Search results found:

posts - 2611

pages - 262

Проєкт урядового розпорядження щодо плану заходів із реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки

Проєкт урядового розпорядження щодо плану заходів із реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки

МОН пропонує до громадського обговорення проект Розпорядження КМУ  «Про затвердження плану заходів щодо реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки».

МОН пропонує до громадського обговорення проект Розпорядження КМУ  «Про затвердження плану заходів щодо реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки».

Документ розроблено на виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р «Про схвалення Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року».

Мета – створення екосистеми, яка дозволяє інноваторам створювати та впроваджувати (комерціалізувати) власні розробки.

Проєктом передбачається здійснення заходів, спрямованих на: 

– створення сприятливого нормативно-правового поля для розвитку інновацій; 

– розвиток інноваційної інфраструктури; 

– сприяння розвитку інноваційної культури та культури підприємництва, просвітництво у сфері інноваційної діяльності та трансферу технологій; 

– забезпечення надання державної підтримки для здійснення інноваційної діяльності; 

– методичне забезпечення інноваційної діяльності та трансферу технологій; 

– сприяння регіональному інноваційному розвитку; 

– забезпечення комунікації між усіма учасниками інноваційного процесу, сприяння отриманню ними консультаційних послуг та супроводу на усіх етапах інноваційного циклу; 

– забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності; 

– стимулювання інновацій та проєктів на базі відкритих даних, цифровізація; 

– моніторинг стану інноваційної сфери та аналіз результативності реалізації заходів.

Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 13 грудня 2019 року.

Детальніше:

https://bit.ly/2Lbd0RX, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2019/11/29/2019-11-29-plan-zaxodiv1920.docx, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2019/11/29/2019-11-29-zapyska-plan.docx  

2019-11-30 

2019-11-30
Share
Стаття щодо академічної доброчесності у ZN, UA

Стаття щодо академічної доброчесності у ZN, UA

Погляд на проблему академічної доброчесності Елеонори Шестакової представлений у статті, опублікованій у «Дзеркалі тижня» (випуск №45-2019).

Погляд на проблему академічної доброчесності Елеонори Шестакової представлений у статті, опублікованій у «Дзеркалі тижня» (випуск №45-2019).

Пропонуємо Вашій увазі фрагменти публікації.

«… академічна доброчесність — це не лише нульова толерантність до плагіатної діяльності, це ще й боротьба за якість освітянсько-наукового процесу…

Якщо академічний плагіат тексту відносно легко виявити та обґрунтувати, то наукоподібне жонглювання поняттями, псевдонауковість, фальшування, спотворення наукової ідеї — вкрай важко. Тут потрібне усвідомлення науковцями, які готують і захищають “словоблуддя”, цінності фахової репутації та особистої відповідальності за свій підпис під експертним висновком, рецензією, відгуком. Урешті-решт, потрібно, щоб опоненти й члени спеціалізованих учених рад самі були фахівцями належного рівня…

За академічний плагіат текстів несуть особисту відповідальність і здобувач, і його науковий керівник/консультант, і експерти, й опоненти, які читали й оцінювали роботу. І за це бодай теоретично їх можна притягти до відповідальності. 

У випадку з фальшуванням, спотворенням наукових ідей, підходів, з профанацією наукового процесу все набагато складніше. Тут фахово-етичний наголос потрібно одночасно ставити і на особистісній, і на колективній науковій діяльності, і, зрештою, на колективній науковій відповідальності за остаточний результат — надруковану наукову роботу, захищену дисертацію. 

…виникає питання: а ми можемо вже зараз впроваджувати норми академічного життя, аналогічні нормам науково-освітянської спільноти європейських країн? Що ми можемо і маємо позичити з їхнього досвіду, а що нам не підходить? Чому засадничі норми та принципи їхнього життя — наприклад повага до соціально-фахової репутації викладача, науковця, острах втратити її — є важливими для країн ЄС, а в нас не працюють? 

