National Repository of Academic Texts

Огляд довкілля: індикатори

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Огляд довкілля: індикатори».

У документі наводяться географічні та політичні проблеми навколишнього середовища та зазначається, що зміна клімату викликає глобальне занепокоєння через її вплив на зелене зростання та сталий розвиток. Це загрожує екосистемам і біорізноманіттю, впливає на водні ресурси, населені пункти, а також на частоту та масштаби екстремальних погодних явищ, що має значні наслідки для виробництва їжі, добробуту людей, соціально-економічної діяльності та економічного виробництва.

Особлива увага у звіті приділена індикаторам оцінки екологічної ефективності відповідно до внутрішніх та міжнародних цілей і зобов’язань. До них відносяться:
– викиди парникових газів: рівні, інтенсивність, за джерелами, за секторами (доповнено даними про річну зміну температури поверхні за країнами та регіонами);
-викиди CO 2 від використання енергії (викиди на основі виробництва: рівні, інтенсивність, продуктивність, частка транспорту; викиди на основі попиту (викиди, втілені в міжнародній торгівлі та внутрішньому кінцевому попиті – сліди): інтенсивність, продуктивність, за секторами;
– використання енергії: енергопостачання та суміш, інтенсивність, частка відновлюваних джерел.

У звіті застосовано новий веб-формат для індикаторів, який забезпечує інтерактивний онлайн-доступ в режимі реального часу до останніх співставних даних країн ОЕСР щодо навколишнього середовища з Базового набору екологічних індикаторів ОЕСР – інструменту для оцінки екологічних показників в країнах і відслідковування курсу на сталий розвиток.

Веб-версія дозволяє користуватися даними та графічними матеріалами, завантажувати їх та ділитися ними. Індикатори, які розглянуті в публікації, надають ключову інформацію про основні екологічні тенденції в наступних сферах:
– зміна клімату;
– якість повітря;
– ресурси прісної води;
– циркулярна економіка – відходи та матеріали;
– біологічні ресурси та біорізноманіття;
– стала економіка океану.

Наведені в документі дані супроводжуються коротким коментарем, в якому представлені основні висновки, які витікають із значень індикаторів.

Детальніше: https://bit.ly/3Ibn3BV, https://bit.ly/3h9a0F6, https://doi.org/10.1787/ac4b8b89-en

Фото: ОЕСР

2022-02-22

Відбулася попередня презентація Національної електронної науково-інформаційної системи URIS

У Державній науково-технічній бібліотеці України відбулася попередня презентація Національної електронної науково-інформаційної системи URIS.

Захід проводився у межах підготовки до публічного запуску системи URIS за підтримки Міністерства освіти і науки України та участі представників наукових установ і закладів вищої освіти.

Під час презентації обговорювались можливості української системи URIS та світові тенденції створення і розвитку науково-інформаційних систем у Нідерландах, Словенії, Норвегії, Індії, Фінляндії та Хорватії.

Метою створення системи є моніторинг науково-технічної діяльності працівників наукових і освітніх установ та підвищення ефективності прийняття управлінських рішень у науковій сфері в питаннях використання матеріальних і фінансових ресурсів.

Основні функції, які виконуватиме система:
– об’єднання даних про установи, вчених, проєкти, публікації та дослідні інфраструктури;
– автоматизація процедури МОН, зокрема атестації, акредитації та ведення реєстрів;
– накопичення корисної інформації для вчених, авторів наукових публікацій і редакторів наукових видань.

Впровадження системи надасть можливість науковцям отримати єдину точку доступу до дослідної інформації, а організації, що їх фінансують, зможуть легше відслідковувати результати профінансованих досліджень. Пошук перспективних технологій спроститься для представників бізнесу. Дані про ключові напрями національної науково-технічної сфери отримають громадськість і журналісти, а органи влади матимуть аналітичні дані для прийняття управлінських рішень.

Детальніше: https://bit.ly/3JG7DWt

Фото: МОН

2022-02-21

Верховна Рада прийняла зміни до Податкового та Митного кодексів щодо підтримки наукової та науково-технічної діяльності

Верховна Рада України в другому читанні прийняла закони про внесення змін до Митного та Податкового кодексів України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності.

Метою законопроєктів є виконання норми частини 2 статті 47 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та створення умов для розвитку наукової та науково-технічної діяльності шляхом зменшення фіскального та податкового навантаження на науково-дослідні установи при придбанні ними обладнання, призначеного для здійснення ними наукових досліджень.

