National Repository of Academic Texts

Нове дослідження ЮНЕСКО щодо ролі математиків у вирішенні сучасних проблем

На офіційному сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури оприлюднене нове дослідження «Математика в дії: підтримка прийняття науково обґрунтованих рішень».

У дослідженні підкреслюється життєво важлива роль математиків у вирішенні сучасних проблем, а також відмічається нехватка математиків для розв’язання складних проблем, з якими стикається людство – від зміни клімату до пандемій. Експерти вважають, що існує необхідність включення математиків до команд наукових консультацій урядів.

Одним з прикладів багатьох тематичних досліджень, наведених у документі, є використання нових математичних моделей та більш досконалих алгоритмів передбачення тропічних циклонів, від яких потерпає біля 41% населення світу. Пандемія COVID-19 також привернула увагу громадськості до математичного моделювання. Власне математичні методи використовувалися при розробленні вакцин і моделюванні відношення до вакцин у соціумі.

Дослідження містить набір інструментів, орієнтованих на політику. Воно демонструє вирішальну роль математики у вирішенні найнагальних світових проблем та в досягненні Цілей сталого розвитку на період до 2030 року. Одна з таких цілей – покінчити з бідністю. Використовуючи математичні інструменти, такі як алгоритми машинного навчання (штучний інтелект), дослідники змогли визначити ступінь бідності в конкретних районах.

Також математичні моделі дозволяють досліджувати декілька сценаріїв розвитку «що, якщо» для інформаційної підтримки процесу прийняття управлінських рішень. Кліматичні моделі разом з сюжетними лініями вчені використовують для створення коректних альтернативних сценаріїв майбутнього.

Нехватка вчителів математики у світі створює загрозу для підготовки достатньої кількості математиків і вчених, здатних вирішувати сучасні задачі.

Детальніше: https://bit.ly/3qc3aU8, https://bit.ly/3wgU8cE

Фото: логотип

2022-03-16

Вимірювання жорсткості екологічної політики у країнах ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднена публікація «Вимірювання жорсткості екологічної політики у країнах ОЕСР: оновлення комплексного показника EPS ОЕСР».

У документі зазначається, що світ стикається зі зростаючим екологічним тиском у кількох сферах, які впливають на людське життя та економіку, зміну клімату та забруднення повітря. Зміна клімату є екзистенційною загрозою, що створює серйозні ризики для людей та суспільства в цілому, прикладом чого є збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ. Економічні втрати від стихійних лих, пов’язаних з погодою, у 2017 році оцінювались у 470 млрд дол. США.

Крім зміни клімату, забруднення повітря є також серйозною загрозою для життя людей у всьому світі. За оцінками Організації охорони здоров’я, дев’ять із десяти осіб у світі проживають у районах, де рівень забруднення повітря вищий за норму. Високий рівень забруднення повітря є серйозною загрозою для здоров’я людини, щорічно забираючи 7 млн життів.

По мірі того, як країни проводять більш жорстку екологічну політику, потреба в інструментах для її аналізу стає все більш гострою. Композитний індекс жорсткості екологічної політики ОЕСР став широко використовуваним інструментом для вивчення політики й отримав визнання з моменту його створення у 2014 році.

У звіті оновлено індекс EPS за три десятиліття з 1990 по 2020 рік сорока країн у розрізі 13 інструментів політики з акцентом на зміну клімату та пом’якшення наслідків забруднення повітря. Додано новий субіндекс, який вимірює силу політики технічної підтримки та доповнює існуючу структуру ринкових і неринкових субіндексів.

Подальша робота у контексті Міжнародної програми дій ОЕСР з питань клімату, може призвести до розширення індексу, який охоплюватиме додаткові інструменти політики, неринкові інструменти, що регулюють викиди парникових газів, додаткові політики підтримки впровадження технологій.

Документ належить до серії матеріалів «Робочі документи Департаменту економіки ОЕСР», які охоплюють весь спектр роботи департаменту, в тому числі економічну ситуацію, аналіз політики та прогнози, фіскальну політику, державні витрати та оподаткування, структурні питання, міграцію, оточуюче середовище, людський капітал, житло, торгівлю та інвестиції, ринки праці, реформу регулювання, конкуренцію, охорону здоров’я та інші питання.

