Post image ПРЕМІЯ TIMES HIGHER EDUCATION AWARDS 2022

ПРЕМІЯ TIMES HIGHER EDUCATION AWARDS 2022

На сайті Times Higher Education опублікована інформація щодо результатів відбору переможців премії Times Higher Education Awards 2022.

Post image ПРЕМІЯ TIMES HIGHER EDUCATION AWARDS 2022

На сайті Times Higher Education опублікована інформація щодо результатів відбору переможців премії Times Higher Education Awards 2022.

Ця премія упродовж двох останніх десятиліть присуджується за визначні досягнення у сфері вищої освіти Великобританії. Цьогоріч у конкурсі бпали участь понад 70 організацій і 550 учасників з Великої Британії та Ірландії. 20 категорій конкурсу охоплюють весь спектр університетської діяльності – як академічні, так і професійні послуги, від рядового персоналу до всіх рівнів керівництва та управління. Оприлюднені шорт-листи премії Times Higher Education Awards 2022 за наступними номінаціями: видатний підприємницький університет; визначний внесок у забезпечення рівності, різноманітності та інклюзивності; ініціатива року щодо обміну/передачі знань тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3RlVDxV, https://bit.ly/3BezlHB

2022-09-07
Share
Post image ВИБІР ФОРМАТУ ПРОВЕДЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЙ

ВИБІР ФОРМАТУ ПРОВЕДЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЙ

На сайті Times Higher Education опублікована статтяШарлоти Бігг, Джессікии Райніш, Герта Сомсена, Свена Відмальма «Жодні технології не можуть відтворити особисті конференції».

Post image ВИБІР ФОРМАТУ ПРОВЕДЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЙ

На сайті Times Higher Education опублікована статтяШарлоти Бігг, Джессікии Райніш, Герта Сомсена, Свена Відмальма «Жодні технології не можуть відтворити особисті конференції».

Автори погоджуються, що онлайн-формат проведення конференцій має свої переваги, але наголошують, що він не відповідає складному соціальному досвіду особистих зустрічей. Вони аналізують причини переходу конференцій в онлайн-формат, переваги та недоліки обох онлайну та офлайну. Висловлюють думку, що перехід конференцій в онлайн зробив їх більш інклюзивними, екологічними та ефективними за витратами часу. Виключення витрат на проїзд та проживання зробило конференції значно дешевшими. Але слід обирати формат заходів з огляду на ціль, яку необхідно досягти. Майбутнє – за гібридним форматом, коли онлайнова та особиста взаємодія будуть доповнювати один одного. Разом із тим, університетські лідери та спонсори заходів мають визнати важливу роль особистих конференцій у складній екосистемі освіти і досліджень.

Детальніше: https://bit.ly/3el2x7X, https://bit.ly/3Rei4om

2022-09-03
Share
Post image УНІВЕРСИТЕТСЬКІ  ПЛАНИ ДІЙ ЩОДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

УНІВЕРСИТЕТСЬКІ ПЛАНИ ДІЙ ЩОДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Уоррена Беббінгтона «Університетам потрібні комплексні 30-річні плани дій щодо зміни клімату».

Post image УНІВЕРСИТЕТСЬКІ  ПЛАНИ ДІЙ ЩОДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Уоррена Беббінгтона «Університетам потрібні комплексні 30-річні плани дій щодо зміни клімату».

У ній наголошується, що керівництво університетів має ставити довгострокові цілі для досліджень, навчання та зовнішньої взаємодії, критично переглядаючи їх кожні десять років. Університетський цикл планування зазвичай генерує стратегічні плани на п’ять-сім років. На думку автора, цього недостатньо для ефективної відповіді на виклики сьогодення. Значний часовий горизонт планування кліматичних дій має бути прив’язаний до наступних ключових дат: 2025, 2030 та 2050 роки. Кожна з них має бути орієнтиром у плані скорочення викидів вуглецю. Університетам необхідно працювати з довгостроковими 30-річними планами дій щодо клімату. Такі плани повинні включати цілі, узгоджені з зовнішніми учасниками (урядові програми, плани бізнесу), виконання яких контролюватиметься цільовою групою – від академічних керівників до студентів. Також необхідно взаємодіяти з міжнародними партнерськими організаціями, оскільки глобальна проблема вимагає задіяння глобальної мережі. Автор наголошує, що керівництво університетів має стати активним агентом змін, рішуче спрямовуючи навчальні та дослідницькі ресурси своїх ЗВО на вирішення цього надзвичайно важливого виклику.

