News for educators Архіви

Як українські вчені можуть долучитися до «ERA vs CORONA»

Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.

План дій «ERA vs CORONA» (Європейський дослідницький простір проти коронавірусу) було представлено 7 квітня цього року. Він включає оптимізацію можливостей фінансування дослідників та інноваторів, поширення інформації про такі можливості, а також започаткування спільної платформи для досліджень та інновацій. Планом дій в короткостроковій перспективі, зокрема, передбачено:

– налагодження координації фінансування науково-дослідних та дослідницьких робіт проти COVID-19;

– створення можливостей для залучення сторонніх джерел фінансування для участі в науково-дослідницьких заходах щодо COVID-19;

– створення єдиної платформи для фінансування відповідних заходів;

– створення спеціальної Робочої групи високого рівня з питань науково-дослідних робіт стосовно COVID-19;

– забезпечення пріоритетного доступу до дослідницької інфраструктури;

– сприяння обміну результатами досліджень щодо SARS-CoV-2 та COVID-19;

– розширення та підтримка великих європейських клінічних випробувань для клінічного лікування хворих на COVID-19;

– посилення підтримки інноваційних компаній, залучених до протидії COVID-19;

– проведення нового конкурсу в рамках програми «Горизонт-2020», що фокусуватиметься на інноваційних та швидких засобах реагування на COVID-19, які зможуть в найкоротші терміни підвищити рівень готовності систем охорони здоров’я або матимуть швидкий суспільний ефект;

– проведення загальноєвропейського хакатону для мобілізації європейських інноваторів та громадянського суспільства.

Цей План дій залишається орієнтованим насамперед на консолідацію науково-дослідних робіт, медичних досліджень та клінічних даних у межах ЄС, а також визначає механізми об’єднання фінансових можливостей ЄС та держав-членів. Однак асоційовані країни мають можливість та заохочуються стороною ЄС до участі в доступних їм частинах, – наголошує Представництво України при ЄС.

Зокрема, для науковців відкриті такі можливості:

– пошук проєктів на «European Research Area corona platform»
(завдяки асоційованому статусу в програмі «Горизонт 2020» українські дослідники можуть брати участь в тематичних конкурсах, присвячених боротьбі з COVID-19);

– участь у заходах держав-членів ЄС та асоційованих країн (у розділі «National activities» згаданої платформи зібрано інформацію про національні заходи держав-членів ЄС та асоційованих країн, відкриті для участі іноземних партнерів);

– підвищення видимості результатів національних досліджень для консолідації зусиль та пошуку партнерів (для пошуку потенційних партнерів ЄК можна використати спеціалізовану платформу «H2020 Results platform», яка наповнюється безпосередньо дослідниками та є важливою площадкою демонстрації отриманих результатів, компетентності та напрямів можливих робіт).

Також ЄК у липні поточного року опублікувала Маніфест (Manifesto for EU COVID-19 Research), у якому закликає європейську спільноту зробити інформацію про спільні дослідження щодо COVID-19 та їхні результати доступними і відкритими.

Детальніше: https://bit.ly/2PWBYGI, https://bit.ly/2E8chA1, https://bit.ly/3fZr3GT, https://bit.ly/3iUTtnl, https://bit.ly/2FlNSaR, https://bit.ly/3iJF2Co, https://bit.ly/348rFay

Фото: МОН

2020-08-15

Кращі медичні вузи України

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список медичних закладів вищої освіти, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.

До топ-10 цього рейтингу медичних ЗВО увійшли:

– Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького;

– Національний медичний університет імені О.О. Богомольця;

– Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України;

– Харківський національний медичний університет;

– Національний фармацевтичний університет;

– Буковинський державний медичний університет;

– Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова;

– Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського;

– Донецький національний медичний університет;

– Українська медична стоматологічна академія.

Детальніше: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/42226/

2020-08-15

ООН: Десятиріччя науки про океан

Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.

Основне завдання МОК – надати державам-членам можливість створити науковий та інституційний потенціал, необхідний для досягнення мети №14 ЦСР по збереженню та сталому управлінню океанськими і морськими ресурсами до 2030 року.

Десятиліття науки про океан в інтересах сталого розвитку ООН виникло з визнання того, що необхідно зробити набагато більше, щоб подолати цикл погіршення стану океану та створити більш сприятливі умови для сталого розвитку океану, морів і узбереж.

