Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Герда Гигеренцера «Адвокат диявола у кожній лабораторії сприятиме розвитку науки».

Автор розмірковує про співробітництво між дослідниками, яке стає дедалі більше нормою. Така співпраця переважно здійснюється у рамках окремих дослідницьких груп і завданням керівників таких груп є підтримка середовища, сприятливого для проведення успішних досліджень. Надмірна упевненість у правильності власних переконань є одним із найсильніших когнітивних спотворень, які перешкоджають успіху. Саме наявність у групі людей, які наважуються сумніватися в тому, що інші вважають зрозумілим, може дратувати колег, але надає величезну послугу усій групі. Наполягаючи на більшій кількості доказів, вони збільшують шанси виявити те, що ніхто не шукав. На думку автора, саме такі «суперечливці» формують інтелектуальний та соціальний клімат групи, а у кінцевому рахунку – саме вони і визначають якість та прогрес науки.

Детальніше: https://bit.ly/3B9eQMa, https://bit.ly/3db6g7A

На сайті Times Higher Education опублікована інформація щодо результатів відбору переможців премії Times Higher Education Awards 2022.

Ця премія упродовж двох останніх десятиліть присуджується за визначні досягнення у сфері вищої освіти Великобританії. Цьогоріч у конкурсі бпали участь понад 70 організацій і 550 учасників з Великої Британії та Ірландії. 20 категорій конкурсу охоплюють весь спектр університетської діяльності – як академічні, так і професійні послуги, від рядового персоналу до всіх рівнів керівництва та управління. Оприлюднені шорт-листи премії Times Higher Education Awards 2022 за наступними номінаціями: видатний підприємницький університет; визначний внесок у забезпечення рівності, різноманітності та інклюзивності; ініціатива року щодо обміну/передачі знань тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3RlVDxV, https://bit.ly/3BezlHB

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Уоррена Беббінгтона «Університетам потрібні комплексні 30-річні плани дій щодо зміни клімату».

У ній наголошується, що керівництво університетів має ставити довгострокові цілі для досліджень, навчання та зовнішньої взаємодії, критично переглядаючи їх кожні десять років. Університетський цикл планування зазвичай генерує стратегічні плани на п’ять-сім років. На думку автора, цього недостатньо для ефективної відповіді на виклики сьогодення. Значний часовий горизонт планування кліматичних дій має бути прив’язаний до наступних ключових дат: 2025, 2030 та 2050 роки. Кожна з них має бути орієнтиром у плані скорочення викидів вуглецю. Університетам необхідно працювати з довгостроковими 30-річними планами дій щодо клімату. Такі плани повинні включати цілі, узгоджені з зовнішніми учасниками (урядові програми, плани бізнесу), виконання яких контролюватиметься цільовою групою – від академічних керівників до студентів. Також необхідно взаємодіяти з міжнародними партнерськими організаціями, оскільки глобальна проблема вимагає задіяння глобальної мережі. Автор наголошує, що керівництво університетів має стати активним агентом змін, рішуче спрямовуючи навчальні та дослідницькі ресурси своїх ЗВО на вирішення цього надзвичайно важливого виклику.

Детальніше: https://bit.ly/3plStO0, https://bit.ly/3pktlY6

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Життя після Horizon Europe: що британські науковці можуть очікувати у плані Б».

Автор описує переговори щодо асоціації Великобританії з Horizon Europe та задається питанням: «чи зможе країна успішно відтворити брюссельські схеми щодо стабілізаційного фінансування, стипендій та грантів на галузеву співпрацю, які визначено ключовими пріоритетами?». «План Б» передбачає задіяння стабілізаційного фонду для допомоги дослідницьким групам, що підтримуються ЄС, запровадження нової серії стипендій для залучення провідних міжнародних дослідників, докторантів та аспірантів, а також гранти для підтримки галузевого співробітництва. У публікації розглядаються моделі дослідницьких систем США, Канади, Ізраїлю та інших країн, які можуть слугувати альтернативою програмі «Horizon».

Детальніше: https://bit.ly/3T1tygy, https://bit.ly/3bVodGE, https://bit.ly/3AnnvLQ

.

.

.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кетрін Вельбург «Проєкт оцінювання, що підтримує справжнє навчання (перешкоджає списуванню)».

У ній автор ділиться порадами щодо створення навчального середовища та організації оцінювання за результатами навчання, що має сприяти автентичному навчанню та нівелювати спокусу шахрайства. Пропонується зосередитись на цінності того, чому навчались слухачі; використовувати більше питань типу тематичного дослідження; розвивати та використовувати попередні завдання; припускати, що кожен іспит чи завдання проводиться у форматі відкритої нотатки чи відкритої книги; обговорювати академічну чесність. Це може допомогти студентам брати участь у справжньому навчанні упродовж життя, створивши очікування того, що вони зможуть зробити свій особистий внесок у навчальне середовище та отримати якісні знання. У такому разі викладач створюватиме у студентів стимули продовження навчання за межами конкретного курсу.

Детальніше: https://bit.ly/3vPQGEA, https://bit.ly/3SBkVch