National Repository of Academic Texts

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» визначає завдання, основні напрями, форми, види, особливості підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників різних типів закладів освіти, механізми визнання результатів підвищення кваліфікації.

внесено зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2018 р. № 237.

Це сприятиме створенню ринку якісних освітніх послуг з підвищення кваліфікації, реалізації права педагогічних (науково-педагогічних) працівників на професійний розвиток.

Детальніше – https://bit.ly/2kjJbV5

2019-08-21

Bridge2ERA EaP

Bridge2ERA EaP – Конкурс з інтеграції країн Східного партнерства в Європейський дослідницький простір.

Оголошено конкурс, метою якого є залучення німецьких заявників та їхніх партнерів з країн Східного партнерства до поточної та майбутньої рамкової дослідницької програми шляхом спільних дослідницьких та інноваційних проектів, що повинно забезпечити інтенсивну та довгострокову співпрацю. Офіційні проектні заявки можуть подаватися до 6 грудня 2019 року.

Детальніше: https://bit.ly/2kJ0IWR

2019-08-20

7 млн євро на модернізацію освітніх програм, покращення кваліфікації вчителів та розширення співпраці вишів (Еразмус+)

У жовтні 2019 року та січні 2020-го українські дослідники почнуть втілювати нові проєкти, які перемогли за напрямом КА2 “Розвиток потенціалу вищої освіти” програми ЄС Еразмус+. Загалом за участі України було відібрано 8 проєктів, бюджет яких становить 7 млн 150 тис євро.

Проєкти зосереджені на модернізації освітніх програм у сфері кіберфізичних систем та ерготерапії. Частина робіт стосується підвищення якості вивчення іноземних мов вчителями та покращення співпраці вишів з економічними та соціальними партнерами.

Виконавцями проєктів стане 51 українська організація:

– 38 закладів вищої освіти;

– 2 науково-дослідні інститути;

– 4 приватних підприємства;

– 2 державних підприємства;

– 4 громадські організації;

– Міністерство освіти і науки України.

У проєктах також працюватимуть 52 партнери з 21 країни світу:

– 36 організацій з 17 країн-членів програми Еразмус+ (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Кіпр, Естонія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Іспанія, Швеція та Великобританія)

– 16 організацій з 4 країн-партнерів (Азербайджан, Грузія, Білорусь та Молдова).

Всього за результатами конкурсу було відібрано 163 проєкти.

Детальніше – https://bit.ly/2M4JVK1

2019-08-18

Зміни до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на програму ЄС з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020»

МОН пропонує для громадського обговорення проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання зобов’язань України у Рамковій програмі ЄС з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020»

Проєкт відповідної урядової постанови розроблено Міністерством освіти і науки на виконання Угоди між Україною і Європейським Союзом про участь України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Мета – створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентоздатної продукції.

Зауваження та пропозиції можна подати до 8 вересня 2019 року.

Детальніше – https://bit.ly/2YBUZVI

2019-08-17

Visa допоможе розвивати фінансову грамотність і підприємливість

Між МОН та Visa підписано меморандум про підтримку проектів із підвищення фінансової грамотності.

Сторони планують спільно готувати, вдосконалювати та впроваджувати освітні програми для учнів і вчителів у школах, для педпрацівників та студентів у педагогічних вишах. Також передбачається проведення заходів для студентів і викладачів.

Першим спільним процесом стане участь Visa у розробці онлайн-компоненту курсу для вчителів про компетентнісний підхід в освіті. В його основу покладено три європейські рамки компетентностей:

– Європейську рамку компетентності підприємливості (EntreComp);

– Європейську рамку цифрової компетентності громадян 2.1 (DigComp 2.1);

– Рамку компетентностей для демократичної культури Ради Європи (RF CDC).

«Ми високо цінуємо можливість підтримати зусилля МОН, спрямовані на подальше сприяння розвитку підприємливості та фінансової грамотності в Україні. Цей Меморандум про взаєморозуміння відображає наше спільне бачення дій, які слід вжити для забезпечення зростання фінансової грамотності та фінансової інклюзії громадян України», – зазначила Віра Платонова, старший віце-президент і директор регіонального розвитку підрозділу компанії Visa в країнах СНД та Південно-Східної Європи.

