Департамент економіки ОЕСР опублікував дослідження «Ласкаво просимо до (цифрових) джунглів: вимір поширення онлайн-платформ».
Департамент економіки ОЕСР опублікував дослідження «Ласкаво просимо до (цифрових) джунглів: вимір поширення онлайн-платформ».
Незважаючи на зростаюче значення онлайн-платформ у сучасному світі та їх здатність акумулювати й використовувати величезну кількість інформації, наявні дані про їх функціонування, поширення та вплив на економіку і суспільство залишаються незначними та суперечливими. Недостатність співставних даних у розрізі країн утруднює розуміння структурних та політичних детермінант їх розповсюдження.
Це дослідження надає уявлення про онлайн-платформи за наступними трьома напрямками: – відомості про глобальні та локальні платформи і їх використання у 43 країнах ОЕСР та G-20 за період 2013-2019 років у дев’яти сферах діяльності; – основні тенденції використання платформ; – структурні та політичні детермінанти розповсюдження онлайн-платформ у контексті географії та хронології подій.
Все більша частка економічної активності зміщується у бік онлайн-платформ, отже вкрай важливо для директивних органів отримати точні дані щодо впливу політики на формування і розповсюдження платформ з різними характеристиками. Актуальність дослідження пов’язана також зі значним впливом онлайн-платформ (особливо тих, що не покладаються на фізичний контакт) на пом’якшення наслідків кризи COVID-19. У цьому відношенні вирішальне значення має продовження зусиль по збору більш якісних та порівнянних даних.
Це третя з даної серії публікація, що відображує зусилля країн, спрямовані на підвищення якості регулювання відповідно до рекомендацій ОЕСР та містить інформацію про кращі практики регулювання з метою усунення прогалин у цій сфері.
Це третя з даної серії публікація, що відображує зусилля країн, спрямовані на підвищення якості регулювання відповідно до рекомендацій ОЕСР та містить інформацію про кращі практики регулювання з метою усунення прогалин у цій сфері.
Важливими інструментами державної політики є закони та нормативні акти, котрі регулюють повсякденне життя підприємств і громадян. Пандемія COVID-19 продемонструвала вирішальну роль регулювання в економіці та суспільстві, але також виявила недоліки у внутрішньодержавному та міжнародному нормотворенні, які призвели до значних втрат.
На фоні глобальної медико-економічної кризи управління глобальним надбанням являє собою цілком реальну проблему. Погіршення довіри до урядів, експертів і фактичних даних утруднює досягнення консенсусу у виробленні політики. У той же час підсилився тиск на користь більш швидкого прийняття рішень, які допомогли б вирішувати реальні економічні, екологічні та соціальні проблеми.
Видання надає унікальні відомості про те, як саме різні країни підходять до розроблення, дотримання та перегляду нормативних положень, а також щодо напрямків, де вони можуть найкращим чином зосередити свої зусилля. У документі аналізуються гнучкі та новаторські підходи до створення правил – нормативні «пісочниці», поведінкові ідеї, регулювання, засноване на результатах, статистичних даних і ризиках.
В умовах необхідності боротьби зі змінами клімату, прискорення інновацій та ефективного управління взаємозв’язаними глобальними ризиками, стає надзвичайно гострою потреба у надійних, заснованих на фактах, скоординованих на міжнародному рівні, добре реалізованих адміністративних / нормативних актах. Саме цим питанням і присвячена дана публікація.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила дані про основні показники розвитку науки і технологій за перше півріччя 2021 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила дані про основні показники розвитку науки і технологій за перше півріччя 2021 року.
У публікації, яка виходить двічі на рік, у табличній формі представлений набір показників, які відображують рівень і структуру зусиль країн-членів ОЕСР і семи країн, які не входять до складу ОЕСР (Аргентина, Китайська Народна Республіка, Румунія, Російська Федерація, Сінгапур, Південна Африка, Китайський Тайбей), у розвиток науки і технологій.