Що і як конкретно робити, щоб репутація науковця, освітянина стала засадою його вдалого соціального життя…? Який власний досвід та якими шляхами і способами маємо формувати, щоб у нашому суспільстві запрацювали норми академічної доброчесності, авторитетами були фахівці…»

Детальніше:  https://dt.ua/SCIENCE/akademichna-mantiya-gologo-korolya-abo-pro-fabriki-disertaciynogo-slovobluddya-330583_.html

2019-11-27
Share
Унікальна виставка кодексів доколумбової Америки

Унікальна виставка кодексів доколумбової Америки

В Україну привезуть унікальну виставку кодексів стародавньої цивілізації майя та інших народів доколумбової Америки. Її планують розмістити у трьох закладах вищої освіти Києва, Харкова і Львова. Про це розказав перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

В Україну привезуть унікальну виставку кодексів стародавньої цивілізації майя та інших народів доколумбової Америки. Її планують розмістити у трьох закладах вищої освіти Києва, Харкова і Львова. Про це розказав перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

Спершу у Києві виставку прийматиме Київський національний університет ім. Шевченка, потім – другим містом буде Харківський національний університет (ім. Каразіна).

Харків – місто, де народився видатний дослідник цивілізації майя Юрій Кнорозов. Він вперше дешифрував писемність майя. Потім виставка переміститься до Львова.

Детальніше: https://bitly.su/sPaxQR

Фото: прес-служба ХНУ

2019-11-27
Share
Державні стипендії для освітян

Державні стипендії для освітян

27 листопада 2019 року Урядом були схвалені кандидатури 20 видатних діячів освіти та науки, які претендують на отримання довічних державних стипендій і ще 6 на дворічні стипендії. Претендувати на довічне отримання стипендії могли освітяни, які досягли сімдесятирічного віку. Для затвердження цих кандидатур МОН підготувало проекти Указів Президента, які дозволятимуть здійснювати такі виплати.

27 листопада 2019 року Урядом були схвалені кандидатури 20 видатних діячів освіти та науки, які претендують на отримання довічних державних стипендій і ще 6 на дворічні стипендії. Претендувати на довічне отримання стипендії могли освітяни, які досягли сімдесятирічного віку. Для затвердження цих кандидатур МОН підготувало проекти Указів Президента, які дозволятимуть здійснювати такі виплати.

Наразі розмір стипендії складає 1,5 прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність. Із 1 грудня 2019 року така сума становитиме 2457гривень.

Станом на 1 листопада 2019 довічні стипендії отримують 159 осіб, стипендії терміном на два роки – 129.

Стипендіатами можуть стати науковці, педагоги та науково-педагогічні працівники, які зробили вагомий внесок у розвиток науки та освіти, а також сумлінно виконували свої професійні обов’язки. Під час відбору кандидатів враховується їх наукові публікації, підручники, наявність державних нагород та почесних звань.

Детальніше: https://bitly.su/Po3vPR

2019-11-27
Share
ТОП-20 закладів вищої освіти, які отримують державне фінансування наукових досліджень

ТОП-20 закладів вищої освіти, які отримують державне фінансування наукових досліджень

Харківські ЗВО отримали найбільше державних коштів на науку за останні 3 роки. Зокрема, у ТОП-20 університетів з найбільшим бюджетом наукових проектів увійшли чотири з Харкова. Загалом за 2017-2019 роки ці університети одержали на наукові проекти майже 300 млн. грн. Це – шоста частина загального бюджету на всю Україну, який становив майже 1 млрд. 790 млн. грн.

Харківські ЗВО отримали найбільше державних коштів на науку за останні 3 роки. Зокрема, у ТОП-20 університетів з найбільшим бюджетом наукових проектів увійшли чотири з Харкова. Загалом за 2017-2019 роки ці університети одержали на наукові проекти майже 300 млн. грн. Це – шоста частина загального бюджету на всю Україну, який становив майже 1 млрд. 790 млн. грн.

Найбільше у ТОП-20 вишів з Києва – 7. Серед регіональних, окрім харківських, три з Дніпра, два – зі Львова, по одному – з Одеси, Сум, Ужгорода, Чернівців. 

«Цього року ми зробили такий собі ТОП-20 університетів, які за останні 3 роки отримали найбільше державних коштів на науку. Йдеться про ті кошти, які вони одержують від МОН за результатами конкурсу наукових проектів. Це – найвищий показник серед регіональних вишів», – повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

«Зараз ми говоримо саме про конкурсне фінансування, адже, на жаль, університетська наука в Україні досі фінансується тільки за конкурсами. З наступного року кращі наукові напрями у вишах мають отримати ще й базове фінансування. У бюджет ми для цього заклали 400 млн грн», – наголосив перший заступник Міністра.