Проєктами вносять зміни до статті 287 Митного кодексу України та статті 197 Податкового кодексу України стосовно звільнення від ввізного мита та оподаткування операцій із ввезення на митну територію України наукових приладів, обладнання, спеціалізованих транспортних засобів (в тому числі науково-дослідних суден), запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури в паперовому та електронному вигляді, що ввозяться в Україну державними науковими установами та закладами вищої освіти для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності (крім підакцизних товарів). Кабінету Міністрів України надано право встановлення порядку цільового використання таких товарів.

Реалізація законів сприятиме розвитку наукової та науково-технічної діяльності в Україні, оскільки звільнення від оподаткування операцій із ввезення наукового обладнання на 20% збільшить можливості матеріального забезпечення наукових досліджень у межах загальних витрат державного бюджету.

Детальніше: https://bit.ly/3LSBGfQ, https://bit.ly/3h6mD3T, https://bit.ly/3BDNYUj

Фото: МОН

2022-02-21

Глобальний механізм співробітництва у галузі освіти

23-24 лютого 2022 року відбудеться консультативна зустріч «Глобальний механізм співробітництва в сфері освіти. Зустріч групи шерп».

Оновлений Глобальний механізм співпраці в галузі освіти був схвалений на Глобальній нараді з питань освіти у липні 2021 року. GCM зосереджено на оновленому Керівному комітеті високого рівня ЦУР 4 «Освіта-2030», який стане найвищим органом глобальної співпраці у галузі освіти. До складу HLSC входить «Керівна група» на рівні міністрів або голів агентств та «Група шерп» на рівні вищих посадових осіб.

На першому засіданні групи шерп HLSC світове співтовариство буде працювати над питаннями, які сприятимуть реалізації Цілі 4 в сфері сталого розвитку через колективні дії та спільну відповідальність. Зокрема, під час зустрічі розглядатимуться наступні питання:
– огляд посиленого Глобального механізму співробітництва в галузі освіти, функцій та обов’язків Керівного комітету високого рівня, а також дорожньої карти на 2022–2023 роки;
– хід роботи з функціональних областей Комітету (докази, дані, моніторинг, фінансування);
– набір стратегічних тематичних напрямів для мобілізації глобальної співпраці;
– про Саміт з перетворення освіти та його погодження з Глобальним механізмом співпраці у галузі освіти;
– внесок HLSC до тематичного огляду ЦУР 4 Політичного форуму високого рівня;
– пропозиції з основних завдань, обов’язків та умов роботи Міжвідомчого секретаріату.

Впродовж 2022 року пройдуть три важливі заходи в сфері освіти: засідання Керівного комітету високого рівня з ЦСР 4 «Освіта 2030» в червні, Політичний форум високого рівня з огляду прогресу в досягненні ЦСР 4 в липні та Саміт з модернізації освіти у вересні.

Детальніше: https://bit.ly/3H5H4Z6, https://bit.ly/3I3txmk

Фото: ЮНЕСКО

2022-02-18

Забезпечення зручності використання таксономії ЄС

Міжнародна асоціація ринків капіталів оприлюднила звіт «Забезпечення зручності використання таксономії ЄС».

Дослідження присвячене проблемі ефективного використання таксономії та вивченню наступних питань:
– як гармонізувати дані з різних джерел для оцінки проектів;
– наскільки таксономія придатна для малих проектів і компаній;
– наскільки в таксономії може використовуватися система класифікації економічних видів діяльності.

У звіті наголошується на складності пошуку або оцінки необхідної інформації про погодження та залежність від законодавства ЄС на міжнародних ринках, а також визначено проблеми фінансового та корпоративного сектора у наданні інформації, необхідної для існуючої та пропонованої майбутньої нормативної звітності.

ICMA зазначає, що дослідження та відгуки ринку показали, що впровадження таксономії ЄС може бути ускладнено через проблеми з її використанням, пов’язані з:
– оцінкою відповідності проектів технічним критеріям скринінгу;
– відсутністю єдиної методології в оцінці не фінансових даних;
– класифікацією видів економічної діяльності для відповідального фінансування.

