На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вів’єн Стерн «Вища освіта Великобританії має «перестати грати в обороні».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вів’єн Стерн «Вища освіта Великобританії має «перестати грати в обороні».
У ній наголошується, що активне просування більш позитивного, цілеспрямованого порядку денного щодо якості та цінності навчання матиме велику суспільну та політичну підтримку. Подані міркування щодо проблем, які постають перед університетами Великобританії: наслідки кризи вартості життя для співробітників та студентів; зростанням цінового тиску на університети; наслідки енергетичної кризи; вразливість щодо залучення інвестицій; схильність до ризику бюджетних альтернатив асоціації Великобританії із «Horizon Europe»; а також ряду інших – від пенсійного забезпечення до відносин з КНР. Спираючись на думки інших експертів, автор узагальнює, що важливе значення матиме визначення довгострокових амбіцій сектору вищої освіти, а також відповідні політичні рішення задля розвитку освітньої сфери на рівні світових стандартів.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Заключні титри шоу Суїні у дослідницькій політиці Великобританії».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Заключні титри шоу Суїні у дослідницькій політиці Великобританії».
У ній містяться міркування щодо спадщини Девіда Суїні – виконавчого керівника Research England, – органу, який розподіляє більшу частину свого річного бюджету у 2,5 млрд фунтів стерлінгів на основі незалежно визначених результатів Research Excellence Framework. Саме Суїні наполягав на тому, щоб практичний вплив досліджень обов’язково враховувався у процесі оцінювання, вказував на те, що багато результатів, визнаних видатними експертами REF, не були застосовані за межами академічних кіл. Використання тематичних досліджень впливу досліджень мало вирішальне значення для аргументації на користь університетів. «Він пролив світло на університети та їх дослідження так, як це було б неможливо без нього». Це дивно для фахівця зі статистики, але Суїні чинив опір закликам використовувати більше бібліометрії в оцінюванні досліджень, що суперечить позиції експертів, які вважають це найкращим рішенням при виборі грантоотримувача, оскільки, на їх думку, спрощує процедуру у разі відмови від експертної оцінки. Суїні зробив надзвичайно багато, щоб спрямувати британський сектор у бік досліджень з відкритим доступом. Він допоміг підготувати звіт Фінча у 2011 році, завдяки якому було сформульовано «незаперечний» принцип про те, що «результати досліджень, які були профінансовані громадськими коштами, мають бути у вільному/відкритому доступі». Будучи керівником відділу досліджень та інновацій Великобританії в галузі відкритого доступу, Суїні підтримав прихильників плану S – загальноєвропейського руху за відкритий доступ. Важко назвати аспект британських досліджень, в який Суїні не зробив би свого внеску: у грудні 2021 року він передав університетам близько 30 млн фунтів стерлінгів для поліпшення дослідницької культури, в 2020 році виділив 3 млн фунтів стерлінгів на допомогу 30 тис. освітніх закладів та 5 млн фунтів стерлінгів для взаємодії досліджень й промисловості.
На сайті Times Higher Education опублікована інформаційна добірка «Викладання 101: поради викладачам закладів вищої освіти».
На сайті Times Higher Education опублікована інформаційна добірка «Викладання 101: поради викладачам закладів вищої освіти».
У матеріалі розглядаються ключові навички, необхідні для спілкування педагогів і студентів, розвитку професійної упевненості. Наголошується, що викладання – це набагато більше, ніж просто інформувати присутніх у лекційній залі або вести урок. Викладачі університетів можуть присвячувати значну частину свого часу викладанню, але лише частина цього часу буде проводитись у класі зі студентами. Вибір режимів навчання, планування навчального матеріалу, вивчення нових технологій у галузі освіти та проведення досліджень для уточнення питань підручника та списків для читання — все це викликає труднощі у тих, хто робить свої перші кроки у викладанні. Опублікований набір ресурсів пропонує підтримку для лекторів та охоплює питання від педагогіки та управління класом до зміцнення довіри і формування мереж підтримки, управління робочим навантаженням, пошуку натхнення для збагачення викладацьких практик.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Циммермана «Заява про те, що аргументи завдають шкоди, зробить навчання неможливим».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Циммермана «Заява про те, що аргументи завдають шкоди, зробить навчання неможливим».
У ній автор аналізує реакцію читачів на есе Джеймса Світа, президента Американської історичної асоціації, опубліковане у журналі «Перспективи історії». Є серйозна загроза «презентизму», який проявляється у намаганні здійснювати інтерпретацію та оцінювання історичного минулого через призму сьогодення. На шквал критики та осуду, який виник у відповідь на публікацію Джеймса Світа, останній відреагував вибаченнями замість конструктивної дискусії та наведення власної аргументації. Це – прецедент, що загострив наявну в академічному середовищі та суспільстві в цілому новітню проблему. Вона зводиться до висловлювання суб’єктивних оцінок та перенесення негативу на автора ідеї замість побудови коректної дискусії із наведенням аргументів «за» чи «проти». Підводячи підсумок своїм роздумам, професор педагогіки та історії освіти Джонатан Циммерман закликає: «Якщо вам не подобається ця стаття, не обзивайте мене і не заявляйте, що я завдав вам шкоди; натомість розкритикуйте моє твердження. Я слухаю і навчаюсь».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джо Морана «Нам не потрібно перебільшувати цінність гуманітарних наук».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джо Морана «Нам не потрібно перебільшувати цінність гуманітарних наук».
У ній автор наголошує, що гуманітарні науки не мають унікальних трансформаційних якостей або монополії на критичне мислення та емпатію. Він, як викладач гуманітарних наук у британському університеті, замислюється, чи не доведеться йому найближчим часом блукати вулицями, пропонуючи випадковим перехожим лекції про сонети Шекспіра чи сучасний роман. Автор розмірковує над цінністю гуманітарних наук, скороченням викладачів та курсів у цій галузі, яке відбувається здебільшого в університетах, що не входять до елітних, а також висловлює свої думки стосовно того, чи такий обмежений доступ до гуманітарних наук має значення для соціуму. Загальний висновок статті такий: гуманітарні науки мають важливе значення у суспільному житті, нам необхідно продовжувати вірити в них та їх розвивати.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Повернення з емоційного вигоряння: «кожному вченому є що розповісти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Повернення з емоційного вигоряння: «кожному вченому є що розповісти».
Прикладом та відправною точкою роздумів автора з цього питання стала життєва ситуація докторки Поуп-Руарк та її досвід боротьби з вигорянням. Цей досвід, на думку Тома, може підтримати інших та полегшити пошук способів впоратися з цим доволі розповсюдженим явищем. Людям потрібно змінити спосіб мислення, щоб вести розмови про наявні проблеми і спонукати один одного до відкритості й взаємопомочі. Наразі в академічних колах дедалі більше визнають проблему вигоряння, але суспільна підтримка тих, хто має подібні проблеми, не є достатньою. Досвід власного одужання та одужання колег-жінок Поуп-Руарк виклала у книжці «Розгадка вигоряння професорсько-викладацького складу: шляхи до розплати та оновлення». Це видання покликане надихати інших у пошуку шляхів виходу зі стану професійного вигоряння.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Що втрачається, коли науковці викладають у порожніх аудиторіях?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Що втрачається, коли науковці викладають у порожніх аудиторіях?».
Професор із Сіднея Яна Слапета порушив це непросте питання після того, як сам зіткнувся з другим величезним стресом свого життя – із порожнім лекційним залом. Він мав викладати свою лекцію в абсолютно пустій аудиторії у надії, що студенти доєднаються онлайн або переглянуть запис. Автор статті розмірковує як про очевидні переваги онлайн-лекцій (зручність середовища, економія транспортних витрат і часу на пересування), так і про суттєві недоліки. Лекції, що проводяться онлайн, позбавляють викладачів можливості відчути та зрозуміти аудиторію через неможливість контролювати тонкі знаки (такі, як сигнали мови тіла, що показують, чи засвоюють студенти матеріал). Онлайн робить більш складним обговорення підсумків заняття та недоступними звичні дії зацікавлених студентів, які раніше могли після лекції просто підійти із запитанням, коли професор виходить з лекційної зали.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ендрю Теттенборна «Вчені, що пишуть книги, ризикують своїми доходами».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ендрю Теттенборна «Вчені, що пишуть книги, ризикують своїми доходами».
У ній наголошується, що комерційні видавці віднедавна змушують вчених надавати згоду на необмежену страховку від можливих юридичних витрат. Існує безліч причин, через які пересічний науковець змушений співпрацювати з комерційними видавництвами. Це – авторитет, гордість, інтелектуальне визнання, а також необхідність підвищити свій ймовірний рейтинг у рамках програми Research Excellence Framework (REF), якщо йдеться про науковця з Великої Британії. Разом із тим, науковець майже ніколи не отримує гонорар або отримує символічну суму. Він іноді навіть не має можливості серйозно вивчити умови контракту, які їм пропонують респектабельні видавництва. А вони почали включати до договору новий пункт, який передбачає згоду на «відшкодування автором чи упорядником будь-яких втрат, збитків, шкоди, витрат Видавництва (включаючи будь-які судові, компенсаційні витрати), що виникають у зв’язку з будь-якими фактами чи обставинами, які можуть бути ініційовані третіми особами». Достеменно розібравшись у ситуації, автор радить науковцям, особливо – молодим вченим завжди дуже уважно вивчати контракт, перш ніж погоджуватися на співпрацю з комерційним видавництвом.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Карла Роудса «Прагнення бізнес-шкіл до суспільного впливу — жарт».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Карла Роудса «Прагнення бізнес-шкіл до суспільного впливу — жарт».
У ній наголошується, що реальна перешкода для соціального впливу бізнес-школи – це дослідницька культура. І якщо вона не зміниться докорінно, вчені, як і раніше, будуть зациклені на рейтингах журналів. Автор розмірковує над тим, що останнім часом дослідження стали настільки ринковими, що створення знань було зведено до процесу обміну, цінність якого пов’язана з отриманням доходу університетом та заробітною платою професорів. Це спотворило дослідницьку культуру в бізнес-школах по всьому світу, орієнтуючи лише на публікації в елітних журналах. Публікація в академічних журналах, які мають сувору систему рецензування, встановлює певні правила та впливає на процес генерації знань. І якщо нам потрібен соціальний вплив досліджень, то маємо ураховувати, що елітарність журнальних публікацій не є кінцевою метою дослідника.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Уільямса «Чи зможе армія нових менеджерів допомогти HE подолати крупні соціальні проблеми?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Уільямса «Чи зможе армія нових менеджерів допомогти HE подолати крупні соціальні проблеми?».
Автор звертає увагу на те, що під час пошуку університетами відповідей на питання сталого розвитку, різноманітності і соціальної відповідальності, створюється багато нових адміністративних посад, на які призначаються особи вищого рангу. Це фактично є способом продемонструвати, що установа вирішує актуальні суспільні проблеми, посилює нагляд та підзвітність відповідно до проголошених амбітних цілей. Проте відсутність прогресу у досягненні таких цілей може бути сигналом, що описані призначення фактично означають передачу повноважень окремим особам із одночасною відмовою інших керівників приділяти увагу зазначеним питанням. Тим більше, що адміністративна робота потребує багато часу, що відволікає науковців від їхніх досліджень та процесу викладанню. Автор вважає за необхідне змінити підхід університетів, зосередившись на використанні творчості, навичок та талантів учених і студентів для вирішення проблем, з якими стикається світ.
