ФІНАНСУВАННЯ «ЗА ВИДАТНІ ДОСЯГНЕННЯ» І СТВОРЕННЯ «НІМЕЦЬКОГО ГАРВАРДУ»

ФІНАНСУВАННЯ «ЗА ВИДАТНІ ДОСЯГНЕННЯ» І СТВОРЕННЯ «НІМЕЦЬКОГО ГАРВАРДУ»

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи наблизило фінансування «за видатні досягнення» до створення «німецького Гарварду»?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи наблизило фінансування «за видатні досягнення» до створення «німецького Гарварду»?».

У ній зазначається, що упродовж двох останніх десятиліть Німеччина цілеспрямовано витрачала мільярди євро на підвищення дослідницького потенціалу своїх провідних наукових установ. У контексті чергової шестирічної Стратегії досконалості  автор вирішив проаналізувати, чи мають ці зусилля відповідний ефект. Коли ректор Боннського університету Міхаель Гох дізнався, що у рамках останнього раунду зазначеної Стратегії німецьким урядом буде профінансовано вісім дослідницьких кластерів, він сказав, що це – успіх, який став «історичною віхою», адже фінансування через Стратегію / Ініціативу досконалості  відбувалось упродовж останніх 20 років німецьких університетів стимулювало високоякісні дослідження та зростання їхньої міжнародної популярності. Зокрема, Гох констатував «величезний прогрес» Боннського університету у міжнародних рейтингах, «нові рекорди у залученні стороннього фінансування», «удвічі більшу кількість грантів ERC від Європейської дослідницької ради» та двох нових лауреатів премії Лейбніца. Але є сумніви щодо дієвості цієї схеми фінансування, зокрема ряд критиків висловлюють занепокоєння створенням елітарної дворівневої університетської системи, критикують трудомісткий процес подання заявок, застерігають від посилення міжінституційної конкуренції, закликають до довгострокового підходу до фінансування на відміну від фіксованих термінів підвищення фінансування. Автор статті зосереджує увагу на «німецьких Гарвардах». Він говорить, що немає сумнівів стосовно політичної мети цієї ініціативи, яка була одночасно необхідною та своєчасною в контексті глобальної конкуренції. Але тепер профінансовані університети повинні подати звіт про самооцінку, який має пройти ретельне оцінювання,  і лише потім експертна комісія зможе винести рішення про отримані результати, прогрес і перспективи розвитку. Він говорить, що після цього кожен університет буде оцінений «своєю академічною зіркою Мішлен» або її позбавлений.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/7L24V, https://qrpage.net/qr/VuevV

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-05
Share
ЄДИНА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

ЄДИНА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Університети мають єдину позицію щодо відкритого доступу».  

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Університети мають єдину позицію щодо відкритого доступу».  

