Coursera оголосила про продовження безкоштовного доступу до кінця 2023 року до однойменної платформи онлайн-освіти для українських закладів вищої освіти, студентів та викладачів.
Coursera оголосила про продовження безкоштовного доступу до кінця 2023 року до однойменної платформи онлайн-освіти для українських закладів вищої освіти, студентів та викладачів.
Це рішення стало результатом співпраці Coursera з Міністерством освіти і науки України, розпочатої у березні минулого року. За цей час досвід роботи на платформі отримали 283 українських університети і понад 46 тис. українців, які пройшли біля 100 тис. онлайн-курсів Coursera for Campus. Найпопулярнішими виявились наступні курси: «Англійська для науки, технологій, інженерії та математики» (Університет Пенсільванії); «Програмування для всіх: початок роботи з Python» (Університет Мічигану); «Основи дизайну взаємодії з користувачем» (Google); «Data, Data, Everywhere» (Google); «SQL для наукових даних» (Університет Каліфорнії); «Вступ до Front-End-розробки» (Meta).
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.
Йдеться про доступ через єдину точку входу до сучасної науково-дослідної інфраструктури 11-ти країн Центральної та Східної Європи задля забезпечення розвитку науки й промисловості у галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів та нанотехнологій. CERIC об’єднує в собі та надає відкритий доступ до цієї інфраструктури. Спільне використання провідних національних дослідницьких інфраструктур європейських країн дозволяє знаходити інноваційні рішення суспільних проблем у різних сферах, включно з енергетикою, охороною здоров’я, продуктами харчування тощо. Доступ до інфраструктури CERIC відкритий та безкоштовний для науковців з України за умови, що отримані результати та зібрані дані будуть доступні спільноті відповідно до Політики щодо наукових даних. Заявку на участь можна подати до 4 вересня 2023 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».
Автор наголошує, що такі ініціативи, як CRediT (таксономія ролей учасників), можуть допомагати не припуститись шахрайства у науковій діяльності. Достовірність здобутків учених залежить від чесності упродовж усього процесу досліджень, прозорості, використання передового досвіду, коректного збирання даних, чіткого формулювання ідей. Нещодавно стосовно президента Стенфордського університету Марка Тессьє-Лавіня було висунуте звинувачення у недоброчесності дослідження, внаслідок чого він мусив піти у відставку. Розслідування виявило недоліки в його роботах, написаних у співавторстві, а також недоброчесну практику щодо визнання та виправлення помилок, порушення під час управління лабораторією. Одним із важливих аспектів чесності досліджень є відповідальність за зміст статей. Незважаючи на всі спроби щось змінити, в академічних колах зберігається атмосфера «опублікуй або помри»”. Оскільки авторство часто використовується як ключовий критерій під час призначень і просування по службі, це породжує погані практики. Отже, важливим стає те, як у різних дисциплінах та дослідницьких культурах визначається авторство і внесок у спільне дослідження чи публікацію його результатів. Відкрита наука – це важливий рух, який підтримує високу прозорість дослідницького процесу, включно з авторством. Останнє передбачає відповідальність за якість та цілісність контенту, коректність збору даних, аналізу та наведених доказів. Тому необхідно підвищувати вимогу точності щодо внеску, включно з тими, хто безпосередньо не бере участі у дослідженні, але надає підтримку (технічний персонал, бібліотекарі). Внесок кожного має бути оголошений, так само як кожен з них повинен взяти на себе більшу відповідальність за ті аспекти дослідницьких програм, у які вони публічно ідентифікуються як учасники/співавтори. В якості одного з прикладів вирішення цієї проблеми пропонується розглянути CRediT (таксономію ролей учасників), розроблену у 2015 році. Вона розбиває внески на 14 категорій: концептуалізація, надання ресурсів, курація даних, написання програмного забезпечення, формальний аналіз, нагляд, отримання фінансування, перевірка, безпосередньо дослідження, візуалізація, методологія, адміністрування проекту, написання оригінального проекту та його переклад, рецензування та редагування. Ця таксономія стала американським національним стандартом і забезпечує необхідну прозорість, ставши відповіддю на сучасні виклики щодо визначення авторства. Деякі журнальні статті в таких галузях, як фізика високих енергій і клінічна медицина, мають сотні авторів. Як можна дізнатися, хто і що зробив у цьому сценарії? Таксономія CrediT також допомагає вирішити проблему авторів, яких не враховують при традиційних підходах, незважаючи на те, що вони відіграють важливу роль у дослідницьких програмах. Завдяки прозорості, CRediT підтримує спільні підходи до досліджень і визнає внесок дослідників-початківців у наукову діяльність.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Випробування штучного інтелекту: як зіставляються результати GPT і 15-річних учнів у PISA?» із серії «Освітні центри ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Випробування штучного інтелекту: як зіставляються результати GPT і 15-річних учнів у PISA?» із серії «Освітні центри ОЕСР».