На основі дослідження у звіті надані ключові рекомендації щодо:
– забезпечення гнучкості відповідно до принципів «не завдавати значної шкоди» та «мінімальних гарантій»;
– можливості адаптації технічних критеріїв перевірки до юрисдикцій, що не входять до ЄС для полегшення міжнародного використання;
– надання оцінок та сторонніх даних на основі загальної методології;
– номенклатури економічної діяльності ЄС для складних зелених та стійких проектів;
– узаконення узгодження таксономії успадкованого ринку зелених облігацій та розкриття інформації відповідно до Регламенту про стійке розкриття фінансової інформації.

Звіт буде використовуватися як основний інструмент класифікації для виявлення та моніторингу сталої діяльності, а також як довідковий матеріал для зобов’язань з розкриття інформації та офіційних етикеток для фінансових продуктів.

Таксономія ЄС — це важливий і новаторський проект, покликаний допомогти інформувати ринок та політиків про їхній прогрес на шляху до сталого розвитку. Проєкт спрямований на визначення екологічно стійких видів діяльності для досягнення мети ЄС за напрямом приватного та державного капіталу у стійку економіку.

Таксономія включена в нормативні акти та законодавство ЄС, що вимагатиме детальної екологічної звітності фінансових і нефінансових компаній відповідно до SFDR і до запропонованої Директиви щодо корпоративної звітності та Стандарту зелених облігацій ЄС.

Детальніше: https://bit.ly/34K1N81, https://bit.ly/3s39gru

Фото: скріншот

2022-02-18

Відбір кандидатів до складу сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс відбору членів сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН.

Конкурс проводиться вiдповiдно до частини шостої статтi 13 Закону Укра1ни «Про вищу освiту», Положення про Науково-методичну раду Мiнiстерства освiти i науки України, затвердженого наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 11 вересня 2015 року № 922 та Порядку конкурсного вiдбору членiв Науково-методичноi ради та науково-методичних комiсiй Мiнiстерства освiти i науки України, затвердженого наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 27 листопада 2015 року № 1246, зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 11 грудня 2015 року за № 1542/27987.

До складу сектору комісія має бути обрано п’ятнадцять нових членів, які працюватимуть у складі ради три роки.

До участі в конкурсі допускаються особи, які мають науковий ступінь у відповідній галузі чи досвід фахової роботи не менше десяти років і є представниками держави, роботодавців і об’єднань, закладів вищої освіти всіх форм власності, наукових установ, Національної академії наук України та галузевих національних академій наук, професійних асоціацій, а також міжнародні експерти.

Подати документи для участі у конкурсі можна до 12 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3BEAKXG, https://bit.ly/3sT9XTt, https://bit.ly/3v5GyrZ

Фото: МОН

2022-02-18

Законопроєкт про хмарні сервіси

Верховна рада України прийняла в цілому законопроект №2655 «Про хмарні послуги».

Верховна рада України прийняла в цілому законопроект №2655 «Про хмарні послуги».

Метою законопроекту є створення умов для обробки та захисту даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг та визначенні особливостей використання хмарних послуг органами державної влади, а також більш ефективного використання державних ресурсів шляхом впровадження новітніх технологій.

Проєкт закону закладає засади для розвитку платформ інформаційно-комунікаційних технологій, що базуються на хмарних обчисленнях та реалізації політики переваги (пріоритету) хмарного середовища (cloud first) у сфері державного управління, освіти, науки та інших сферах суспільного життя, що стане поштовхом для більш ефективної взаємодії держави та суспільства.

Проектом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг, а також визначити особливості використання хмарних послуг, зокрема:
– визначити поняття «хмарних обчислень», «хмарних послуг», «надавача хмарних послуг», «користувача хмарних послуг», «хмарних ресурсів», «центр обробки даних (ЦОД)»;
– увести до термінології українського законодавства визначення та перелік хмарних послуг, способи їх надання, встановити вимоги до надавача хмарних послуг для публічних замовників;
– встановити правові засади надання хмарних послуг та визначити істотні умови договору про надання хмарних послуг;
– визначити особливості надання та споживання хмарних послуг органами державної влади, органами влади АР Крим та органами місцевого самоврядування, обробки персональних даних та захисту інформації при наданні хмарних послуг.

