Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.03.2020 № 387 затверджено Рішення Атестаційної колегії Міністерства щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 26 лютого 2020 року.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.03.2020 № 387 затверджено Рішення Атестаційної колегії Міністерства щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 26 лютого 2020 року.
Зокрема, йдеться про:
– перелік спеціалізованих вчених рад, повноваження яких припинено;
– зміни до складу спеціалізованих вчених рад для проведення разового захисту дисертації;
– зміни до складу спеціалізованих вчених рад;
– склад спеціалізованих вчених рад, профіль яких змінено;
– склад спеціалізованих вчених рад, утворених для проведення разового захисту дисертацій;
Корейський інститут науки і технологій вп’яте поспіль пропонує програму піврічного стажування для українських студентів і молодих вчених. Вона є підготовчим етапом для вступу до цього закладу, тож успішні учасники зможуть здобути ступінь бакалавра або магістра.
Корейський інститут науки і технологій вп’яте поспіль пропонує програму піврічного стажування для українських студентів і молодих вчених. Вона є підготовчим етапом для вступу до цього закладу, тож успішні учасники зможуть здобути ступінь бакалавра або магістра.
Претендувати на участь у програмі можуть бакалаври та магістри, які вже завершили навчання або отримають випускний документ до лютого 2021 року.
Перевага надаватиметься претендентам, які навчаються за такими напрямами:
– біомедичні науки і техніка;
– нанотехнології та інформаційні технології;
– енергетика та навколишнє середовище.
Програма реалізується за фінансової підтримки Уряду Південної Кореї.
Міністерство цифрової трансформації має намір скоротити терміни академічної підготовки IT-фахівців з нинішніх чотирьох до двох років. Про це розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT. За його словами, необхідність зміни термінів підготовки пов’язана з тим, що існуюча система не відповідає вимогам розвитку сучасних технологій.
Міністерство цифрової трансформації має намір скоротити терміни академічної підготовки IT-фахівців з нинішніх чотирьох до двох років. Про це розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT. За його словами, необхідність зміни термінів підготовки пов’язана з тим, що існуюча система не відповідає вимогам розвитку сучасних технологій.
Також заступник міністра повідомив, що зараз Мінцифри разом з Міносвіти працюють над удосконаленням академічної програми для IT-фахівців. Важливу роль при цьому має зіграти академічна мобільність, яка краще адаптує молодого IT-фахівця до роботи у цьому секторі економіки та дозволить вдосконалюватися, працюючи з іншими фахівцями.
4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу.
4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу.
Болонський процес – це міжурядова співпраця з реформування систем вищої освіти країн-членів Європейського простору вищої освіти. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 році, коли була підписана Болонська декларація. На сьогодні 48 країн входять до Європейського простору вищої освіти. Україна стала членом Болонського процесу у 2005 році.
Обговорювались пріоритети розвитку Болонського процесу на найближчі 10 років. Серед ключових – збалансована академічна мобільність та посилена роль вищої освіти у досягненні Цілей сталого розвитку. Були також розглянуті питання реформування вищої освіти, перспективи подальшої співпраці у період до 2030 року. До найважливіших завдань віднесено:
– забезпечення взаємодії між країнами-учасницями Болонського процесу для досягнення Цілей сталого розвитку;
– забезпечення верховенства міжнародного права та запобігання будь-яким формам обмеження академічної автономії та інституційного врядування закладів вищої освіти;
– рівномірне виконання Болонських зобов’язань усіма країнами-учасниками;
– рівні можливості для розвитку національних систем вищої освіти в країнах Болонського процесу;
– збалансований розвиток академічної мобільності держав-учасниць;
– впровадження сучасних цифрових рішень у Європейському просторі вищої освіти.
Найближчим часом (23-25 червня 2020 року) у Римі відбудеться зустріч Міністрів вищої освіти Європейського простору.
У засіданні взяли участь країни-учасниці Європейського простору вищої освіти, консультативні члени та партнери Болонського процесу – Європейська Комісія (European Commission), Рада Європи (Council of Europe), ЮНЕСКО (UNESCO), Європейська мережа освітньої інформації (Eurydice), Європейський реєстр із забезпечення якості вищої освіти (EQAR), Європейська асоціація університетів (EUA), Європейська асоціація закладів вищої освіти (EURASHE), Європейська рада аспірантів та молодих учених (Eurodoc), Європейська асоціація студентів (ESU), Євростудент (Eurostudent).
Україна, приєднавшись до Болонського процесу, взяла на себе зобов’язання реформувати систему вищої освіти відповідно до європейських стандартів та цінностей. Було поставлено за мету забезпечити громадян якісною освітою, створити рівні умови для її отримання.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад у таких галузях:
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад у таких галузях:
– 01 «Освіта / Педагогіка»;
– 02 «Культура і мистецтво»;
– 04 «Богослов’я»;
– 09 «Біологія»;
– 10 «Природничі науки»;
– 11 «Математика та статистика»;
– 12 «Інформаційні технології»;
– 17 «Електроніка та телекомунікації»;
– 20 «Аграрні науки та продовольство»;
– 23 «Соціальна робота»;
– 24 «Сфера обслуговування»;
– 25 «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону»;
– 26 «Цивільна безпека»;
– 27 «Транспорт»;
– 28 «Публічне управління та адміністрування».
