OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Пандемія COVID-19 і майбутнє телемедицини» із серії «Дослідження політики охорони здоров’я ОЕСР».

У ньому наголошується, що у допандемійний період використання телемедицини було досить обмеженим у більшості країн ОЕСР через регуляторні бар’єри та нерішучість пацієнтів і лікарів. На початку 2020 року, коли COVID-19 спричинив нагальну потребу у масовому доступі до медичної допомоги, уряди швидко почали зорієнтувались й стали надавати сприяння використанню телемедицини. Кількість телеконсультацій стрімко зросла, відіграючи життєво важливу роль у підтриманні доступу до медичної допомоги, але це лише частково компенсувало скорочення особистої медичної допомоги. У звіті представлено огляд використання телемедицини в країнах ОЕСР, описано масштаб дистанційної допомоги під час пандемії, оцінено вплив, який масовий перехід до дистанційної допомоги мав на ефективність системи охорони здоров’я. Телемедицина буде розвиватись і надалі. Разом із тим, залишаються питання її регулювання, оплати, інтеграції з особистою допомогою. Зосереджено увагу на питаннях політичних пріоритетів задля кращому використанню послуг дистанційного медичного догляду.

Детальніше: https://bit.ly/3RiZ4WZ, https://bit.ly/3j0C6XI, https://doi.org/10.1787/ac8b0a27-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала черговий випуск «Національні рахунки країн ОЕСР 2022» із серії «Національні рахунки країн ОЕСР».

Ця щорічна публікація складається з двох випусків, перший з яких охоплює основні агрегати, а другий – детальні таблиці. Випуск містить відомості про ВВП на основі витрат, ВВП на основі виробництва, ВВП на основі доходу, наявний дохід, заощадження та чисте кредитування, чисельність та зайнятість населення, порівняльні таблиці на основі паритетів купівельної спроможності та обмінних курсів усіх країн ОЕСР та єврозони. Докладні таблиці національних рахунків країн ОЕСР включають, окрім основних агрегатів, витрати на кінцеве споживання домогосподарств, а також спрощені рахунки для трьох основних секторів: загального державного управління, корпорацій і домашніх господарств. Дані базуються на Системі національних рахунків 2008 року.

Детальніше: https://bit.ly/3ks74Z3т, https://bit.ly/3ks74Z3, https://doi.org/10.1787/3e073951-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ефективні урядові інформаційні вебсайти: інструментарій для впровадження» із серії «Документи ОЕСР із цифрової економіки».

У ньому наголошується, що інформаційні вебсайти є важливим інструментом для урядів, які прагнуть покращити комунікацію з населенням, полегшити адміністративний тягар та забезпечити громадянам і бізнесу широкий доступ до державних послуг. Ефективні інформаційні вебсайти, орієнтовані на потреби користувачів, можуть забезпечити надійний обмін інформацією між громадянами та органами державної влади. У звіті розглядається, як розробка відповідної пошукової функції з використанням предиктивного тексту, методів машинного навчання та інших функціональних можливостей може сприяти створенню ефективних інформаційних вебсайтів. Надані рекомендації щодо забезпечення високих стандартів якості на урядових інформаційних вебсайтах, включаючи перетворення їх на транзакційні портали, де громадяни можуть легко отримати доступ до державних послуг й спілкуватися з державними установами, повідомляючи про свої потреби.

Детальніше: https://bit.ly/3Hk1q4j, https://bit.ly/3GVcPpY, https://doi.org/10.1787/ac325b03-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сприяння транскордонним потокам даних» із серії «Документи ОЕСР із цифрової економіки».

У ньому наголошується, що потоки даних мають вирішальне значення для глобальної економічної та соціальної взаємодії, але для полегшення обміну ними (особливо – транскордонного) необхідно забезпечити довіру до них. Завдання створення глобального цифрового середовища та переміщення даних через державні кордони потребує забезпечення відповідного контролю й захисту даних, що визначено у Концепції «Вільний потік даних на основі довіри» (DFFT). У звіті подається інформація про те, як різні країни та зацікавлені сторони реалізують транскордонні потоки даних на основі довіри за допомогою прямих і непрямих підходів, на різних рівнях, а також у політичних спільнотах. Розглядаються питання, пов’язані з просуванням DFFT, а саме: інтероперабельність систем захисту приватного життя та даних; доступ уряду до персональних даних, що зберігаються у приватному секторі; заходи з локалізації даних. Автори звіту роблять висновок, що незважаючи на існуючі відмінності, є й спільні риси у цих процесів (взаємодоповнюваність та елементи конвергенції), які можуть допомогти зміцнити довіру, сприяти майбутній інтероперабельності та просуванню DFFT.

Детальніше: https://bit.ly/3ZFlRzQ, https://bit.ly/3kpDHa0, https://doi.org/10.1787/139b32ad-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала останній випуск звіту «Права у цифрову епоху: проблеми та шляхи вперед» із серії «Документи ОЕСР із цифрової економіки».