Створення передумов для використання суб’єктами владних повноважень та державними підприємствами, установами та організаціями новітніх інформаційних технологій та впровадження систем ефективної взаємодії держави та суспільства, дозволить створити потужну екосистему надавачів хмарних послуг всередині країни, стимулюватиме перехід на хмарну модель більшості секторів української економіки, дасть імпульс до прискореного розвитку ринку розробок програмного забезпечення для внутрішнього ринку, створюватиме додану вартість сектору ІТ та знизить ризики корупційної складової при закупівлях за бюджетні кошти.

Детальніше: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=67744&pf35401=516173, https://bit.ly/3I1dJ3j, https://bit.ly/36cgDUT

Фото: ВРУ

2022-02-18

Заклик приєднання до Horizon Europe

Європейська асоціація університетів разом з видатними вченими, ректорами університетів та національними університетськими асоціаціями приєдналася до кампанії «Stick to Science», що закликає до найшвидшого підписання угоди про асоціацію Horizon Europe з Великобританією та Швейцарією.

Політичні перемовини, не пов’язані з участю в програмах ЄС, блокують завершення угод про асоціацію, що шкодить всім. Нинішня ситуація протиприродна й непотрібна. За її виправлення виступає об’єднане наукове співтовариство. Вчені з Великобританії та Швейцарії повинні бути допущені до участі в Horizon Europe, щоб зберегти міцні зв’язки між двома країнами та рештою Європи.

Кампанія «Stick to Science» об’єднує дослідників, дослідницькі організації, асоціації та мережі з усієї Європи. Її підтримують представники країн-членів ЄС, Великобританії та Швейцарії, і вона відкрита для підтримки з боку окремих осіб і організацій.

Кампанія запрошує долучитись до підтримки заклику щоб підписання угоди Швейцарії та Великобританії про асоціацію з Horizon Europe відбулося якомога швидше. 

Детальніше: https://bit.ly/3BvDTsL, https://bit.ly/3p1khHX

Фото: EUA

2022-02-18

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Інноваційного науково-дослідницького та освітнього міждисциплінарного Центру «BioMed-Science Hub»

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Інноваційного науково-дослідницького та освітнього міждисциплінарного Центру «BioMed-Science Hub»» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Мета проекту – створення у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка унікального інноваційного науково дослідницького i освітнього Центру, який стане високотехнологічною міждисциплінарною платформою для розробки новітніх технолоriй лiкування й дiагностики поширених хвороб, проведения високоякiсних доклiнiчних i клiнiчних дослiджень нових лікарських засобів, підготовки нового поколiння бакалаврiв, магiстрiв та докторiв філософії за освiтнiми програмами на перетину xiмiї, фiзики й бioлoriї.

Створення Центру «BioMed-Science Hub» стане першим кроком до практичної реалізації ідеї створення Інноваційного науково-дослідного та освітнього кластера. Поєднання в ньому сучасно-обладнаних наукових лабораторiй, дiючої медичної клiнiки, навчальних корпусiв, iнфраструктури Науковоrо парку та затишного rостьовоrо мiнi-гуртожитку для провiдних науковцiв та аспiрантiв дозволить:
– створити умови для комфортної роботи науковцiв над перспективними i проривними технологіями у галузі медичної хімії, бiо-, хемоiнформатики, нанотехнологiй, бiотехнологій та медицини;
– ефективно впроваджувати iнновацiйнi технолоriї шляхом апробацiї та реалiзацiї високотехнолоriчних start-up компанiй, що працюватимуть над розробкою новiтнiх технолоriй лiкування i дiаrностики поширених хвороб. Ефективнiй спiвпрацi науковцiв з бiзнес-партнерами сприятимє iнтеrрації Центру «BioMed-Science Hub» з Науковим парком КНУ;
– проводити доклінічні і клінічні дослідження нових лікарських засобів для зацiкавлених органiзацiй в Українi та за кордоном.

Наявність інноваційної науково-дослідницької та освітньої інфраструктури в Центрі значно розширить можливості для проведення спільних досліджень з науковцями різних закладів України, позитивно позначиться на розвитку нових освітніх програм, зокрема дуальної освіти, розширить можливості для участі студентів, дослідників і викладачів у програмах міжнародних і національних обмінів.

З огляду на стратегічні плани інноваційного розвитку, які ставить перед собою Україна, особливо цінним є збереження та примноження досвіду, який українські освітні та наукові інституції набули у поєднанні методів і прийомів різних наук, зокрема, фізики, хімії, біології, інформаційних технологій.