Детальніше: https://bit.ly/3qdriWq, https://bit.ly/3JqclIj, https://doi.org/10.1787/90ab82e8-en

Фото: скріншот

2022-03-16

План дій з відкритого діамантового доступу

Європейська асоціація університетів підписала План дій з відкритого діамантового доступу.

Європейська асоціація університетів підписала План дій з відкритого діамантового доступу.

ЄАУ приєдналася до «Плану дій з відкритого діамантового доступу», метою якого є просування сталої екосистеми наукового спілкування на засадах відкритого доступу, ініційованого Science Europe, coAlition S, OPERAS і Французьким національним дослідницьким агентством (ANR).

Відповідно до рекомендацій, представлених у «Дослідженні журналів діамантового відкритого доступу», план дій має чотири пріоритетні сфери: ефективність, стандарти якості, нарощування потенціалу та стійкість. ЄАУ та інші зацікавлені сторони обговорили проект пропозицій та зробили свій внесок у заключну редакцію Плану дій під час спеціального вебінару, який відбувся 2 лютого 2022 року.

ЄАУ схвалює документ і вітає його націленість на розвиток спільних ресурсів для всієї екосистеми Diamond OA в контексті культурного, багатомовного та дисциплінарного різноманіття. План дій відображав ключові пріоритети Порядку денного ЄАУ для відкритої науки на період до 2025 року, зокрема – підтримку справедливої екосистеми наукових публікацій, яка була б прозорою, різноманітною, економічно доступною та стійкою, технічно функціональною та керованою дослідницьким співтовариством. Підтримка некомерційних видавничих ініціатив під керівництвом учених також представлена у контрольному списку нових університетів Європейського Союзу з відкритого доступу як корисний спосіб, з допомогою якого університети можуть розвивати та стимулювати відкритий доступ.

Цілі Плану дій відповідають ролі ЄАУ у проекті Horizon Europe. Розробка інституціональних моделей публікацій з відкритим доступом для просування наукової комунікації (DIAMAS), який розпочнеться найближчим часом. У рамках DIAMAS ЄАУ підтримуватиме розробку практичних рекомендацій для політик і стратегій інституціональних постачальників послуг із публікацій відкритого доступу разом з основними партнерами по проекту ANR, coAlition S, OPERAS і Science Europe.

Детальніше: https://bit.ly/3KRfZv5

Фото: логотип

2022-03-16

Міжбібліотечний абонемент від Ініціативи RSCVD

Волонтерська спільнота Ініціативи Resource Sharing during COVID/Спільне використання ресурсів під час COVID (RSCVD) пропонує свою допомогу у поширенні бібліотечних ресурсів за принципом Міжбібліотечного абонементу.

Ініціатива виникла із початком пандемії COVID-19 як відповідь на нові виклики. RSCVD створена Постійним комітетом секції доставки документів і обміну ресурсами (DDRS) Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і закладів (IFLA) за допомогою InstantILL за підтримки волонтерів.

DDRS забезпечує доступність інформації в усіх форматах по всьому світу за допомогою методів спільного використання ресурсів і надання документів. Її основною метою є розширення та покращання доставки документів як на національному, так і на міжнародному рівні за рахунок використання нових технологій і розширення співробітництва між бібліотеками та постачальниками документів.

Секція слідкує за розвитком подій і надає інформацію своїм членам через веб-сайт, соціальні мережі, програми на конференціях IFLA, семінари з доставки документів і спільні проєкти з міжнародними організаціями.

Наразі волонтери RSCVD допомагають українцям у забезпеченні регулярного доступу до бібліотеки. Щоб отримати потрібні бібліотечні ресурси необхідно відвідати сторінку ініціативи та скористатися веб-формою запиту. Потрібні матеріали, наскільки це можливо, будуть надані волонтерами RSCVD в електронному вигляді.

Детальніше: https://rscvd.org/, https://bit.ly/3CLB5sb

Фото: УБА

2022-03-14

Громадське обговорення проєкту розпорядження Уряду щодо впровадження принципів відкритої науки

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження національного плану заходів щодо впровадження принципів відкритої науки до 2030 року».

Національний план заходів передбачає виконання наступних завдань:
– забезпечення відкритого доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації;
– забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури;
– створення умов для здійснення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що знаходяться у відкритому доступі;
– популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності;
– удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності;
– підвищення рівня обізнаності та формування компетентності з відкритої науки.