У ній йдеться про спрощення угод щодо «публікації як послуги» у відповідь на очікування сектору науки та освіти на скасування платного доступу до матеріалів досліджень. Бібліотекарі ряду університетів об’єднали зусилля з галузевими представницькими органами, щоб переглянути та спростити власні угоди про відкритий доступ з великими науковими видавництвами. Зокрема, університети Австралії та Нової Зеландії об’єднались з Радою бібліотекарів Австралійських університетів, щоб зайняти «єдину позицію» в переговорах з Elsevier, Springer Nature, Wiley й Taylor & Francis щодо поновлення угод до 2026 року. Ці чотири компанії є найбільшими серед майже тридцяти видавництв, які уклали угоди про відкритий доступ з Радою Австралійських університетів. Гіро Макдональд, який очолює комітет із закупівель контенту, заявив, що існує «зростаюче розчарування» чинними угодами та «сильне бажання» досягти «більш справедливої та прозорої вартості». Адже розмір оплати, яку видавці стягують за те, щоб зробити статті безкоштовними для читання, базується на вартості виробництва друкованих журналів у 1995 році. «Ми… хочемо забезпечити належний рівень прозорості наших платежів, щоб фактично виправдати витрати».  Переговори, що відбувались у 2021 та 2022 роках були зосереджені навколо угод «читай та публікуй», які включають плату за публікацію з відкритим доступом до наявних передплат наукових установ та університетів. Дослідники установ, що мають передплату на журнали, можуть зробити свої статті відкритими без додаткової плати за обробку статей.  Але багато угод виключали певні журнали видавців з цієї формули та встановлювали обмеження на кількість вільно доступних статей. Науковці збентежені тим, що вони мали перепони з публікацією своєї статті у відкритому доступі і хвилювалися, що подані ними статті більше не відповідатимуть вимогам відкритого доступу до моменту їх прийняття. Тепер Рада хоче перейти від угод «читати та публікувати» до моделі «публікація як послуга», що охоплює весь портфель кожного видавця, без обмежень щодо кількості статей, які можна зробити відкритими. Дохід компаній від видавничої діяльності є «достатньо фінансово сталим», щоб підтримувати вільний доступ для читачів, а угоди, пов’язані з «певними обсягами статей», ризикують спонукати їх «публікувати більше заради доходу». 2025 рік буде «ключовим роком» для перегляду угод: для цього було створено відповідні робочі групи із підготовки переговорів і стратегічний комітет. «Переговори пропонують важливу можливість для встановлення нових моделей, які тісніше відповідають потребам нашого сектору та громадськості, що фінансує нашу роботу та отримує від неї вигоду», говорить голова комітету Ієн Мартін. Бронвен Келлі наголошує, що платники податків фінансують значну частину досліджень, проведених австралійськими університетами і тому «ми зобов’язані забезпечити, щоб знання, які ми генеруємо, були широкодоступними та вільно доступними, а не прихованим за платними системами».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2wDVw

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-04
Share
ВИКОРИСТАННЯ РОЗУМНИХ ОКУЛЯРІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ – БЛАГО ЧИ ПРОБЛЕМА?

ВИКОРИСТАННЯ РОЗУМНИХ ОКУЛЯРІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ – БЛАГО ЧИ ПРОБЛЕМА?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».

У ній автори стверджують, якщо необхідно розробляти політику щодо доповненої реальності та дипфейків, які стають нагальною загрозою. Розумні окуляри на базі штучного інтелекту швидко наближаються до повсякденного використання в університетах, потенційно сприяючи безперешкодній та інклюзивній освіті. З їх допомогою студенти одним рухом можуть перекладати тексти, отримувати зворотний зв’язок у режимі реального часу або записувати сесії для повторного перегляду, навіть не беручи до рук смартфон. Це – справді корисні зміни для освіти. Можна отримувати користь від різних функцій штучного інтелекту,  розроблених для підтримки різних способів обробки інформації, можна зменшити когнітивне навантаження. Але використання цієї технології потребує ретельного нагляду. Темпи технологічних змін наразі випереджають здатність ефективного управління ризиками. Розумні окуляри виглядають як звичайні, тому їхній потенціал для шахрайства з боку  студентів – величезний. Ще однією великою проблемою стає конфіденційність. Дослідження 2024 року показало, що майже кожен п’ятий користувач розумних окулярів зізнався, що знімає відео за участі інших людей без отримання їхньої згоди. Системи штучного інтелекту постійно удосконалюють свою здатність генерувати штучні голоси, обличчя і навіть відео. Дані, зібрані з розумних окулярів, можуть бути використані як зброя проти науковців, спотворюючи їхні слова та наміри, може становити пряму загрозу академічній свободі. Розумні окуляри вже зараз активно просуваються виробниками як масові товари, їх можна придбати за ціною, меншою за мобільний телефон. У секторі з одним із найвищих темпів упровадження цифрових технологій, можна очікувати, що через рік чи два вони стануть повсюдними. У нас є лише короткий проміжок часу для розроблення механізмів контролю використання цих гаджетів, наголошують автори статті.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/SlOwR, https://qrpage.net/qr/V0O8w  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_АкадемДоброчесність  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  

2025-08-01
Share
БРИТАНСЬКІ СТУДЕНТИ ВИГРАЮТЬ АПЕЛЯЦІЇ У СПРАВАХ ПРО ПЛАГІАТ  ІЗ ШІ

БРИТАНСЬКІ СТУДЕНТИ ВИГРАЮТЬ АПЕЛЯЦІЇ У СПРАВАХ ПРО ПЛАГІАТ  ІЗ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ».