Детальніше: https://bit.ly/3plStO0, https://bit.ly/3pktlY6

2022-08-29
Share
Post image МІСЦЕ БРИТАНІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ДОСЛІДНИЦЬКОМУ ПРОСТОРІ ТА «ПЛАН Б»

МІСЦЕ БРИТАНІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ДОСЛІДНИЦЬКОМУ ПРОСТОРІ ТА «ПЛАН Б»

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Життя після Horizon Europe: що британські науковці можуть очікувати у плані Б».

Post image МІСЦЕ БРИТАНІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ДОСЛІДНИЦЬКОМУ ПРОСТОРІ ТА «ПЛАН Б»

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Життя після Horizon Europe: що британські науковці можуть очікувати у плані Б».

Автор описує переговори щодо асоціації Великобританії з Horizon Europe та задається питанням: «чи зможе країна успішно відтворити брюссельські схеми щодо стабілізаційного фінансування, стипендій та грантів на галузеву співпрацю, які визначено ключовими пріоритетами?». «План Б» передбачає задіяння стабілізаційного фонду для допомоги дослідницьким групам, що підтримуються ЄС, запровадження нової серії стипендій для залучення провідних міжнародних дослідників, докторантів та аспірантів, а також гранти для підтримки галузевого співробітництва. У публікації розглядаються моделі дослідницьких систем США, Канади, Ізраїлю та інших країн, які можуть слугувати альтернативою програмі «Horizon».

Детальніше: https://bit.ly/3T1tygy, https://bit.ly/3bVodGE, https://bit.ly/3AnnvLQ

2022-08-24
Share
Post image ВІДВІДУВАНІСТЬ СТУДЕНТАМИ ЗАНЯТЬ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ На сайті Times Higher Education (THE) опублікована стаття Тома Уільямса «Відвідуваність занять різко впала після COVID». У ній наводяться дані про результати дослідження, проведеного THE на підставі глобального опитування. Було встановлено, що відвідуваність занять студентами та їх залученість до процесу навчання наразі залишаються на набагато нижчому рівні, ніж у допандемійний період. Серед студентів 54% респондентів оцінили свою залученість як гіршу, ніж до пандемії. На питання, яким є типовий рівень відвідуваності очних лекцій, 29% відповіли, що їх відвідують від 41 до 60% студентів, а 26% назвали відвідуваність від 21 до 39%.  Три чверті респондентів-викладачів відповіли, що спостерігали меншу кількість студентів на лекціях, незважаючи на послаблення обмежень, пов’язаних з COVID-19. Детальніше: https://bit.ly/3SrVOZr,  https://bit.ly/3daOilp

ВІДВІДУВАНІСТЬ СТУДЕНТАМИ ЗАНЯТЬ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ На сайті Times Higher Education (THE) опублікована стаття Тома Уільямса «Відвідуваність занять різко впала після COVID». У ній наводяться дані про результати дослідження, проведеного THE на підставі глобального опитування. Було встановлено, що відвідуваність занять студентами та їх залученість до процесу навчання наразі залишаються на набагато нижчому рівні, ніж у допандемійний період. Серед студентів 54% респондентів оцінили свою залученість як гіршу, ніж до пандемії. На питання, яким є типовий рівень відвідуваності очних лекцій, 29% відповіли, що їх відвідують від 41 до 60% студентів, а 26% назвали відвідуваність від 21 до 39%. Три чверті респондентів-викладачів відповіли, що спостерігали меншу кількість студентів на лекціях, незважаючи на послаблення обмежень, пов’язаних з COVID-19. Детальніше: https://bit.ly/3SrVOZr, https://bit.ly/3daOilp

На сайті Times Higher Education (THE) опублікована стаття Тома Уільямса «Відвідуваність занять різко впала після COVID».