Зауваження та пропозиції можна подати до 28 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3CHvKC1, https://bit.ly/3tXZ0At, https://bit.ly/3i6pIBx

2022-03-14

Доступ до медичних ресурсів ELSEVIER

Компанія Elsevier надала українським фахівцям у галузі медицини безкоштовний доступ до електронних платформ наукової інформації медичних ресурсів ClinicalKey, Complete Anatomy та Osmosis.

ClinicalKey являє собою ресурс клінічних знань, який підтримує медичних працівників і студентів, надаючи легкодоступну доказову інформацію для різних спеціальностей, дозволяє нарощувати фундаментальні знання та покращувати клінічну практику. Ресурс містить провідні повнотекстові довідники та журнали, інформацію про ліки, відео, практичні рекомендації, клінічні калькулятори тощо.

Complete Anatomy – найбільш досконала у світі платформа 3D анатомії. Вона використовується для навчання анатомії, надає викладачам унікальні засоби освіти та використовується клініцистами по всьому світу для дослідження стану пацієнтів і поглиблення розуміння складних анатомічних структур.

Освітня платформа Osmosis надає мільйонам практикуючих і майбутніх лікарів і особам, які доглядають за пацієнтами, найкращий досвід у навчанні. Будучи першовідкривачем технологій освіти в галузі охорони здоров’я, Osmosis виходить за рамки підручників і лекцій, пропонуючи освітній відеоконтент, який є простим, захоплюючим та інформативним. Osmosis має бібліотеку з понад 2 тис. відео, що охоплюють патологію, фізіологію, фармакологію та клінічну практику, з відповідними запитаннями, картками та поясненнями.

Україномовний розділ «Медична підтримка України» спеціально створено для забезпечення зручного доступу українських користувачів до цих ресурсів. У ньому опубліковано інформацію про зазначені бази даних і інструкції щодо отримання доступу. Подаються довідкові матеріали та навчальні відео про можливості використання інформаційних ресурсів у науковій діяльності та навчанні, для потреб лікування пацієнтів. Фахівці Elsevier підготували простий і зручний алгоритм доступу та надають підтримку користувачам у разі виникнення проблем із його налаштуванням.

Детальніше: https://bit.ly/3KKwBod, https://www.osmosis.org/, https://3d4medical.com/, https://www.clinicalkey.com/#!/, https://bit.ly/3q7MtsZ

Фото: МОН

2022-03-14

Перелік науково-технічних проєктів установ НАН України, запланованих до реалізації у 2022 році

Затверджено перелік науково-технічних проєктів установ Національної Академії Наук України, які будуть виконуватись з 1 березня по 30 грудня 2022 року.

Перелік науково-технічних проєктів установ НАН України та обсяги їх фінансування на 2022 рік затверджено на виконання розпорядження Президії НАН України від 25.11.2021 №619 «Про проведення конкурсу науково-технічних проєктів установ НАН України у 2022 році» та постанови Президії НАН України від 22.12.2021 №419 «Про бюджетне фінансування НАН України на 2022 рік».

Йдеться про 40 науково-технічних проєктів установ НАН України. До їх виконання будуть залучені 37 установ НАН України. Серед них три наукові установи виступили заявниками на виконання двох науково-технічних проектів. Зокрема, це Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України (проєкти «Розробка та створення інтелектуального медичного комунікатора для підтримки репродуктивного здоров’я» та «Розвиток функціональних компонентів аналізу та аудиту об’єктів Єдиної інформаційної системи підтримки задач науково-організаційної діяльності наукових установ НАН України»), Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України (проєкти «Розробка технологічного устаткування та відпрацювання технології лазерного наплавлення функціональних шарів на тонкостінні деталі сільськогосподарської техніки, що працюють в умовах механічного зношування» та «Створення графітованих композитних (гнотових) електродів для промислових дугових сталеплавильних печей змінного струму»), Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (проєкти «Розробка і впровадження сучасних низькотемпературних плазмових технологій для стерилізації в медицині» та «Розробка плазмохімічних технологій збільшення терміну зберігання сільськогосподарської продукції»).

Установи-виконавці проєктів мають до 15 квітня 2022 року укласти договори з організаціями-партнерами із зазначенням їх форми участі та забезпечити подання до 30 грудня 2022 року до відповідних секцій НАН України звітної документації про виконання науково-технічних проєктів у 2022 році.