Ці данні містять кінцеві та попередні результати, а також прогнози, встановлені державними органами. 73 індикатори, за якими відслідковується основні тренди науково-технічного розвитку, охоплюють витрати на дослідження та розробки, патентну діяльність, а також міжнародну торгівлю у галузях, які інтенсивно використовують науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки.
У публікації також представлені базові економічні дані, використані для розрахунку цих індикаторів за останні шість років.
Організація економічного співробітництва та розвитку – міжнародна економічна організація розвинених країн, яка визнає принципи представницької демократії та вільної ринкової економіки. До складу ОЕСР входять 38 держав, більшість з яких є членами Європейського Союзу.
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Венчурні інвестиції в штучний інтелект. Аналіз тенденцій у венчурному капіталі компаній ШІ з 2012 по 2020 роки».
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Венчурні інвестиції в штучний інтелект. Аналіз тенденцій у венчурному капіталі компаній ШІ з 2012 по 2020 роки».
Документ підготовлений директоратом ОЕСР з науки, технологій та інновацій в рамках серії документів ОЕСР про цифрову економіку. Ця серія документів охоплює широке коло питань, пов’язаних з ІКТ та робить обрані дослідження доступними для широкого кола читачів.
Звіт містить аналіз глобальних венчурних інвестицій у приватні компанії та сфокусовано на штучному інтелекті (ШІ). Показано, що венчурні інвестиції у ШІ зростають високими темпами. Очолюють список інвесторів США і КНР. Європейський Союз, Великобританія та Японія збільшили власні інвестиції, зосереджені у декількох ключових напрямках.
Дослідження побудоване на даних про венчурні інвестиції 8,3 тис. компаній з усього світу, що спеціалізуються на ШІ, охоплюють 20,5 тис. транзакцій у період з 2012 по 2020 роки, інформацію про які надано Preqin, – лондонською фірмою, що займається аналізом ринків приватного капіталу. Дані не відображають усі угоди й вимагають екстраполяції. Але саме оперативність отриманих відомостей робить їх цінним джерелом інформації, на підставі якої національні уряди, міжнародні організації, державний і приватний сектори розробляють політику і стратегії щодо використання ШІ.
Країнами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прийняті Принципи штучного інтелекту (ШІ), розроблені експертами з понад п’ятдесяти країн, представниками двадцяти урядів, лідерами ділових, академічних та наукових кіл, профспілок, громадянського суспільства.
Країнами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прийняті Принципи штучного інтелекту (ШІ), розроблені експертами з понад п’ятдесяти країн, представниками двадцяти урядів, лідерами ділових, академічних та наукових кіл, профспілок, громадянського суспільства.
Ці принципи сформульовані у «Рекомендаціях Ради ОЕСР із штучного інтелекту». Вони встановлюють стандарти для ШІ, які є достатньо практичними та гнучкими й доповнюють існуючі стандарти ОЕСР у таких областях, як конфіденційність, управління ризиками цифрової безпеки та відповідальне ведення бізнесу.
G-20, спираючись на Принципи ШІ ОЕСР, прийняла свою декларацію щодо принципів ШІ, які орієнтовані на людину та визначають п’ять додаткових принципів, заснованих на цінностях відповідального управління надійним ШІ. Це: – ШІ повинен приносити користь людям і планеті, сприяючи інклюзивному зростанню, стійкому розвитку та благополуччю; – системи ШІ повинні розроблятися таким чином, щоб поважати верховенство закону, права людини, демократичні цінності та містити відповідні гарантії; – у відношенні до систем ШІ повинна бути забезпечена прозорість і відповідальне розкриття інформації, щоб були зрозумілі результати, засновані на роботі ШІ, і щоб їх можна було оскаржити; – системи ШІ повинні функціонувати надійно та безпечно впродовж усього власного життєвого циклу, а потенційні ризики повинні постійно оцінюватися та контролюватися; – організації та окремі особи, що розроблюють, розгортають чи експлуатують системи ШІ, повинні нести відповідальність за їх належне функціонування у відповідності з принципами ШІ. Відповідно до цих принципів ОЕСР також надала урядам п’ять рекомендацій: – сприяти державним і приватним інвестиціям у дослідження та розробки, щоб стимулювати інновації у надійний ШІ; – сприяти доступним екосистемам ШІ за допомогою цифрової інфраструктури, технологій та механізмів для обміну даними і знаннями; – забезпечення політичного середовища, що відкриває шлях до розгортання надійних систем ШІ; – розширювати можливості людей за допомогою ШІ; – співпрацювати з різними країнами та регіонами, щоб досягти прогресу у відповідальному управлінні надійним ШІ.
