OECD

У ньому описаний процес розроблення та апробації Інструменту профілювання навичок ОЕСР. Цей інструмент дозволяє оцінювати три типи навичок (професійні, базові (грамотність, рахунок та цифрові навички) та некогнітивні) завдяки використанню тестів самооцінювання. За результатами оцінювання інструмент генерує два набори результатів: персоналізований профіль навичок, який можна порівнювати з іншими користувачами; список запропонованих професій, для яких ці навички потрібні. У звіті описані інструменти оцінювання, методологія, процедура отримання результатів, а також подається огляд упровадження пілотного етапу використання інструменту.

Детальніше: https://is.gd/HONRvy, https://is.gd/hLPWRR, https://doi.org/10.1787/598ff539-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що туризм – це сектор, який сильно залежить від руху та мобільності людей, тому він був одним із найбільш постраждалих від глобальної кризи, спричиненої COVID-19. Пандемія мала економічні та соціальні наслідки для низки економік та спільнот, оскільки нанесла шкоду глобальній гостинності, транспортному сектору і туризму, що особливо гостро відчули на собі місцеві малі та середні підприємства. У 2022 році сфера туризму почала відновлюватися, але відновлення залишається крихким під впливом чинників глобальної невизначеності та ризиків. У документі досліджується використання науки про поведінку для просування екологічно стійкого туризму, зокрема – як заохочувати сталу поведінку, орієнтовану як на споживачів, так і на постачальників туристичних послуг. Підготовлені рекомендації щодо планування та впровадження стратегії відновлення туризму, яка надає пріоритет економічній та екологічній сталості.

Детальніше: https://is.gd/2xVosm, https://is.gd/25jQC6, https://doi.org/10.1787/c2ec4fcf-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що вибір домогосподарств (наприклад, що їсти, як дістатися на роботу, як обігрівати житло) має значний вплив на довкілля. Зважаючи на нагальність природоохоронних заходів та необхідність переходу до більш сталих моделей споживання, такий вибір має великий потенціал. Проте в кризових умовах уряди стикаються з проблемами у наданні підтримки домогосподарств. У звіті представлені результати опитування ОЕСР щодо екологічної політики та індивідуальних змін у поведінці домогосподарств за 2022 рік щодо енергетики, транспорту, відходів та харчових систем. Опитування охопило понад 17 тис. домогосподарств у 9 країнах – Бельгії, Канаді, Ізраїлі, Франції, Нідерландах, Швеції, Швейцарії, Великій Британії та США. Зібрані дані надають уявлення про про мотивацію та перешкоди на шляху до змін та є унікальним джерелом емпіричних даних, аналіз яких може бути покладений в основу формування політики з переходу до більш сталих моделей споживання.

Детальніше: https://is.gd/yV3929, https://is.gd/EtoMn2, https://doi.org/10.1787/2bbbb663-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому представлені результати моделювання державних фінансів при переході до вуглецевої нейтральності за моделлю ОЕСР ENV-Linkages. Зокрема, викладаються результати сценарію Net-Zero Emission Ambition, який відображає прагнення до досягнення нульового рівня викидів двоокису вуглецю в усьому світі до середини ХХІ століття з використанням широкого набору політичних заходів. Йдеться про поєднання різних інструментів політики: встановлення цін на викиди вуглецю, усунення підтримки викопного палива, нормативне регулювання енергетичного сектору, стимулювання інвестицій як компаній, так і домогосподарств з метою скорочення рівня вуглецевого споживання. Результати моделювання свідчать, що перехід до вуглецевої нейтральності можливий у разі запровадження дієвих економічних і фіскальних заходів при збереженні економічного зростання. Фіскальні ефекти відображають компроміс між інструментами, які збільшують державні доходи (ціна на викиди вуглецю) або скорочують державні витрати (скасування субсидій на види палива), з одного боку, і більш коштовними інструментами (субсидії).

Детальніше: https://is.gd/gzBXdN, https://is.gd/SJnnKW, https://doi.org/10.1787/7f3275e0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що управління інфраструктурою може вплинути на те, чи зможуть інфраструктурні проєкти досягти бажаних результатів і чи сприятимуть вони досягненню більш широких політичних цілей. У документі подано опис концепції, дизайну та методології показників ОЕСР з управління інфраструктурою, а також основні результати першого набору даних, які віддзеркалюють довгострокове стратегічне бачення інфраструктури, фінансову стійкість, доступність і співвідношення ціни та якості, а також сферу державних закупівель. Окремо визначено важливі аспекти управління інфраструктурою – які ті, що добре розвинені в країнах ОЕСР, так і ті, що потребують поліпшення за названими вище трьома напрямками.

Детальніше: https://is.gd/OAoQYT, https://is.gd/Dodlzv, https://doi.org/10.1787/95c2cef2-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що уряди оперативно підтримали домогосподарства і компанії в рамках цінової кризи на ринку енергоносіїв у період 2021-2022 років. Експерти, спираючись на систему відстеження заходів підтримки енергетики ОЕСР, а також тематичні дослідження окремих країн, систематизували заходи політики із підвищення готовності країн до майбутніх стрибків цін на енергоносії та уроки з набутого досвіду. Як правило, підтримка була переважно нецільовою і часто надзвичайно коштовною з точки зору бюджету, що несе ризик посилення інфляційного тиску, а також зниження стимулів до економії енергії і відмови від викопних видів палива. Наразі є можливість відмовитися від широкої енергетичної підтримки з огляду на нещодавнє зниження цін на енергоносії та підвищення мінімальної заробітної плати і соціальних допомог для компенсації високої інфляції. Цифровізація дозволить поліпшити якість підтримки завдяки більш цілеспрямованому підходу, заснованому на урахуванні чинників уразливості (низький дохід, неможливість проведення заходів з енергоефективності) та прискоренню доставки платежів.. Заходи підтримки мають зберігати стимули до енергозбереження і заохочували диверсифікацію енергетики у поєднанні з інвестиціями для прискорення переходу до “зеленої” економіки. Це, на думку авторів звіту, є ключем до зниження вразливості економіки та суспільства до цінових шоків.

