Search results found:

posts - 3587

pages - 359

Перелік наукових проєктів Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України

Перелік наукових проєктів Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України

Президією Академії наук України оприлюднене розпорядження від 07.04.2021 № 204, яким затверджено перелік наукових проєктів Цільової програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання у міждисциплінарних дослідженнях процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій на 2021-2025 рр.», що виконуватимуться у 2021 році в рамках першого етапу її виконання.

Президією Академії наук України оприлюднене розпорядження від 07.04.2021 № 204, яким затверджено перелік наукових проєктів Цільової програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання у міждисциплінарних дослідженнях процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій на 2021-2025 рр.», що виконуватимуться у 2021 році в рамках першого етапу її виконання.

Цей перелік є результатом проведеного Президією НАН України конкурсу, оголошеного у розпорядженні Президії від 15.01.2021 № 18.

Перелік затверджено за чотирма напрямками:
– розроблення методологічних основ математичного моделювання на основі суперкомп’ютерних технологій; 
– розроблення методів високопродуктивних обчислень (НРС) та інтелектуальних систем для автоматизації дослідження та розв’язання складних задач;
– розвиток об’єднаної грід- і хмарної інфраструктури для розподілених обчислень та її інтегрування до Європейської хмари відкритої науки, розроблення хмарно-орієнтованих сервісів, сервісів машинного навчання та штучного інтелекту;
– розроблення та дослідження методології, моделей та інструментів системного аналізу в міждисциплінарних дослідженнях на основі інтелектуального аналізу великих даних (Big Data).

З переліком наукових проєктів Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання у міждисциплінарних дослідженнях процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій на 2021-2025 рр.» можна ознайомитись на сайті НАН України.

Детальніше: https://bit.ly/3euPXiy, https://bit.ly/32F2zy7 

Фото: НАНУ

2021-04-23
Share
Рейтинг 100 найкращих факультетів України

Рейтинг 100 найкращих факультетів України

Forbes-Україна оприлюднено власний рейтинг 100 кращих факультетів закладів вищої освіти України. 

Forbes-Україна оприлюднено власний рейтинг 100 кращих факультетів закладів вищої освіти України. 

Для побудови рейтингу використані оцінки профільних експертів  та показники діяльності закладів вищої освіти України та їх факультетів, зокрема – середній вступний бал, інтенсивність наукової роботи науково-педагогічного персоналу та студентів,  стан інфраструктури. Визначено кращі факультети у 10 найпопулярніших напрямках освіти. 

Всього у рейтингу представлено 25 університетів з восьми міст України, в тому числі два – приватної форми власності. За межами дослідження залишились заклади вищої освіти з невеликою чисельністю студентів та низькими вступними балами, а також ті, у яких відсутня достатня кількість  факультетів з належною якістю освіти. 

У п’яти номінаціях лідерами є факультети КНУ ім. Тараса Шевченка, в чотирьох – НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського. Обидва заклади вищої освіти представлені в рейтингу по 16 разів кожен. 

У сегменті суспільних наук перше місце зайняв соціологічний факультет Харківського національного університету ім. Василя Каразіна. Найвідоміший заклад вищої освіти лівобережної України представлено в рейтингу 14 разів.

9 разів у рейтингу представлено Національний університет «Львівська політехніка», 8 разів – Львівський національний університет ім. Івана Франка.

48 позицій відносяться до закладів освіти Києва, з них 41 – до чотирьох ЗВО: КНУ ім. Тараса Шевченка, НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця. Друге місце за кількістю кращих факультетів (23 одиниці) посідає Львів, його представляють три заклади освіти: Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет ім. Івана Франка та приватний ЗВО Український католицький університет. 19 кращих факультетів розташовано в Харкові, по 3 факультети – у Дніпрі та Чернівцях, два – в Одесі та по одному – у Сумах і Ужгороді.

Рейтингування виявило, що 90% кращих факультетів розташовані у Києві, Львові та Харкові, 95% – це державні університети. Вступний бал у кращих приватних вузах був вищим, ніж у більшості державних. Кращі заклади бізнес-освіти враховувались окремо, перше місце серед них зайняла Київська школа економіки. 

