National Repository of Academic Texts

Освітнє співробітництво між Україною та Сербією

16 вересня 2021 року відбулась зустріч представників Міністерства освіти і науки України та Міністра освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія.

Під час зустрічі українська сторона поінформувала сербських колег про пріоритетність розвитку освіти і науки в Україні та системні реформи, які здійснюються у цій сфері.

Зокрема обговорювались:
– можливість активізації двостороннього науково-технічного співробітництва, унормування українсько-сербського співробітництва у науковій сфері у формі відповідної міждержавної угоди;
– підготовка нової Програми дій Кабінету Міністрів України та основних пріоритетів з освіти та науки;
– запуск в Україні нового онлайн-інструменту SELFIE для самооцінки закладами освіти ефективності впровадження інноваційних цифрових технологій в освітньому процесі;
– створення Президентського університету – інноваційного закладу вищої освіти, результатом діяльності якого будуть випускники, що володіють найсучаснішими професійними знаннями та технологіями, особистісними якостями і лідерськими навичками.

Наразі країни здійснюють співпрацю відповідно до Угоди про співробітництво у галузі освіти, укладеної МОН та Міністерством освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія 6 липня 2013 року.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893_012#Text, https://bit.ly/39xg7zv, https://bit.ly/3kheUCe

2021-09-16

До дня винахідника і раціоналізатора

Щорічно у третю суботу вересня відзначається День винахідника і раціоналізатора України. У 2021 році він припадає на 18 вересня. До цього дня університети та наукові установи зазвичай приурочують наукові та просвітницькі заходи.

Український інститут інтелектуальної власності цьогоріч оприлюднив на власному сайті добірку вітчизняних новітніх розробок, впровадження яких сприятиме збереженню та відновленню екосистеми.

Це:
– «Спосіб поліпшення режиму живлення ґрунтів в екологічно орієнтованих агроекосистемах» (Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція НААУ);
– «Спосіб виготовлення комплексного органічного добрива, субстрат на основі торфу верхового та сапропелю органічного для вирощування рослин-регенерантів жимолості голубої», «Спосіб отримання органічного добрива з відходів біогазових установок» (Поліська дослідна станція національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»);
– «Спосіб створення протиерозійних лісосмуг» (Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»);
– «Вирівнювальний антиерозійноекологічний ґрунтообробний пристрій зі шлейфом» (Подільський державний аграрно-технічний університет);
– «Спосіб запобігання лінійній ерозії на малопродуктивних піщаних та супіщаних ґрунтах» (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна);
– «Спосіб очищення стічних шахтних вод, відновлення біорізноманіття на техногеннопорушених територіях і пристрій для його здійснення», «Спосіб очищення стічних шахтних вод і відновлення біорізноманіття на техногенно порушених територіях», «Пристрій для очищення стічних шахтних вод і відновлення біорізноманіття на техногеннопорушених територ (Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет»);
– «Спосіб локального гасіння вогню в концентрованих осередках екосистем або фітоценозів» (Житомирський національний агроекологічний університет);
– «Спосіб біологічної індукованої активації мікроорганізмів активного мулу» (Сумський водоканал);
– «Спосіб отримання екологічно чистого суднового палива із пластикових відходів» (Херсонська державна морська академія);
– «Спосіб утилізації відходів сільськогосподарського виробництва» (Херсонський державний аграрно-економічний університет).

Детальніше: https://bit.ly/3nKNDdF, https://ukrpatent.org/atachs/den-vynahidnyka-2020.pdf

2021-09-16

Портал глобальної політики штучного інтелекту

14 вересня 2021 року розпочав роботу портал глобальної політики штучного інтелекту, запущений ЮНЕСКО у співпраці з міжнародними організаціями, які працюють над різними аспектами штучного інтелекту, – Радою Європи, Європейською Комісією, ОЕСР, Агентством ЄС із фундаментальних прав, Міжамериканським банком розвитку, Світовим банком.

