового використання бюджетних коштів; звітування та забезпечення документообігу. Виконавчий директор надає пропозиції щодо чисельності, структури та штатного розпису Фонду, його кошторису, бюджетних запитів, призначає та звільняє працівників дирекції тощо.

Органами управління Фонду є: наглядова рада (її функції виконує Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій); наукова рада (до неї входить 30 українських вчених з наукових установ та вишів, персональний склад затверджено Урядом 27 грудня 2018 року); голова фонду (6 березня 2019 року на цю посаду був призначений Леонід Яценко); виконавча дирекція.

Сам Фонд створено 4 липня 2018 р. задля забезпечення грантової підтримки досліджень та розробок українських вчених незалежно від їх відомчого підпорядкування.

На 2019 рік для початку роботи Фонду держбюджетом передбачено понад 260 млн гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2lC8Hp8

2019-09-26