ЩЕ ОДИН АСПЕКТ ДОБРОЧЕСНОСТІ: ПОВІДОМЛЯТИ ГРАНТОДАВЦІВ ПРО  ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ

ЩЕ ОДИН АСПЕКТ ДОБРОЧЕСНОСТІ: ПОВІДОМЛЯТИ ГРАНТОДАВЦІВ ПРО  ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковців можуть зобов’язати повідомляти про відкликання своїх публікацій при поданні заявок на грантове фінансування».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковців можуть зобов’язати повідомляти про відкликання своїх публікацій при поданні заявок на грантове фінансування».

У ній  пропонується поговорити про ідею запровадження обов’язкової вимоги інформувати майбутніх грантодавців про факти відкликання наукових публікацій за останні 5 років та пояснення причин такого відкликання учасниками конкурсів на отримання дослідницьких грантів. Питання ретракцій дедалі активніше обговорюється у контексті наукової доброчесності та процедур оцінювання дослідників. Частина експертів вважає доцільним включення інформації про відкликані статті до грантових заявок, оскільки це може підвищити прозорість і відповідальність у науковому середовищі. Прихильники такої ідеї пропонують розглядати ретракції не лише як ознаку порушень, а і як елемент відкритого наукового процесу. У публікації зазначається, що причини відкликання статей можуть суттєво відрізнятися — від навмисних маніпуляцій до чесного виявлення помилок авторами. Саме тому, як наголошують окремі співрозмовники автора, механічне трактування ретракцій як доказу недоброчесності може бути проблематичним. У матеріалі також звертається увага на зростання кількості ретракцій у наукових журналах. Це частково пов’язано з більшою відкритістю у науковому середовищі, активнішим виявленням порушень і розвитком інструментів перевірки даних та публікацій. Разом із тим, нинішня академічна культура часто сприймає відкликання статті як серйозний репутаційний удар незалежно від обставин. Запровадження «карального» підходу може створити небажані наслідки для наукової спільноти, внаслідок чого науковці будуть уникати добровільного виправлення помилок або відкликання проблемних робіт через страх втратити можливості для подальшого фінансування або кар’єрного просування. Отже, система має відрізняти випадки свідомого шахрайства від ситуацій, коли автори самостійно визнають помилки. У статті також порушується питання, як саме грантодавці мають оцінювати інформацію про ретракції, адже універсальних критеріїв наразі немає, а запровадження механізму декларування вимагає  ретельного аналізу академічної репутації та напрацювання відповідної практики. Дискусія навколо декларування ретракцій відображає поточні зміни у розумінні наукової доброчесності та академічної відповідальності. Автор говорить про те, як поєднати вимоги прозорості з підтримкою культури відкритого визнання помилок у дослідженнях.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scientists-made-declare-retractions-when-seeking-grant-funding

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Рецензування #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-13
Share
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИСТАЛОГРАФІЇ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА НАВЧАННЯ

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИСТАЛОГРАФІЇ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА НАВЧАННЯ

Кембриджський центр кристалографічних даних (CCDC) та ЮНЕСКО оголосили про старт прийому заявок на участь у Програмі з питань програмного забезпечення кристалографії для досліджень та навчання.

Кембриджський центр кристалографічних даних (CCDC) та ЮНЕСКО оголосили про старт прийому заявок на участь у Програмі з питань програмного забезпечення кристалографії для досліджень та навчання.

Ця віртуальна програма започаткована відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО з дистанційного доступу до лабораторного обладнання. Вона покликана надати дослідникам інструменти та знання, необхідні для зміцнення їхніх компетенцій у галузі кристалографії та фізики твердого тіла, а також підтримати упровадження цих інструментів та формування відповідної культури на рівні дослідницьких установ. CCDC є куратором Кембриджської структурної бази даних – найбільшого у світі сховища експериментальних кристалічних структур малих органічних і металоорганічних сполук. Навчальна програма охоплюватиме різні аспекти роботи з цією базою даних  та пов’язаним програмним забезпеченням, а саме: пошук структур і аналіз тенденцій у CSD; ефективна візуалізація молекул і кристалічних пакувань; розуміння та валідація геометрії молекул у кристалічних структурах; аналіз небондованих (міжмолекулярних) взаємодій для оцінки твердого стану. Участь у Програмі можуть взяти викладачі і співробітники академічних установ та постдокторанти із країн, що мають право на участь у програмі FAIRE від CCDC (у тому числі – з України).  Заявку на участь можна подати до 15 травня 2026 року.

Детальніше: https://unesco-2023.limesurvey.net/175287?lang=en, https://nrfu.org.ua/news/pryjom-zayavok-na-dystanczijnyj-trening-yunesko-ccdc-z-pytan-programnogo-zabezpechennya-dlya-krystalografiyi-dlya-doslidzhen-ta-navchannya-dedlajn-15-travnya-2026-r/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-05-12
Share
ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ ПОШИРЕННЯ ЗНАНЬ

ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ ПОШИРЕННЯ ЗНАНЬ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Підвищення рівня розповсюдження знань: нове дослідження економічного впливу можливих заходів».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Підвищення рівня розповсюдження знань: нове дослідження економічного впливу можливих заходів».