Портал Globalpolicy пропонує державним політикам та особам, що приймають рішення, інформаційні матеріали, дані досліджень, досвід та найкращі практики у сфері штучного інтелекту. Він також підтримує зв’язок з державами – членами ЮНЕСКО щодо управління штучним інтелектом для забезпечення швидкого прогресу у цій галузі, має сприяти захисту прав людини та сталого розвитку.

Діяльність ЮНЕСКО націлена на встановлення стандартів, розроблення політичних рекомендацій та підтримку розбудови потенціалу у сфері штучного інтелекту. ЮНЕСКО вже підготовлені рекомендації для політиків у галузі штучного інтелекту та освіти, проводяться тренінги для молоді з питань штучного інтелекту та прав людини, на яких до кінця 2021 року буде підготовлено понад 2 тис. судових працівників з питань штучного інтелекту та верховенства права у всьому світі.

Держави – члени ЮНЕСКО у листопаді 2021 року під час майбутньої сесії Генеральної конференції Організації планують прийняти Рекомендації щодо етики штучного інтелекту.

Детальніше: https://globalpolicy.ai/en/, https://bit.ly/3kjiAnm

Фото: скріншот

2021-09-16

Cтандарт цифрової доступності

Мінцифри та Комітет цифрової трансформації України розпочинає створення стандарту цифрової доступності.

Мінцифри та Комітет цифрової трансформації України розпочинає створення стандарту цифрової доступності.

Для широкого обговорення представлено результати досліджень щодо цифрової доступності, проведеного Мінцифри та Програмою розвитку ООН в Україні. Перше дослідження «Інклюзивність та права людини на передньому краї. Доступність сервісів та інструментів електронного урядування для громадян в Україні» основане на результатах тестування 82 вебсайтів державних органів влади та 7 сервісних платформ. Воно виявило проблеми доступності до цих ресурсів та інших недоліків порталів, що надають електронні послуги громадянам.

У другому дослідженні «Міжнародні практики щодо доступності мобільних застосунків державних органів влади» проаналізовано досвід 14 країн-лідерів з цифрової доступності та розглянуто доцільність його використання в Україні.

Ґрунтуючись на матеріалах досліджень Мінцифра визначила план дій щодо поліпшення стану цифрової доступності в Україні. Він передбачає, зокрема, реалізацію наступних кроків:
– прийняття закону України щодо цифрової доступності;
– визначення ДСТУ обов’язковим для використання органами виконавчої влади;
– прийняття стандарту EN301549 у форматі державного стандарту України;
– визначення уповноваженого державного органу, відповідального за цифрову доступність;
– запровадження системи тренінгів та навчання для осіб, відповідальних за доступність цифрових ресурсів та сервісів.

Партнер проєкту – Програма ООН в Україні, фінансову підтримку надає уряд Швеції.

Детальніше: https://bit.ly/3C6GNDk, https://bit.ly/398ito3, https://bit.ly/3zflGNl, https://bit.ly/3z9fQgd

Фото: Мінцифра

2021-09-15

Засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва

14 вересня 2021 року відбулось чергове засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва.

Учасниками засідання було наголошено, що головні завдання співпраці України та Вірменії полягають в активізації академічних обмінів студентами і викладачами закладів вищої освіти обох країн та забезпеченні обміном інформацією про реформи й нові підходи в освітній та науковій сферах, розвиток шляхів активізації науково-технічного співробітництва.

Сторони обговорили питання двостороннього співробітництва, визначили потенційні сфери подальшої співпраці. Очікується, що найближчим часом буде укладено Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Вірменія про співробітництво у сфері вищої освіти.

Також досягнуто домовленостей стосовно просування на території обох країн інноваційної продукції та розробок шляхом участі представників країн у щорічному Всеукраїнському форумі «Innovation Fest», покликаного розвивати культуру академічного підприємництва, популяризувати розробки вчених та інноваторів, залучати інвесторів до фінансування впровадження новітніх проєктів.

