Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті».

Мета проєкту – збільшити права студентів на формування індивідуальної освітньої траєкторії, а отже, розширити їхню суб’єктність. Проєктом документу запропоновано деталізувати поняття індивідуальної освітньої траєкторії для здобувачів вищої освіти, передбачивши для цього вибір здобувачем вищої освіти освітніх програм, суб’єктів освітньої діяльності, що їх реалізують, видів, форм і строку здобуття освіти, освітніх компонентів і рівня їх складності, розширити практику міждисциплінарних освітніх програм на всі рівні вищої освіти, врегулювати питання освітньої кваліфікації, академічних та професійних прав випускників таких програм, припинити з 2023 року прийом на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра, магістра за заочною та вечірньою формами здобуття освіти та для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра, вдосконалити структуру стандартів вищої освіти. Крім того, проєктом запропоновано конструктивний алгоритм визнання результатів попереднього навчання здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти. У зв’язку з цим пропонується через рік після скасування (припинення) воєнного стану в Україні припинити порядок державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання осіб, які до 1 вересня 2018 року здобули освіту, захистили дисертації на здобуття наукових ступенів та отримали вчені звання у закладах вищої духовної освіти, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законодавством порядку. Також проєкт урегульовує приведення у відповідність термінології Закону України «Про вищу освіту» щодо коректного використання термінів та уникнення суперечності смислового плану, в тому числі «навчальний рік» («рік навчання»), «навчання» («здобуття освіти») тощо. Ухвалення закону сприятиме забезпеченню якості вищої освіти, зокрема, у процесі навчання. Передбачено, що буде визначений мінімальний обсяг навчальних занять (тобто тих, що передбачають взаємодію з викладачем) з розрахунку на один кредит ЄКТС для здобувачів очної форми вищої освіти. Ідеться про мінімальні обсяги, які забезпечать системність навчання на очній формі. Стосовно пункту про трансформацію заочної та вечірньої форм у дистанційну – ухвалено рішення залишити цей пункт на доопрацювання до другого читання.

Детальніше: https://is.gd/ujcMpv, https://is.gd/fWxD8c

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Що можуть зробити університети для захисту академічної свободи: як сприяти та захищати свободу думки, дослідження та вираження поглядів у вищій освіті».

Наголошується, що свобода викладати, досліджувати та висловлювати ідеї без цензури чи необґрунтованого втручання є центральним принципом сучасного університету. Будучи стовпами демократії, заклади вищої освіти повинні прагнути впровадити цю ідею на всю свою діяльність, від того, як вони керуються, до того, що читають їхні студенти. Але академічна свобода перебуває під загрозою через політизацію, поляризацію та контроль над певними поглядами, що змушує університети та коледжі знову підтверджувати свою прихильність до цього керівного принципу. Добірка містить двадцять чотири статті, які охоплюють ключові поради від вчених з усього світу, щодо досліджень як підтримувати вільні думки у класі та за його межами. Зокрема, читачі можуть ознайомитись зі статтями: «Університети та науковці повинні звільнити простір для «марних» досліджень»; «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати»; «Бути громадським науковцем – непростий вибір»; «Чотири кроки до надійної та шанобливої ​​дискусії в класі»; «Університети, ШІ та спільне благо»; «П’ять способів, якими університети можуть захистити викладачів від переслідувань в Інтернеті»; «Посібник із захисту академічної свободи своїми руками»; «Вчені повинні протистояти повзучій деградації академічної свободи» тощо.

Детальніше: https://is.gd/q6WlF4

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джеймса Деруніана «Навіщо отримувати докторський ступінь за публікацією (та інші поради щодо кар’єри)».

У ній автор з власного досвіду наголошує, що знаходження «золотої нитки» на академічному шляху може дати вченим дорогоцінний шанс поміркувати, досягти успіху і вирости. Він розглядає два способи отримання докторського ступеня: дослідити питання і написати перспективну дисертацію, що дасть змогу продовжити дослідження і написати журнальні статті; попрацювати над ретроспективним докторським ступенем, визначивши «золоту нитку», через яку можна озирнутися назад і осмислити свою академічну кар’єру. Враховуючи поради вченої Сьюзан Сміт з цього питання, викладені у книзі «Доктор філософії в опублікованих роботах» та вимоги Британської агенції із забезпечення якості вищої освіти від 2011 року, Джеймс Деруніан пропонує власний варіант отримання докторського ступеня за опублікованою роботою, який включає: дев’ять наукових публікацій – розділ у відредагованій книжці, написаний одним автором; журнальні статті, написані одним автором; наукові статті, написані у співавторстві; звіти про проєкти, написані у співавторстві для Академії вищої освіти; 10 практичних публікацій, які підтримували аргументацію дослідження, але формально не були включені до переліку. Автор зазначає, що разом така робота зробила оригінальний, значний внесок у наукові та суспільні знання, за обсягом еквівалентна необхідної для традиційного докторського ступеня. Крім того, вона продемонструвала унікальний внесок у наукові дослідження в галузі педагогіки вищої освіти та розвитку суспільства, а також достатність і послідовність супутніх публікацій. На думку Джеймса, його «золота нитка» відобразила центральну тему попередніх публікацій, а саме дослідження та визначення характеру і ступеня зв’язку між викладанням і навчанням вищої освіти, а також теорією і практикою розвитку спільноти. Це виявило, що його більш ніж 40-річна академічна кар’єра дійсно мала певну послідовність. І процес озирання назад підтвердив думку данського філософа Серена К’єркегора (1843 рік) про те, що життя «можна зрозуміти тільки задом наперед; але потрібно жити вперед». Окрім власного досвіду та опитування інших, хто визначив кар’єру через вивчення власних опублікованих праць, автор пропоную ще чотири поради щодо кар’єри, які допомогли йому: дотримання своїх інтересів, знайти правильний баланс, бути хорошим колегою, ніколи не припиняти вчитися. Зазначивши, що в академічного життя є певні недоліки, Джеймс Деруніан стверджую, що академічне життя може дати стільки свободи, скільки можливість подорожувати, писати, викладати, публікувати результати досліджень, спрямованих на покращення життя.

Детальніше: https://is.gd/cziJuE, https://is.gd/Idkris

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини