National Repository of Academic Texts

ОЕСР: ЦИФРОВІЗАЦІЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровізація малого та середнього бізнесу для подолання шоків і змін: 2024 ОЕСР D4SME опитування» із серії «Доповіді ОЕСР про МСП та підприємництво».

Наголошується, що застосування цифрових практик МСП продовжує зростати, але «цифровий розрив» з крупними компаніями – збільшується. Розуміння рушійних факторів і “вузьких місць” цифровізації МСП, а також максимально повне розуміння їхньої практики є надзвичайно важливим чинником прийняття політичних рішень, які допоможуть подолати цей розрив. Для цього проводилось опитування у семи країнах ОЕСР (Франція, Німеччина, Італія, Японія, Корея, Іспанія та Сполучені Штати) у співпраці з цифровими платформами-партнерами OECD. Його результати дозволяють по-новому погляеути на цифровізацію МСП і те, як цифрові інструменти можуть допомогти їм подолати короткострокові виклики і підвищити стійкість у довгостроковій перспективі. Звіт також презентує дані про використання і сприйняття МСП технологій штучного інтелекту (з акцентом на «генеративний штучний інтелект»), застосування ними аналітики даних для відстеження екологічної ефективності та вплив цифрових практик на робочому місці на психічне благополуччя.

Детальніше: http://surl.li/egqrcl, http://surl.li/btbkvm, https://doi.org/10.1787/eb4ec9ac-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2024-09-18

КРИТИЧНА ЦИФРОВА ПЕДАГОГІКА У ПОСТЦИФРОВУ ЕПОХУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Даніеля Гутьєррес «Ризоматичне навчання та критична цифрова педагогіка у постцифрову епоху».

Наголошується, що вища освіта потребує трансформаційних практик, щоб адекватно відповідати на виклики ХХІ століття. Поєднання експансивного, органічного навчання з активним, критичним використанням технологій може бути надвичайно важливим для університетів. З огляду на невизначеність, з якою наразі стикається світ, вища освіта потребує нової теоретичної та методологічної основи щоб залишатись соціально інклюзивною, технологічно інноваційною та гнучкою стосовно різноманітних потреб сучасного суспільства. Автор наводить результати дослідження, як ризоматичне навчання та критична цифрова педагогіка можуть допомогти створити навчальне середовище постцифрової епохи, оскільки обидва підходи кидають виклик традиціям, активно залучають освітню спільноту до взаємодії та сприяють спільному створенню знань. Контексти навчання стають гнучкими та адаптованими, розширюючи можливості як викладачів, так і студентів у їхньому прагненні до критичного та рефлексивного навчання. Даніель пропонує кілька практичних рекомендацій для створення навчальних ситуацій, які сприяють автономії та критичному мисленню. Цей досвід можна адаптувати до будь-якого університетського ступеня. Потенціал поєднання ризоматичного навчання та критичної цифрової педагогіки автор оцінює як надзвичайно важливий, він підтримує навички критичного мислення, мультимодального спілкування, цифрової грамотності, соціальної та культурної обізнаності. З ними вища освіта набуває нового освітнього досвіду і приносить більшу користь суспільству в цілому.

Детальніше: http://surl.li/hswuks

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-17

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ У ЗВО

ОЕСР: ПРАКТИКА УТИЛІЗАЦІЇ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Практика утилізації побутових відходів: нові емпіричні дані та вплив політики на стійку поведінку» із серії «Робочі документи ОЕСР з навколишнього середовища».

Наголошується, що ефективна політика поводження з відходами має вирішальне значення для подолання екологічних проблем, серед яких зміна клімату та забрудненням навколишнього середовища. Новий звіт побудований на даних актуальних опитувань, проведених для з’ясування найважливіших чинників та ключових результатів, пов’язаних з накопиченням та утилізацією відходів на рівні домогосподарств. Встановлено, що саме збір побутових відходів має вирішальне значення, причому для нього важлива схема стягнення плати за змішані відходи та забезпечення сталого управління відходами. Показано, що більшість домогосподарств готові сплачувати надбавку до ціни за продукти з екологічно чистим пакуванням, але разом із тим близько третини домогосподарств потребуватимуть знижки, щоб вибрати самі такі продукти на ринку.