Внаслідок реалізації державного інвестиційного проекту будуть вирішені наступні три комплексні проблеми:
– відсутність сучасного науково-дослідницького простору в біомедичній галузі «від ідеї – до клініки («bench-to-bedside»);
– «кадровий голод» і «відтік мізків» із природничих галузей науки;
– відтік капіталу українських фармацевтичних компаній за кордон на проведення високотехнологічних досліджень.

Створення Центру позитивно вплине на зростання основних економічних показників і підвищить загальну інвестиційну привабливість України.

Зауваження та пропозиції можна подати до 2 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3gRcMi2, https://bit.ly/3GZ7NXn

2022-02-17

Звіт щодо венчурних інвестицій за IV квартал 2021 року

Міжнародна мережа незалежних фірм KPMG оприлюднила «Звіт щодо венчурних інвестицій за IV квартал 2021 року: глобальний огляд ключових висновків».

В звіті зазначається, що обсяги венчурних інвестицій у світі залишалися суттєвими у ІV кварталі 2021 року, як і впродовж всього 2021 року. Загальна привабливість цього ринку була посилена наявністю готівкових коштів, значними прибутками від інвестицій, які були отримані в результаті виходу з інвестиційних проєктів впродовж року, а також підвищенням активності корпорацій, сімейних офісів і низки інших нетипових інвесторів. Прогнозується, що посилений попит на вдосконалені цифрові пропозиції та гібридні умови праці залишиться в центрі уваги інвесторів у різних галузях в умовах поширення штаму Омікрон та повернення до режиму роботи з дому в деяких юрисдикціях або відкладення планів щодо повернення до офісу в інших.

З точки зору як загальної вартості угод, так і кількості венчурних угод у всьому світі, 2021 рік став найуспішнішим роком для венчурних інвестицій за всю історію. У багатьох юрисдикціях, включаючи США, Канаду, Бразилію, Велику Британію, Німеччину, Ізраїль, країни Скандинавії, Ірландію та Індію, сприятливий клімат для венчурних інвестицій був відзначений рекордними рівнями інвестицій. Також досягли нового максимуму протягом цього кварталу й корпоративні венчурні інвестиції. Вони більш ніж на третину перевищили попередній максимум, зафіксований у 2018 році.

До майже рекордного рівня залученого фінансування привело зростання кількості венчурних інвесторів, включаючи все більшу кількість нетипових інвесторів. У кількості виходів з інвестиційних проєктів і в плані загальної вартості виходу також були побиті рекорди на кінцевому етапі циклу угод. При цьому, загальна вартість виходу майже втричі перевищила попередній максимум.

У звіті компанії-«єдинороги» визнаються ключем до сплеску венчурних інвестицій. Кількість угод з ними зросла більш ніж удвічі порівняно з минулим роком разом із загальною сумою, інвестованою в такі компанії. В усьому світі нараховується 126 таких компаній і їх кількість стрімко зростала в ІV кварталі 2021 року. Вони з’явилися на багатьох менш зрілих ринках, зокрема у В’єтнамі, Бразилії, Мексиці, Індонезії та на Філіппінах, що свідчить не лише про зростаючу різноманітність світового ринку венчурного капіталу, але й про збільшення розмірів стартапів, які залучають інвестиції в усіх куточках світу.

У документі підкреслюється зміна різноманітності венчурних інвестицій, пов’язаних з екологією, соціальною політикою та корпоративним управлінням. Наразі все більше уваги приділяється технологіям з нульовим або низьким рівнем викидів вуглецю у різних секторах, у виробництві продуктів харчування, а також у альтернативній енергетиці.

Що стосується тенденцій 2022 року, то, як відмічають автори дослідження, обсяги венчурних інвестицій залишаться досить значними в більшості регіонів світу, а менш розвинені ринки венчурного капіталу, такі як Африка та Близький Схід, привернуть більше уваги венчурних інвесторів. Очікується, що венчурні інвестиції, орієнтовані на ЕСК, також будуть зростати. Якість ІРО буде високою, хоча темпи операцій з акціями можуть дещо знизитися в І кварталі 2022 року. Залишатиметься стабільною, ймовірно, активність на ринку «злиття та поглинання», особливо в секторах, які характеризуються високою зрілістю.

Детальніше: https://bit.ly/3uV1S3h, https://bit.ly/36nOzOD

Фото: скріншот

2022-02-17