Всесвітній день науки

Всесвітній день науки

У 2001 році Генеральна конференція ЮНЕСКО резолюцією 31С/20 офіційно заснувала Всесвітній день науки, який вперше у глобальному масштабі відзначався у 2002 року.

У 2001 році Генеральна конференція ЮНЕСКО резолюцією 31С/20 офіційно заснувала Всесвітній день науки, який вперше у глобальному масштабі відзначався у 2002 року.

Його призначення полягає у тому, щоб:

– підвищити поінформованість громадськості про роль науки для мирного та сталого розвитку громад; 

– заохочувати національну і міжнародну солідарність в інтересах спільного використання наукових досягнень різними країнами; 

– відновити національну і міжнародну спрямованість на використання науки на благо суспільства; 

– привернути увагу до викликів, з якими зіштовхується наука, а також збільшити підтримку наукової діяльності.

Всесвітній день науки за мир і розвиток, що відзначається щорічно 10 листопада. Він покликаний підкреслити важливу роль науки у суспільстві та необхідність участі широкої громадськості в обговоренні нагальних наукових питань. Цей День також підкреслює важливість і актуальність науки для повсякденного життя.

Створюючи мости між наукою і суспільством, Всесвітній день науки за мир і розвиток має на меті забезпечити громадянам отримання інформації про нові тенденції у сфері науки, підкреслити роль вчених у розширенні нашого розуміння планети та сприяти сталому розвитку.

Всесвітній день науки надає можливість мобілізувати всі зацікавлені сторони навколо теми науки за мир і розвиток – від державних діячів до представників ЗМІ і учнів шкіл. 

Цього року Всесвітній день науки присвячений темі «Наука на службі суспільства у боротьбі з пандемією».

З цієї нагоди ЮНЕСКО організувала онлайн-круглий стіл на тему «Наука для суспільства і разом з ним в боротьбі з COVID-19».

Детальніше: https://academicimpact.un.org/content/world-science-day-peace-and-development-10-november, https://www.un.org/en/observances/world-science-day, https://events.unesco.org/event?id=2558474780&lang=1033  

2020-11-10
Share
ЮНЕСКО: Декларація щодо зміцнення системи освіти

ЮНЕСКО: Декларація щодо зміцнення системи освіти

22 жовтня 2020 року голови держав, урядів та міністри з понад 70 країн світу на позачерговій сесії Глобальної конференції ЮНЕСКО з питань освіти  ухвалили Декларацію щодо комплексу  глобальних пріоритетних дій для захисту фінансування та зміцнення системи освіти від наслідків, спричинених пандемією COVID-19.

22 жовтня 2020 року голови держав, урядів та міністри з понад 70 країн світу на позачерговій сесії Глобальної конференції ЮНЕСКО з питань освіти  ухвалили Декларацію щодо комплексу  глобальних пріоритетних дій для захисту фінансування та зміцнення системи освіти від наслідків, спричинених пандемією COVID-19.

В ухваленій Декларації визначені пріоритетні заходи для відновлення системи освіти на період до кінця 2021 року: 

– захист національного та міжнародного фінансування освіти (збільшення внутрішнього фінансування та міжнародної допомоги освіті);

– безпечне відкриття шкіл (безпечне та гігієнічне середовище, спроможність навчальних закладів впроваджувати зміни, прискорене навчання та коригування шкільного календаря);

– інклюзія, рівноправність та гендерна рівність (посилення готовності, стійкості, включеності для запобігання нерівності в освіті, забезпечення повернення всіх учнів до школи та освітніх програм); 

– переосмислення викладання та навчання  (підтримка викладачів шляхом постійного професійного розвитку в галузі ІКТ, забезпечення їх соціального та емоційного добробуту, соціальний діалог);

– використання рівноправного зв’язку та технологій для навчання (гібридні моделі навчання з адекватною інфраструктурою, рівним доступом до інтернету та оцифрованих навчальних програм, набуття цифрових навичок).

Учасники Глобальної конференції ЮНЕСКО з питань освіти у часи пост-COVID-19 закликали міжнародну спільноту до інвестування в освіту з метою запобігання катастрофи цілого покоління. Одна з найбільших освітніх компаній «Save Our Future» у взаємодії з понад 600 громадськими організаціями, фондами, ЗМІ та молоддю презентувала Білу книгу, яка містить конкретні рекомендації для урядів світу щодо вдосконалення систем освіти.