У ньому наголошується, що по мірі стирання меж між онлайном та офлайном, перед політиками постає проблема захисту індивідуальних інтересів та прав громадян. У документі розглядається вплив цифрової трансформації на міжнародно визнані права людини, конституційні та законні права й інтереси, що захищаються всередині країни. Представлено результати трьох тематичних досліджень щодо свободи вираження поглядів, недоторканності приватного життя та доступу до мережі інтернет. Подано огляд поточних міжнародних та національних ініціатив щодо захисту прав людини у цифрову епоху. Документ закладає основу для подальшого обговорення цього питання і підтримує політиків у розробленні та здійсненні орієнтованої на права людини цифрової трансформації.

Детальніше: https://bit.ly/3QL7aXR, https://bit.ly/3CSASEO, https://doi.org/10.1787/deb707a8-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансування МСП для сталого розвитку: рушійні сили, обмеження та політика» із серії «Документи ОЕСР з питань МСП та підприємництва».

У ньому наголошується, що подолання кліматичної кризи вимагає переходу усіх МСП в світі на нульовий рівень викидів. МСП мають значний сукупний вплив на навколишнє середовище і повинні упроваджувати більш чисті бізнес-моделі. Як екопідприємці та екоінноватори, вони також мають відігравати ключову роль у розробленні інноваційних кліматичних рішень. Доступ до фінансування має важливе значення для інвестицій МСП з нульовим рівнем викидів, але малий бізнес наразі стикається зі значними проблемами в отриманні сталого фінансування. Ця проблема, ймовірно, зростатиме. У документі розглядається ландшафт сталого фінансування для МСП, а також учасники екосистеми, ключові чинники та бар’єри, що впливають на забезпечення сталого фінансування МСП, ключові політики та інструменти підтримки доступу МСП до фінансування, засоби державної підтримки.

Детальніше: https://bit.ly/3QHAa2L, https://bit.ly/3CE27mn, https://doi.org/10.1787/a5e94d92-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала останній випуск звіту «Короткий огляд охорони здоров’я.

Європа 2022» із серії «Короткий огляд охорони здоров’я: Європа». У ньому розглядаються ключові виклики, які європейські країни мають вирішити для формування сильних та стійких систем охорони здоров’я. Аналізується вплив пандемії COVID-19 на психічне та фізичне здоров’я молодих людей, а також спектр медичних послуг, які надаються пацієнтам, що не є носіями COVID-19. Подано огляд низки поведінкових та екологічних чинників, які значною мірою впливають на стан здоров’я людей і смертність. Акцент робиться на профілактиці інфекційних та інших захворювань. Окрему увагу приділено політичним заходам європейських країн щодо мінімізації негативних наслідків пандемії.

Детальніше: https://bit.ly/3W5XtV9, https://bit.ly/3IH6ctH, https://doi.org/10.1787/507433b0-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Дані, що створюють компанії та ринки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому наголошується, що компанії перебувають в авангарді цифрової трансформації, яка у свою чергу є рушійною силою розвитку виробництва й упровадження інновацій. Такі зміни підтримують більш активне застосування цифрових технологій в економіці та суспільному житті. По мірі цифровізації на перший план у політиці виходить питання використання даних та його впливу на ринки й конкурентне середовище. Досі використання даних не стало масовим явищем. Особливо це стосується малих та середніх підприємств, тоді як потенціал даних для підвищення продуктивності, стимулювання інновацій та нових бізнес-моделей очевидний. У звіті узагальнено основні завдання політики, спрямованої на підвищення спроможності підприємницького сектору в епоху даних і підвищення добробуту.

Детальніше: https://bit.ly/3CDYexT, https://bit.ly/3QscSOh, https://doi.org/10.1787/7b1a2d70-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Шкідливі податкові практики: звіти про експертну оцінку щодо обміну інформацією про податкові рішення за 2021 рік: інклюзивна структура BEPS: дія 5» із серії «Проект ОЕСР/G20 щодо розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування».

У ньому наголошується, що відповідно до мінімального стандарту 5 BEPS члени інклюзивної платформи ОЕСР/G20 з протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS) взяли на себе зобов’язання протидіяти шкідливим податковим практикам та підвищувати прозорість. Обмін даними про податкові рішення є важливим інструментом покращення доступу податкових адміністрацій до інформації, необхідної для оцінювання корпоративних податкових справ платників податків й ефективного протистояння ухиленню від сплати податків та іншим ризикам. Понад 135 країн та юрисдикцій є членами Інклюзивної структури BEPS. Для цілей експертного оцінювання підготовлене технічне завдання та методологія, зосереджені на п’яти ключових елементах: процес збору інформації, обмін інформацією, конфіденційність отриманої інформації, дані про обмін рішеннями та прозорість окремих аспектів режимів інтелектуальної власності.

Детальніше: https://bit.ly/3QnOWeV, https://bit.ly/3VYMAUZ, https://doi.org/10.1787/4034ce42-en