У ній автор наголошує на необхідності університетам брати до уваги недосконалість  сучасних інструментів виявлення ГШІ та  їх вразливість (упередженість) щодо робіт іноземних студентів. Університети, які занадто покладалися на програмне забезпечення для виявлення фактів використання студентами генеративних інструментів штучного інтелекту для написання освітніх завдань, отримали на практиці багато проблем від освітнього омбудсмена Англії та Уельсу. Офіс незалежного арбітра опублікував нові рекомендації, в яких закликає навчальні заклади пам’ятати про «обмеженість» інструментів виявлення ГШІ та ретельно перевіряти  випадки, коли йдеться про роботи студентів, для яких  англійська не є рідною мовою, а також учнів з інвалідністю. Офіс опублікував короткий виклад шести скарг, що стосуються ймовірного використання штучного інтелекту, багато з яких зосереджувалися на ролі програмного забезпечення для виявлення ГШІ від технологічної компанії Turnitin.  В одному випадку студент з аутизмом, якому поставили нульову оцінку після того, як дисциплінарна комісія постановила, що він використовував штучний інтелект, звернувся до омбудсмена, стверджуючи, що програмне забезпечення університету для виявлення було «упередженим щодо його стилю письма». Підтримуючи скаргу студента, офіс заявив, що університет «належним чином не розглянув усі пункти, порушені студентом щодо його доказів стосовно планування та підготовки есе». В іншому випадку офіс задовольнив апеляцію іноземного студента, якому поставили нульову оцінку після того, як Turnitin виявив «значну кількість» контенту, створеного штучним інтелектом, тоді як студент використовував Grammarly (помічника з письма на базі штучного інтелекту), оскільки англійська не була його рідною мовою. Автор наводить висловлювання Офісу незалежного арбітра, який заявив: «Ми вирішили, що було б розумно надати більше ваги інформації від співробітника про те, як він оцінив роботу, і менше ваги приділяти результатам, отриманим від інструмента виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом. Адже інструменти виявлення ШІ можуть бути ненадійними».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/E0SeH, https://qrpage.net/qr/aZheR

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-07-31
Share
ЗБЕРЕЖЕННЯ «HORIZON EUROPE» – ГАРНА НОВИНА

ЗБЕРЕЖЕННЯ «HORIZON EUROPE» – ГАРНА НОВИНА

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Палмовскі «Збереження Horizon Europe – це гарна новина, але боротьба ще не завершена».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Палмовскі «Збереження Horizon Europe – це гарна новина, але боротьба ще не завершена».

У ній автор наголошує, що значне збільшення бюджету для ERC, MSCA та EIC не повинно бути підірване наступними двома роками суперечок щодо фінансування. Існувало занепокоєння щодо майбутнього досліджень та інновацій, які фінансуються Європейським Союзом, яке зняте, адже програма «Горизонт Європа» буде залишатися флагманською програмою фінансування до 2035 року. Європейська комісія наполягала на спрямуванні фінансування досліджень та інновацій для підвищення промислової конкурентоспроможності Європи через інші фонди. Однак десята Рамкова програма досліджень та інновацій збереже бренд «Горизонт Європа» і підтримку досліджень та інновацій через окрему програму. Відповідно у наступні два роки відбуватимуться переговори між ЄК, Європейською радою (національними міністрами) та Європейським парламентом щоб узгодити фінансування у 2028 році. Пропонується збільшити кошти програми «Горизонт Європа» майже удвічі (у реальному вираженні). Найбільшим отримувачем стане інноваційний напрямок – його бюджет пропонується збільшити з нинішніх 13 млрд євро до 38,8 млрд євро. Рівень I (досконала наука) також матиме гарні перспективи: він зросте з 22 млрд євро до 41,5 млрд євро. Ще одне важливе питання – розподіл фінансування між Європейською дослідницькою радою (ERC) та програмою Марії Склодовської-Кюрі (MSCA): можуть бути виключені треті країни з частин програми, відбудеться суттєвий перерозподіл на напрямок оборони та технологій подвійного використання, сформований зв’язок із Європейським фондом конкурентоспроможності. «Горизонт Європа» не використовуватиметься для перехресного субсидування упровадження нових технологій. Пропозиція комісії – це гарна відправна точка для початку переговорів, перспектива вагомого бюджету, визнання цінності міжнародної співпраці та нові зобов’язання щодо досконалості.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gs4Yd, , https://qrpage.net/qr/nkQNs