У першій «Оцінці стану світового океану», оприлюдненій у 2016 році, йдеться про такий цикл погіршення стану океану зі змінами та втратою структури, функцій і переваг, отриманих від морських систем. У найближчі десятиліття мінливий клімат, зростання населення Землі та численні фактори екологічного стресу матимуть серйозні наслідки. Терміново необхідна науково обґрунтована політика пом’якшення наслідків та адаптації до глобальних змін, але вчені та політики не можуть домогтися цього самотужки.

Завдяки більш тісному міжнародному співробітництву Десятиліття сприятиме розвитку наукових досліджень та інноваційних технологій, щоб наука відповідала потребам суспільства:

– чистий океан, в якому виявляються і усуваються джерела забруднення;

– здоровий та стійкий океан, в якому морські екосистеми нанесені на карту і захищені;

– передбачуваний океан, в якому суспільство здатне зрозуміти поточні й майбутні умови;

– безпечний океан, де люди захищені від небезпек;

– екологічно чистий океан, що забезпечує постачання продовольства;

– прозорий океан з відкритим доступом до даних, інформації й технологій.

Детальніше: https://www.oceandecade.org, http://www.worldoceanassessment.org

2020-08-14

Кращі педагогічні вузи України

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список педагогічних вишів, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.

До топ-10 цього рейтингу педагогічних ЗВО увійшли:

– Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;

– Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова;

– Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка;

– Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського;

– Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди;

– Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського;

– Центральноукраїнській державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка;

– Криворізький державний педагогічний університет;

– Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

– Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.

Детальніше: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/42227/

2020-08-13

2020-08-14

Українська наука 2019: Результати дослідження

На офіційному сайті МОН опублікована аналітична доповідь “Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2019 році”.

На наукові дослідження і розробки у 2019 році в Україні з усіх джерел було витрачено 17,2 млрд грн. Основне джерело – державний бюджет (38,3%). Частка коштів вітчизняних замовників становила 28,1%, іноземних джерел – 22,3%, власних коштів – 10%, інших джерел – 1,3%.

Наукоємність ВВП залишається критично низькою: у 2019 році цей показник становив 0,43% (рекордний мінімум за останні 10 років), а за рахунок коштів держбюджету – 0,17%. Наукоємність ВВП країн ЄС-28 у 2018 році становила 2,12%.

З держбюджету наукова сфера фінансувалася 20-ма головними розпорядниками коштів через 49 програм, в рамках яких виділено 9,3 млрд грн, з яких понад 70% – це загальний фонд держбюджету.

Понад 80% коштів загального фонду були спрямовані на дослідження і розробки, 7,6% йшло на підтримку розвитку наукової інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази, 12,2% – на інші напрями.

Одним із найважливіших показників ефективності використання бюджетних коштів з фінансування досліджень і розробок є рівень впровадження наукової (науково-технічної) продукції. Так, з 19453 одиниць продукції, створеної за кошти держбюджету, впроваджено майже 76%. Але при цьому рівень впровадження продукції, створеної за рахунок загального фонду, становить 70,6%, а створеної за рахунок спецфонду – майже 90%. Така ж ситуація спостерігається і за всіма видами продукції.

Детальніше: https://bit.ly/31OtKpz, https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/2020/08/13/nadnaukaza2019-stisnuto.pdf

Фото: МОН

2020-08-13

Ефективне навчання у дистанційному режимі

13 серпня 2020 року о 17:00 відбудеться черговий вебінар, присвячений ефективній організації онлайн навчання.

Учасники заходу дізнаються, як адаптувати до онлайнового навчання вже існуючі програми, підручники та вправи, а також що потрібно зробити вчителю, щоб бути готовим до дистанційного навчання в новому навчальному році й щоб воно було кращим, ніж навесні, як зробити свій онлайновий курс цікавим, мультимедійним, інтерактивним та сучасним і як реалізувати передові педагогічні методики за допомогою цифрових технологій.

Організатор – Smart Foundation.

Під час вебінару будуть детально розглянуті наступні питання:

– тренди ефективної цифрової педагогіки для планування;

– керування навчальним процесом;

– оцінювання учнів.

Долучитись до трансляції можуть усі бажаючі.

Детальніше: https://bit.ly/3iCDGcx, https://bit.ly/31O4nnJ, https://bit.ly/2PNO7xp

2020-08-13

Вебінар щодо підготовки документів з державної атестації університетів

17 серпня 2020 року відбудеться спеціальний вебінар для університетів, які цього року беруть участь в державній атестації наукової діяльності ЗВО.

Організатор – директорат науки та інновацій МОН.

Інформаційний лист з цього приводу було розіслано 13 серпня 2020 року.

Головна тема вебінару – проблемні питання етапу підготовки до державної атестації. Зокрема, буде розглянута процедура заповнення Заявки та Форм № 1 – 4 Методики оцінювання.