Наголошується, що розвиток штучного інтелекту закладає основу для масштабних і швидких перетворень у суспільстві. Розуміння взаємозв’язку між можливостями ШІ та навичками людини необхідне для того, щоб політика могла реагувати на зміни, які наразі мають місце та відбудуться у майбутньому. Досліджувалось, наскільки добре системи ШІ справляються із завданнями Програми міжнародної оцінки успішності учнів (PISA) у читанні, математиці та природничих науках. Тести проводились із використанням сімейства великих мовних моделей Generative Pre-Trained Transformer – штучного інтелекту, який лежить в основі ChatGPT і який викликав фурор у світі після свого публічного релізу наприкінці 2022 року. Результати дослідження показали, що обидві версії GPT перевершують середні показники підлітків з читання та природничих наук, а також продемонстрували швидкий прогрес у математиці.
Компанія PLAGIAT-PL повідомила про запуск модулю пошуку вмісту, згенерованого інструментами штучного інтелекту у системі StrikePlagiarism.
Компанія PLAGIAT-PL повідомила про запуск модулю пошуку вмісту, згенерованого інструментами штучного інтелекту у системі StrikePlagiarism.
Цей модуль було розроблено у відповідь на нові виклики, спричинені масштабним використанням у різних сферах, включаючи академічну, інструментів ШІ. Науковці та освітяни відтепер можуть скористатись детектором контенту від ChatGPT (ChatGPT, GPT-2, GPT-J, GPT-NEO, GPT-3, GPT-4) та Bard. Це дозволить краще підтримувати етичну поведінку студентів, захистити їх від порушення принципів академічної доброчесності, зберегти стандарти якості освіти. Модуль створений на основі алгоритму пошуку штучного інтелекту, який належить Originality.ai. Він демонструє високу точність (93% ) і працює з 20-ма мовами. Наразі у відкритому доступі є відповідна пропозиція про тестування нового модулю, його короткий опис та презентація.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття анонімного автора «Плагіат з боку науковців – це серйозно…».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття анонімного автора «Плагіат з боку науковців – це серйозно…».
Автор наголошує, що копіювання чужих робіт є крадіжкою, а турбота про благополуччя винних не повинна виключати їхнього покарання. Він наводить два нещодавні випадки, які мали місце у Кембриджському університеті. Вони показали, що в університетах до плагіату ставляться менш серйозно, ніж можна було б очікувати з огляду на політику інформування студентів та попередження порушень. Отже, наскільки серйозним злочином є плагіат? Чи потрібно їх виправдовувати? Чи невідворотнім має бути покарання? У політиці Кембриджу щодо академічної доброчесності передбачено, що порушення є підставою для звільнення. Однак принаймні у ряді випадків це не спрацювало. Є заклики щодо переосмислення проблеми плагіату перед обличчям масового використання ШІ студентами та співробітниками. Але плагіат необхідно розглядати як серйозне правопорушення, адже це – крадіжка результатів чужої роботи. Навіть коли відбувається перефразування (воно наразі набуло великих масштабів), а не просто буквальне запозичення. Крім того, плагіат псує наукову літературу, оскільки уможливлює створення великої кількості публікацій низької цінності, які науковці фізично не можуть прочитати. І подальше поповнення літератури переробленими версіями вже опублікованих робіт лише загострює проблему. Завдяки плагіату нове дослідження, яке начебто підтверджує певний висновок, фактично є лише фальшиво переробленою версією вже існуючого. Плагіат поширює недовіру до опублікованої літератури, оскільки не можна вірити написаному. Це величезна проблема, що потребує уваги. Якою має бути реакція університетів на виявлення плагіату? Цілком виправдано запропонувати студентам підтримку, щоб допомогти їм уникнути правопорушення. Але чи можна поширювати цей підхід на академічний персонал? Неможливо повірити, що викладачі та науковці не усвідомлюють основ академічної етики, коли копіюють чужі роботи та не усвідомлюють наслідків. Найпоширенішим виправданням плагіаторів було те, що вони це зробили ненавмисно. Це рівнозначно недбалості та повинно тягнути за собою певні дії. Чи достатньо публічно назвати і присоромити тих, хто вчинив це правопорушення? Автор вважає, що надалі відбуватиметься погіршення ситуації, ураховуючи висококонкурентне середовище і тиск, який відчувають сучасні науковці.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Детектори тексту ШІ не працюють.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Детектори тексту ШІ не працюють.