Детальніше: https://bit.ly/3tLjQBX 

Фото: Л.Лукашенко

2021-04-23
Share
Конкурс на участь у другому році Програми вдосконалення викладання у вищій освіті

Конкурс на участь у другому році Програми вдосконалення викладання у вищій освіті

Британська Рада в Україні оголосила конкурс для університетів на участь у другому році Програми вдосконалення викладання у вищій освіті.

Британська Рада в Україні оголосила конкурс для університетів на участь у другому році Програми вдосконалення викладання у вищій освіті.

Організатори: Британська Рада в Україні, Інститут вищої освіти НАПН України, Advance HE, Міністерство освіти і науки України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

Мета програми – підвищення якості вищої освіти України шляхом розвитку інституційної спроможності університетів України щодо вдосконалення викладання і навчання. 

Завдяки реалізації Програми очікується досягнення таких результатів: 
– створення національної платформи для фахового обговорення та обміну кращими практиками з вдосконалення викладання у вищій освіті;
– формування мережі викладачів та управлінців, готових до втілення змін та обміну ефективними практиками вдосконалення викладання і навчання як у власному університеті, так і між університетами України; 
– підтримка університетів у реалізації інституційних проектів із вдосконалення викладання. 

Програма складається з двох компонентів: компонент для викладачів університетів та компонент для управлінців – проректорів, керівників структурних підрозділів, відповідальних за вдосконалення викладання і навчання, забезпечення якості, розроблення інституційної стратегії / програми професійного розвитку викладачів. 

Компонент для викладачів включає засвоєння новітніх підходів до викладання і навчання у вищій освіті. Основний акцент програми полягає в тому, щоб вмотивувати та надихнути учасників до використання студентоцентрованих підходів у власній викладацькій практиці та поширення набутих знань та досвіду серед колег. 

Компонент для управлінців має на меті розроблення інституційних стратегій викладання і навчання та створення центрів для забезпечення системного професійного розвитку викладачів у закладах вищої освіти України.

До участі у Програмі запрошуються університетські команди (у складі трьох викладачів з різних структурних підрозділів університетів і одного представника управлінської команди університету).

Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 травня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3ewaxzr, https://bit.ly/3gAccGM, https://bit.ly/3tXAWwj  

Фото: Британська Рада

2021-04-23
Share
Навчальна платформа STREAM

Навчальна платформа STREAM

Європейська асоціація університетів повідомляє, що для другого раунду навчання  відкрита платформа онлайн-навчання STREAM, яка містить навчальні матеріали європейського посібника з визнання для вищих навчальних закладів (посібник EAR-HEI). Платформа буде відкрита до 19 серпня 2021 року, участь у ній  безкоштовна.

Європейська асоціація університетів повідомляє, що для другого раунду навчання  відкрита платформа онлайн-навчання STREAM, яка містить навчальні матеріали європейського посібника з визнання для вищих навчальних закладів (посібник EAR-HEI). Платформа буде відкрита до 19 серпня 2021 року, участь у ній  безкоштовна.

Платформа онлайн-навчання STREAM спеціально призначена для співробітників приймальних комісій, які працюють у закладах вищої освіти Європейського простору. Окрім навчальних матеріалів, учасники платформи можуть використовувати «форум реальних справ», який надає можливість надавати запити щодо конкретних тем та обмінюватися досвідом й отримувати поради від колег з усієї Європи. 

Детальніше: https://bit.ly/3eHONkf, https://bit.ly/3noc923, https://bit.ly/3xsfMZu

Фото: ЄАУ

2021-04-23
Share
Моніторинг стану навколишнього середовища від ОЕСР

Моніторинг стану навколишнього середовища від ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано матеріал «Індикатори навколишнього середовища».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано матеріал «Індикатори навколишнього середовища».

Цей новий веб-формат для екологічних індикаторів забезпечує інтерактивний доступ в режимі реального часу до актуальних даних країн ОЕСР про навколишнє середовище, що належать до базового набору екологічних індикаторів ОЕСР, – інструменту оцінювання екологічних показників і відстеження курсу на сталий розвиток. 

