9 березня 2020 року ОЕСР опублікувала звіт про добробут населення в країнах ОЕСР – «How’s life? 2020». 

У документі дана оценка стану  країн ОЕСР та 4 країн-партнерів, для цього використовувались 80 показників, які охоплюють поточні результати в області добробуту, нерівності та ресурси для майбутнього добробуту.

У порівнянні з попередніми, у даному звіті представлені нові дані про навколишнє середовище, психічне здоров’я, використання часу, неоплачувану роботу й ступінь задоволеності особистими відносинами.

Оцінювались такі основні показники:

– дохід і фінансовий стан;

– робота і якість роботи;

– здоров’я, безпека;

– знання та навички;

– якість навколишнього середовища;

– баланс між роботою та особистим життям;

– громадянська активність.

Згідно з оцінками ОЕСР, у багатьох відношеннях добробут людей з 2010 року в країнах ОЕСР покращився. Однак в деяких аспектах життя прогрес був повільним або відбулось погіршення.

ОЕСР відзначає найбільші успіхи в поточному добробуті в країнах, які на початку десятиліття мали більш низький рівень добробуту.

Порівняно з 2010 роком середній наявний дохід населення виріс на 6%. Рівень зайнятості у середньому збільшився майже на 5% (для людей у ​​віці від 25 до 64 років). Однак майже 40% сімей в країнах ОЕСР відчувають фінансову нестабільність – ризикують опинитися в злиднях, якщо вони не будуть отримувати дохід протягом 3 місяців.

12% населення ОЕСР живуть в умовах відносної бідності за доходами. Частка тих, хто повідомляє про фінансові труднощі, в європейських країнах ОЕСР- 21%. У середньому, люди у верхній групі 20% розподілу доходів заробляють в 5,4 рази більше, ніж люди в нижній групі. Кожна 5-а родина з низьким доходом витрачає більше 40% свого доходу на оренду житла та іпотеку.

У всіх країнах ОЕСР зросла тривалість життя більше, ніж на 1 рік.

На рівень добробуту також впливає соціальна взаємодія. Задоволеність соціальними відносинами становить 8,3 (за шкалою від 0 до 10) для людей у ​​віці 16-29 років (від 7,4 до Греції до 8,9 в Словенії); 8 для вікової групи 30-49 років (від 7,1 до Греції до 8,5 в Австрії та Словенії); 8 для людей у ​​віці 50 років і старше (від 7 в Греції до 8,8 в Швеції).

Середній час, що витрачається на дозвілля і догляд за собою людьми, які працюють на повну ставку, становить від 14 до 16,5 годин в день.

Задоволеність використанням часу становить 6,9 за шкалою 0-10, при цьому найвищі оцінки були відзначені в Данії (7,8), Фінляндії, Мексиці (7,7 кожна) та Нідерландах (7,5), а найнижчі показники – в Угорщині (6,3), Греції (6,1) та Туреччині (5,6). 

Але люди з вищою освітою менше задоволені використанням свого часу.

Майже 7% людей, що живуть в європейських містах, не мають доступу до зелених районів по сусідству.

У звіті наводяться «середні значення по ОЕСР», а на практиці показники можуть сильно відрізнятися в залежності від країни.

Детальнее: https://www.oecd-ilibrary.org/economics/how-s-life_23089679 

2 березня 2020 року ОЕСР випустила проміжний економічний огляд, присвячений прогнозам впливу коронавирусу на економічне зростання та виробництво у різних країнах.

З урахуванням значущості Китаю в сучасних глобальних ланцюжках поставок, падіння виробництва на китайських підприємствах у зв’язку із вірусом відчувається в усьому світі. Спалахи хвороби в інших країнах мають аналогічний ефект, хоча і в менших масштабах.

ОЕСР відзначає велику невизначеність у прогнозах глобального економічного зростання. Збиток, який буде завданий світовій економіці, залежить від масштабів поширення вірусу та від того, наскільки швидко й ефективно країнам вдасться локалізувати та взяти під контроль його поширення.

Якщо припустити, що спалахи вірусу у першому кварталі 2020 року виявляться незначними і будуть швидко взяті під контроль, глобальне економічне зростання знизиться на 0,5 процентного пункту у порівнянні з очікуваними показниками 2020 року. Відповідно, річний глобальний ВВП знизиться до 2,4% у 2020 році з і без того слабких показників: у 2019 р. у 2,9%, тоді як у першому кварталі 2020 р. цей показник може стати негативним.

Для КНР у цьому році прогнозується зниження показників зростання нижче 5%, але у 2021 р. зростання відновиться до значення вище 6%. Рівень виробництва у 2021 р. також повернеться до прогнозованих до спалаху показниками.

Прогнози для економік країн G20, особливо – Японії, Кореї та Австралії (і без того негативні), погіршуються ще сильніше за рахунок ефектів, які розповсюдження вірусу накладає на економічну впевненість, фінансові ринки, туризм, транспорт, цілісність ланцюжків поставок.

Якщо ефекти від спалаху вірусу будуть знижуватися, як передбачається, а також якщо країни будуть приймати ефективні заходи по відновленню доходів та економічної впевненості в економіках, що найбільш схильні до ефектів від вірусу, то до 2021 року зростання глобального ВВП відновиться до 3,25%.

Якщо ж спалах коронавирусу затягнеться і пошириться за межі Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Європи та Північної Америки, прогнози зростання стають набагато гіршими. У такому випадку глобальне зростання у 2020 році впаде до 1,5% – наполовину від прогнозованої до спалаху вірусу величини.

ОЕСР рекомендує, перш за все, забезпечувати ефективні заходи з охорони здоров’я, щоб запобігти інфекції та поширенню зараження, а також впроваджувати цільові політики з підтримки систем охорони здоров’я і працівників, а також щодо захисту доходів уразливих соціальних груп та бізнесу на період спалаху.

Необхідні також макроекономічні політики, спрямовані на відновлення економічної впевненості й на допомогу у відновленні економічного попиту по мірі зниження вірусної небезпеки, щоб компенсувати провали, створені у результаті вимушених простоїв підприємств і обмежень на поїздки.

Також якщо економічне зростання виявиться слабшим впродовж тривалого часу, країни повинні будуть скоординувати свої дії задля забезпечення ефективної охорони здоров’я, недопущення заражень і зниження негативних наслідків, підтримки економік з низькими доходами і збільшення бюджетних витрат на перераховані цілі.

Детальніше: https://www.oecd-ilibrary.org/economics/oecd-economic-outlook/volume-2019/issue-2_7969896b-en