Учасники онлайн-заходу матимуть можливість поставити запитання, які у них виникли під час підготовки пакету документів.

Детальніше: https://bit.ly/3443RVg, https://bit.ly/30TPkK0

2020-08-13

Діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні

Керівництво МОН розпочало з очільниками НАН та галузевих академій діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні та шляхи реформування системи національних академій наук.

Під час спілкування з керівництвом НААН обговорювались питання побудови роботи з підготовки стратегії розвитку аграрної науки та академії, а також плану реформування НААН. “Щоб зрозуміти, які потрібні зміни, спочатку треба визначити пріоритетні напрями розвитку цієї галузі та, відповідно, діяльності академії. Ці пріоритети мають базуватися на ґрунтовному форсайт-дослідженні. Саме тому одним із перших кроків ми пропонуємо створити робочу групу, яка зробить такий прогноз та підготує пропозиції щодо напрямів. МОН зі свого боку надасть усю необхідну методологічну підтримку”, – зазначив Микола Кизим.

Також планується створити робочу групу з реформування академії – за участі МОН, НААН, ЦОВВ, представників бізнесу та громадськості.

“Ми не повинні робити оптимізацію заради оптимізації. Ми маємо визначити, яка необхідна структура під ті пріоритети, що будуть напрацьовані. Що для цього вже є, чого навпаки – не вистачає, а що потрібно об’єднати, реорганізувати”, – пояснив перший заступник Міністра.

Найближчими тижнями також плануються зустрічі керівництва МОН з представниками інших галузевих академій – медичною, педагогічною, правовою та мистецькою.

Детальніше: https://bit.ly/33YvZcI

Фото: МОН

2020-08-13

Кращі навчальні заклади регіонів України

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список закладів вищої освіти східного, західного, центрального і південного регіонів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу вищих навчальних закладів 2020 року.

До топ-10 ЗВО західного регіону увійшли:

– Львівський національний університет імені Івана Франка;

– Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького;

– Національний університет “Львівська політехніка”;

– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;

– Буковинський державний медичний університет;

– Ужгородський національний університет;

– Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського;

– Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;

– Івано-Франківський національний медичний університет;

– Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

До топ-10 ЗВО південного регіону увійшли:

– Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;

– Одеський національний політехнічний університет;

– Запорізький національний університет;

– Запорізький державний медичний університет;

– Одеський національний медичний університет;

– Чорноморський національний університет імені Петра Могили;

– Одеська національна академія харчових технологій;

– Національний університет “Запорізька політехніка”;

– Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського;

– Одеський національний економічний університет.

До топ-10 ЗВО північного регіону увійшли:

– Сумський державний університет;

– Національний університет «Чернігівська політехніка»;

– Житомирська політехніка;

– Житомирський державний університет імені Івана Франка;

– Сумський національний аграрний університет;

– Поліський національний університет;

– Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя;

– Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка;

– Житомирський базовий фармацевтичний коледж;

– Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.

До топ-10 ЗВО східного регіону увійшли:

– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;

– Харківський національний університет радіоелектроніки;

– Харківський національний медичний університет;

– Національний фармацевтичний університет;

– Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”;

– Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”;

– Донецький національний медичний університет;

– Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця;

– Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

– Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова.

До топ-10 ЗВО східного регіону увійшли:

– Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України;

– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;

– Донецький національний університет імені Василя Стуса;

– Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова;

– Українська медична стоматологічна академія;

– Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”;

– Вінницький національний технічний університет;

– Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького;

– Придніпровська державна академія будівництва та архітектури;

– Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”.

Детальніше: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/25716/

2020-08-13

Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

Цей звіт представляє загальну основу для покращення використання та функціонування національних дослідницьких інфраструктур (ДІ). Вони відіграють ключову роль у наданні та розвитку наукових досліджень у всіх наукових областях та становлять все більшу частку інвестицій. Йдеться про дві керівні моделі: для управління портфелем та для оптимізації на базі користувачів. У документі визначені основні принципи ефективної національної системи управління портфелем ДІ та чинники, які слід врахувати менеджерам при оптимізації бази користувачів національних дослідницьких інфраструктур. Обидві керівні моделі враховують різноманітність національних систем та підходів до функціонування ДІ.

Доступний для ознайомлення звіт містить низку рекомендацій загального плану щодо політики, управлінських рішень та заходів, які будуть корисними для керівників портфелів та менеджерів національних дослідницьких інфраструктур.

Детальніше: https://bit.ly/2DPqT7z, https://bit.ly/3gKDVSn

2020-08-13