OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Податкові пільги на основі доходу для науково-дослідних розробок та інновацій: інтегрований погляд» із серії «Документи ОЕСР з політики в галузі науки, технологій та промисловості».

У ньому наголошується, що податкові стимули для НДДКР та інновацій, що базуються на доходах, є частиною інноваційної політики багатьох країн ОЕСР та країн-партнерів, часто в поєднанні з податковими стимулами, що базуються на витратах. У той час як останні пропонують пільговий податковий режим для витрат на НДДКР, перші надають пільги для результатів НДДКР і пов’язаних з ними зусиль у вигляді зниженої податкової ставки або звільнення від сплати податків. IBTI включають дві широкі категорії: режими інтелектуальної власності, які надають пільги на доходи, отримані від певних активів ІВ (наприклад, патентних боксів), які можуть бути пов’язані з інноваційною діяльністю фірми, та режими подвійної категорії, які надають пільги для всього доходу від бізнесу (тобто не обов’язково пов’язаного з ІВ), але обмежуються відповідними підприємствами, які займаються НДДКР або іншою діяльністю, пов’язаною з інноваціями. Цей документ містить інтегрований погляд на податкові стимули для науково-дослідних розробок та інновацій. У ньому об’єднано найновіші дані щодо прийняття, розробку, значення та використання податкових пільг, заснованих на доходах, і дає нове розуміння як довгострокових, так і короткострокових тенденцій у застосуванні податкових пільг, заснованих на доходах; податкові стимули для бізнесу та їхня значення для урядів, включаючи роль змін у структурі політики. Крім того, у звіті розглядаються можливості для розробки показників, які дають більш повну картину значення податкових пільг на основі витрат і доходів для науково-дослідних розробок та інновацій у країнах ОЕСР та за їх межами.

Детальніше: https://is.gd/52OWdS, https://is.gd/DDkpqm, https://doi.org/10.1787/2db44e8b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Екологічна багатофакторна продуктивність: облік відновлюваних природних ресурсів та екосистемних послуг» із серії «Документи ОЕСР із зеленого зростання».

У ньому зазначається, що багатофакторна продуктивність – це комплексна міра продуктивності, в якій базова виробнича функція враховує множинні фактори виробництва, традиційно працю та вироблений капітал. Хоча однофакторна продуктивність інтуїтивно проста, такий показник дає викривлену картину економіки, оскільки він приписує всі зміни в зростанні виробництва одному фактору (наприклад, споживанню викопного палива або матеріальних ресурсів), тоді як роль інших чинників ігнорується. Багатофакторна продуктивність спрямована на усунення цього недоліку і, як така, є цінним компонентом набору основних показників зеленого зростання ОЕСР. У документі представлено подальший прогрес у вимірюванні EAMFP і пов’язаних з ним показників обліку зростання в 52 країнах за 1996-2018 роки. Важливим нововведенням є включення поновлюваних природних ресурсів, таких як земля, деревина та рибальство, а також екосистемних послуг, таких як захист прибережних зон і вододілів. Також включено дослідницькі результати з обліку відновлюваних джерел енергії. Ґрунтуючись на більш ранніх роботах ОЕСР, цей набор показників EAMFP розроблений Комітетом з екологічної політики у співпраці з Комітетом з охорони навколишнього середовища, Комітетом зі статистики та статистичної політики і Комітетом з економічної політики.

Детальніше: https://is.gd/vAtRTs, https://is.gd/gtA7Au, https://doi.org/10.1787/9096211d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Освіта та інновації для цифрового та екологічного переходу: як вища освіта може підтримати вчителів та керівників шкіл» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

У ньому наголошується, що вплив зміни клімату на економіки та суспільства, а також зростаючий цифровий розрив, викликаний глобальною пандемією COVID-19, посилили нагальність політичних дій, спрямованих на досягнення відкритого і справедливого переходу до цифрової та кліматично-нейтральної економіки. Цей аналітичний звіт підготовлено командою ОЕСР з питань політики у сфері вищої освіти в рамках Спільноти практиків освіти та інновацій (EIPC), дії Європейського Союзу в рамках Нового європейського порядку денного інновацій, флагманський напрямок 4 «Стимулювання, залучення та утримання талантів у глибоких технологіях». EIPC прагне об’єднати зусилля фахівців у галузі політики та практики для поглиблення розуміння компетенцій, здатних стимулювати та формувати інновації для цифрового і зеленого переходів, а також механізмів, за допомогою яких вища освіта може сприяти їхньому розвитку в середній школі (напрямок 1), вищій школі (напрямок 2), а також підвищенню кваліфікації та перекваліфікації дорослих (напрямок 3). EIPC розглядає питання про те, як заклади вищої освіти можуть надати підтримку вчителям і керівникам середніх шкіл у розвитку інноваційних компетенцій учнів. Спираючись на дані досліджень, практичні приклади та висновки мережі EIPC і широкого кола освітніх систем країн ОЕСР і ЄС, у доповіді запропоновано п’ять варіантів для розгляду особами, відповідальними за розроблення освітньої політики, як посилити роль ЗВО у підтримці середньої освіти в розвитку інноваційного потенціалу.

Детальніше: https://is.gd/LQ9v0e, https://is.gd/0NGi22, https://doi.org/10.1787/6407e9f4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Природа, еволюція та потенційні наслідки заходів локалізації даних» із серії «Документи ОЕСР щодо торговельної політики».

У ньому наголошується, що сьогодні економіки та суспільства переплетені цифровими технологіями. Вони пов’язані потоками даних, які підтримують те, як ми спілкуємося, виробляємо, торгуємо та вирішуємо глобальні проблеми (такі як пандемія COVID-19 або «зелений» перехід). Однак транскордонні потоки даних також створюють виклики в різних сферах, зокрема: забезпечення захисту приватності та персональних даних; національної безпеки; регуляторного впливу; захисту інтелектуальної власності та торгівлі. У відповідь на ці виклики уряди ухвалюють нормативно-правові акти, які або обумовлюють рух даних через кордони, або вимагають, щоб дані зберігалися всередині країни (Канадський закон про захист персональних даних). У цьому звіті розглядаються природа та еволюція заходів з локалізації даних та їхній вплив на ділову активність. Підкреслюється, що заходи з локалізації даних стають дедалі більш обмежувальними. На початок 2023 року в 40 країнах діяло 100 таких заходів, причому понад дві третини з них поєднуюь вимоги до локального сховища із забороною потоку – найбільш обмежувальною формою локалізації даних. Інформація, отримана від компаній, що працюють у секторах електронних платежів, хмарних обчислень і авіаперевезень, дає змогу припустити, що локалізація даних може мати непередбачувані наслідки. Це не тільки збільшує експлуатаційні витрати з наслідками для наступних користувачів, але також може призвести до підвищення вразливості до шахрайства і ризиків кібербезпеки, а також до зниження стійкості до несподіваних потрясінь. Хоча міжнародні зусилля з регулювання здебільшого здійснювалися за допомогою регіональних торговельних угод, у цьому документі міститься заклик до продовження моніторингу нормативно-правового середовища з метою інформування про зусилля з узгодження глобальних правил, які враховують законні цілі державної політики, уникаючи при цьому надмірної фрагментації, особливо за допомогою обговорень у СОТ в рамках Спільної ініціативи з електронної комерції.

Детальніше: https://is.gd/jKlMHt, https://is.gd/tiXyMo, https://doi.org/10.1787/179f718a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD