Інформаційний портал «Наука України: доступ до знань» Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського доповнено новим онлайновим сервісом для науковців України. Зокрема здійснена інтеграція пошукових профілів науковців України з відкритими метаданими агентства CrossRef.
Інформаційний портал «Наука України: доступ до знань» Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського доповнено новим онлайновим сервісом для науковців України. Зокрема здійснена інтеграція пошукових профілів науковців України з відкритими метаданими агентства CrossRef.
Відтепер у профілях «Науковці України» окрім інформації з наукових е-ресурсів НБУВ динамічно відображаються публікації, зареєстровані міжнародною науковою базою даних (search.crossref.org), яка містить понад 100 мільйонів записів щодо наукових публікацій.
Список публікацій автоматично формується за авторським ідентифікатором – ORCID, вказаним у профілі науковця на порталі НБУВ. Кожне бібліографічне посилання у списку містить DOI публікації, за допомогою якого можна перейти на оригінальну сторінку публікації. Відображаються лише ті публікації, для яких видавці, що реєструють DOI, передали до системи Crossref інформацію стосовно ORCID авторів.
Слід зазначити, що передавання повноцінних метаданих до Crossref, включно з ORCID, – це вимога систем наукової інформації SCOPUS та Web of Science.
Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.
Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.
Існує велика різноманітність типів заходів й механізмів політики у галузі науки та інновацій, які країни використовують для реагування на кризу Covid-19.
ОЕСР запровадила та веде відповідний моніторинг, збираючи найактуальнішу інформацію та надаючи її у відкритий доступ.
Інформація для цього моніторингу отримується у щоденному режимі в основному від національних делегатів Комітету ОЕСР з наукової та технологічної політики.
Ці дані може отримати будь-хто зацікавлений, відвідавши сайт ОЕСР та обравши у відповідному тематичному розділі країну.
30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
Ключове питання «відкритої науки», за яким ЮНЕСКО готує міжнародну рекомендацію з листопада минулого року, стало головною темою обговорення.
Генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азула закликала уряди зміцнювати наукове співробітництво і включати відкриту науку в свої дослідницькі програми з метою запобігання і пом’якшення наслідків глобальних криз.
«Пандемія COVID-19 змушує нас усвідомити важливу роль науки як для досліджень, так і для міжнародного співробітництва. Нинішня криза також демонструє необхідність більш ефективного обміну інформацією за допомогою відкритої науки. Настав час об’єднати всі наші зусилля », – заявила Генеральний директор.
За словами пані Свамінатан, головного наукового співробітника ВООЗ, «співпраця є дійсно важливо для обміну знаннями і даними, а також для просування досліджень COVID-19. У той час, коли торгові та логістичні бар’єри перешкоджають руху товарів першої необхідності, важливо підкреслити, що наука повинна керувати глобальними заходами реагування на цю пандемію».
Г-жа Аньян Агбор з Африканського союзу підкреслила: «наприкінці минулого року Африканський союз визнав, що відкрита наука може змінити ситуацію в боротьбі з нерівністю».
В останні тижні міжнародне наукове співтовариство мобілізувало зусилля у відповідь на надзвичайну ситуацію, зокрема, – шляхом обміну і повсюдного поширення результатів досліджень, а також безпрецедентною реформою своїх методів роботи: великі наукові журнали зробили доступною для всіх інформацію про вірус, понад 1000 дослідницьких статей були опубліковані у відкритому доступі у відповідь на заклик ВООЗ, міжнародні дослідницькі консорціуми були створені протягом декількох днів, що дозволило добитися швидкого прогресу, включаючи визначення послідовності ДНК вірусу протягом декількох тижнів.
«Наше виживання залежить від науки», – підсумував міністр науки, технологій, інновацій і комунікацій Бразилії Маркос Понтес.
Що стосується відкритої науки, порядок денний наради включав:
– об’єднання знань і зусиль по підтримці наукових досліджень і скороченню розриву в знаннях між країнами;
– мобілізацію осіб, відповідальних за прийняття рішень, дослідників, новаторів, видавців та представників громадянського суспільства для забезпечення вільного доступу до наукових даних, результатів досліджень, освітніх ресурсів і дослідницьких об’єктів;
– зміцнення зв’язків між наукою і політичними рішеннями для задоволення суспільних потреб;
– підтримання відкритої науки для суспільства незважаючи на те, що кордони між країнами закриті.
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
У документі представлені дані щодо реалізації політики у сфері відкритих, корисних та повторно використаних даних ОЕСР (2019). Наводяться показники, джерела з яких збирались дані, надається детальний аналіз отриманих результатів.
Крім того, у звіті подано огляд основних досягнень та викликів, пов’язаних із розробленням та реалізацією політики відкритих урядових даних (OGD) у країнах-членах ОЕСР та країнах-партнерах. Наводяться порівняння щодо прогресу за останні 2 роки (2017-2019 рр.).