Чи є регулювання відповіддю?». Автор розмірковує над питанням: оскільки інструменти, розроблені для викорінення неправомірних дій з інструментами ШІ виявились неточними, чи потрібно більш суворе регулювання використання генеративного штучного інтелекту в академічному середовищі? З появою ШІ університети в усьому світі підтримали використання відповідних детекторів задля протидії недобросовісним діям студентів під час навчання. Але наразі стає все більше доказів того, що «доступні інструменти виявлення не є ані точними, ані надійними та в основному схильні класифікувати результати як написані людиною, а не виявляти текст, згенерований штучним інтелектом». Дослідження, проведене вченими з Університету Меріленда, підтвердило побоювання з приводу неточності роботи детекторів: студенти можуть легко їх перехитрити, використовуючи інструменти перефразування для переписування тексту, створеного за допомогою великих мовних моделей. Один з авторів цього дослідження, Сохейл Фейзі, доцент кафедри комп’ютерних наук, сказав, що недоліки в інструментах уже проявили себе і мали негативний вплив (несправедливе звинувачення студентів у неправомірній поведінці). «Зростає визнання того, що нам необхідна можливість розрізняти текст, написаний штучним інтелектом, і текст, написаний людиною з низки етичних та юридичних причин. У довгостроковій перспективі на користь кожного знати, чи створено щось ШІ чи ні», вважає професор Дрейпер. Модель детектора, створена OpenAI, нещодавно була відкладена, що багато хто розцінив як доказ того, що виявлення ГШІ неможливе. Turnitin, чий детектор загалом отримав більш високі оцінки, ніж більшість інших та був використаний 65 мільйонів разів, теж не став непогрішимим. Нещодавно у США великими компаніями, що працюють над великими мовними моделями, було прийнято добровільне зобов’язання щодо розробки «надійних технічних механізмів, які гарантують, що користувачі знають, коли контент є штучним інтелектом». «Дехтокаже, що виявлення ніколи не йтиме в ногу з часом. Це вірно, коли незалежна компанія намагається передбачити, що відбудеться далі, але коли у вас є зобов’язання створити засоби виявлення ГШІ від самих компаній-розробників штучного інтелекту, ви перебуваєте на набагато сильнішій позиції».
Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про продовження терміну безоплатного доступу українських науковців до ресурсів наукової інформації в межах проєкту Research4Life до кінця 2024 року.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про продовження терміну безоплатного доступу українських науковців до ресурсів наукової інформації в межах проєкту Research4Life до кінця 2024 року.