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-07-30
Share
ФОРМУЛА ГЛОБАЛЬНОГО ФОНДУ ТАЛАНТІВ ПІДДАЄТЬСЯ СУМНІВУ

ФОРМУЛА ГЛОБАЛЬНОГО ФОНДУ ТАЛАНТІВ ПІДДАЄТЬСЯ СУМНІВУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува  «Формула Глобального фонду талантів піддається сумніву, оскільки великі гравці залишаються осторонь».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува  «Формула Глобального фонду талантів піддається сумніву, оскільки великі гравці залишаються осторонь».

У ній висловлюється велике занепокоєння тим, що відбулось виключення ряду відомих університетів (UCL, Манчестера, Інституту Френсіса Кріка) з міжнародної схеми підтримки талантів, що залишає їх без державної підтримки залучення науковців з-за кордону. Міністерство науки, інновацій та технологій зосередилось на 10 дослідницьких університетах та двох дослідницьких інститутах, які упродовж наступних п’яти років в сукупності отримають  54 млн фунтів стерлінгів з Глобального фонду талантів. Для  відбору було використано спеціальну формулу, але дослідницька  спільнота вважає прийняте рішення «політично ангажованим». Звісно, вибір університетів Оксфорда й Кембриджа, а також Імперського коледжу Лондона був очікуваним. Але багато хто говорить, що фінансування досліджень  непропорційно спрямовується до «золотого трикутника» установ, розташованих у Лондоні, Оксфорді та Кембриджі. Міністр науки Патрік Валланс заявив: «Як і всі рішення щодо фінансування, рішення щодо грантів з Глобального фонду талантів приймалися незалежно, згідно з принципом Холдейна. Установи відбиралися на основі вимірюваних критеріїв, пов’язаних з послужним списком дослідницьких організацій».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/FLEk4

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-07-29
Share
ЧИ ПРИНЕСЕ ШІ СМЕРТЬ ГУМАНІТАРНИМ НАУКАМ?

ЧИ ПРИНЕСЕ ШІ СМЕРТЬ ГУМАНІТАРНИМ НАУКАМ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сайката Маджумдара «Чи стане ШІ смертю гуманітарних наук в Азії?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сайката Маджумдара «Чи стане ШІ смертю гуманітарних наук в Азії?».

Автор зосереджує увагу на інциденті із засновником індійського університету, який не підтримав свого викладача, що потрапив під тиск критики внаслідок зростаючої залежності від інструментів ШІ, які були навчені на даних, що відображають переважаючу у суспільстві точки зору. Чи збережеться гуманітарна освіта  надалі  та як вона виглядатиме у світі, де домінує машинний інтелект? Автор описує етапи розвитку ШІ в індійських університетах та говорить про зміни громадської думки щодо цього. Наразі в Індії активно обговорюється зв’язок між гуманітарною освітою та активізмом: вторгнення ШІ у людське життя та  все більше покладання управлінців, науковців та освітян на технології штучного мислення призведе до зменшення свободи думки, яка була традиційною основою гуманітарної освіти. Інакомислення та активізм, вважає автор публікації, є елементом гуманітарної освіти і він має бути збережений у світі, який поступово стає «технофеодалізмом». Чи призведе поширення ШІ до придушення інакомислення в університетській спільноті, ось важливе питання для обговорення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ghn3c

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-07-28
Share
ЧИ МОЖЛИВИЙ ОПІР ШІ ПРИ ОЦІНЮВАННІ НАВЧАННЯ?

ЧИ МОЖЛИВИЙ ОПІР ШІ ПРИ ОЦІНЮВАННІ НАВЧАННЯ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Майкл Бюлер «Опір спокусам штучного інтелекту може бути неможливим».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Майкл Бюлер «Опір спокусам штучного інтелекту може бути неможливим».

