СІНГАПУРСЬКІ УРОКИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ

СІНГАПУРСЬКІ УРОКИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Поли Лем «Які уроки може надати Сінгапур щодо навчання упродовж життя?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Поли Лем «Які уроки може надати Сінгапур щодо навчання упродовж життя?».
У ній наголошується, що по мірі розвитку новітніх цифрових технологій, який відбувається гігантськими темпами та може загрожувати цілій низці професій, стає надзвичайно актуальним питання систематичного підвищення кваліфікації та перепідготовки співробітників. Сінгапур є однією з перших країн у світі, де запроваджено систему масового навчання упродовж життя. Чи може досвід цієї країни бути корисним у глобальному масштабі? У 2014 році уряд Сінгапуру запровадив програму SkillsFuture під девізом «Розвивайте наших людей», яка покликана надати населенню можливість «максимально розвинути свій потенціал». Кожен громадянин Сінгапуру віком від 25 років має можливість отримати кредит FlexiMasters на подальшу освіту та навчання, у т.ч. для повноцінної магістерської програми. Автор наводить приклади організації навчання дорослого населення, порівнює відношення до навчання упродовж життя у Сінгапурі та Великій Британії, а також демонструє на конкретних прикладах, що ситуація у Британії почала змінюватись після рішення уряду зі скасування заборони на доступ до державного фінансування для курсу на еквівалентному або нижчому рівні, ніж кваліфікація, яку вже має студент (правило ELQ, що було бар’єром для перекваліфікації).
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-03
Share
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ СТАЄ МЕНШ ПРИВАБЛИВОЮ ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ СТАЄ МЕНШ ПРИВАБЛИВОЮ ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Згідно з візовими даними, Велика Британія стає менш привабливою для дослідників».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Згідно з візовими даними, Велика Британія стає менш привабливою для дослідників».
У ній наголошується, що за інформацією Міністерства внутрішніх справ, кількість заявок, які надійшли після Brexit від іноземних дослідників для отримання британської візи для кваліфікованих працівників, – знижується. Одним з основних чинників цього є виключення Великої Британії з дослідницької Програми ЄС «Горизонт Європа». «Хоча британський уряд погодився покрити заявки на відповідні гранти, це не призвело до збільшення кількості дослідників, призначених до університетів… Кількість продовжень грантового фінансування також скоротилась, оскільки багато європейських грантів добігають кінця. Отже, візи спонсорованих дослідників не продовжуються». Про це повідомила фахівець з імміграції в освітньому секторі компанії «Eversheds Sutherland». Тепер дослідники віддають перевагу іншим країнам, а не Великобританії. Дослідження, проведене Education Insight, також виявило тренд на скорочення академічних співробітників з Європейського Союзу, найбільша кількість яких була зафіксована у 2018-19 роках й відтоді зменшується.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
📷
2023-05-02
Share
ІННОВАЦІЙНІ ФУНКЦІЇ MOOC, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЗАЛУЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

ІННОВАЦІЙНІ ФУНКЦІЇ MOOC, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЗАЛУЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Темесгена Кіфле та Бена Коссалтера «Три функції, які зроблять ваш MOOC особливим».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Темесгена Кіфле та Бена Коссалтера «Три функції, які зроблять ваш MOOC особливим».
Автори наголошують, що розробники масових освітніх курсів та викладачі мають орієнтуватись у першу чергу на створення цінності для студентів. Для підтвердження цієї думки вони розглядають історію MOOC. У 2008 році було розроблено перший масовий відкритий онлайн-курс «Connectivism &Connective Knowledge», який зібрав 2 тис. слухачів. Через три роки Стенфордський університет запропонував курс «Вступ до штучного інтелекту», який зацікавив вже 160 тис. слухачів. Наразі понад 1,2 тис. університетів у світі пропонують безкоштовні онлайн-курси на платформах Coursera, edX, FutureLearn, Udacity. А чим більшою є пропозиція, тим вищою виявляється й конкуренція за учнів. У підвищенні конкурентоспроможності може допомогти, на думку авторів статті, створення віртуальної спільноти; доповнення присутності викладача штучними носіями-аватарами; створення опорних плакатів з висвітленням ключових моментів лекції. Використання цих та інших методів може стати перевагою курсу, допоможе університетам у просуванні їх брендів, створенні репутації, отриманні доходів, а також дозволить покращити традиційні моделі навчання.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-01
Share
ПОКРАЩЕННЯ ОСВІТНІХ НАВИЧОК ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