Детальніше: https://bit.ly/3EjLsUg

Фото: МОН

2021-09-15

Міжнародна програма дій щодо клімату

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опублікована Міжнародна програма дій щодо клімату – International Programme for Action on Climate (IPAC).

Заснування цієї програми ініціювала Франція. IPAC підтримує зусилля країн щодо імплементації цілей Паризької угоди шляхом оцінювання національної і міжнародної політики по досягненню нульових викидів парникових газів до 2050 року, а також вироблення політичних рекомендацій та обмін передовим досвідом.

Програма стартувала у травні 2021 року. Вона базується на унікальному багатодисциплінарному досвіду ОЕСР щодо аналізу фактичних даних, інструментів політики, підготовки рекомендацій та керівництв.

Програма складається з чотирьох компонентів:
– панель кліматичних показників, – інформаційна панель, що надає коротку інформацію про прогрес у досягненні кліматичних цілей та кліматичних дій;
– щорічний моніторинг кліматичних дій – дайджест стосовно прогресу окремих країн у досягненні кліматичних цілей, заснований на панелі індикаторів, передових методів та результатів пом’якшення наслідків зміни клімату;
– нотатки по країнах, де оцінюватиметься прогрес з урахуванням специфіки окремих країн із наданням широкого набору показників, цільовими рекомендаціями щодо політики, порадами із розроблення узгоджених економічно і соціально життєздатних планів дій щодо пом’якшення наслідків зміни клімату;
– веб-портал як інтерактивна платформа для діалогу, призначена для обміну передовим досвідом і новаторськими підходами, надання доступу до різних інструментів та проектів, пов’язаних з кліматом.

Програма фінансується за рахунок добровільних внесків країн-членів ОЕСР, а також інших учасників. Членство в IPAC відкрите для членів ОЕСР, потенційних членів ОЕСР, країн G20 та країн, які є ключовими партнерами організації – Китаю, Індії, Індонезії, Південної Африки.

На початковому етапі (2021-2022 роки) IPAC буде ключовим компонентом проекту ОЕСР з питань клімату та стійкості економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3nw2etm

Фото: IPAC

2021-09-14

Боголюбовська програма стажування

Наукові установи Національної академії наук України оголошують набір здобувачів вищої освіти на Боголюбовську програму молодіжного наукового стажування.

Організатори та учасники програми: Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, Інститут математики НАН України, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Інститут фізики НАН України, Київський академічний університет НАН України і МОН України.

Мета програми – залучення молоді до наукових досліджень та поглиблення співпраці з університетами України.

Стажування відбуватиметься за такими дисциплінами:
– фізика новітніх квантових матеріалів, нанофізика;
– квантова оптика та квантова інформація;
– методи машинного навчання;
– астрофізика, фізика елементарних частинок та космологія;
– біофізика, нейрофізіологія;
– математична фізика.

Детальну інформацію щодо напрямів досліджень та наукових керівників для кожної наукової установи можна отримати на сайті програми.

Стажування розпочнеться у січні 2022 року.

Для участі у програмі необхідно пройти попередній конкурсний відбір.

Заявку на участь можна подати до 24 вересня 2021 року.

Детальніше: https://baip.kau.edu.ua/, https://baip.kau.edu.ua/departments/, https://baip.kau.edu.ua/registration/, https://bit.ly/3EfjybW

Фото: Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України

2021-09-14

Захист авторського права та суміжних прав у цифровому середовищі

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дослідження, проведене Центром з арбітражу та посередництва за сприяння Міністерства культури, спорту і туризму Республіки Корея.

Дослідження присвячене використанню механізмів альтернативного регулювання спорів у випадку корпоративних спорів, пов’язаних з авторським правом і контентом у цифровому середовищі. Предметом таких спорів часто є таке: існування діючих прав, їх належність, порушення; операції, пов’язані з правами; належна винагорода за використання контенту, що охороняється.