Детальніше: https://bit.ly/36kw51x, https://bit.ly/360qdur

Фото: НАНУ

2022-03-14

ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Ініціатива «Європейський освітній простір» на власному сайті оприлюднила поради щодо отримання визнання попереднього навчання під час подачі заявок на навчання в університетах Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3sy84MF

Фото: ЄК

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Освітянам_новини

2022-03-12

На шляху до сталого відновлення? Зміни політики ціноутворення на викиди вуглецю під час COVID-19

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено короткий огляд «На шляху до сталого відновлення? Зміни політики ціноутворення на викиди вуглецю під час COVID-19».

У новому короткому огляді основну увагу приділено ролі ціноутворення на викиди вуглецю у відновленні після COVID-19 та у досягненні національних і міжнародних цілей в сфері клімату, таких як цілі Паризької угоди. У документі описані зміни політики ціноутворення на викиди вуглецю (схеми торгівлі викидами (ETS), підтримка викопного палива (FFS), акцизи на паливо та авіаційні податки) впродовж перших 20 місяців пандемії (з січня 2020 р. по серпень 2021 р.) у 47 країнах ОЕСР і G20. За цей період сталося 99 випадків зміни політики ціноутворення на викиди вуглецю, причому більшість з них, як очікується, здійснять негативний вплив на викиди парникових газів. Зміни політики з позитивними наслідками для клімату були більш широкими за охопленням викидів і секторів, і, таким чином, вони, ймовірно, переважать ті зміни політики, що мали негативний для клімату ефект.

Документ належить до серії публікацій «Заходи у відповідь політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)», в якій зібрані дані, аналіз і рекомендації з низки тем, спрямовані на подолання кризи в сфері охорони здоров’я, економіки та суспільства, полегшення координації та сприяння необхідним глобальним діям при вирішенні цієї величезної колективної проблеми.

Детальніше: https://bit.ly/3IhwhvP, https://bit.ly/3I2pS7h, https://doi.org/10.1787/92464d20-en

Фото: скріншот

2022-03-11

Фінансування водного безпечного майбутнього

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Фінансування водного безпечного майбутнього».

У дослідженні на основі висновків Круглого столу з фінансування водних ресурсів, надано короткий огляд основних проблем і можливостей фінансування, яке б сприяло водній безпеці та сталому зростанню. Воно охоплює широкий спектр інвестицій, пов’язаних з водою, у т. ч. послуги водозабезпечення та санітарії, управління водними ресурсами, воду для сільського господарства та управління ризиками, пов’язаними з водою.

У звіті узагальнено результати аналізу потреб в інвестиціях та фінансових можливостей, тенденції у фінансуванні розвитку водних ресурсів, досліджується вплив водних ризиків на фінансові наслідки для корпорацій. Висвітлюються варіанти розв’язання проблеми фінансування шляхом зміцнення сприятливого середовища для інвестицій, оптимального використання існуючих джерел фінансування, стратегічного інвестиційного планування та мобілізації додаткових фінансових засобів за допомогою низки підходів до фінансування.

Викладено бачення майбутньої діяльності ОЕСР з фінансування водних ресурсів, сформоване за результатами Круглого столу з фінансування водних ресурсів:
– запуск Глобальної обсерваторії ОЕСР з фінансування водозабезпечення, санітарії та водної безпеки для збирання та обміну передовим досвідом фінансування інвестицій, пов’язаних з водними ресурсами;
– розроблення діагностичних інструментів для оцінки сильних і слабких сторін сприятливого середовища для інвестицій в країнах, у тому числі Рамкову програму ОЕСР з фінансування водних ресурсів для узгодження дій на рівні окремих країн;
– аналітична діяльність з підтримки узгодженого фінансування безпечного водного майбутнього.

ОЕСР разом з урядами, фінансистами та міжнародними партнерами продовжить роботу над створенням більш безпечного майбутнього водних ресурсів.

Документ належить до серії публікацій ОЕСР з водних ресурсів, яка містить аналіз політики та рекомендації з економічних, фінансових і управлінських аспектів управління водними ресурсами.

Детальніше: https://bit.ly/3tVpJOi, https://bit.ly/3hV8sz4, https://doi.org/10.1787/a2ecb261-en

Фото: ОЕСР

2022-03-11