Детальніше: https://bitly.su/vjGGOiix, https://bit.ly/34BMBo9

Фото: прес-служба ХПІ

2019-11-26
Share
Тестовий доступ до двох баз компанії  East View Information Services INC

Тестовий доступ до двох баз компанії East View Information Services INC

East View – міжнародна компанія, що базується в Міннеаполісі та надає доступ до україномовної та російськомовної наукової періодики.

East View – міжнародна компанія, що базується в Міннеаполісі та надає доступ до україномовної та російськомовної наукової періодики.

У межах тестового доступу користувачі Державної науково-технічної бібліотеки України можуть у тестовому режимі працювати з такими базами даних:

– Видання України – база періодики України, у якій представленні україномовні, російськомовні та англомовні видання, що охоплюють політичне, економічне і культурне життя України, проблеми міжнаціональних відносин тощо. Унікальну частину бази складають видання Книжкової палати України;

– Видання країн Балтії, Білорусі, Молдови та України – база періодики з шести пострадянських країн, архів якої існує із 1997 р. і по нинішній час.

Доступ забезпечується у локальній мережі ДНТБ України, без логіну і паролю до 31 грудня 2019 р. 

Детальніше: https://bitly.su/Snws9hD

2019-11-25
Share
Співпраця України та Ізраїлю

Співпраця України та Ізраїлю

Після 20-річної перерви українські та ізраїльські вчені знову починають спільні дослідження у двосторонніх наукових проєктах. З 2020 року стартує 4 таких проєкти. Їх перелік затверджений 25 листопада 2019 року, під час першого засідання Спільного українсько-ізраїльського Комітету з питань науково-технологічного співробітництва.

Після 20-річної перерви українські та ізраїльські вчені знову починають спільні дослідження у двосторонніх наукових проєктах. З 2020 року стартує 4 таких проєкти. Їх перелік затверджений 25 листопада 2019 року, під час першого засідання Спільного українсько-ізраїльського Комітету з питань науково-технологічного співробітництва.

Спільні проєкти розраховані на 2 роки. Вчені робитимуть дослідження у сфері теоретичної фізики і проблем спільної культурної та історичної спадщини. З української сторони у них братимуть участь науковці з трьох закладів вищої освіти із Харкова, Львова та Дніпра, а також Інститут теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова, НАНу (м. Київ).

Конкурс цих проєктів був оголошений МОН України та Міністерством науки і технологій Держави Ізраїль 1 листопада 2018 року. Заявки приймались до 31 січня 2019-го. В якості пріоритетів були визначені прикладна математика та теоретична фізика і єврейська спадщина. Загалом на конкурс подано 15 проєктів.

Під час засідання сторони домовилися про проведення наступного Спільного комітету в Єрусалимі у другій половині 2021 року. На зустрічі планується визначити переможців наступного конкурсу, який мають оголосити на початку 2021 року.

Детальніше: https://bitly.su/mL0W8Gv, https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2019/11/25/na-sayt.pdf 

Фото – прес-служба МОН

2019-11-25
Share
Громадське обговорення проєкту Орієнтовного плану МОН щодо консультацій з громадськістю

Громадське обговорення проєкту Орієнтовного плану МОН щодо консультацій з громадськістю

МОН пропонує для громадського обговорення проєкт Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2020 рік.

МОН пропонує для громадського обговорення проєкт Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2020 рік.

Документ розроблений на виконання Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Зокрема, у наступному році планується опрацювати із залученням громадськості:

– Типове положення про атестацію педагогічних працівників;

– Концепцію розвитку дослідницької інфраструктури;

– порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв МОН;

– перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників;

– перелік професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за кошти державного бюджету;

– зміни до Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»;

– зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо Національного фонду досліджень України»;

– Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт

– професійний стандарт за групою професій «Викладачі університетів та вищих навчальних закладів»;

– Проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» (нова редакція)»;

– шляхи інтеграції українського наукового співтовариства до європейських консорціумів дослідницьких інфраструктур (ERIC);

– залучення іноземних експертів до проведення наукової і науково-технічної експертизи за рахунок коштів державного бюджету;

– запровадження позиції «Постдок» у наукових установах та закладах вищої освіти;

– проєкт Закону України «Про освіту дорослих»;

– критерії конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку бакалаврів та магістрів на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста у закладах вищої освіти, які знаходяться у сфері управління Міністерства освіти і науки України

– положення про дуальну форму здобуття вищої освіти;

– формування посадових окладів та умов оплати праці наукових працівників.

Пропозиції можна подати до 20 грудня 2019 року.

Детальніше: https://bitly.su/fwoZ, https://bit.ly/2OOVrYX 

2019-11-25
Share

Співробітництво з групою підтримки України в Єврокомісії

Пріоритети роботи МОН, можлива допомога Єврокомісії у запланованих освітніх реформах, а також розширення можливостей України у програмі Еразмус+.

Пріоритети роботи МОН, можлива допомога Єврокомісії у запланованих освітніх реформах, а також розширення можливостей України у програмі Еразмус+.

Про це йшлося на зустрічі Міністра освіти і науки Ганни Новосад з керівником групи підтримки України в Єврокомісії Петером Вагнером 22 листопада 2019 року у м. Брюссель. Вона також повідомила голові групи підтримки України в Єврокомісії, що наразі в Україні розпочинається реформа фінансування та управління вищою освітою та підтвердила зацікавленість України брати участь у програмі «Горизонт Європа» (наступниці «Горизонт 2020»).

Петер Вагнер зазначив, що розуміє виклики реформи професійної освіти України та повільний поступ європейських проєктів, які доволі бюрократичні.

В межах поїздки в м. Брюссель Міністр також взяла участь у заході Eastern Partnership Ministerial Meeting on Education на тему «Future of Learning and Teaching». Там Ганна Новосад мала зустріч із Міністром науки та культури Фінляндії Ханною Косонен.

Детальніше: https://bit.ly/35shzin 

2019-11-22
Share
МОН профінансує майже 200 проєктів молодих вчених вартістю 100 млн грн

МОН профінансує майже 200 проєктів молодих вчених вартістю 100 млн грн

У 2020 році МОН профінансує наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму — 100 млн грн. Це буде 199 робіт — 152 перехідні з минулих років та 47 нових. Їхній перелік затвердила відповідна Конкурсна комісія 22 листопада 2019 року. На перехідні роботи буде спрямовано 70 млн гривень, а на нові — 30.

У 2020 році МОН профінансує наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму — 100 млн грн. Це буде 199 робіт — 152 перехідні з минулих років та 47 нових. Їхній перелік затвердила відповідна Конкурсна комісія 22 листопада 2019 року. На перехідні роботи буде спрямовано 70 млн гривень, а на нові — 30.

Цього року молоді вчені подали на конкурс до МОН 316 проєктів. Їх експертизу проводила спеціальна Експертна рада, в якій діє 11 секцій, що відповідають основним за напрямом конкурсу. Оцінювання кожного проєкту проводили 5 експертів. Загальна кількість балів рахувалася як середнє арифметичне оцінок від 3-х експертів, у діапазоні між найнижчою та найвищою. Тобто найвища та найнижча оцінки не враховувалися. Це дозволило забезпечити більш якісну та об’єктивну експертизу.

Фінансування нових відібраних проєктів почнеться з 2020 року. Найбільше нових робіт відібрані за такими напрямами:

– нові технології виробництва матеріалів, їх оброблення, з’єднання, контролю якості; матеріалознавство; наноматеріали та нанотехнології (9);

– нові технології екологічно чистого виробництва та будівництва, охорони навколишнього природного середовища, видобутку та переробки корисних копалин; хімічні процеси та речовини в екології; раціональне природокористування (7);

– економічні перетворення; демографічні зміни та благополуччя суспільства (7).

“2016 року МОН починав цей конкурс — саме для молодих вчених — з бюджетом 12 млн гривень і фінансуванням 79 робіт. Поступово ця сума зростала, але на наступний рік ми змогли закласти рекордний бюджет конкурсу — 100 млн гривень. За ці кошти ми підтримаємо майже 200 проєктів молодих науковців. Тобто зростає не тільки кількість профінансованих робіт, а й бюджет кожного обраного проєкту”, – повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, голова Конкурсної комісії.

“За результатами експертизи ми побачили досить позитивну тенденцію. Так, 2016 року МОН отримало 439 проєктів від молодих вчених. З них високого рівня були 32 роботи, а низького — 48. Зараз же з 316 проєктів уже 78 були високого рівня, а 14 — низького. Тобто молоді вчені сприйняли цей формат і зрозуміли, що роботи низької якості не мають шансів одержати підтримку. Конкурс об’єднує тих, хто хоче робити справді якісну науку, і підтримує кращих”, — розповів перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович, який очолює Експертну раду.

Детальніше: https://bit.ly/2s81fow 

2019-11-22
Share