Post image ВІДВІДУВАНІСТЬ СТУДЕНТАМИ ЗАНЯТЬ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ На сайті Times Higher Education (THE) опублікована стаття Тома Уільямса «Відвідуваність занять різко впала після COVID». У ній наводяться дані про результати дослідження, проведеного THE на підставі глобального опитування. Було встановлено, що відвідуваність занять студентами та їх залученість до процесу навчання наразі залишаються на набагато нижчому рівні, ніж у допандемійний період. Серед студентів 54% респондентів оцінили свою залученість як гіршу, ніж до пандемії. На питання, яким є типовий рівень відвідуваності очних лекцій, 29% відповіли, що їх відвідують від 41 до 60% студентів, а 26% назвали відвідуваність від 21 до 39%.  Три чверті респондентів-викладачів відповіли, що спостерігали меншу кількість студентів на лекціях, незважаючи на послаблення обмежень, пов’язаних з COVID-19. Детальніше: https://bit.ly/3SrVOZr,  https://bit.ly/3daOilp

.

2022-08-22
Share
Post image ПРОБЛЕМИ У ВІДНОСИНАХ АКАДЕМІЧНОЇ ТА ВИДАВНИЧОЇ СПІЛЬНОТ

ПРОБЛЕМИ У ВІДНОСИНАХ АКАДЕМІЧНОЇ ТА ВИДАВНИЧОЇ СПІЛЬНОТ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Роберта М. Каплана «Давайте покінчимо з непростим шлюбом між академічними колами та комерційними видавцями».

.

2022-08-19
Share
Post image ВИКОРИСТАННЯ КОНКУРСНИХ ГРАНТІВ НА ДОСЛІДЖЕННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Чи настав час конкурсних дослідницьких грантів?». У ній автор пропонує повністю переосмислити фінансування досліджень, щоб подолати невиправдані витрати на відхилені заявки на гранти.  Альтернативний підхід полягає у тому, щоб фінансування дослідних проектів розподілялося серед університетів через механізм, подібний до системи грантів на дослідні блоки (RBG), яка допомагає оплачувати стипендії докторів наук, витрати на лабораторії, залучення асистентів, закупівлю витратних матеріалів. У пошуку аргументації Джон Росс розглядає позиції інших дослідників  – Нортона (вважає, що згідно підходу блокових грантів університети матимуть право вирішувати, як витрачати гроші на дослідження),  Кехілла (будь-яку ідею варто розглянути), Ларкінса (відмова від конкурентного фінансування досліджень «ніколи не буде реалізована», оскільки переваги полягають саме у конкурентному підході).  Детальніше: https://bit.ly/3QeuFHy, https://bit.ly/3zN8bb9

ВИКОРИСТАННЯ КОНКУРСНИХ ГРАНТІВ НА ДОСЛІДЖЕННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Чи настав час конкурсних дослідницьких грантів?». У ній автор пропонує повністю переосмислити фінансування досліджень, щоб подолати невиправдані витрати на відхилені заявки на гранти. Альтернативний підхід полягає у тому, щоб фінансування дослідних проектів розподілялося серед університетів через механізм, подібний до системи грантів на дослідні блоки (RBG), яка допомагає оплачувати стипендії докторів наук, витрати на лабораторії, залучення асистентів, закупівлю витратних матеріалів. У пошуку аргументації Джон Росс розглядає позиції інших дослідників – Нортона (вважає, що згідно підходу блокових грантів університети матимуть право вирішувати, як витрачати гроші на дослідження), Кехілла (будь-яку ідею варто розглянути), Ларкінса (відмова від конкурентного фінансування досліджень «ніколи не буде реалізована», оскільки переваги полягають саме у конкурентному підході). Детальніше: https://bit.ly/3QeuFHy, https://bit.ly/3zN8bb9

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Чи настав час конкурсних дослідницьких грантів?». У ній автор пропонує повністю переосмислити фінансування досліджень, щоб подолати невиправдані витрати на відхилені заявки на гранти.