ПОКРАЩЕННЯ ОСВІТНІХ НАВИЧОК ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дженні Фокс «100-річний принцип навчання студентів цифровим навичкам».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дженні Фокс «100-річний принцип навчання студентів цифровим навичкам».
У ній наголошується, що пандемія вивела тему розвитку цифрових навичок студентів на перший план. З переміщенням навчання і викладання в онлайн-середовище і використанням змішаного формату людство зіткнулось з такими проблемами, як цифрова нерівність і цифровий розрив. Аналізуючи розвиток володіння студентами навичок роботи з цифровими технологіями, автор пропонує надавати студентам додаткову підтримку щодо цифрових навичок поза навчальними програмами. Під час проведення індивідуальних занять рекомендується використовувати «принцип EDIP», розроблений у 1919 році Чарльзом Р. Алленом, одним із засновників професійної освіти в Америці. EDIP є чотириетапним методом навчання, який покликаний допомогти у швидкому засвоєнні практичних завдань. Він розшифровується як Explain – пояснюй, Demonstrate – показуй, Imitate – повторюй, Practise – практикуй. Найчастіше цей метод використовується у спорті та фізичних вправах, але є надзвичайно корисним при опануванні цифрових навичок. Отже, при роботі з цифровими інструментами, необхідно починати з пояснення основних моментів завдання; потім завдання повільно продемонструвати; попросити студента(ів) імітувати/повторити завдання, копіюючи те, що ви продемонстрували; надалі підтримати практичні вправи студента для закріплення. «Це просто, але це працює для розвитку цифрових навичок студентів».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-04-28
Share
ДЕТЕКТОРИ ТЕКСТУ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ

ДЕТЕКТОРИ ТЕКСТУ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мігеля де Карвальо «Детектори тексту зі штучним інтелектом: сходи в рай чи пекло?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мігеля де Карвальо «Детектори тексту зі штучним інтелектом: сходи в рай чи пекло?».
У ній наголошується, що поява GPTZero, текстового класифікатора OpenAI та детектора штучного інтелекту Turnitin створює ризик надмірної залежності від класифікаторів штучного інтелекту. Автор розмірковує: чи є вони рішенням проблеми чи самі стають ще однією проблемою, яка потребує вирішення? Він звертає увагу на твердження, що класифікатори текстів на основі штучного інтелекту здатні перевірити, ким саме був написаний текст – людиною або ШІ. Їх розробляють OpenAI, Turnitin, GPTZero тощо. Очевидно, що створення таких потужних інструментів можна лише вітати, ураховуючи нинішнє широке використання ChatGPT. Разом із тим, як і у випадку з будь-яким інструментом ШІ, є ряд ризиків, пов’язаних з використанням цих систем. Основний серед них – ризик надмірної довіри, сліпого прийняття користувачами рекомендацій штучного інтелекту, які можуть бути помилковими. Мігель де Карвальо аналізує питання довіри та розглядає показники ефективності використання ШІ. Незалежно від потенціалу класифікаторів, вони ніколи не мають сприйматися як безпомилкові оракули, які точно класифікують весь текст. Якщо університети збираються широко використовувати ці інструменти для оцінювання результатів навчання, то потрібно запроваджувати додаткові програми підготовки науково-педагогічного персоналу для забезпечення коректної інтеграції цих інструментів у освітній процес.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-04-27
Share
ПЕДАГОГІКА ДЛЯ ВИКЛАДАННЯ

ПЕДАГОГІКА ДЛЯ ВИКЛАДАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична підбірка «Педагогіка для відновлення викладання: практики, методи та підходи для збагачення викладання та покращення результатів навчання».