Запис трансляції позачергової сесії доступний за посиланням: https://youtu.be/di4IctzIz6Y 

Детальніше: https://en.unesco.org/news/education-post-covid-19-extraordinary-session-global-education-meeting-2020-gemhttps://en.unesco.org/sites/default/files/gem2020-extraordinary-session-draft-declaration-en.pdf, https://unsdg.un.org/resources/policy-brief-education-during-covid-19-and-beyond, https://bit.ly/3jCIUFq 

2020-10-26
Share
ЮНЕСКО презентує ресурси для протидії теоріям змови щодо COVID-19

ЮНЕСКО презентує ресурси для протидії теоріям змови щодо COVID-19

Теорії дезінформації та змови, у центрі яких пандемія COVID-19, представляють загрозу, оскільки вони ігнорують наукові дані та поляризують суспільство. 

Теорії дезінформації та змови, у центрі яких пандемія COVID-19, представляють загрозу, оскільки вони ігнорують наукові дані та поляризують суспільство. 

Для протидії ним ЮНЕСКО у співпраці з Європейською комісією, Twitter та Світовим єврейським конгресом розпочали онлайн-кампанію, спрямовану на підвищення обізнаності про існування коронавірусної хвороби та наслідки теорій змови, пов’язаних із кризою COVID-19.

Нещодавно ЮНЕСКО представила низку легкодоступних та всебічних візуальних навчальних ресурсів. Підготовлені матеріали допомагають людям та громадам навчитися ідентифікувати, розвінчувати, реагувати на теорії змови, запобігати їх поширенню.

Це ресурси відкритого доступу, які можуть вільно використовуватися, завантажуватися та розповсюджуватись.  Вони доступні арабською, китайською, англійською, французькою, російською та іспанською мовами та доповнюють програми інформаційної грамотності.

Детальніше: https://bit.ly/2T06elt 

Фото: ЮНЕСКО

2020-10-16
Share
Глобальний перехід до відкритої науки

Глобальний перехід до відкритої науки

Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.

Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.

EUA прагне долучитися до процесу розробки документа в рамках глобальних консультацій, організованих ЮНЕСКО. Асоціація вважає, що перехід до відкритої науки спричинить системні, культурні та технічні реформи. Ці зміни стануть невід’ємною частиною майбутнього світових досліджень та інновацій. Вони не можуть розглядатися у відриві від керівних принципів, подібних до тих, які містяться у Рекомендації ЮНЕСКО про науку і дослідників (2017).

EUA підтримує вироблення єдиного підходу як способу стійкого переходу до відкритої науці. На глобальному рівні важливо, щоб відкрита наука не збільшувала існуючі проблеми, а сприяла їх усуненню. Тому рекомендації ЮНЕСКО мають грунтуватись на принципах інклюзивності й справедливості.

Детальніше: https://bit.ly/3mR6iS6, https://en.unesco.org/science-sustainable-future/open-science/, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000263618.locale=en 

2020-09-25
Share
ЮНЕСКО розробляє етичні аспекти використання штучного інтелекту

ЮНЕСКО розробляє етичні аспекти використання штучного інтелекту

Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.

Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.

Ініціатива щодо підготовки такого документу з’явилась ще у березні 2019 року, завдяки чому  ЮНЕСКО змогла доручити розроблення ідеї 24-м відомим фахівцям, які мають багатодисциплінарний досвід в області етики штучного інтелекту. Згодом ЮНЕСКО провела ряд комплексних консультацій з метою з’ясування позиції широкого кола зацікавлених сторін: експертів зі 155 країн, громадськості (за допомогою глобального онлайн-опитування), установ ООН, крупних галузевих компаній (Google, Facebook, Microsoft), академічного сектору (від Стенфордського університету до Китайської академії наук). 

Це надзвичайно важливо, адже останнім часом з’явилось надзвичайно багато рішень, заснованих на штучному інтелекті (ШІ), зокрема – для виявлення випадків контакту з людьми, у яких тест на COVID-19 виявився позитивним, прискорення пошуку вакцини, розвитку телемедицини, дистанційного навчання, мобілізації безпілотних літальних апаратів для доставки медичного обладнання тощо.  Відповідно стала нагальною потреба у єдиному нормативному документі. 