Це стало результатом співпраці МОН та видавців-партнерів Research4Life. Контент платформи Research4Life містить матеріали з державного управління, охорони здоров’я, сільського господарства тощо, представленого в форматі електронних книг, журналів, баз даних багатьох видавництв і компаній світу продовжує залишатись доступним і для України. Йдеться про 200 тис. одиниць збереження. Наразі вже понад 550 українських установ зареєстровані та використовують доступ до порталу Research4Life. Раніше аналогічне рішення про продовження доступу до бази даних «Web of Science» для закладів вищої освіти і наукових установ України до кінця поточного року було ухвалене компанією «Clarivate». Також компанія «Elsevier» надає доступ до баз даних «Scopus», «ScienceDirect» та низки інших власних електронних ресурсів.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття анонімного автора «Кругова порука з приводу нестримного списування іноземних студентів не може зберігатися вічно».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття анонімного автора «Кругова порука з приводу нестримного списування іноземних студентів не може зберігатися вічно».
Автор попереджає: тільки-но стане загальновідомим той факт, що ступінь магістра, здобутий у Великій Британії, не має цінності, освітня галузь країни опиниться у великій біді. Він наводить статистичні дані щодо кількості іноземних студентів, які прибули на навчання до Британії з країн, що знаходяться за межами Європейського Союзу. Ця кількість за період 2018-2022 років (особливо – у розпал пандемії COVID-19) зросла зі 162 тис. до 320 тис. і цей тренд поки що зберігається. Багато хто з британських освітян сприйняв це як добру новину, яка підтверджує привабливість та репутацію британських університетів. Очевидно, що без плати за навчання, яку вносять іноземні студенти, доходи університетів не могли бути стійкими. Отже, університети з радістю набирають іноземних студентів на різні програми, переважно – у галузі бізнесу та менеджменту, оскільки вони є дешевими у навчанні та можуть бути швидко масштабовані. Однак ЗВО почали нехтувати рівнем підготовки іноземних абітурієнтів та рівнем володіння ними англійською мовою. У результаті численними стали випадки шахрайства під час іспитів: половина опитаних студентів зізналися, що їхні есе написані на замовлення. І це було ще до того часу, як масовим стало використання інструментів генеративного штучного інтелекту. Звісно, університети не бажають виносити на широкий загал ці факти порушення академічної етики, оскільки вони можуть спаплюжити їхню репутацію. Тому публічно доступні відомості про масштаби шахрайства під час навчання сильно відрізняються від фактичних. Частковим рішенням проблеми могло б стати суворе дотримання вимог до абітурієнтів під час вступу, наведення ладу у термінах та умовах вступу, покращення співвідношення викладачів до студентів. Останнє, зокрема, забезпечить більшу прозорість у навчанні, уможливить застосування творчих методів оцінювання, дозволить надавати пріоритет науковим творчим завданням над письмовими опитуваннями.
На сайті Times Higher Education опубліковано звіт «Глобальна сила університетських брендів: діагностика цифрового бренду».
На сайті Times Higher Education опубліковано звіт «Глобальна сила університетських брендів: діагностика цифрового бренду».
Репутація університету будується на обізнаності та залученості до виняткових результатів і досягнень усіх співробітників, студентів і зацікавлених сторін, пов’язаних із цією установою. Сприйняття майбутніми студентами, партнерами та співробітниками репутації університету ґрунтується на враженні, що формується в їхній свідомості внаслідок взаємодії з безпосередньо з університетом та повідомленнями про нього. Тому створення комплексної комунікаційної стратегії ЗВО є надзвичайно важливим завданням. Інструменти цифрової комунікації відіграють вирішальну роль у взаємодії із зовнішніми зацікавленими сторонами: вони забезпечують своєчасний та економічний зв’язок з зацікавленими аудиторіями на місцевому, регіональному та глобальному рівнях. Командою дослідників THE розроблено цифровий діагностичний звіт на основі вивчення 15-ти провідних університетських брендів. З’ясовано, що найбільша кількість їх шанувальників представлена у соціальній мережі Facebook (4,3 млн); кількість взаємодій із найпопулярнішим контентом за останні 12 місяців у всіх соціальних мережах – 155 тис.; розрахункова фінансова економія за рахунок SEO становить 11,1 млн дол. США. Використовуючи інструменти цифрового моніторингу та аналітики команда консультантів Times Higher Education створила оригінальний інструмент діагностики цифрового бренду, який охоплює понад 70 показників. Їх застосування забезпечує динамічне (у режимі реального часу) спостереження за університетським брендом.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