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Прогноз бізнесу та фінансів ОЕСР на 2021 рік: штучний інтелект у бізнесі та фінансах».
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Прогноз бізнесу та фінансів ОЕСР на 2021 рік: штучний інтелект у бізнесі та фінансах».
Прогноз бізнесу та фінансів ОЕСР – щорічне видання, яке містить унікальні дані та аналіз позитивних та негативних тенденцій, які формують світ бізнесу, фінансів та інвестицій.
Штучний інтелект (ШІ) швидко розвивається в останні роки і застосовується у різних сферах – від охорони здоров’я до наукових досліджень і фінансових ринків. Він надає можливість зміцнення фінансової стабільності, підвищення ефективності ринку й підтримки реалізації цілей державної політики. Зазначені потенційні переваги повинні супроводжуватися відповідними структурами управління та передовими практиками, що забезпечать зниження ризиків, які можуть супроводжувати розгортання систем штучного інтелекту як у державній, так і приватній сфері.
У новому звіті основна увага приділяється чинникам, що визначають надійність ШІ у фінансовому секторі.
Наголошується на зрозумілості, прозорості, підзвітності та надійності методів управління даними, що є ключовими компонентами принципів ШІ, прийнятих ОЕСР у травні 2019 року та належать до концепцій життєвого циклу систем ШІ й концепції ОЕСР щодо класифікації систем ШІ.
Наводяться пояснення проблем політик у фінансовому секторі, які прагнуть забезпечити постачальників послуг використанням ШІ таким чином, щоб це відповідало сприянню фінансовій стабільності, захисту фінансових споживачів, цілісності ринку та конкуренції. Надаються рекомендації для осіб, які розробляють фінансову політику, щоб відповідні ринки, де використовуються системи ШІ, залишались прозорими та упорядкованими.
Доводиться, що надійна практика управління даними здатна допомогти пом’якшити потенційний негативний вплив додатків на базі штучного інтелекту на права людини. Викладаються практичні рекомендації, основані на Керівництві ОЕСР з комплексної перевірки відповідальної ділової поведінки.
Краща підзвітність та менша непрозорість у роботі алгоритмів ШІ можуть допомогти обмежити антиконкурентну поведінку. Досліджуються практичні аспекти антиконкурентних ризиків та як використання ШІ може створити або загострити проблеми виявлення, збору доказів та правозастосування, пов’язані з інвестиціями.
Додатки на базі штучного інтелекту, розроблені для державного сектору, повинні бути зрозумілими, прозорими і надійними. Експерти аналізують, як регулюючі та інші органи застосовують ШІ для контролю ринків, виявлення і забезпечення дотримання правил, зниження навантаження на відповідні інституції. Інструменти та рішення для наглядових технологій (SupTech) стикаються з багатьма проблемами, схожими із проблемами інновацій у сфері ШІ в приватному секторі. Це пов’язано з необхідністю введення якісних даних, розробки алгоритмів та якісного опрацювання результатів, які мають бути зрозумілі для державних службовців й відкриті громадськості.
Уряди прагнуть знайти баланс між прозорістю, відкритістю та імперативами безпеки. У звіті показано наочно проблеми, які виникають у зв’язку з фінансуванням досліджень ШІ.