Веб-версія інструменту дозволяє користувачам відстежувати дані та отримувати інфографіку, тематичні веб-книги, завантажувати та ділитися ними. Індикатори охоплюють відомості про основні екологічні тенденції в таких областях, як зміна клімату, біорізноманіття, водні ресурси, якість повітря, економіка замкнутого циклу і ресурси океану. До наборів показників додається «Короткий огляд навколишнього середовища».

Детальніше: https://bit.ly/2QXjysT, https://bit.ly/3vnCXSR 

Фото: ОЕСР

2021-04-23
Share
На Digital Day 2021 визначили цифрові цілі ЄС

На Digital Day 2021 визначили цифрові цілі ЄС

В рамках Digital Day 2021 країни ЄС визначили цифрові цілі ЄС та підписали три важливі Декларації: про сприяння міжнародним зв’язкам, стимулювання впровадження цифрових технологій та покращення нормативного середовища для стартапів.

В рамках Digital Day 2021 країни ЄС визначили цифрові цілі ЄС та підписали три важливі Декларації: про сприяння міжнародним зв’язкам, стимулювання впровадження цифрових технологій та покращення нормативного середовища для стартапів.

Планується зміцнити інтернет-зв’язок між ЄС та міжнародними партнерами. ЄС має чіткі стандарти захисту даних та високоякісне внутрішнє мережеве з’єднання, але прагне інвестувати в міжнародні мережі зв’язку, щоб стати глобальним центром обробки даних. Згідно з Декларацією Data Gateways, особливу увагу приділятимуть наземним та підводним кабелям, супутникам і мережевим каналам. 

Країни ЄС будуть розвивати «чисті» цифрові технології – щоб допомогти навколишньому середовищу. Держави-члени ЄС прагнуть прискорити використання зелених цифрових технологій (таких як 5G, 6G, високопродуктивні обчислення, Інтернет речей та інші енергоефективні цифрові технології) у секторах енергетики, транспорту, промисловості та будівництва.

Передбачається покращувати регуляторне середовище для стартапів, оскільки держави-члени ЄС зацікавлені у створенні сприятливого для зростання стартапів середовища, що це забезпечить стійку цифрову економіку ЄС. Планується підтримувати відтворення найкращих практик зі світових стартап-екосистем, – таких, як простіші візові процеси для талантів із третіх країн, збільшення приватного фінансування.

Детальніше: https://bit.ly/2QuaITB, https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_21_1186 

2021-04-23
Share
Актуалізовано Перелік наукових фахових видань України

Актуалізовано Перелік наукових фахових видань України

15 квітня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

15 квітня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

За результатами засідання прийнято ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, зокрема рекомендовано включити 41 видання до Переліку наукових фахових видань України. 

Детальніше: https://bit.ly/3dklMeS 

2021-04-22
Share
Всесвітній день книги та авторських прав

Всесвітній день книги та авторських прав

23 квітня 2021 року відзначається Всесвітній день книги та авторських прав, святкування якого було започатковано 15 листопада 1995 року на 28-й сесії ЮНЕСКО (Резолюція № 3.18). 

23 квітня 2021 року відзначається Всесвітній день книги та авторських прав, святкування якого було започатковано 15 листопада 1995 року на 28-й сесії ЮНЕСКО (Резолюція № 3.18). 

Всесвітній день книги та авторських прав просуває усвідомлення культурних традицій щодо книги як важливого засобу поширення знань та надійного способу їх збереження. Цьогоріч ЮНЕСКО закликає спільноту долучитись до нових перспектив у читанні: дослідити нові теми, формати та жанри, які виходять за рамки звичайних. 

Мета святкування Всесвітнього дня книги та авторських прав у 2021 році – залучити людей до читання. ЮНЕСКО створила Bookfacechallenge та запрошує студентів, викладачів, читачів з усього світу, а також книжкову індустрію, бібліотечні служби засвідчити та висловити свою любов до читання.

