Національний фонд досліджень України формує реєстр експертів для проведення наукової та науково-технічної експертизи проєктних пропозицій, що будуть подаватися на конкурс проєктів з виконання наукових та науково-технічних досліджень і розробок для отримання грантової підтримки.
Національний фонд досліджень України формує реєстр експертів для проведення наукової та науково-технічної експертизи проєктних пропозицій, що будуть подаватися на конкурс проєктів з виконання наукових та науково-технічних досліджень і розробок для отримання грантової підтримки.
Фонд запрошує українських та іноземних вчених, які мають науковий ступінь, наукові публікації та досвід дослідницької діяльності, долучитися до формування реєстру експертів. При цьому реєстрація в якості експерта не обмежує право науковця подавати проєктні пропозиції на конкурси.
Оцінку проєктів експерти здійснюватимуть як на безоплатній основі, так і з оплатою відповідно до «Норм оплати праці експертів, які залучаються для проведення державної наукової та науково-технічної експертиз, що проводяться за рахунок коштів державного бюджету», затверджених наказом Міністерства соціальної політики України 20.03.2017 № 434.
Реєстрація експертів здійснюється на офіційному сайті Національного фонду досліджень України.
Сторінка публікації у пошуковій системі Open Ukrainian Citation Index (OUCI) відтепер містить бейдж PlumX. Це допоможе користувачам оцінювати впливовість конкретної наукової роботи, а також швидше знаходити важливі актуальні дослідження.
Сторінка публікації у пошуковій системі Open Ukrainian Citation Index (OUCI) відтепер містить бейдж PlumX. Це допоможе користувачам оцінювати впливовість конкретної наукової роботи, а також швидше знаходити важливі актуальні дослідження.
Класифікація відбувається за 5-ма категоріями:
– Usage – вказує на те, хто читає, або якимсь іншим чином використовує дослідження;
– Captures – вказує на те, що хтось з користувачів планує повернутися до даної публікації;
– Mentions – кількість згадок про дослідження у новинних публікаціях або в записах блоґів;
– Social Media – допомагає виміряти увагу в соціальних мережах;
– Citations – для збору традиційних цитувань, а також нових типів цитувань, що дозволяє краще оцінити впливовість публікації.
Користувачі OUCI можуть переглядати додаткову статистику використання публікації серед інтернет-користувачів.
Міністерством освіти і науки України 17 березня 2020 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 17 березня 2020 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
У Харківському національному університеті міського господарства ім. О. Бекетова відкрили унікальний освітній центр, на базі якого працюватиме 4 лабораторії: фізико-хімічних методів аналізу та аналітичної хімії, органічної хімії, загальної хімії, лакофарбових композиційних матеріалів.
У Харківському національному університеті міського господарства ім. О. Бекетова відкрили унікальний освітній центр, на базі якого працюватиме 4 лабораторії: фізико-хімічних методів аналізу та аналітичної хімії, органічної хімії, загальної хімії, лакофарбових композиційних матеріалів.
Тут студенти зможуть навчитися працювати з лакофарбовими, керамічними композиційними матеріалами та із сировиною для них, будуть проводитись теоретичні та прикладні наукові дослідження, розроблятись кераміка для будівельного або спеціального використання, виконуватись замовлення промислових компаній щодо визначення одиничних, комплексних та інтегральних показників якості лакофарбових композиційних матеріалів.
13 березня 2020 року відбулась робоча зустріч Експертної комісії щодо оцінки робіт, поданих на Всеукраїнський конкурс «Винахід року 2020».
13 березня 2020 року відбулась робоча зустріч Експертної комісії щодо оцінки робіт, поданих на Всеукраїнський конкурс «Винахід року 2020».
Серед питань, винесених на обговорення, були особливості розгляду конкурсних робіт на етапі експертного оцінювання; узгодження списку номінацій; галузевий розподіл робіт, поданих на Конкурс.
Всеукраїнський конкурс «Винахід року 2020»проводиться Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) спільно з Торгово-промисловою палатою України за підтримки Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з метою популяризації винахідницької діяльності й привернення уваги вітчизняних і закордонних інвесторів та виробників.
На Конкурс подано 240 робіт.
Визначити номінантів Конкурсу планується до 27 березня 2020 року.
9 березня 2020 року ОЕСР опублікувала звіт про добробут населення в країнах ОЕСР – «How’s life? 2020».
9 березня 2020 року ОЕСР опублікувала звіт про добробут населення в країнах ОЕСР – «How’s life? 2020».