У ній автор зазначає, що помічники вчителів роками вимагали справедливої оплати праці, але їх зусилля не призвели до позитивних змін. З появою ШІ величезна кількість пустих згенерованих текстів надається учнями на перевірку  і викладачам треба з цим щось робити. Таке додаткове навантаження спричинило  не кращу відповідь учителів – багато хто став більше покладатись на автоматизацію процесів при перевірці екзаменаційних робіт. Міністерство освіти Англії опублікувало рекомендації, які чітко дозволяють генеративний штучний інтелект для «оцінювання робіт з низькими ставками їх оплати, таких як тести та домашні завдання». Об’єднана рада з кваліфікацій також дозволяє використання штучного інтелекту для оцінювання есе за умови, що він не є «єдиним оцінювачем». Разом із тим, ряд університетів вважають оцінювання за допомогою штучного інтелекту таким, що суперечить не лише формальним правилам, але й неетичним за своєю суттю. Університет Лестера висловлює свою позицію таким чином: існує неявний контракт на викладання, який гарантує, що оцінювання проводиться «підготовленими експертами-людьми», що дозволяє уникати упередженості та забезпечувати «контекстуальне розуміння». Деякі інші університети наголошують, що оцінювання – це реляційний процес, який дозволяє викладачеві «пізнати» студента.  Суперечки щодо оплати за оцінювання постійно виникали у 2017, 2020, 2022 та 2023 роках. У навчальному році, що завершився, викладачі знову відмовилися оцінювати студентські роботи, посилаючись на неприйнятні тарифні ставки та складні умови праці: середній темп читання для англомовних дорослих становить 238 слів за хвилину, а згідно з навчальними планами зворотний зв’язок для оцінювання має містити приблизно 200 слів. Отже, «тариф на оцінювання …  становить 28,8 хвилин, що залишає менше 11 хвилин на оцінку студентської роботи, обмірковування доречного та корисного зворотного зв’язку, а також його чітке та лаконічне висловлювання, пов’язане з відповідними критеріями оцінювання». Стандартне навантаження на асистентів, які здійснюють оцінювання результатів навчання студентів – близько 300. Людина має витратити понад 23 повних робочих дні (безперервно оцінюючи вісім годин на день), тоді як GPT-3 обробляє ці дані  менше, ніж за 45 хвилин. Звісно, низькооплачуваним асистентам знадобиться незвичайна чеснота, щоб чинити опір автоматизації процесу оцінювання. Якщо керівники університетів хочуть створювати людиноцентричні установи, вони повинні бути готові фінансувати робочу силу, необхідну для людиноцентричної освіти. Наостанок Майкл Бюлер з гіркою іронією згадує слова Анатоля Франса «Закон, у своїй величній рівності, забороняє багатим і бідним спати під мостами, жебракувати на вулицях і красти їхній хліб».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zVUAE, https://qrpage.net/qr/hiKnC

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-07-25
Share
ГУМАНІТАРНІ НАУКИ ПОВИННІ ДОЛУЧИТИСЬ ДО КОНТРОЛЮ «ЦЕНЗУРИ» ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ГУМАНІТАРНІ НАУКИ ПОВИННІ ДОЛУЧИТИСЬ ДО КОНТРОЛЮ «ЦЕНЗУРИ» ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Ваддінгтон та Річарда де Блак’єр-Кларксона «Гуманітарні науки повинні відігравати певну роль у контролі за «цензурою» штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Ваддінгтон та Річарда де Блак’єр-Кларксона «Гуманітарні науки повинні відігравати певну роль у контролі за «цензурою» штучного інтелекту».