До звіту також включені коментарі Департаменту економіки ОЕСР, управління зайнятості, праці та соціальних питань, управління державного управління та управління торгівлі та сільського господарства.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Погляд на освіту-2021», присвячений аналізу проблем освіти, зумовлених пандемією COVID-19.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Погляд на освіту-2021», присвячений аналізу проблем освіти, зумовлених пандемією COVID-19.
Економічне становище більшості країн погіршилося в 2020 році й не очікується його поліпшення в 2021 році. Пандемія викликала скорочення робочих місць і зменшення кількості вакансій. Особливо потерпає від цього молодь, для якої перехід від навчання до роботи стає дуже проблематичним.
Уряди ряду країн швидко відреагували на економічні проблеми, з якими стикається молодь. Європейська комісія запустила програму «Підтримка зайнятості молоді: місток до робочих місць для наступного покоління», яка має зробити перехід від освіти до роботи менш стресовим.
Також виникла необхідність для системи вищої освіти підтримувати рівень освіченості студентів та соціальну згуртованість. Економічна криза, викликана пандемією COVID-19, зачепила найбільш вразливі верстви населення і тому державна фінансова підтримка студентів стала важливим чинником сприяння ефективній вищій освіті. У відповідь на це ряд країн запровадили схеми полегшення виплат освітніх кредитів або збільшили фінансову підтримку студентів.
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Дистанційна робота в умовах пандемії COVID-19: тенденції та перспективи» із серії «Заходи політики ОЕСР щодо коронавирусу (COVID-19)».
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Дистанційна робота в умовах пандемії COVID-19: тенденції та перспективи» із серії «Заходи політики ОЕСР щодо коронавирусу (COVID-19)».
У цій серії зібрані дані, аналітичні матеріали та рекомендації з питань проблем охорони здоров’я, економічної та соціальної кризи, координації та внеску у глобальні дії при вирішенні проблем, пов’язаних із пандемією COVID-19. У документі на основі огляду політичних заходів, які охоплюють широке коло тем – від охорони здоров’я до освіти і податків – подаються рекомендації щодо короткострокових заходів у постраждалих секторах і підтримки вразливих секторів суспільства та економіки. Документ також містить аналіз довгострокових наслідків та впливів, які необхідно враховувати в рамках політики сильного, стійкого, екологічного та інклюзивного відновлення.
Криза COVID-19 викликала раптову необхідність для підприємств та їх співробітників почати або розширити роботу з дому. Надаючи можливості для такої віддаленої роботи, інформаційно-комунікаційні технології зіграли вирішальну роль у продовженні економічної діяльності і дозволили значній частині людей продовжувати отримувати дохід.
У звіті представлений огляд розвитку дистанційної роботи впродовж першого року пандемії COVID-19 (2020 р.), з акцентом на дані, що публікуються національними статистичними організаціями, а також подане бачення того, як віддалена робота може розвиватися у майбутньому.
Основні висновки, які містяться у звіті: – у всіх країнах, за якими доступні порівняльні дані, під час пандемії COVID-19 спостерігалося підвищення рівня віддаленої роботи, хоча масштаби цього зростання різні; – в Австралії, Франції та Великобританії 47% співробітників працювали віддалено під час пандемії; в Японії, де не було загальнонаціональних обмежень, рівень віддаленої роботи збільшився з 10% до 28% у період з грудня 2019 року по травень 2020 року; – галузі з високим ступенем цифровізації, включаючи інформаційні та комунікаційні послуги, професійні, наукові та інші послуги, а також фінансові послуги, досягли найвищих показників віддаленої роботи під час пандемії, охопивши у середньому понад 50% співробітників; – показники віддаленої роботи під час пандемії були вище серед працівників великих фірм, ніж працівників дрібних, що відображало більш низький рівень поширення цифрових технологій серед малих фірм та їх спеціалізацію; – під час пандемії працівники з більш високою кваліфікацією частіше працювали віддалено: у США рівень віддаленої роботи для осіб, що мають ступінь магістра або доктора філософії, був у 15 разів вище, ніж для менш кваліфікованих співробітників; – у більшості країн рівень віддаленої роботи під час пандемії був набагато вищим для жінок, ніж для чоловіків, хоча розрив був меншим у Данії, Швеції та Великій Британії; – продуктивність віддаленої роботи тісно пов’язана з бажанням працювати вдома, однак, хоча більшість підприємств і приватних осіб в даний час очікують більш широкого використання віддаленої роботи, ніж до пандемії, відносно невелике число співробітників, ймовірно, у майбутньому буде працювати віддалено на постійній основі.
