22 вересня 2022 року Google спільно з навчальною платформою Coursera, Міністерством цифрової трансформації України та Спілкою українських підприємців запустили програму «Професійні сертифікати від Google для малих на середніх бізнесів».

Для участі у програмі буде обрано 1000 компаній в Україні, що дозволить їх співробітникам підвищити кваліфікацію та здобути необхідні навички для нових перспектив розвитку бізнесу. Учасники отримають: безоплатний доступ до навчальних програм, розроблених компанією Google на платформі Coursera; гнучке навчання онлайн у зручний час; практичні навички у таких галузях, як: IT-підтримка, цифровий маркетинг та електронна комерція (українською мовою), управління проєктами, UX-дизайн, аналіз даних (англійською мовою). Усі, хто успішно завершить навчання, отримають професійний сертифікат від Google.

Детальніше: https://bit.ly/3fjcEKY, https://bit.ly/3r5Svuq, https://bit.ly/3RcEg1k

На сторінці Європейського освітнього простору порталу Єврокомісії опубліковано матеріал «Отримання мікрокредитів в Європі».

У ньому повідомляється, що для задоволення потреб суспільства та ринку праці, європейські університети починають все частіше пропонувати менші, вузькоспеціалізовані курси. Вони відрізняються від «стандартних» тим, що є більш короткими і гнучкими, та пропонуються університетами для тих категорій, які націлені на швидке підвищення кваліфікації або перекваліфікацію. Існує кілька ключових аспектів, на які слід звертати увагу, розглядаючи можливість навчання в Європі за програмою, що присуджує мікрокредит: досі не існує усталеного трактування мікрокредитів, внаслідок чого під ними можуть розуміти курси від кількох днів до кількох місяців (відповідно до освітніх потреб); вони переважно надаються онлайн; є можливість перенесення отриманих на курсах результатів на повну ступінь навчання; обов’язково потрібно уточнювати та аналізувати всю інформацію, що стосується змісту мікрокредитів, процедур оцінювання, сертифікатів, забезпечення якості. Мікрокредити жодним чином не можуть бути заміною повної вищої освіти в Європі, але вони здатні допомогти працівнику стати більш привабливим для європейських роботодавців, наповнити резюме для Europass конкретними затребуваними компетенціями.

Детальніше: https://bit.ly/3LHu4wE

28 вересня 2022 року відбудеться вебінар на тему: «Кіберзахист та дистанційні технології в освіті».

Під час заходу планується обговорити широке коло практичних питань щодо організації безпечного цифрового простору під час використання дистанційних технологій для організації освітнього процесу, робочих зустрічей та нарад; проаналізувати ризики у роботі та навчанні із використанням мережі інтернет. Організатор – Міністерство освіти і науки України.

Детальніше: https://bit.ly/3r5iJx8, https://bit.ly/3Swt2WQ

На сторінці блогу онлайн-платформи edX опублікована стаття «Що шукати у сучасній навчальній програмі MДA: погляди студентів».

Зазначається, що навчальна програма магістра ділового адміністрування, створена та реалізована онлайн, має складатися не лише з відповідного підручника, лекційних матеріалів, та виконуватись під керівництвом фахівця. Гарна навчальна програма MДA повинна знайомити студентів з широким спектром глобальних поглядів та різними точками зору. Автори статті наводять думки студентів про ключові аспекти сучасної програми. Під час опитування з’ясувалось, що студентів цікавить інтегрована навчальна програма (програма, де все органічно поєднується), орієнтована на учня (хочу навчитися бути найкращим лідером), гнучка та цілеспрямована (програма, яка ставить майбутнє на перше місце, дозволить зробити наступні кроки). В якості такої нової програми пропонується розглянути Questrom OMДA, акредитовану AACSB, з амбітною мережею випускників, які прагнуть допомогти іншим просуватись кар’єрними сходами.

Детальніше: https://blog.edx.org/mba-curriculum, https://bit.ly/3Ss566M

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ендрю Теттенборна «Вчені, що пишуть книги, ризикують своїми доходами».

У ній наголошується, що комерційні видавці віднедавна змушують вчених надавати згоду на необмежену страховку від можливих юридичних витрат. Існує безліч причин, через які пересічний науковець змушений співпрацювати з комерційними видавництвами. Це – авторитет, гордість, інтелектуальне визнання, а також необхідність підвищити свій ймовірний рейтинг у рамках програми Research Excellence Framework (REF), якщо йдеться про науковця з Великої Британії. Разом із тим, науковець майже ніколи не отримує гонорар або отримує символічну суму. Він іноді навіть не має можливості серйозно вивчити умови контракту, які їм пропонують респектабельні видавництва. А вони почали включати до договору новий пункт, який передбачає згоду на «відшкодування автором чи упорядником будь-яких втрат, збитків, шкоди, витрат Видавництва (включаючи будь-які судові, компенсаційні витрати), що виникають у зв’язку з будь-якими фактами чи обставинами, які можуть бути ініційовані третіми особами». Достеменно розібравшись у ситуації, автор радить науковцям, особливо – молодим вченим завжди дуже уважно вивчати контракт, перш ніж погоджуватися на співпрацю з комерційним видавництвом.

Детальніше: https://bit.ly/3RgWBe0, https://bit.ly/3r6g4Dw

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Кортні Каллен «Використання стратегій посередництва у справах про академічну чесність».

У ній наголошується, що ведення справ про неправомірну поведінку студентів під час навчання може бути складним і таким, що розчаровує як практиків, так і викладачів, а вирішення таких справ може зайти у «глухий кут». Для вирішення подібних ситуацій використовуються методи посередництва. Автор вважає за доцільне застосовувати «Модель SCARF», завдяки якої можна зрозуміти, чому саме учні заперечують факт списування навіть за умов наявності доказів. Їхнє самосприйняття як гарного учня і доброї людини може бути поставлене під сумнів, коли вони стикаються з ярликом «шахрая». Також може бути корисною модель «Сходи висновків», яка використовується для оцінювання сприйняття та побудови припущень. Автор статті закликає викладачів поділитись з академічною спільнотою своїми методами посередництва, які вони застосовують у своїй практиці т а які можуть бути корисні при підтримці академічної доброчесності.

Детальніше: https://bit.ly/3DQAVSy, https://bit.ly/3LMc6tj, https://bit.ly/3dvbFXx, https://bit.ly/3faQFWf