Post image ВИКОРИСТАННЯ КОНКУРСНИХ ГРАНТІВ НА ДОСЛІДЖЕННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Чи настав час конкурсних дослідницьких грантів?». У ній автор пропонує повністю переосмислити фінансування досліджень, щоб подолати невиправдані витрати на відхилені заявки на гранти.  Альтернативний підхід полягає у тому, щоб фінансування дослідних проектів розподілялося серед університетів через механізм, подібний до системи грантів на дослідні блоки (RBG), яка допомагає оплачувати стипендії докторів наук, витрати на лабораторії, залучення асистентів, закупівлю витратних матеріалів. У пошуку аргументації Джон Росс розглядає позиції інших дослідників  – Нортона (вважає, що згідно підходу блокових грантів університети матимуть право вирішувати, як витрачати гроші на дослідження),  Кехілла (будь-яку ідею варто розглянути), Ларкінса (відмова від конкурентного фінансування досліджень «ніколи не буде реалізована», оскільки переваги полягають саме у конкурентному підході).  Детальніше: https://bit.ly/3QeuFHy, https://bit.ly/3zN8bb9

.

2022-08-18
Share
Post image ПЕРЕВАГИ КОМАНДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена Бейтмана, Яна Цзінь і Цзе Чжан «Навчання студентів ефективній командній роботі та співробітництву». У ній наголошується, що здатність до спільної роботи в команді є однією з найважливіших навичок, якій можна навчити студентів. Здатність працювати в команді є основою успіху як в академічному, так і професійному світі. Однак кілька бар’єрів на шляху ефективності команди можуть завадити досягти синергії. Автори наводять своє бачення  підтримки та навчання студентів у командній роботі, аналізують найбільш поширені проблеми, з якими стикаються студенти, й пропонують стратегії їх усунення. Вони вважають, що, допомагаючи студентам розвивати здібності до командного спілкування і, разом із тим,  – до відкритої дискусії у разі, якщо хтось не погоджується з думкою інших, викладачі закладають основу успішних команд  майбутнього. Детальніше: https://bit.ly/3SrADqq, https://bit.ly/3QcYcB5,  https://bit.ly/3vqQFXp, https://bit.ly/3zNJ7Rt, https://bit.ly/3JofZn0

ПЕРЕВАГИ КОМАНДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена Бейтмана, Яна Цзінь і Цзе Чжан «Навчання студентів ефективній командній роботі та співробітництву». У ній наголошується, що здатність до спільної роботи в команді є однією з найважливіших навичок, якій можна навчити студентів. Здатність працювати в команді є основою успіху як в академічному, так і професійному світі. Однак кілька бар’єрів на шляху ефективності команди можуть завадити досягти синергії. Автори наводять своє бачення підтримки та навчання студентів у командній роботі, аналізують найбільш поширені проблеми, з якими стикаються студенти, й пропонують стратегії їх усунення. Вони вважають, що, допомагаючи студентам розвивати здібності до командного спілкування і, разом із тим, – до відкритої дискусії у разі, якщо хтось не погоджується з думкою інших, викладачі закладають основу успішних команд майбутнього. Детальніше: https://bit.ly/3SrADqq, https://bit.ly/3QcYcB5, https://bit.ly/3vqQFXp, https://bit.ly/3zNJ7Rt, https://bit.ly/3JofZn0

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена Бейтмана, Яна Цзінь і Цзе Чжан «Навчання студентів ефективній командній роботі та співробітництву».