На сайті Times Higher Education опублікована тематична підбірка «Педагогіка для відновлення викладання: практики, методи та підходи для збагачення викладання та покращення результатів навчання».
Автори матеріалів вважають, що по мірі того, як вища освіта рухається до більш орієнтованих на студента гібридних та гнучких методів розроблення та викладання курсів, педагогіка має ставати більш ефективною. Викладання є процесом, який потребує постійного удосконалення та доповнення методів і практик, які традиційно використовуються в університетах. Ресурс охоплює статті педагогів з усього світу, які досліджують методи педагогіки, доступні для викладачів університетів, а також надають поради щодо стратегій навчання на основі власного досвіду. Зокрема, читачі можуть ознайомитись зі статтями «Сторічний принцип навчання цифровим навичкам», «Чотири способи активного навчання», «Повнофункціональне навчання із застосуванням моделювання реального світу», «Як керувати відгуками про оцінки у великих групах», «Універсальний дизайн навчання: вступ та початок», «Універсальний дизайнерський підхід до навчання», «Розроблення навчального плану, орієнтованого на студентів», «Сім кроків для успішного впровадження адаптивного навчання», «Методи навчання, засновані на мистецтві», «Як навчати та оцінювати за допомогою ChatGPT», «Педагогічна парадигма 4.0», «ChatGPT як засіб навчання, а не інструмент для читерства», «Асинхронна педагогіка» та ін.
Детальніше; https://bit.ly/40xO8aV
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики
2023-04-26
Share
СТУДЕНТСЬКИЙ ДОСВІД МАЄ БУТИ ПРИГОЛОМШЛИВИМ

СТУДЕНТСЬКИЙ ДОСВІД МАЄ БУТИ ПРИГОЛОМШЛИВИМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Енді Тікса «Студентський досвід має бути приголомшливим».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Енді Тікса «Студентський досвід має бути приголомшливим».


Автор вважає, що університети повинні робити все можливе для розширення світогляду студентів. Він на власному досвіді демонструє зміни, які відбулись у його житті під час навчання. Дачер Кельтнер описує такі джерела «повсякденного дива», як високоморальні вчинки, колективна учать у важливих подіях, долучення до світу природи, музики, краси, таємниць, ідей та життєвих істин. З огляду на це, Енді Тікс наполягає, що такі чинники обов’язково мають бути використані для формування трансформаційного освітнього досвіду здобувачів освіти. Також він звертає увагу на важливе значення, яке мають різноманітні освітні практики – професійне навчання, стажування, програми навчання за кордоном, екскурсії, громадські заходи. Необхідно створювати простір для індивідуального розвитку студентів, який охоплює як традиційні форми (дослідження під керівництвом викладача, індивідуальні студентські проекти), так і будь-які інші, що спонукають до літературних вправ і розмірковування. Під час навчання студенти мають безпосередньо стикалися зі значущими стимулами, які сприятимуть їх розвитку та особистісному зростанню.
Детальніше: https://bit.ly/41L3cTw, https://bit.ly/3NbcVym
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-04-25
Share
МИ НЕ ПЕРЕМОЖЕМО ХИЖАЦЬКІ ЖУРНАЛИ, СКЛАВШИ ЇХ СПИСОК

МИ НЕ ПЕРЕМОЖЕМО ХИЖАЦЬКІ ЖУРНАЛИ, СКЛАВШИ ЇХ СПИСОК

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емануеля Кульчицького «Ми не переможемо хижацькі журнали, склавши їх список».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емануеля Кульчицького «Ми не переможемо хижацькі журнали, склавши їх список».
Наголошується, що багато таких журналів входять до затверджених урядом списків та індексуються в основних бібліографічних базах даних. Автор розмірковує над нещодавнім рішенням Web of Science вилучити з десятків інших журналів два журнали швейцарських видавців відкритого доступу MDPI, яке відбулось після появи списку з понад 400 ймовірно хижацьких журналів MDPI на веб-сайті predatoryreports.org. Він вважає, що як людина, яка майже десять років вивчала так зване хижацьке видання, створення таких списків не сприяє чесності чи довірі до науки. Так само це не вирішить основну причину створення журналів сумнівної якості: тиск на науковців, щоб вони створювали все більше і більше статей. У статті автор наводить приклади та аналіз публікацій наукових статей щодо їх кількості та якості окремими видавцями і думки фахівців з цього приводу..
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-04-24
Share
ІДЕЯ ІДЕАЛЬНОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОЕКТУ – НЕДОСЯЖНА ФАНТАЗІЯ