Конкурс триватиме з 5 березня до 16 березня 2020 року.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) повідомляє, що офіційно набрав чинності Женевський акт Лісабонської угоди про найменування місць походження і географічні зазначення. Відповідна міжнародна система реєстрації забезпечує охорону найменувань, які вказують на географічний район походження таких продуктів, як кава, чай, фрукти, вино, кераміка, скло і тканини.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) повідомляє, що офіційно набрав чинності Женевський акт Лісабонської угоди про найменування місць походження і географічні зазначення. Відповідна міжнародна система реєстрації забезпечує охорону найменувань, які вказують на географічний район походження таких продуктів, як кава, чай, фрукти, вино, кераміка, скло і тканини.
Женевський акт Лісабонської угоди, прийнятий 20 травня 2015 року, дозволяє отримати міжнародну реєстрацію не лише найменувань місць походження, але й географічних зазначень у рамках єдиної процедури реєстрації у ВОІВ. Він передбачає можливість приєднання певних міжурядових організацій, включаючи Європейський союз і Африканську організацію інтелектуальної власності.
26 листопада 2019 року до Женевського акта приєднався Європейський союз, що уможливило набрання чинності цим документом 26 лютого 2020 року.
Основний документ – Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження та їх міжнародну реєстрацію – у своєму первісному вигляді був прийнятий у 1958 році. Женевський акт Лісабонської угоди разом з власне Лісабонською угодою утворюють так звану Лісабонську систему. На цей час дія Женевського акта поширюється на 31 країну.
Підвищити професійний рівень у сфері інтелектуальної власності фахівцям Укрпатенту допомагає навчання на безоплатних дистанційних курсах Академії ВОІВ.
Підвищити професійний рівень у сфері інтелектуальної власності фахівцям Укрпатенту допомагає навчання на безоплатних дистанційних курсах Академії ВОІВ.
Доступними для проходження є такі курси:
– DL-001 «The Primer on Intellectual Property» (Початковий курс з інтелектуальної власності);
Комітет цифрової трансформації Верховної Ради України визначив цілі, над якими буде працювати у 2020 році. Вони визначені за кожним напрямом роботи. Це:
Комітет цифрової трансформації Верховної Ради України визначив цілі, над якими буде працювати у 2020 році. Вони визначені за кожним напрямом роботи. Це:
– прийняття нових законопроєктів про доступ, електронні комунікації та хмарні обчислення;
– розвиток законодавства у сфері кібербезпеки;
– розроблення та впровадження стандартів захисту персональних даних;
– усунення регуляторних перепонів для переходу бізнесу від паперового документообігу до електронного;
– законодавче закріплення цифрових прав;
– удосконалення правового регулювання у сфері відкритих даних;
– покращення бізнес-середовища для розвитку інноваційного підприємництва;
– створення нормативно-правової бази для функціонування розумних міст.
У Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара триває міжнародна школа з фізики високих енергій та медичної фізики.
У Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара триває міжнародна школа з фізики високих енергій та медичної фізики.
Лекції студентам читають вчені-фізики Франції та України. Тематика лекцій – від питань фізики високих енергій, принципів побудови так званої стандартної моделі елементарних частинок, до сучасної теорії фундаментальних взаємодій та її різноманітних узагальнень.
Слухачі міжнародної школи зможуть взяти участь у конкурсі студентських наукових робіт. Вже виявили бажання взяти участь у конкурсі 19 молодих науковців із університетів Києва, Дніпра, Харкова та Сум. Трійка призерів отримає гранти для тижневого відвідування Європейського центра ядерних досліджень (CERN, Швейцарія).
Міністерство освіти і науки України запроваджує мінімальну ціну контрактного навчання для найбільш популярних серед контрактників 38 зі 121 спеціальностей, так звану індикативну собівартість. Це такі спеціальності: право, економіка, політологія, менеджмент, маркетинг, міжнародні відносини, журналістика, фінанси, дизайн, туризм, готельно-ресторанна справа, тощо. Зазначене правило мінімальної вартості не зачепить інші 83 спеціальності: інженерні, технологічні, гуманітарні, природничі, аграрні, педагогічні науки.
Міністерство освіти і науки України запроваджує мінімальну ціну контрактного навчання для найбільш популярних серед контрактників 38 зі 121 спеціальностей, так звану індикативну собівартість. Це такі спеціальності: право, економіка, політологія, менеджмент, маркетинг, міжнародні відносини, журналістика, фінанси, дизайн, туризм, готельно-ресторанна справа, тощо. Зазначене правило мінімальної вартості не зачепить інші 83 спеціальності: інженерні, технологічні, гуманітарні, природничі, аграрні, педагогічні науки.
Відповідне рішення Кабінет Міністрів України ухвалив 3 березня 2019 року.
З 1 вересня 2020 року для вступників на найбільш популярні спеціальності контрактне навчання коштуватиме не менше 60% вартості, яку сплачує за бюджетні місця держава. Зміни не стосуються студентів, які вже навчаються. Вартість навчання буде корелюватись із доходами людей у регіоні: якщо ціна буде вища, ніж три середні офіційні заробітні плати у області, університети зможуть не підвищувати її.
Запровадження індикативної собівартості є одним із аспектів реформи фінансування та управління закладами вищої освіти. Приведення вартості контракту до фактичних витрат університетів відбуватиметься поступово: у 2020 році становитиме 60% від держфінансування на 1 студента в університеті, у 2021 – 70% та у 2022 – 80%. Мінімальна ціна контрактного навчання діятиме для державних університетів та тих приватних, які отримуватимуть державне фінансування.
У МОН наголосили на тому, що громадяни мають право отримати податкову знижку на витрати на навчання. Батьки студентів або самі студенти, якщо вони протягом навчання працюють, можуть повернути 18% вартості контракту. Водночас держава надаватиме пільгові кредити за ставкою 3% на навчання в університетах. Це забезпечить можливість кожному отримати доступ до бажаної спеціальності.
