News for innovators

17 грудня 2019 року делегація України взяла участь у 44-му засіданні Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).

У складі делегації Генеральний директор Директорату науки МОН Дмитро Чебескус та перший секретар Представництва України при ЄC Михайло Гребенюк.

Ключовою темою засідання ERAC було обговорення майбутньої трансформації Європейського дослідницького простору (ЄДП) та його ролі у політиці ЄС на найближчі 5 років. 

Делегати погодились, що незважаючи на значні успіхи у впровадженні ЄДП, прогрес у цьому напрямку останнім часом сповільнюється, а між країнами та регіонами зберігаються значні розбіжності, що не дозволяє повною мірою реалізувати заявлені цілі.

Комітет підтвердив, що існуючі бар’єри для повноцінного ЄДП на регіональному, національному та європейському рівні не можуть бути подолані лише політикою у сфері досліджень та інновацій. Необхідно задіяти більш широкий спектр набором галузевих політик, узгоджених між собою. Нова концепція ЄДП повинна базуватись на інтегрованому підході, що дозволить досягти більших результатів та очікуваної сінергії. 

Наука та інновації, мають стати більш видимими для суспільства, а їх позитивний вплив на життя кожного громадянина – відчутим. 

ЄДП, який свого часу задумувався як інструмент формування єдиного ринку наукових досліджень та інновацій, вже переріс первинну мету свого утворення. Тепер він має забезпечити вирішення практичних завдань, які стоять перед суспільством.

Існує начальна потреба у координації політики ЄС у сфері досліджень та інновацій, зокрема, щодо реалізації ініціативи ЄС «European Green Deal». Зазначеною ініціативою передбачається досягнення до 2050 року кліматичної нейтральності ЄС за рахунок забезпечення нульового рівня забруднення, збереження та примноження природнього капіталу Європи, переходу до циркулярної економіки, запровадження зеленої спільної аграрної політики ЄС, а також узгодження національних планів розвитку енергетики та охорони довкілля з метою отримання чистої, надійної та доступної енергії, екологічного транспорту.

 Учасниками засідання було відзначено виключну роль проривних досліджень та інновацій у досягненні згаданих соціально-економічних цілей, що буде неможливо без чіткої міжсекторальної координації дослідницької та інших політик ЄС. Отже, у  секторальних програмах ЄС, наприклад, щодо цифровізації, енергетичної безпеки чи збереження довкілля, можуть з‘явитись складові підпрограми підтримки цільових досліджень та інновацій, а в майбутніх рамкових програмах досліджень та інновацій – з’являтись цільові ініціативи, спрямовані на досягнення відповідних соціальних цілей. Така складна система крос-секторальних зв‘язків потребуватиме  зваженого підходу, ефективної координації та оцінки ефективності.

Для України з’явилась можливість долучити вчених та інноваторів до нової ініціативи ЄС, хоча, варто акцентувати, це потребуватиме також збільшення розміру внеску України у 2020 році за участь у цій Програмі.

На форумі  відбулась робоча зустріч української делегації з Генеральним директором Директорату досліджень та інновацій Єврокомісії Жаном-Еріком Паке, в ході якої обговорювались важливі для України питання. Одне з них – переговори щодо приєднання України до 9-ї рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», які не розпочаті через Brexit. Обговорювались, фінансові питання, принцип формування та розмір внеску кожної України. Вихідною точкою для початку переговорів мають стати зафіксовані умови участі у Програмі асоційованих країн.

Було зафіксоване спільне розуміння розвитку дослідницьких інфраструктур, зокрема, щодо заявки України на використання інструменту Програму «Горизонт 2020» Policy Support Facility (PSF) для аналізу наявних в Україні інфраструктур з метою формування Національної дорожньої карти. За оптимістичним сценарієм імплементація цього інструменту може розпочатись вже у середні 2020 року. Також Європейська Комісія буде готова розглянути українську пропозицію стосовно застосування інструменту PSF для формування рекомендацій щодо державної політики в частині реалізації принципів відкритої науки та інновацій.

Детальніше: https://www.facebook.com/dmytro.cheberkus/posts/2541988056080154

Фото: МОН

Мінцифри разом із проєктами міжнародної технічної допомоги продовжує впровадження системи «Трембіта». 

Станом на  грудень 2019 року, вже укладено 40 угод про підключення до системи Трембіта органів державної влади; підключено 10 державних органів та 6 державних електронних інформаційних ресурсів (5 з яких відносяться до пріоритетних); до тестового середовища системи Трембіта підключено 24 організації.

Для прискорення електронної взаємодії між реєстрами зараз за підтримки проектів EGOV4UKRAINE, TAPAS розробляються веб-сервіси.

До Трембіти приєднуються українські міста. Харків, Луцьк, Кривий Ріг. На черзі – Львів, Одеса, Вінниця. Важливою віхою став запуск послуги Малятко, оскільки взаємодія електронних ресурсів на рівні міст необхідна для впровадження цього проєкту.

Детальніше: https://bit.ly/39sZS4W

Харків став першим осередком регіональної цифровізації. Тут призначено першого в Україні Chief Digital Transformation Officer (CDTO) – Олега Дробота, який зі своєю командою у співпраці з Мінцифрою буде працювати над цифровими трансформаціями міста.

13 грудня 2019 року відбулась презентація пріоритетних для Харкова проєктів, а саме: програми з цифрової грамотності; проєктів е-Малятко, e-Health, тощо. Проголошено що у 2020 році планується провести курси з цифрової грамотності на порталі Дія для 100 тис. харків’ян та надати біля 1 млн. послуг онлайн.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/kharkiv-rukhaetsya-u-digital

Фото: Мінцифри

Міністерство освіти і науки України листом №1/9-747 від 05.12.2019 р. звернулось до керівників закладів освіти та наукових установ щодо міжнародного дня боротьби з корупцією.

У листі зазначається, що заклади освіти та наукові установи мають бути осередками, в яких закладаються ціннісні орієнтири молодого покоління, чий світогляд, ціннісні переконання, способи мислення визначатимуть майбутнє країни.

Нетерпимість до корупції має бути наскрізним принципом реалізації освітніх і наукових програм, роботи зі студентами та учнями, загальної політики закладів освіти, наукових установ та щоденної поведінки їхніх працівників.

Засади боротьби з корупцією, закладені у міжнародних документах, зокрема у Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією 1999 року та Конвенції ООН проти корупції 2003 року, повинні стати і для нас орієнтиром.

МОН закликає керівників, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників усіх закладів освіти та наукових установ 9-13 грудня провести бесіди, дискусії, обговорення із учнями/студентами про сутність явища корупції, її руйнівні  наслідки для роботи демократичних інституцій, верховенства права, ефективного функціонування усіх органів влади.

Детальніше: https://bitly.su/SZq9b

2019-12-10

Фото: інформагентство RIA