ІДЕЯ ІДЕАЛЬНОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОЕКТУ – НЕДОСЯЖНА ФАНТАЗІЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Барнаса «Методологічні наглядові поради загрожуватимуть науковій творчості».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Барнаса «Методологічні наглядові поради загрожуватимуть науковій творчості».

У ній наголошується, що вже існує безліч джерел для перевірки, але ідея ідеального дослідницького проекту – недосяжна фантазія. Йдеться про наукове середовище, в якому кількість проектних пропозицій значно перевищує кількість грошей, доступних для їх фінансування, і будь-який механізм, що дозволяє звести до мінімуму марнотратне використання наявного фінансування, безумовно, має бути добрим. Автор розмірковує над ствердженням ад’юнкт-професора в галузі промислової інженерії та інноваційних наук Ейндховенського технологічного університету Даніеля Лейкенса про необхідність університетам спеціальних методологічних наглядових комісій для запобігання фатальних помилок у дизайні досліджень та зборі даних. Такі комісії виявлятимуть фатальні недоліки в методологіях дослідницьких пропозицій від дослідників у їх установі, які не можна виправити після збору даних, тим самим зменшуючи марні зусилля дослідників. І хоча це звучить як гарна ідея, Ендрю Барнас вважає, що такі введення були б значною мірою зайвими. Стандартні дослідницькі практики вже включають багато систем стримувань і противаг як до, так і після збору даних. Організації, що надають гранти, переглядають детальні пропозиції методів, оскільки в їхніх інтересах фінансувати дослідження, які дадуть інформативні результати. Крім того, дослідники, які отримують гранти, часто не працюють ізольовано; вони консультуються з колегами у подібних галузях щодо проектних ідей, охоче приймаючи критичні відгуки перед початком дослідження. На думку автора, складні проблеми науки потребують творчого підходу. Тим не менш, додаткові методологічні спостережні комісії, ймовірно, будуть перешкоджати творчості при розробці проекту на користь більш стандартизованих підходів з вищими показниками успіху, але набагато меншими шансами зробити значний внесок у знання.
Детальніше: https://bit.ly/3omFa2E, https://bit.ly/41Ju2eO
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-04-21
Share
РОЗМОВИ ПРО КРИЗУ ГУМАНІТАРНИХ НАУК У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ «ПЕРЕБІЛЬШЕНІ»

РОЗМОВИ ПРО КРИЗУ ГУМАНІТАРНИХ НАУК У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ «ПЕРЕБІЛЬШЕНІ»

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бена Аптона «Лідери британського сектору кажуть, що розмови про кризу гуманітарних наук «перебільшені».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бена Аптона «Лідери британського сектору кажуть, що розмови про кризу гуманітарних наук «перебільшені».
Наголошується, що експортно-орієнтовані дослідження та попит роботодавців дають підстави для оптимізму щодо гуманітарних дисциплін і розмови про «кризу» в гуманітарних науках перебільшені. Автор наводить дані звіту Інституту політики у сфері вищої освіти (HEPI), які свідчать про зростання у 2020 році дослідницької активності у галузі мистецтв і гуманітарних наук у Великій Британії. Разом з тим, відзначається, що на гуманітарних факультетах, які не належать до еліти, спостерігається «значне» падіння набору студентів. Автори звіту аналізують причини цього становища, наводять заходи, які застосовуються для збільшення набору студентів та роблять висновок, що сила Великобританії в гуманітарних науках дає їй «безпрецедентну можливість» «сприяти людському процвітанню», в тому числі шляхом поліпшення зв’язків з STEM-предметами і продовженням зростаючого акценту на вирішенні соціальних проблем.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-04-20
Share