Автори зазначають, що певні обмеження в ШІ-моделях необхідні, але не можна припуститись спотворення реальної картини. Відомий інцидент, коли у травні 2025 року чат-бот Grok3 почав створювати  повідомлення про насильство щодо білих людей у Південній Африці або «геноцид білих». Компанія звинуватила у цьому «несанкціоновану модифікацію» свого програмного забезпечення, яка «порушувала внутрішню політику та основні цінності xAI». Але це був не єдиний випадок із ШІ. Лорна та Річард описують очевидні наслідки для науковців, які використовують штучний інтелект у своїх дослідженнях і наголошують, що подібні інциденти  роблять важливим питанням саме модерацію контенту. З одного боку, ШІ обіцяє розширені аналітичні можливості, що дозволяють нам обробляти величезні обсяги даних з безпрецедентною швидкістю та точністю. З іншого боку, його непрозорі та часом довільні механізми фільтрації загрожують створити штучні прогалини в нашому розумінні світу, його історії та нашого місця в ньому. Надзвичайно важко приймати збалансовані рішення у цій сфері, але вони потрібні. Саме тому компаніям, що займаються штучним інтелектом, потрібен експертний академічний внесок. Ретельно зібрана команда з широкого кола дисциплін з гуманітарним досвідом та усталеними методологічними традиціями буде при її залученні до такої роботи доволі ефективною. Зі свого боку, розробники повинні публікувати чітку документацію, в якій викладено критерії, що використовуються для фільтрації контенту, а також положення про їх скасування перевіреними дослідниками. Тримати людей в курсі подій життєво важливо, щоб максимально використати переваги штучного інтелекту та мінімізувати його ризики.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/TZtvp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-07-24
Share
СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ  ДЛЯ  НАВЧАННЯ  І ДОСЛІДЖЕНЬ

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ  ДЛЯ  НАВЧАННЯ  І ДОСЛІДЖЕНЬ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Терези Берд «Фейкові новини, обґрунтовані погляди та практичні поради: соціальні мережі для навчання і досліджень».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Терези Берд «Фейкові новини, обґрунтовані погляди та практичні поради: соціальні мережі для навчання і досліджень».

У ній автор ділиться своїми ідеями щодо використання найпопулярніших платформ соціальних мереж для підтримки викладання і досліджень. Соціальні мережі, як правило, розглядаються виключно з позицій повсякденного інтересу до особистого життя і обміну інформацією молодих людей або як джерело фейкових новин. Обидва варіанти мають право на існування, але не охоплюють повної картини. Дійсно, соціальні мережі стали зброєю для впливу на вибори та формування громадської думки. Але одночасно вони слугують і для вільного та далекосяжного академічного обговорення, заохочують творчість, яка може стимулювати навчання та дослідження. Науковці використовують соціальні мережі для поширення результатів досліджень та їх обговорення. Тереза пропонує  поради щодо того, як можна використовувати найбільш популярні платформи соціальних мереж для навчання та досліджень. Зокрема, у Facebook можна створити закриту групу для обміну новинами та обговорення тем заняття, запросивши до неї  зовнішніх експертів. Закритість групи допомагає учням почуватися в безпеці, водночас даючи їм змогу звертатися до експертів, що може бути досить захопливо. Також студенти створюють групи  для свого навчання, до якої не входять викладачі та обмінюватись цінними новинами. Х (колишній Twitter) надає можливість публікувати повідомлення довжиною до 280 символів (без урахування хештегів та посилань), що створює можливість для дискусій і змістовного обговорення. Дайте учням завдання шукати за словами чи фразами, щоб дізнатися, що «твітять» на певну тему, доручіть знайти кращих експертів та задіяти їхню аргументацію під час класного обговорення. Слід постійно нагадувати здобувачам освіти, що необхідно критично аналізувати те, що вони читають у соціальних мережах, адже критичне мислення – необхідна навичка. WhatsApp вимагає обміну номерами мобільних телефонів і може бути недостатньо приватним для усіх, інший варіант – група у MS Teams. WhatsApp зручний для перегляду швидких повідомлень у рамках груп дослідницьких проектів, модулів або курсів.  Instagram ідеально підходить для тем, пов’язаних із зображеннями – мистецтво, археологія, музейні дослідження, біологія, радіологія, а також для поширення коротких відео. Це соціальна платформа для 18-річних. ТікТок з можливістю публікації та перегляду відео тривалістю до трьох хвилин навчає лаконічності та яскравості. YouTube дозволяє за допомогою відео роз’яснювати складні концепції, що стане гарним доповненням до основних лекцій курсу. Вони привернуть увагу і стануть інструментом «м’якого маркетингу». Студенти можуть отримати користь від навчання на гарних прикладах використання соціальних мереж у академічних колах та долучитись навіть до їх створення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/p5jaA

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-07-23
Share