Чому цей проект важливий? За результатами досліджень, проведених Visa, українці оцінюють власну фінансову грамотність на рівні 3,13 балів за 5-ти бальною шкалою. 86% опитаних мають бажання отримувати додаткову інформацію для підвищення своєї фінансової грамотності, особливо щодо вибору вигідних і надійних способів заощаджень, схеми розрахунку податків та соціальних виплат.

За даними Світового банку 37% українців знаходяться поза межами фінансової системи, тобто не мають жодного банківського рахунку. Частка людей, які активно користуються інтернет- та мобільним банкінгом, в Україні у 7-8 разів нижча, ніж у Польщі та США.

Детальніше – https://bit.ly/2YUYi5s

2019-08-15

Вимірювання інновацій в освіті

Визначення інновацій в освіті та розуміння того, як вони працюють, має важливе значення для підвищення якості сектора освіти.

Систематичний моніторинг значно розширює міжнародну базу знань у галузі освіти, допомагає особам, що приймають рішення та формують політику, найкраще орієнтуватися у заходах та ресурсах, швидко отримувати зворотній зв’язок.

У новому виданні розглядається питання: що саме змінюється останні десять років у системі освіти ОЕСР, розглядаються освітні практики, висвітлюються системні інновації.

У звіті також представлені попередні висновки про зв’язки між інноваціями та показниками освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2IscrSl

2019-08-15

22 українські проєкти перемогли в конкурсі Жан Моне програми ЄС Еразмус

За напрямом Жан Моне програми Європейського Союзу «Еразмус+» цього року перемогли 22 українські проєкти. Їх виконавці отримають фінансування на загальну суму майже 750 тис євро. Роботу над втіленням проєктів планують розпочати вже у вересні 2019 року.

Програма ЄС «Еразмус+» підтримує проєкти співпраці, партнерства та мобільності в сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту.

Напрям Жан Моне спрямований на розвиток європейських досліджень та євроінтеграційних процесів у світі. Виконавці проєктів за цим напрямом вивчають європейські студії, сприяють їх вдосконаленню, напрацьовують курси та освітні програми, присвячені євроінтеграційній темі.

За 5 років участі (за 2014-2018 роки) українські організації подали 575 пропозицій за напрямом Жан-Моне, з яких 57 проєктів були відібрані для фінансування. Вони реалізуються в більш ніж 40 закладах вищої освіти, неурядових організаціях і науково-дослідних установах України. Загальний бюджет проєктів становить понад 1,7 млн євро.

Переможцями цього року стали представники 12 вишів та 3 громадських організацій з різних регіонів країни. А саме:

– 15 модулів з економічного розвитку, врядування, регіональної політики, кримінальної політики, європейських цінностей, європейського простору вищої освіти, соціальних та економічних питань мігрантів та переселенців, захисту інформації та запобігання корупції;

– створення 3 кафедр;

– створення 1 центру досконалості;

– 1 проєкт з кібербезпеки;

– 2 проєкти з підтримки асоціацій.

Київський університет імені Бориса Грінченка;
Харківський національний університет радіоелектроніки;
Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки;
Національний університет «Львівська політехніка»;
Одеський національний університет ім. І. Мечникова;
Чорноморський національний університет ім. Петра Могили;
Запорізький національний університет;
Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана;
Київський національний університет ім. Т. Шевченка;
Тернопільський національний економічний університет;
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка;
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
Платформа європейських студій для сталого розвитку;
Український інститут з кризового менеджменту та розв’язання конфліктів;
Регіональний центр європейських освітньо-наукових ініціатив.

Загалом цього року за напрямом Жан Моне було відібрано 285 проєктів. Їх виконуватимуть дослідники з різних країн світу.