Рекомендація ЮНЕСКО вводить ряд ключових понять:

– відповідність – технології штучного інтелекту не повинні перевищувати заздалегідь встановлені межі для досягнення законних цілей або завдань і повинні відповідати контексту;

– нагляд і рішучість з боку людини – люди несуть етичну та юридичну відповідальність на всіх етапах життєвого циклу систем ШІ;

– захист навколишнього середовища та світу –  системи ШІ повинні сприяти мирній взаємодії усіх живих істот та поважати природне середовище, особливо – при видобутку природних ресурсів;

– гендерна інтеграція – технології ШІ не повинні відтворювати гендерну нерівність.

ЮНЕСКО надаватиме допомогу державам-членам у розробці їх власних систем оцінки етичного впливу та у виробленні стратегій запобігання ризиків, а також заходів щодо пом’якшення наслідків і моніторингу етичного використання ШІ.

Крім формування міжнародного консенсусу з даного питання, експерти ЮНЕСКО пропонують державам-членам і зацікавленим сторонам підвищувати рівень інформованості широкої громадськості й постійно наголошувати на важливості освіти кожної людини з питань цифрових прав.

Детальніше: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373434, https://en.unesco.org/artificial-intelligence 

2020-09-24
Share
Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх

Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх

Група підготовки Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти опублікувала на ресурсах ЮНЕСКО новітні аналітичні матеріали з результатами дослідження освіти під назвою «Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх».

Група підготовки Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти опублікувала на ресурсах ЮНЕСКО новітні аналітичні матеріали з результатами дослідження освіти під назвою «Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх».

У документі йдеться про перешкоди, з якими стикаються учні та люди з обмеженими можливостями, питання інклюзивності освіти. 

258 мільйонів дітей і молодих людей повністю виключені з систем освіти, причому основною перешкодою для доступу є бідність. Ще мільйони відчувають себе ізольованими в школах.

У дослідженні представлено ряд показників вимірювання ступеня інклюзивності в освіті з використанням якісних та кількісних даних. Аналіз заснований на географічно збалансованих фактичних даних, акцент зроблено на умовах, у яких уразливі категорії населення можуть піддаватись підвищеному ризику позбавлення доступу до освіти.

Детальніше: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373718 

2020-08-21
Share
ООН: Десятиріччя науки про океан

ООН: Десятиріччя науки про океан

Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.

Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.

Основне завдання МОК – надати державам-членам можливість створити науковий та інституційний потенціал, необхідний для досягнення мети №14 ЦСР по збереженню та сталому управлінню океанськими і морськими ресурсами до 2030 року.

Десятиліття науки про океан в інтересах сталого розвитку ООН виникло з визнання того, що необхідно зробити набагато більше, щоб подолати цикл погіршення стану океану та створити більш сприятливі умови для сталого розвитку океану, морів і узбереж.

У першій «Оцінці стану світового океану», оприлюдненій у 2016 році, йдеться про такий цикл погіршення стану океану зі змінами та втратою структури, функцій і переваг, отриманих від морських систем. У найближчі десятиліття мінливий клімат, зростання населення Землі та численні фактори екологічного стресу матимуть серйозні наслідки. Терміново необхідна науково обґрунтована політика пом’якшення наслідків та адаптації до глобальних змін, але вчені та політики не можуть домогтися цього самотужки.

Завдяки більш тісному міжнародному співробітництву Десятиліття сприятиме розвитку наукових досліджень та інноваційних технологій, щоб наука відповідала потребам суспільства:

– чистий океан, в якому виявляються і усуваються джерела забруднення;

– здоровий та стійкий океан, в якому морські екосистеми нанесені на карту і захищені;

– передбачуваний океан, в якому суспільство здатне зрозуміти поточні й майбутні умови;

– безпечний океан, де люди захищені від небезпек;

– екологічно чистий океан, що забезпечує постачання продовольства;

– прозорий океан з відкритим доступом до даних, інформації й технологій.

Детальніше: https://www.oceandecade.org,   http://www.worldoceanassessment.org  

2020-08-14
Share
ЮНЕСКО просуває відкриту науку для подолання глобальних викликів

ЮНЕСКО просуває відкриту науку для подолання глобальних викликів

30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 20191202\! Нов 202000325\Юнеско.jpg

30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.

Ключове питання «відкритої науки», за яким ЮНЕСКО готує міжнародну рекомендацію з листопада минулого року, стало головною темою обговорення.

Генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азула закликала уряди зміцнювати наукове співробітництво і включати відкриту науку в свої дослідницькі програми з метою запобігання і пом’якшення наслідків глобальних криз.

«Пандемія COVID-19 змушує нас усвідомити важливу роль науки як для досліджень, так і для міжнародного співробітництва. Нинішня криза також демонструє необхідність більш ефективного обміну інформацією за допомогою відкритої науки. Настав час об’єднати всі наші зусилля », – заявила Генеральний директор.

За словами пані Свамінатан, головного наукового співробітника ВООЗ, «співпраця є дійсно важливо для обміну знаннями і даними, а також для просування досліджень COVID-19. У той час, коли торгові та логістичні бар’єри перешкоджають руху товарів першої необхідності, важливо підкреслити, що наука повинна керувати глобальними заходами реагування на цю пандемію».

Г-жа Аньян Агбор з Африканського союзу підкреслила: «наприкінці минулого року Африканський союз визнав, що відкрита наука може змінити ситуацію в боротьбі з нерівністю».

В останні тижні міжнародне наукове співтовариство мобілізувало зусилля у відповідь на надзвичайну ситуацію, зокрема, – шляхом обміну і повсюдного поширення результатів досліджень, а також безпрецедентною реформою своїх методів роботи: великі наукові журнали зробили доступною для всіх інформацію про вірус, понад 1000 дослідницьких статей були опубліковані у відкритому доступі у відповідь на заклик ВООЗ, міжнародні дослідницькі консорціуми були створені протягом декількох днів, що дозволило добитися швидкого прогресу, включаючи визначення послідовності ДНК вірусу протягом декількох тижнів.

«Наше виживання залежить від науки», – підсумував міністр науки, технологій, інновацій і комунікацій Бразилії Маркос Понтес.

Що стосується відкритої науки, порядок денний наради включав:

– об’єднання знань і зусиль по підтримці наукових досліджень і скороченню розриву в знаннях між країнами;

– мобілізацію осіб, відповідальних за прийняття рішень, дослідників, новаторів, видавців та представників громадянського суспільства для забезпечення вільного доступу до наукових даних, результатів досліджень, освітніх ресурсів і дослідницьких об’єктів;

– зміцнення зв’язків між наукою і політичними рішеннями для задоволення суспільних потреб;

– підтримання відкритої науки для суспільства незважаючи на те, що кордони між країнами закриті.

Детальніше: https://bit.ly/39tu7Yk

2020-03-30 

2020-03-30
Share
Платформа з обміну науковою інформацією щодо пандемії COVID-19

Платформа з обміну науковою інформацією щодо пандемії COVID-19

Україна долучиться до відкритої платформи з обміну досвідом та  науковою інформацією щодо подолання пандемії COVID-19. Така платформа буде створена під егідою ЮНЕСКО.  На єдиній платформі відбуватиметься відкритий обмін науковими даними, ініціативами та інноваціями у сфері індивідуального захисту, лікування, моніторингу та прогнозування поширення вірусу, а також будуть обговорюватись заходи з подолання соціальних та економічних наслідків пандемії. Про це повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович. 
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 20191202\! Нов 202000325\Юнеско2.jpg

Україна долучиться до відкритої платформи з обміну досвідом та  науковою інформацією щодо подолання пандемії COVID-19. Така платформа буде створена під егідою ЮНЕСКО.  На єдиній платформі відбуватиметься відкритий обмін науковими даними, ініціативами та інноваціями у сфері індивідуального захисту, лікування, моніторингу та прогнозування поширення вірусу, а також будуть обговорюватись заходи з подолання соціальних та економічних наслідків пандемії. Про це повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович. 

На високому міжнародному рівні було наголошено, що прийняття політичних рішень для подолання пандемії коронавірусу неможливе без урахування професійної експертної думки наукової спільноти, а інвестиції в науку необхідні навіть в умовах економічної кризи. 

Детальніше: https://bit.ly/2xzWyqi

2020-03-30 

2020-03-30
Share
ТОП-10 успішних українських вчених-жінок. Інфографіка

ТОП-10 успішних українських вчених-жінок. Інфографіка

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.

У 2018 році була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.

Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього – 34,1%.

Детальніше: https://bit.ly/2TGjRX3 , https://bit.ly/2TBs7aL

Фото: Укрінформ

2020-03-04
Share