У документі дана оценка стану країн ОЕСР та 4 країн-партнерів, для цього використовувались 80 показників, які охоплюють поточні результати в області добробуту, нерівності та ресурси для майбутнього добробуту.
У порівнянні з попередніми, у даному звіті представлені нові дані про навколишнє середовище, психічне здоров’я, використання часу, неоплачувану роботу й ступінь задоволеності особистими відносинами.
Оцінювались такі основні показники:
– дохід і фінансовий стан;
– робота і якість роботи;
– здоров’я, безпека;
– знання та навички;
– якість навколишнього середовища;
– баланс між роботою та особистим життям;
– громадянська активність.
Згідно з оцінками ОЕСР, у багатьох відношеннях добробут людей з 2010 року в країнах ОЕСР покращився. Однак в деяких аспектах життя прогрес був повільним або відбулось погіршення.
ОЕСР відзначає найбільші успіхи в поточному добробуті в країнах, які на початку десятиліття мали більш низький рівень добробуту.
Порівняно з 2010 роком середній наявний дохід населення виріс на 6%. Рівень зайнятості у середньому збільшився майже на 5% (для людей у віці від 25 до 64 років). Однак майже 40% сімей в країнах ОЕСР відчувають фінансову нестабільність – ризикують опинитися в злиднях, якщо вони не будуть отримувати дохід протягом 3 місяців.
12% населення ОЕСР живуть в умовах відносної бідності за доходами. Частка тих, хто повідомляє про фінансові труднощі, в європейських країнах ОЕСР- 21%. У середньому, люди у верхній групі 20% розподілу доходів заробляють в 5,4 рази більше, ніж люди в нижній групі. Кожна 5-а родина з низьким доходом витрачає більше 40% свого доходу на оренду житла та іпотеку.
У всіх країнах ОЕСР зросла тривалість життя більше, ніж на 1 рік.
На рівень добробуту також впливає соціальна взаємодія. Задоволеність соціальними відносинами становить 8,3 (за шкалою від 0 до 10) для людей у віці 16-29 років (від 7,4 до Греції до 8,9 в Словенії); 8 для вікової групи 30-49 років (від 7,1 до Греції до 8,5 в Австрії та Словенії); 8 для людей у віці 50 років і старше (від 7 в Греції до 8,8 в Швеції).
Середній час, що витрачається на дозвілля і догляд за собою людьми, які працюють на повну ставку, становить від 14 до 16,5 годин в день.
Задоволеність використанням часу становить 6,9 за шкалою 0-10, при цьому найвищі оцінки були відзначені в Данії (7,8), Фінляндії, Мексиці (7,7 кожна) та Нідерландах (7,5), а найнижчі показники – в Угорщині (6,3), Греції (6,1) та Туреччині (5,6).
Але люди з вищою освітою менше задоволені використанням свого часу.
Майже 7% людей, що живуть в європейських містах, не мають доступу до зелених районів по сусідству.
У звіті наводяться «середні значення по ОЕСР», а на практиці показники можуть сильно відрізнятися в залежності від країни.
2 березня 2020 року ОЕСР випустила проміжний економічний огляд, присвячений прогнозам впливу коронавирусу на економічне зростання та виробництво у різних країнах.
2 березня 2020 року ОЕСР випустила проміжний економічний огляд, присвячений прогнозам впливу коронавирусу на економічне зростання та виробництво у різних країнах.
З урахуванням значущості Китаю в сучасних глобальних ланцюжках поставок, падіння виробництва на китайських підприємствах у зв’язку із вірусом відчувається в усьому світі. Спалахи хвороби в інших країнах мають аналогічний ефект, хоча і в менших масштабах.
ОЕСР відзначає велику невизначеність у прогнозах глобального економічного зростання. Збиток, який буде завданий світовій економіці, залежить від масштабів поширення вірусу та від того, наскільки швидко й ефективно країнам вдасться локалізувати та взяти під контроль його поширення.
Якщо припустити, що спалахи вірусу у першому кварталі 2020 року виявляться незначними і будуть швидко взяті під контроль, глобальне економічне зростання знизиться на 0,5 процентного пункту у порівнянні з очікуваними показниками 2020 року. Відповідно, річний глобальний ВВП знизиться до 2,4% у 2020 році з і без того слабких показників: у 2019 р. у 2,9%, тоді як у першому кварталі 2020 р. цей показник може стати негативним.