Детальніше: https://bit.ly/3xh7BPC 

2021-04-22
Фото: ЮНЕСКО

2021-04-22
Share
Популяризації вищої освіти України на світовому ринку освітніх послуг

Популяризації вищої освіти України на світовому ринку освітніх послуг

21 квітня 2021 року Уряд затвердив план заходів щодо популяризації вищої освіти України на світовому ринку освітніх послуг, поширення в інформаційному просторі іноземних країн відомостей про здобуття вищої освіти в Україні та збільшення чисельності іноземних студентів.

21 квітня 2021 року Уряд затвердив план заходів щодо популяризації вищої освіти України на світовому ринку освітніх послуг, поширення в інформаційному просторі іноземних країн відомостей про здобуття вищої освіти в Україні та збільшення чисельності іноземних студентів.

Документ розроблено відповідно до Указу Президента України від 3 червня 2020 року №210 «Про вдосконалення вищої освіти в Україні».

План заходів передбачає запровадження прозорого механізму набору іноземців та осіб без громадянства для здобуття вищої освіти в Україні, що стане запобіжником  іміджевих втрат України. Анонсовано розробку та впровадження міжвідомчої електронної платформи (Е-Платформа), функціонування якої забезпечуватиме:
– обов’язкову реєстрацію на Е-Платформі всіх ЗВО, які приймають іноземців для здобуття вищої освіти;
– доступ кожного учасника процесу (в межах його компетенції та у порядку черговості) до інформації про абітурієнта;
– створення іноземним абітурієнтом власного Е-кабінету через реєстрацію на Е-Платформі;
– формування прив’язки абітурієнта/студента до Е-Платформи, щоб уникнути маніпуляцій та протиправних дій (нелегальної міграції тощо).

Очікується, що створення національної Е-Платформи дозволить оптимізувати взаємодію МЗС, СБУ, ДМС, ДПСУ, МОН під час видачі запрошень та оформлення віз, обмежить недоброчесну діяльність фірм-посередників у процесі набору іноземців для здобуття вищої освіти в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3dGSY0n, https://bit.ly/3xjq6mk 

Фото: МОН

2021-04-22
Share
Засновано Благодійний фонд імені Бориса Патона

Засновано Благодійний фонд імені Бориса Патона

За ініціативи Національної академії наук України створено «Благодійний фонд імені Бориса Патона», основним завданням якого є реалізація на «патонівських засадах» програм і заходів, спрямованих на розвиток українського суспільства у гуманітарній, науковій та освітній сферах. 

За ініціативи Національної академії наук України створено «Благодійний фонд імені Бориса Патона», основним завданням якого є реалізація на «патонівських засадах» програм і заходів, спрямованих на розвиток українського суспільства у гуманітарній, науковій та освітній сферах. 

Головою Фонду обрано члена Президії НАН України академіка Антона Наумовця. Учасниками Фонду наразі є  понад 300 членів Академії.

Ініціатори створення благодійного фонду наголошують, що культурна і наукова спадщина Бориса Євгеновича Патона потребує дбайливого зберігання, вивчення та наслідування. Започатковані ним традиції та підходи до вирішення багатьох питань розвитку науки, виховання та підтримки талановитої молоді, необхідно всіляко використовувати та розвивати. 

Статутні завдання Фонду передбачають фінансування заходів, спрямованих на увічнення пам’яті академіка Б.Є.Патона та інших видатних вчених, зокрема – встановлення меморіальних дошок, пам’ятників, пам’ятних знаків, створення музеїв, експозицій, заснування премій, стипендій, відзнак, проведення конференцій, видавничих заходів тощо.

НАНУ вважає створення Фонду важливим не лише для наукової сфери, а й для суспільства в цілому і запрошує усіх небайдужих до культурного, інтелектуального та освітнього стану суспільства, тих, хто розуміє важливість збереження спадщини видатних вчених та виховання на їх прикладах наукової молоді, – до співпраці з Благодійним фондом імені Бориса Патона. 

Детальніше: https://bit.ly/3auLAms  

Фото: НАНУ

2021-04-22
Share