Детальніше: https://is.gd/6smw1z, https://is.gd/RSIjXy, https://doi.org/10.1787/839e3ae1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Документ підготовлений на заміну «Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств», підготовлених у 2011 році. У нинішній редакції «Керівництва…» містяться рекомендації, які адресовані урядам та багатонаціональним підприємствам для заохочення позитивного внеску в економічний, екологічний та соціальний прогрес, а також мінімізацію негативного екологічного впливу. Питання, що розглядаються у «Керівництві…», пов’язані з діяльністю багатонаціональних підприємств, їх продукцією та послугами, вони охоплюють усі ключові сфери відповідальності бізнесу, включаючи права людини, трудові права, збереження навколишнього середовища, інтереси споживачів, розкриття інформації, науку і технології, конкуренцію та оподаткування, біорізноманіття, доброчесність бізнесу, належну перевірку ланцюгів постачання тощо. Також у документі наведені оновлені процедури для Національних контактних пунктів з відповідальної ділової поведінки.

Детальніше: https://is.gd/pzYFpa, https://is.gd/jWIeYK, https://doi.org/10.1787/81f92357-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що світова економіка демонструє ознаки поліпшення, але підйом залишається слабким на тлі значних ризиків. Зниження цін на енергоносії допомагає скоротити загальну інфляцію та послабити навантаження на бюджети домогосподарств, але більш швидке, ніж очікувалося, відновлення Китаю дало імпульс глобальній активності. Тим не менш, базова інфляція залишається стійкою, а вплив вищих відсоткових ставок дедалі більше відчувається на всій економіці. Проведене дослідження свідчить, що глобальне зростання стабілізувалося, але це поліпшення не є стійким. Прогнозується, що зростання світового ВВП у 2023 році становитиме 2,7% (найнижчий річний показник з часів світової фінансової кризи 2008 р. за винятком періоду пандемії 2020 року). У 2024 році очікується незначне поліпшення темпів зростання до 2,9%. Річне зростання ВВП ОЕСР буде нижчим за цей рівень у 2023 та 2024 роках, уповільнюватиметься інфляція та зростатимуть реальні доходи; базовий інфляційний тиск залишиться високим (загальна інфляція знизилася у більшості країн за останні місяці через зниження цін на енергоносії, тоді як ціни на харчові продукти та послуги продовжували швидко зростати). Інфляція сильно вдарила по домогосподарствах: поєднання високої інфляції та помірного підвищення заробітної плати призвело до падіння реальної заробітної плати у 2022 році. Багато урядів надали широку підтримку населенню, щоб пом’якшити наслідки високих цін на енергоносії та продукти харчування для домогосподарств. Упродовж 2023 року реальна заробітна плата перестане знижуватися в більшості країн ОЕСР. У звіті подані рекомендації для урядів щодо заходів, необхідних для забезпечення зростання економіки: необхідно проводити обмежувальну монетарну політику для боротьби з інфляцією; поступово переходити на цільову фіскальну підтримку; визначати пріоритет витрат, спрямованим на зростання, і структурних реформ, що стимулюють пропозицію.

Детальніше: https://is.gd/R35Ld5, https://is.gd/wWcIB3, https://doi.org/10.1787/ce188438-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Наголошується, що виконано перший глобальний аналіз (GST1) колективного прогресу в досягненні цілей Паризької угоди. У звіті йдеться про те, як саме буде організований заключний процес оцінювання СОР28, хто братиме в ньому участь, як мають бути структуровані результати, як їх треба проектувати, як забезпечити імпульс для підвищення імплементації у чотирьох напрямках – обізнаності, соціалізації, прийнятті управлінських рішень, виробленні й реалізації заходів. Наголошується на важливості результатів для різних стейкхолдерів – учасників переговорів, політиків, практиків, широкої аудиторії за рамками процесу ООН. Наводяться рекомендації з розроблення пакету політичних рішень для узгодження, консультацій, залученості, а також моніторингу просування отриманих результатів GST1 після COP28 й виходу на новий процес оцінювання на наступних циклах GST.

Детальніше: https://is.gd/OZMzen, https://is.gd/hZe3UEЄ, https://doi.org/10.1787/beb9c43f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому представлена методологія переходу від системи Стандартної класифікації професій (SOC) до Міжнародної стандартної класифікації професій (ISCO) на найбільш детальному рівні для екологічно чистих «зелених» і забруднюючих «коричневих» професій. Засновані на «зелених» критеріях оригінальні оцінки представлені на 8-значному рівні, а галузеві показники «коричневості» – на 6-значному рівні SOC. Їх перехресне порівняння вимагає попереднього зважування та агрегування, як це детально описано у звіті.

Детальніше: https://is.gd/CZQtGk, https://is.gd/DDJHSu, https://doi.org/10.1787/a363530f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини