OECD

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований звіт «Збірник показників продуктивності ОЕСР, 2023».

У ньому продуктивність визначається як співвідношення між обсягом випуску продукції та обсягом витрат, що дозволяє вимірювати ефективність використання таких виробничих ресурсів, як праця та капітал. Власне продуктивність є ключовим джерелом економічного зростання та конкурентоспроможності, а показники продуктивності, які можна порівняти на міжнародному рівні, є відправною точкою для аналізу економічної ефективності національних господарських систем. У звіті представлений всебічний огляд продуктивності в країнах ОЕСР та країнах G20: проаналізовані рівні продуктивності праці, динаміка зростання продуктивності праці, визначена багатофакторна продуктивність, а також продуктивність праці у розрізі підприємств, інвестицій та трудових доходів за країнами. Окремо наведені відомості про вимірювання та еволюцію продуктивності після пандемії COVID-19, включно з аналізом внутрішньогалузевих змін (звіт та прогноз).

Детальніше: https://bit.ly/3ZOlanH, https://bit.ly/3kZ6nap, https://doi.org/10.1787/74623e5b-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Рівень добробуту: як порівняти країни ОЕСР?», підготовлений співробітниками Управління з питань зайнятості, праці та соціальних справ ОЕСР.

У 1960 році державні соціальні витрати у країнах ОЕСР становили менше 10% ВВП, а у 2019 році вони зросли удвічі (у середньому по ОЕСР понад 20%), дві третини з яких спрямовуються на пенсії та систему охорони здоров’я. У 2022 році найвищий рівень державних соціальних витрат мали Франція та Італія (понад 30% ВВП), тоді як у Коста-Ріці, Ірландії, Кореї, Мексиці та Туреччині відповідні витрати майже удвічі менші (до 15% ВВП). Приватні соціальні витрати у середньому по країнах ОЕСР становлять 3,1% ВВП. Виключення – Нідерланди, Швейцарія та США (біля 10% ВВП). У звіті представлені дані динаміки соціальних витрат під час пандемії: зі спалахом COVID-19 частка державних соціальних витрат у ВВП країн ОЕСР зросла майже на 3 відсоткові пункти внаслідок зростання видатків та падіння ВВП. А після закінчення пандемії знов відбулось скорочення (до 21% у 2022 році). У публікації розглядаються основні сфери державних соціальних витрат в країнах ОЕСР, аналізуються приватні соціальні витрати та їх вплив на податкову систему.

Детальніше: https://bit.ly/3L1jNgO?, https://bit.ly/3LmJiJJ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Моргана «Провідні країни закликають наслідувати корейський досвід переходу від фінансування шкіл до фінансування вищої освіти».

Наголошується, що план зі скорочення фінансування шкіл для підтримки університетів на тлі демографічних та економічних змін може бути далекоглядним. Розвинені країни, які недофінансовують власні університети, мають замислитись над переведенням частини шкільних бюджетів на вищу освіту з огляду на реалії демографічної ситуації, освітні та економічні зрушення. Колишній старший радник дирекції з питань освіти та навичок ОЕСР і професор Гентського університету Дірк Ван Дамм вважає, що ідея поступового переходу до більш справедливого розподілу державного фінансування системи навчання упродовж життя, має бути підтримана. Дані ОЕСР показують, що «багато країн страждають від відсутності балансу» у державному фінансуванні освіти (Німеччина, Нідерланди, Великобританія, Бельгія). Вища освіта, на його думку, «більше не має на меті виховання еліти, – вона має на меті виховання майбутньої робочої сили». Професор Оксфордського університету Саймон Маргінсон підтримує колегу та наголошує: «певний зсув у фінансуванні від старшої середньої до вищої освіти виглядає неминучим у довгостроковій перспективі в розвинених країнах».

Детальніше: https://bit.ly/3ZJBHsC

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку відтепер доступна «Багатонаціональна інформаційна платформа OECD-UNSD».

Вона створена за ініціативи ОЕСР та UNSD для максимально повного представлення інформації про багатонаціональні підприємства, які були в авангарді змін у світовій економіці, її дані дозволяють сформувати уявлення про структури таких підприємств, основні тенденції розвитку. Платформа побудована виключно на загальнодоступній інформації з використанням систем удосконаленої обробки даних, також містить відомості про зв’язки та дочірні компанії, залучені від OpenCorporates, GLEIF та PermID. Платформа охоплює відомості з двох основних реєстрів: Глобальний реєстр із 500 найбільших БНП з інформацією про голову МНК, дочірні компанії, їх місцезнаходження, структуру власності та Цифровий реєстр, що надає уявлення про веб-присутність МНК у світі завдяки списку підключених веб-сайтів та їх цінності, визначеної кількістю відвідувачів та посилань на їхні веб-сайти (рейтинг сторінок). Ця інформація полегшує аналіз впливу глобалізації на ланцюжки доданої вартості та забезпечує прозорість для громадськості щодо великих підприємств, які працюють у їхньому регіоні. Це має особливе значення з на те, що такі фірми мають сплачували справедливу частку податків, де б вони не працювали та не отримувати прибуток. Перший випуск інформаційної платформи багатонаціональних підприємств охоплює дані станом на 31 грудня 2021 року та у подальшому буде оновлюватись щороку.

Детальніше: https://bit.ly/41MtHZk, https://bit.ly/3ISE9G8, https://bit.ly/3ERORLN

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Політика посилення стійкості глобальних ланцюжків доданої вартості: емпіричні дані про шок від COVID-19» із серії «Документи з питань політики ОЕСР у сфері науки, технологій та промисловості».

У ньому наголошується: масштабні перебої у постачанні, які мали місце під час пандемії, викликали занепокоєння серед політиків щодо того, що глобалізовані ланцюги доданої вартості наражають національні економіки на негативний вплив імпортованих «шоків». У цій роботі використано нові індикатори залежності глобальних ланцюжків доданої вартості та екзогенних пандемічних «шоків» для економетричної оцінки впливу перебоїв в імпорті на внутрішнє виробництво. Результати свідчать, що негативні наслідки таких перебоїв є особливо значними, коли кількість країн-постачальників та компаній-постачальників є невисокою. Симуляції економетричної моделі показують, що диверсифікація постачальників має значні переваги з точки зору захисту вітчизняного виробництва від перебоїв у постачанні, тоді як часткова офшоризація виробництва має лише незначні додаткові переваги. Технологічні інновації, які зменшують зовнішню залежність, можуть мати такі ж переваги, як і диверсифікація постачальників.

Детальніше: https://bit.ly/3Zfczd9, https://bit.ly/3EPHnZW, https://doi.org/10.1787/fd82abd4-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Поточний прогноз та попередні оцінки нерівності доходів з використанням методів мікромоделювання» із серії «Документи ОЕСР з благополуччя та нерівності».

У ньому наголошується, що база даних ОЕСР із розподілу доходів відіграє провідну роль у формуванні міжнародної статистики розподілу доходів. У більшості країн ОЕСР офіційна статистика розподілу доходів зазвичай надається із затримкою від двох до трьох років. У звіті розглядаються питання використання статистичними службами методів поточного прогнозування, заснованими на мікромоделях, що дозволяє отримати більш актуальні дані, а також розглядаються переваги та недоліки, пов’язані з цими методами. Наводяться попередні оцінки нерівності доходів для низки країн ОЕСР, підготовлені Секретаріатом ОЕСР у співпраці з Євростатом та національними статистичними службами.

Детальніше: https://bit.ly/3SBYRi2, https://bit.ly/3Ybeez5, https://doi.org/10.1787/c0b88e7f-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Тренди конкуренції ОЕСР 2023».

У ньому представлено огляд світових тенденцій правозастосування у галузі конкуренції з використанням унікальної бази даних OECD CompStats, яка включає 34 показники, що описують ресурси органів з питань конкуренції, картелі, зловживання домінуючим становищем, злиття та захист інтересів. Проведене порівняння між географічними регіонами та тенденціями, що дозволяє показати, як дані окремих юрисдикцій співвідносяться з аналогічними даними інших країн. Описані основні події у сфері забезпечення дотримання законів про конкуренцію у глобальному масштабі, надані рекомендації щодо удосконалення законодавства та політики у сфері конкуренції.

Детальніше: https://bit.ly/3Z6mHoJ, https://bit.ly/3SPKZRD, https://doi.org/10.1787/bcd8f8f8-en