Post image ПЕРЕВАГИ КОМАНДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена Бейтмана, Яна Цзінь і Цзе Чжан «Навчання студентів ефективній командній роботі та співробітництву». У ній наголошується, що здатність до спільної роботи в команді є однією з найважливіших навичок, якій можна навчити студентів. Здатність працювати в команді є основою успіху як в академічному, так і професійному світі. Однак кілька бар’єрів на шляху ефективності команди можуть завадити досягти синергії. Автори наводять своє бачення  підтримки та навчання студентів у командній роботі, аналізують найбільш поширені проблеми, з якими стикаються студенти, й пропонують стратегії їх усунення. Вони вважають, що, допомагаючи студентам розвивати здібності до командного спілкування і, разом із тим,  – до відкритої дискусії у разі, якщо хтось не погоджується з думкою інших, викладачі закладають основу успішних команд  майбутнього. Детальніше: https://bit.ly/3SrADqq, https://bit.ly/3QcYcB5,  https://bit.ly/3vqQFXp, https://bit.ly/3zNJ7Rt, https://bit.ly/3JofZn0

.

2022-08-17
Share
Post image СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ПРОЄКТУ ОЦІНЮВАННЯ

СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ПРОЄКТУ ОЦІНЮВАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кетрін Вельбург «Проєкт оцінювання, що підтримує справжнє навчання (перешкоджає списуванню)».

Post image СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ПРОЄКТУ ОЦІНЮВАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кетрін Вельбург «Проєкт оцінювання, що підтримує справжнє навчання (перешкоджає списуванню)».

У ній автор ділиться порадами щодо створення навчального середовища та організації оцінювання за результатами навчання, що має сприяти автентичному навчанню та нівелювати спокусу шахрайства. Пропонується зосередитись на цінності того, чому навчались слухачі; використовувати більше питань типу тематичного дослідження; розвивати та використовувати попередні завдання; припускати, що кожен іспит чи завдання проводиться у форматі відкритої нотатки чи відкритої книги; обговорювати академічну чесність. Це може допомогти студентам брати участь у справжньому навчанні упродовж життя, створивши очікування того, що вони зможуть зробити свій особистий внесок у навчальне середовище та отримати якісні знання. У такому разі викладач створюватиме у студентів стимули продовження навчання за межами конкретного курсу.

Детальніше: https://bit.ly/3vPQGEA, https://bit.ly/3SBkVch

2022-08-09
Share
Post image ГНУЧКІ, ІННОВАЦІЙНІ ТА ТВОРЧІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

ГНУЧКІ, ІННОВАЦІЙНІ ТА ТВОРЧІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Олуфунке Алуко-Деніелса «Покроковий посібник із впровадження гнучкої навчальної програми».

Post image ГНУЧКІ, ІННОВАЦІЙНІ ТА ТВОРЧІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Олуфунке Алуко-Деніелса «Покроковий посібник із впровадження гнучкої навчальної програми».

У ній наголошується, що гнучкі, інноваційні та творчі навчальні програми мають багато переваг перед більш традиційними підходами. Традиційний підхід до викладання є жорстким та повільним: у викладачів є готовий матеріал, оскільки навчальні матеріали плануються заздалегідь до початку навчального року, а лекції, семінари та практичні заняття залишаються незмінними. На практиці ця система має свої проблеми. Зокрема, пандемія, змусивши змінити формат викладання, виявила багато довгострокових структурних проблем і спонукала багатьох викладачів переглянути стару, «застиглу» модель викладання. Автор розмірковує, як можна розробити академічні програми, стратегії навчання, матеріал для викладання та систему оцінювання, які дійсно будуть орієнтовані на студента. Пропонується визначати потреби студентів через збір відгуків про навчальні програми; отримувати зворотній зв’язок перед затвердженням будь-якої нової програми або внесення змін до існуючої; готувати матеріали частинами з урахуванням думки студентів; постійно інтегрувати програми у процес забезпечення якості освіти. Такий підхід, на думку автора, дозволить краще розуміти проблеми, з якими стикаються студенти. І замість того, щоб починати рік із повністю готовою навчальною програмою, викладачам варто розробляти низку компонентів, які вони зможуть використовувати як основу та адаптувати відповідно до вимог.

Детальніше: https://bit.ly/3zBDvIx, https://bit.ly/3P1YMRd

2022-08-08
Share