Детальніше: http://surl.li/vpadef, http://surl.li/ngctvu, https://doi.org/10.1787/9e5e512c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2024-09-17

ПОМ’ЯКШЕННЯ ВИМОГ ДО ДИСЕРТАЦІЙ ЗНЕЦІНИТЬ СТУПІНЬ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Кандидати побоюються, що пом’якшення вимог до дисертацій знецінить ступінь доктора філософії».

У ній зазначається, що провідний університет Фінляндії прийняв рішення про послаблення вимог до докторантів в частині кількості необхідних публікацій (статей), а також зменшення обсягу кредитів ЄКТС під час навчання. Такі зміни викликали занепокоєння у академічному середовищі якістю освіти. А докторанти висловлюють побоювання, що цей крок може «девальвувати» ступінь, на який вони претендують. Згідно попередніх норм докторські дисертації мали бути висвітлені не менше як у трьох / п’яти публікаціях, а тепер вони знижені до дох/трьох і не обов’язково опублікованих (включаються також і ті, що очікують на публікацію). Йдеться навіть про те, що «достатній науковий внесок для докторського ступеня» може бути оцінений за матеріалами лише однієї публікації для роботи, яка вважається «особливо видатною». Зменшення кредитів відбулось на чверть (із 40 до 30 ЄКТС). Слід зазначити, що раніше уряд Фінляндії запустив трирічну пілотну програму вартістю 255 млн. євро, спрямовану на «збільшення кількості докторських ступенів у Фінляндії». Яніка Луукінен, радник Unifi з наукової політики, говорить, що фінські освітні та наукові установи упроваджують зміни на основі рекомендацій урядової робочої групи. Мотивом для скорочення вимог у частині кількості публікацій має запобігти затягуванню публікаційного процесу, який «з’їдає весь час кандидата на докторський ступінь». Якість роботи набагато важливіша, ніж кількість статей, а старі вимоги до публікацій могли стимулювати кандидатів розділити дослідження на менші фрагменти, публікуючи більшу кількість статей із скороченим / обмеженим змістом. «Зміни, які ми запроваджуємо, спрямовані на користь докторанту, бо він отримує гарну освіту у розумні терміни».

Детальніше: http://surl.li/onpvxf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-16

ГРАНТОВІ МІСЦЯ НА КУРС З ТЕСТУВАННЯ ТА PYTHON

Компанія SoftServe оголосила конкурс на отримання грантів для навчання за власними програмами «Практичне тестування» і «Проєктне навчання Python».

Під час навчання за програмою «Практичне тестування» учасники, що будуть відібрані за критеріями якості базових знань з ручного тестування та знання англійської мови, дізнаються про основи тестування, отримують навички, необхідні для старту кар’єри у ІТ-сфері. Курс «Проєктне навчання Python» орієнтований на тих, хто має базові знання з Python, баз даних і вебтехнологій та мають гарний рівень англійської мови. Слухачі курсу зможуть пройти повноцінне проєктне навчання під час роботи над проєктами з Python та Django Rest Framework. Відбір на грантові місця здійснюватиметься у три етапи, на яких буде оцінено навички технічного тестування і знання з програмування, рівень володіння англійською та проведене інтерв’ю з ментором.

Детальніше: https://t.me/SoftServeEducation/2014, https://hubs.ly/Q02PF0cv0, https://hubs.ly/Q02PF0890

Фото: SoftServe

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2024-09-16

ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТІВ НАКАЗІВ МОН ЩОДО ПЕРЕЛІКУ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ІЗ ДОДАТКОВИМ РЕГУЛЮВАННЯМ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкти наказів щодо регулювання галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.

Йдеться про наступні проєкти: «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2020 року № 673» та «Про особливості запровадження змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021». У проєкті наказу МОН «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2020 року № 673» визначається перелік спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, узгоджений з новим переліком галузей знань і спеціальностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021. Його реалізація дозволить оновити освітні програми закладів вищої та фахової передвищої освіти. У проєкті наказу «Про особливості запровадження змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021» встановлюється відповідність між спеціальностями нової редакції переліку та попередньої редакції переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, а також фіксується перелік спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, особливості переоформлення ліцензій на здійснення освітньої діяльності, переоформлення сертифікатів про акредитацію освітніх програм. Зауваження та пропозиції до проєктів наказів можна подати відповідно до 16 жовтня та 10 жовтня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/ntfomj, http://surl.li/fzlgjl, http://surl.li/meqeho, http://surl.li/gtgayx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2024-09-16

СПІВРОБІТНИЦТВО З ХОРВАТІЄЮ У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ

Міністерство освіти і науки України та Міністерство науки, освіти та молоді Республіки Хорватія узгодили програму міжнародного двостороннього співробітництва у сфері науки і технологій.