Детальніше – https://bit.ly/2GSVrEb

2019-08-15

Інновації ЄС та України

Європейською комісією створено пілотний проєкт Європейської ради інновацій (European Innovation Council – ЄРІ).

Метою діяльності ЄРІ є виявлення, розвиток і підтримка проривних технологій та інновацій від початкового етапу (розробки інноваційного продукту) до його комерціалізації, виведення на ринок шляхом запровадження у серійне виробництво. Одним із пріоритетних завдань ЄРІ є поліпшення умов, в яких інновації можуть бути реалізовані на усіх етапах розвитку.

ЄРІ працює на новаторсько-орієнтованій основі і є унікальним осередком, де винахідник зможе зустрітись з інноватором, а об’єднавши зусилля (ідеї) поспілкуватися й віднайти інвестора.

Детальніше – https://ec.europa.eu/research/eic/index.cfm?pg=home

2019-07-31

Національна академія наук України оголошує конкурс на здобуття премії для молодих учених і студентів за кращі наукові роботи

За роботи у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук Президія НАН України щороку в лютому присуджує чотирнадцять премій для молодих учених і чотирнадцять премій для студентів закладів вищої освіти.

Премії присуджуються окремим авторам або колективам авторів за кращі наукові роботи, а також за серії наукових робіт з єдиної тематики, за відкриття та винаходи. Колектив, висунутий на присудження премії, повинен включати лише основних авторів, чий внесок був найвагомішим (не більше трьох осіб). На конкурс не приймаються роботи, які раніше були удостоєні премій, а також збірники наукових робіт різних авторів.

Детальніше – http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5154

2019-07-31

«Гроші пішли за дослідженнями» – новий підхід до фінансування і медичної науки

З вересня 2019 року фінансування відбуватиметься за новим принципом, що забезпечить ефективне використання коштів платників податків.

Заклади вищої освіти, заклади післядипломної освіти та наукові установи, що належать до сфери управління МОЗ України, надали в Міністерство звіти про наукову діяльність. За цими звітами відповідна Комісія оцінила результати їхньої діяльності. Тепер більше фінансування отримають заклади, що займаються науковою діяльністю на сучасному міжнародному рівні, які публікують свої роботи у вагомих наукових виданнях.

Наукові відкриття в медицині можуть кардинально трансформувати систему надання медичних послуг, допомогти зберегти та продовжити життя пацієнта. Старий принцип фінансування науково-дослідних робіт в Україні не був орієнтований на результат: державні кошти йшли не на наукові розробки, а на фінансування ставок.

Тепер діє алгоритм, за яким перерозподіляється фінансування між закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та науковими установами, що належать до сфери управління МОЗ України, відповідно до чітких критеріїв.

Переваги нового принципу фінансування для медичної науки:

ефективне використання коштів платників податків;

орієнтація на кінцевий результат, тобто інноваційні відкриття, що визнаються на міжнародному рівні та публікуються у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed та/або Scopus та мають імпакт-фактор;

інтеграція української медичної науки у світову науку через публікації в наукових виданнях, що високо цінуються за кордоном;

можливість брати участь у міжнародних конкурсах на гранти.

Звіти закладів оцінює Комісія Міністерства охорони здоров’я України з перегляду звітів про стан виконання наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок. До Комісії МОЗ України входять члени Наукової ради Національного фонду досліджень України та Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Щоби забезпечити прозорість та об’єктивність, а також виключити корупційну складову, кожен звіт надавався Комісії без вказання назви установи та виконавців.

Інформацію, подану закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та науково-дослідницькими установами, щодо наявності публікацій у виданнях, що мають імпакт-фактор більше 1, перевіряла Національна наукова медична бібліотека України на прохання МОЗ України, в якої є доступ до наукометричної бази даних Web of Science.

За новою прозорою системою науковці будуть орієнтуватися на публікацію своїх досліджень у журналах, які мають високий імпакт-фактор. Що більше кращих дослідників візьмуть на роботу керівники установ/закладів, то більше отримає фінансування установа/заклад.

Детальніше – https://bit.ly/2KaWe4b

2019-07-30