Ознайомлення з цим документом фахівців з державного управління, спеціалістів у сфері поводження з даними та громадськості сприятиме формуванню ефективних заходів із цифрової трансформації державного сектору, включаючи цифровий уряд та керований даними державний сектор, а також відкриті урядові дані.
4 березня 2020 року у рамках дискусійного клубу молодих учених на площадці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулось засідання, де обговорювались актуальні питання наукометрії.
4 березня 2020 року у рамках дискусійного клубу молодих учених на площадці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулось засідання, де обговорювались актуальні питання наукометрії.
Присутні погодились з тим, що вибір шляхів реформування вітчизняної науки є складним і багатоаспектним завданням, яке не може ґрунтуватися на формальних підходах, без урахування внутрішньої логіки, принципів та специфіки розвитку різних галузей знань. Активно дискутувалось впровадження та використання наукометричних систем в Україні. Наголошувалось, що існує проблема некоректних нормативних вимог щодо застосування бібліометрії та наукометрії. Особливо гостро ця проблема стоїть перед представниками гуманітарних наук.
Представленість публікацій у наукометричних базах (у першу чергу – Scopus та Web of Science) віднедавна є обов’язковою складовою вимог для отримання наукових ступенів і вчених звань, включення видань до категорії «А» переліку наукових фахових видань України. Чи просуватиме це вітчизняну науку вперед? Як вирішувати питання академічного плагіату й самоплагіату. Як має відбуватись реформування системи наукової експертизи, доведення новизни наукових досліджень та відкриттів?
У обговоренні цих та інших актуальних питань взяли участь: Олександр Малишев (кандидат наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України), Любов Дубровіна (член-кореспондент НАН України доктор історичних наук, Генеральний директор НБУВ), Володимир Попик (член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, директор Інституту біографічних досліджень НБУВ), Тетяна Гранчак (завідувачка відділу НБУВ), Тетяна Добко (доктор наук із соціальних комунікацій, завідувачка відділу НБУВ), Олена Чмир (доктор економічних наук, професор, завідувачка відділу УкрІНТЕІ), Тетяна Качановська (доцент кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Наталія Старченко (доктор історичних наук, Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України).
Учасники дискусії зазначили, що питання, які обговорювались, залишаються надзвичайно актуальними та закликали колег-учених, усю наукову спільноту до пошуку шляхів виходу з кризи.
7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві.
7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві.
Напередодні у Києві відбулась подія, присвячена цій даті. У програмі цієї події: алея стартапів, що працюють на основі відкритих даних; панельні дискусії з експертами з бізнесу, держустанов та соціальних інноваторів; keynote спіч від засновника славетного Opendatabot; воркшоп з основ роботи з відкритими даними.
Захід, який пройшов 4 березня 2020 року, був організований за підтримки Міністерства цифрової трансформації України у рамках USAID/UK aid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Розробники проекту Open Ukrainian Citation Index повідомляють, що пошукова система OUCI та база даних наукових цитувань інтегровані з вмістом відкритої бази даних Unpaywall.
Розробники проекту Open Ukrainian Citation Index повідомляють, що пошукова система OUCI та база даних наукових цитувань інтегровані з вмістом відкритої бази даних Unpaywall.
Відтепер користувачі сервісу можуть швидко знайти відкриті наукові публікації, скориставшись пошуковим фільтром «Відкритий доступ». Така інтеграція дозволить дослідникам з усього світу витрачати менше часу та зусиль на пошук повних текстів наукових робіт, у тому числі представлених у Unpaywall, де зосереджено понад 25,5 млн легальних безкоштовних наукових публікацій, у т. ч. PubMed Central, DOAJ, Crossref та DataCite. Водночас для інституційних репозитаріїв – це додатковий ресурс представлення їхніх відкритих електронних сховищ у світовому інформаційному просторі.
Підписано меморандуми щодо розвитку відкритих даних у Маріуполі, Слов’янську, Тернополі та Харкові, які приєднались до руху за відкриті дані у своїх містах. Мінцифра та Eurasia Foundation підписали тристоронні Меморандуми про співпрацю в межах реалізації проєкту щодо відкритих даних із головами міських рад ціх міст.
Підписано
меморандуми щодо розвитку відкритих
даних у Маріуполі, Слов’янську, Тернополі
та Харкові, які
приєднались
до руху за відкриті дані у своїх містах.
Мінцифра та Eurasia Foundation підписали
тристоронні Меморандуми про співпрацю
в межах реалізації проєкту щодо відкритих
даних із головами міських рад ціх міст.
Мета співпраці – розвиток політики відкритих даних у містах на всіх рівнях:
– аудит відкритих даних та вдосконалення нормативної бази;
– розвиток технічної інфраструктури та створення порталу відкритих даних;
– професіоналізація службовців з оприлюднення та використання даних;
– співпраця з бізнесом, громадськістю, медіа та формування open data-спільнот.