Дослідження містить опис наступних питань:
– застосування механізмів альтернативного регулювання спорів щодо корпоративних спорів, пов’язаних з авторським правом і контентом, що знаходить відображення як в законодавстві, так і на практиці;
– сектори, в яких активно використовується авторське право, і типів творів, з якими пов’язані корпоративні спори;
– характер таких спорів та їх основних характеристик;
– спектр грошової вартості позовів і переважних засобів правового захисту;
– схильність сторін до врегулювання у випадку як договірних, так і позадоговірних спорів;
– потреби і переваги сторін у зв’язку з доступними механізмами та процедурами врегулювання цих спорів;
– можливості, складнощі, переваги і недоліки спеціалізованих механізмів альтернативного регулювання спорів в контексті цих суперечок.

Центр з арбітражу та посередництва у співпраці з відповідними зацікавленими сторонами наразі адаптує свої процедури альтернативного регулювання спорів до конкретних потреб вирішення спорів, пов’язаних з авторським правом і контентом у цифровому середовищі, які можуть значно підвищити ефективність їх врегулювання за рахунок підвищення доступності, економічності, прозорості, нейтральності та справедливості.

Детальніше: https://bit.ly/3EfnLMN, https://bit.ly/3Ab6z8F

Фото: ВОІВ

2021-09-14

Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами

У 2021-2022 навчальному році у 85 закладах вищої освіти України викладатимуть нову дисципліну «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами».

Нововведення стало можливим завдяки ініціативі «Підприємницький університет», яка ставить собі за мету створення в Україні університетів з високою культурою підприємництва та стартап–інфраструктурою.

Наразі питання підтримки студентського підприємництва є надзвичайно актуальними, що робить необхідним наступні завдання:
– поширити тренд на створення стартапів серед студентів;
– підвищити кваліфікацію викладачів;
– спонукати адміністрацію університетів до здійснення системних змін.

Реалізація ініціативи дозволить молоді ще на студентській лаві спробувати себе у створенні власної справи та здобути досвід для реалізації в майбутньому унікальних успішних проєктів.

У наступному році також планується провести конкурс університетських стартапів і навчальних модулів для 150 викладачів дисципліни.

Детальніше: https://business.diia.gov.ua/, https://bit.ly/396hYLq, https://bit.ly/3z8fTZW, https://bit.ly/3lqGyfu

Фото: Мінцифра

2021-09-14

Удосконалення вищої освіти в Україні: проєкт Світового банку

13 вересня 2021 року підписано Угоду між Міністерством освіти і науки та Світовим банком про позику щодо фінансування п’ятирічного інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів». Вартість проєкту 200 млн дол. США.

В якості основних напрямів фінансування визначені:
– підтримка об’єднаних університетів – закладів вищої освіти, які ініціюють процедури злиття для більш ефективної організації навчання та викладання;
– інвестиційна підтримка ЗВО, які демонструють достатній потенціал для розвитку та ефективність управлінських процесів;
– розбудова цифрової інфраструктури та цифрових рішень – від закупівель мультимедійного обладнання до цифровізації процесів управління та оцінювання навчальних досягнень.

Метою реалізації інвестиційного проєкту є створення умов для підвищення ефективності, якості та прозорості вищої освіти в Україні. Проєкт складається з чотирьох взаємопов’язаних компонентів:
– удосконалення підходів до управління, фінансування, якості та прозорості у сфері вищої освіти;
– формування партнерських альянсів закладів вищої освіти для підвищення ефективності та якості;
– розбудова спроможності та покращення освітнього середовища для організації дистанційного навчання й викладання, розбудова сучасної цифрової інфраструктури у ЗВО, розроблення та запуск електронних систем управління навчанням, придбання лабораторного обладнання для сучасних навчальних і дослідницьких лабораторій тощо;
– оперативне управління, оцінювання та моніторинг, організація діяльності системи фінансового управління.

Детальніше: https://bit.ly/3huVUi5, https://bit.ly/3E5UIv4

Фото: МОН

2021-09-13