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Інновації мікрокредитування у вищій освіті. Хто, що і чому?», підготовлений директоратом з освіти та професійним навичкам ОЕСР.
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Інновації мікрокредитування у вищій освіті. Хто, що і чому?», підготовлений директоратом з освіти та професійним навичкам ОЕСР.
Документ є частиною серії «Перспективні освітні політики ОЕСР».
Дослідження пропонує нові емпіричні дані щодо пропозицій мікрокредитів в різних юрисдикціях ОЕСР та надає інформацію про витрати і переваги програм короткострокового навчання, пропонованих закладами вищої освіти.
У звіті висвітлені наступні питання, які стосуються аналізу поточного стану та перспектив і політики у галузі освіти: – спостерігається зростаючий інтерес учнів до мікрокредитів; – у вищих навчальних закладах термін «мікроконтроль» не отримав широкого розповсюдження; – заклади вищої освіти пропонують широкий спектр короткострокового навчання за програмами, які відповідають критеріям програм мікрокредитування; – заклади вищої освіти розробляють короткі програми з фундаментальних наук і професійної освіти; – онлайн-надання мікрокредитів з використанням платформи цифрового навчання стають стає все більш важливим каналом упровадження програм мікрокредитування і пандемія COVID-19 прискорила цей процес; – учні, які користуються програмами мікрокредитування від ЗВО, – більш освічені, більш кваліфіковані й мають більш високий рівень фінансової та соціальної підтримки від роботодавців; – інформація про мікрокредитування обмежена, однак доступні для ознайомлення дослідження свідчать, що коротші програми дійсно забезпечують тимчасове зростання ринку праці, а накопичення мікрокредитів може поліпшити перспективи на ринку праці.
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Якість та цінність мікрокредитування у вищій освіті. Готуємося до майбутнього», підготовлений Директоратом з освіти та професійних навичок ОЕСР.
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Якість та цінність мікрокредитування у вищій освіті. Готуємося до майбутнього», підготовлений Директоратом з освіти та професійних навичок ОЕСР.
Документ є частиною серії «Перспективні освітні політики ОЕСР», у якій представлені аналітичні матеріали, адресовані політикам, практикам і дослідникам та охоплюють широке коло питань – від дошкільної до вищої освіти, від розробки політики до її реалізації, від успішності та благополуччя учнів і до підготовки викладачів та навчальних ресурсів.
У звіті висвітлені результати дослідження щодо бачення вищими навчальними закладами майбутнього мікрокредитування дипломів, розглядаються поточні зміни в політиці підтримки успішної інтеграції мікрокредитування в систему вищої освіти.
Увага авторів документу зосереджена на таких питаннях: – кількість та різноманітність пропозицій щодо мікрокредитування; – мікрокредитування як потенційне доповнення до існуючих пропозицій у сфері вищої освіти; – цінність мікрокредитування у підвищенні кваліфікації та перекваліфікації робочої сили й розширенні доступу до вищої освіти; – роль мікрокредитування у збільшенні гнучкості надання вищої освіти та сприянні співпраці між навчальними закладами та бізнесом.
Експерти вважають, що основними викликами для сучасного етапу розвитку мікрокредитування є забезпечення їх доступності для усіх груп населення, їх відповідність індивідуальним потребам людей та кар’єрним цілям.