Для КНР у цьому році прогнозується зниження показників зростання нижче 5%, але у 2021 р. зростання відновиться до значення вище 6%. Рівень виробництва у 2021 р. також повернеться до прогнозованих до спалаху показниками.
Прогнози для економік країн G20, особливо – Японії, Кореї та Австралії (і без того негативні), погіршуються ще сильніше за рахунок ефектів, які розповсюдження вірусу накладає на економічну впевненість, фінансові ринки, туризм, транспорт, цілісність ланцюжків поставок.
Якщо ефекти від спалаху вірусу будуть знижуватися, як передбачається, а також якщо країни будуть приймати ефективні заходи по відновленню доходів та економічної впевненості в економіках, що найбільш схильні до ефектів від вірусу, то до 2021 року зростання глобального ВВП відновиться до 3,25%.
Якщо ж спалах коронавирусу затягнеться і пошириться за межі Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Європи та Північної Америки, прогнози зростання стають набагато гіршими. У такому випадку глобальне зростання у 2020 році впаде до 1,5% – наполовину від прогнозованої до спалаху вірусу величини.
ОЕСР рекомендує, перш за все, забезпечувати ефективні заходи з охорони здоров’я, щоб запобігти інфекції та поширенню зараження, а також впроваджувати цільові політики з підтримки систем охорони здоров’я і працівників, а також щодо захисту доходів уразливих соціальних груп та бізнесу на період спалаху.
Необхідні також макроекономічні політики, спрямовані на відновлення економічної впевненості й на допомогу у відновленні економічного попиту по мірі зниження вірусної небезпеки, щоб компенсувати провали, створені у результаті вимушених простоїв підприємств і обмежень на поїздки.
Також якщо економічне зростання виявиться слабшим впродовж тривалого часу, країни повинні будуть скоординувати свої дії задля забезпечення ефективної охорони здоров’я, недопущення заражень і зниження негативних наслідків, підтримки економік з низькими доходами і збільшення бюджетних витрат на перераховані цілі.
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
У документі представлені дані щодо реалізації політики у сфері відкритих, корисних та повторно використаних даних ОЕСР (2019). Наводяться показники, джерела з яких збирались дані, надається детальний аналіз отриманих результатів.
Крім того, у звіті подано огляд основних досягнень та викликів, пов’язаних із розробленням та реалізацією політики відкритих урядових даних (OGD) у країнах-членах ОЕСР та країнах-партнерах. Наводяться порівняння щодо прогресу за останні 2 роки (2017-2019 рр.).
Ознайомлення з цим документом фахівців з державного управління, спеціалістів у сфері поводження з даними та громадськості сприятиме формуванню ефективних заходів із цифрової трансформації державного сектору, включаючи цифровий уряд та керований даними державний сектор, а також відкриті урядові дані.
На факультеті електроніки НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» відкрили ІТ-лабораторію, де студенти вивчатимуть проєктування вбудованих систем.
На факультеті електроніки НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» відкрили ІТ-лабораторію, де студенти вивчатимуть проєктування вбудованих систем.
Відкриття лабораторії відбулось у партнерстві з Global Logic Ukraine, яка вже інвестувала у проект майже 700 тисяч гривень та надала відповідне обладнання.
На базі лабораторії впроваджують 2 навчальні курси, які будуть доступними для всіх студентів факультету електроніки. Тут бажаючі навчатимуться розробляти програмне забезпечення для різноманітних спеціалізованих систем.
Простір лабораторії поділений на дві частини: перша – спеціалізований комп’ютерний клас, призначений для занять із програмування, друга є зоною прототипування, де є спеціальне контрольно-вимірювальне обладнання, функціональні генератори та паяльні станції. Завдяки цим ресурсам студенти зможуть створити повністю готовий до використання продукт.
10 березня 2020 року Мережа академічних бізнес-інкубаторів YEP за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Міністерства закордонних справ Естонії провела Innovation Day.
10 березня 2020 року Мережа академічних бізнес-інкубаторів YEP за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Міністерства закордонних справ Естонії провела Innovation Day.
Під час заходу було оголошено про старт весняного сезону навчання на Програмі з розвитку молодіжного підприємництва – YEP!Starter. Партнером цього проєкту виступило Міністерство цифрової трансформації.
Організатори з майже 300 заявок відібрали для навчання на безкоштовній програмі 50 стартапів, які представляють 40 університетів України. Вони пройдуть 3-місячну інкубаційну програму за підтримки досвідчених менторів-практиків CISCO, OKKO, ERC, Axon Partners та ін.