Для громадян це означатиме:
– більше відкритих міських даних;
– більше прозорості та підзвітності міської влади, а відповідно – довіри громадян;
– більше обґрунтованих рішень у формуванні міської політики розвитку громади;
– більше корисних сервісів та рішень на основі відкритих даних для вирішення щоденних проблем громадян.
Співпраця
з містами відбувається в межах програми
«Відкриті дані для розвитку міст», яка
діє в Україні від 2018 року.
Дев’ять
міст уже долучилися до програми. За цей
час їм вдалося оприлюднити сотні корисних
для громадськості та бізнесу наборів,
ухвалити нормативну базу, реалізувати
12 проєктів на основі відкритих даних,
провести низку міських хакатонів,
приєднатись
до Міжнародної хартії відкритих даних,
підвищити прозорість та підзвітність
міської влади, встановити якісний діалог
зі своєю громадою, покращити якість
прийняття управлінських рішень.
Усі українські державні та комунальні виші чи наукові установи можуть безкоштовно отримати доступ до повнотекстових публікацій відомого міжнародного видавництва Springer Nature. Передплату за кошти держбюджету забезпечило Міністерство освіти і науки через Державну науково-технічну бібліотеку (ДНТБ).
Усі українські державні та комунальні виші чи наукові установи можуть безкоштовно отримати доступ до повнотекстових публікацій відомого міжнародного видавництва Springer Nature. Передплату за кошти держбюджету забезпечило Міністерство освіти і науки через Державну науково-технічну бібліотеку (ДНТБ).
Підключення стартувало сьогодні, 3 січня 2020 року. Університети та наукові установи, які раніше оформили через ДНТБ доступ до баз даних Scopus або/та Web of science, отримають доступ до Springer Nature автоматично. Ті ж заклади, які не були підключені до Scopus або/та Web of science, мають подати заявку до ДНТБ.
12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених.
12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених.
Open Ukrainian Citation Index – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Зараз ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу. Від інших подібних сервісів OUCI відрізняється тим, що він є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх. Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями. OUCI пропонує фільтри, які дозволяють проводити пошук документів лише серед видань, що представлені в базах Scopus, Web of Science Core Collection, Переліку наукових фахових видань України (категорії А та Б). Це важливо, адже сервіс насамперед створений як джерело інформації та аналізу даних для наукової спільноти. Зараз у базі є 109 млн публікацій з усього світу, зокрема зібрані метадані від 1 329 українських видань.
“Будь-яку метрику в Україні чи світі можна використати некоректно. Однак ця проблема – не в базах даних чи інструментах, а в людях, які хибно інтерпретують наукометричні показники. На відміну від деяких інших баз цитувань, що індексують нерецензовані документи та цитування, наприклад, зі статей в регіональних газетах, наповнення бази OUCI є прозорим. Це дозволяє виявляти неетичні маніпуляції з науковими цитуваннями”, – пояснив керівник проєкту, заступник директора Державної науково-технічної бібліотеки (ДНТБ) Сергій Назаровець.
“Я хочу підкреслити, що ні про жодне оцінювання чи прийняття Міністерством рішень на основі даних Open Ukrainian Citation Index не йдеться. Ми запускаємо зручний сервіс із пошуку наукових публікацій та аналізу цитувань для наших науковців, викладачів, студентів, редакцій наукових журналів, представників бізнесу, грантодавців, освітніх та наукових управлінців”, – звернув увагу перший заступник Міністра Юрій Полюхович.
Генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус пояснив, що навесні минулого року Міністерство вперше представило ідею Open Ukrainian Citation Index, і тоді навколо нього з’явилося багато міфів, які насправді не мають нічого спільного з ідеєю проєкту. “Дехто стверджував, що МОН створює “кишенькову систему” для оцінки вчених. Це – міф. Міністерство ніколи не планувало і не буде використовувати цей інструмент в адміністративних процедурах. Адже ми чудово розуміємо, що як тільки показник стає критерієм, він втрачає свою незалежність, його починають накручувати під певні цілі. OUCI – це додатковий інформаційний інструмент для самих же науковців”.
Робота по створенню Open Ukrainian Citation Index велася в межах стандартного фінансування наукової діяльності ДНТБ.
“Я хочу акцентувати увагу на першому слові індексу – “open”. Зараз у світі активно розвивається Ініціатива відкритих цитувань, і, по суті, OUCI – це крок України до інтеграції у світову наукову спільноту, адже він якраз і побудований на відкритих цитуваннях. Ми лише зробили аналітичну надбудову на відкритих даних із Crossref. І даємо нашим вченим можливість більш зручного доступу до цієї інформації та її аналізу. А вже з якою метою їх використовувати, вирішує сама наукова спільнота…”, – розтлумачив очільник директорату.
OUCI стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи – URIS (Ukrainian Research Information System). Її створення буде одним із пріоритетів МОН на 2020 рік.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