Вона має на меті зміцнення двосторонніх зв’язків і стимулювання науково-технологічного розвитку. Програма відкриває можливості наукових обмінів, проведення спільних наукових заходів – конференцій, симпозіумів, семінарів, практикумів та виставок; створення науково-дослідних центрів та тимчасових науково-дослідних груп; обміну технологіями та науково-технологічною інформацією. Підписання документу уповноваженими представниками сторін створює правові підстави для активної співпраці у науковій сфері, розвитку інновацій, а також інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Детальніше: http://surl.li/dkjcxr

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-16

ОЕСР: КОНЦЕНТРАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В ЄВРОПІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Концентрація промисловості в Європі: тенденції та методологічні ідеї» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

Наголошується, що концентрація (частка випуску галузі, що припадає на найбільші компанії) є одним з ключових показників оцінювання рівня конкуренції на ринку. Вимірювання концентрації вимагає декількох методологічних рішень, пов’язаних з визначенням «релевантного ринку» і консенсусу щодо обрахунку концентрації у різних країнах задля можливості здійснення міжкраїнних порівнянь та з’ясування тенденцій. Наразі такі методологічні рішення відсутні. Опубліковане дослідження пропонує методологічні інновації та спирається на нові дані щодо концентрації у 15 європейських країнах, що охоплюють період з 2000 по 2019 рік. Нововведення стосуються уточнення меж (кордонів) ринків, обліку міжнародної торгівлі та врахування зв’язків власності всередині бізнес-груп на деталізованому галузевому рівні. Ключові покращення у вимірюванні концентрації передбачають: визначення галузей переважно на 3-значному рівні (це дає кращу деталізацію, ніж у попередніх дослідженнях і наближається до трактовки вузьких ринків, визначених антимонопольними органами); розрахунок концентрації на різних рівнях (національному, європейському чи глобальному) з використанням нової таксономії товарності галузі; опосередковане урахування міжнародної торгівлі у межах ринку без звернення до даних про торгівлю на рівні підприємств; урахування зв’язків між афілійованими фірмами в межах однієї бізнес-групи у кожному географічному регіоні. Також у звіті показано, як кожне з названих вище методологічних удосконалень впливає на оцінювання концентрації.

Детальніше: http://surl.li/gqmjty, http://surl.li/wociqd, https://doi.org/10.1787/c4c371fb-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-09-16

ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ ШІ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Софії Де Арес Сінтра «Просування відкритого доступу: чи варто платити за ШІ?».

У ній викладач Школи права Діксона Пуна у Королівському коледжі Лондону розглядає питання доцільності використання інструментів з штучним інтелектом для розроблення навчальних планів. Вона провела власний експеримент та здійснила порівняння продуктивності безкоштовних і платних версій трьох генеративних платформ ШІ (ChatGPT4 і ChatGPT4o, Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro, Gemini та Gemini Advanced). Було отримано гарні результати при здійсненні вибору теми для уроку та формулювання гіпотетичнх сценаріїв проведення семінарських занять за допомогою штучного інтелекту. При роботі з ChatGPT4 і ChatGPT4o процес надання підказок був простим та інтуїтивно зрозумілим, результати – точними, пропозиції – розумними, доречними та різноманітними й більш детальними, ніж у іншіх ШІ. Разом із тим, пропозиції ШІ щодо тематики не підходили до решти модулю й виявились недостатньо практичними, менш креативними та деталізованими. Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro – Claude забезпечує більш природню взаємодію, було отримано кращі пропозиції щодо тем, одна з яких обрана для остаточної версії модулю. Однак, незважаючи на більшу кількість введених даних, результати для Claude були менш детальними, ніж для інших моделей. Пропозиції для семінару були недостатньо практичними, повторювались, вихідне форматування було не дуже прийнятним. Досвід із Gemini та Gemini Advanced був негативним, було важко працювати з кількома наборами інструкцій одночасно, мало місце неправильне тлумачення підказок користувача внаслідок чого витрачався зайвий час. Який висновок робить Софія? Її симпатія на боці безкоштовної версії GenAI.

Детальніше: http://surl.li/hgqklw, http://surl.li/cqhqle

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-13