Йдеться про матеріали дослідження економічного впливу від покращення доступу до публікацій і даних та їх повторного використання для наукових цілей. Воно розвиває і доповнює раніше проведене дослідження, опубліковане у травні 2024 року, де наводились докази наявних бар’єрів доступу та повторного використання досліджень, що фінансуються з державного бюджету, оцінювалось законодавство ЄС про авторське право, дані та цифрові технології, а також пропонувались політичні рішення, спрямовані на покращення обігу наукових знань. Нинішнє дослідження є важливим кроком у напрямку впровадження Структурної політики «Сприяння відкритій науці» Порядку денного політики Європейського наукового простору на 2025-2027 роки. Воно націлене на підтримку досягнення цільового результату – забезпечення законодавчої та регуляторної бази ЄС щодо авторського права та даних  досліджень. Досліджується поточний стан розвитку економіки та у цьому контексті – екосистема наукових публікацій з фокусом на динаміку відкритого доступу і  вплив національного законодавства щодо наукових публікацій, економічний вплив різних моделей наукових видань, прогнозується їх вплив на конкурентоспроможність ЄС. Автори дослідження наголошують, що відкритий доступ, повторне використання та правова визначеність забезпечують суттєві переваги для європейської системи досліджень та інновацій. Дослідження не надає одне оптимальне рішення, а пропонує набір політичних компромісів, які необхідно ретельно зважити з урахуванням цілей розвитку ЄС у контексті забезпечення досконалості досліджень, підвищення інноваційного потенціалу та сталої системи наукової комунікації.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/boosting-knowledge-circulation-new-study-economic-impact-possible-measures-2026-04-30_en, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/21f59332-443a-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/enhancing-research-accessibility-and-reuse-new-study-outlines-strategic-measures-2024-05-16_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-08
Share
ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Європейська комісія та Європейський комітет регіонів підписали новий Спільний план дій щодо посилення ролі міст та регіонів у дослідженнях та інноваціях.

Європейська комісія та Європейський комітет регіонів підписали новий Спільний план дій щодо посилення ролі міст та регіонів у дослідженнях та інноваціях.

Вони співпрацюватимуть для посилення регіонального та місцевого виміру політики та ініціатив ЄС у сфері досліджень та інновацій, сприятимуть обміну досвідом та даними. План дій визначає чотири конкретні пріоритети для стимулювання інновацій, сталого розвитку й конкурентоспроможності в європейських містах та регіонах. Це: розбудова сильних місцевих та регіональних інноваційних екосистем (включає підтримку впровадження Європейського дослідницького простору та забезпечення інтеграції знань, отриманих у результаті передових досліджень, у результати інновацій, залучення та утримання талантів); сприяння «зеленому» та цифровому переходу (шляхом підтримки сталих та інклюзивних інновацій на місцевому рівні); підвищення обізнаності та сприяння доступу до можливостей фінансування й результатів програми «Горизонт Європа» серед місцевих керівників (створення синергії між фондами та обмін передовим досвідом); підтримка розроблення та упровадження у регіонах політики, заснованої на фактичних даних. Регіони залишаються у центрі уваги порядку денного ЄС у сфері досліджень та інновацій. Завдяки Спільному плану дій проривні відкриття, передові технології та спільні екосистеми досліджень та інновацій на місцевому рівні сприятимуть конкурентоспроможності, сталому розвитку, а також здоровому та інклюзивному зростанню в Європейському Союзі. Це оновлене партнерство зміцнює багаторівневе управління, гарантуючи, що місцеві та регіональні органи влади будуть не лише виконавцями, а й активними співавторами політики ЄС у сфері досліджень та інновацій.

Детальніше: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_873, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/3ba809ef-3f83-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06
Share
ОЕСР: РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ОЕСР: РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Реформування системи оцінювання наукових досліджень для підвищення якості науки».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Реформування системи оцінювання наукових досліджень для підвищення якості науки».

У ньому зазначається, що поточні практики оцінювання досліджень відіграють вирішальну роль у формуванні наукових пріоритетів, фінансуванні  та розвитку кар’єри. Проте вони часто спираються на вузькі показники, які не враховують співпрацю, відкритість та вплив на суспільство. Це може створювати хибні стимули для науковців та перевантажувати дослідницькі системи. Потреба в більш збалансованих, економічно ефективних та прозорих підходах, що підтримуються відкритими даними та ретельно регульованим використанням штучного інтелекту – зростає. Реформування оцінювання досліджень вимагає скоординованих дій між установами для того, щоб практики оцінювання науки найкращим чином узгоджувались з мінливим середовищем та суспільними потребами. Існує гостра необхідність у розробленні й практичному тестуванні альтернативних інструментів оцінювання, спрямованих на підтримку розвитку здорової та продуктивної дослідницької культури, яка слугує потребам суспільства. Ця необхідність системної еволюції у бік більш адаптованих концепцій та методологій оцінювання визнається усіма представниками академічної спільноти, фінансуючими  організаціями та стейкхолдерами. Однак трансформація оцінювання виявилася надзвичайно складним завданням, оскільки вимагає зміни загальної парадигми та відповідної трансформації звичних методів і структур оцінювання дослідницької системи в цілому та наукових досліджень зокрема. Наразі таке оцінювання забирає надто багато часу та ресурсів як у дослідників, так і у адміністраторів наукових досліджень. Експерти наголошують, що її слід проводити виключно для досягнення чітко визначених цілей та лише у випадках, коли інші, менш ресурсоємні процеси не дозволяють це зробити. Ефективне оцінювання вимагає середовища, заснованого на принципах FAIR (Financial Independence, Retirement, Interactive, Retirement) та відкритих даних, а втрата контролю та прозорості у цій справі може підірвати автономію дослідницьких установ і довіру до академічної спільноти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/reforming-research-assessment-for-better-science_f6202159-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/reforming-research-assessment-for-better-science_fafa6389/f6202159-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f6202159-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06
Share
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВІДКРИТОЇ НАУКИ

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВІДКРИТОЇ НАУКИ

Міністерство освіти і науки України рекомендувало комплекс методичних матеріалів і рекомендацій для закладів вищої освіти та наукових установ України з питань упровадження відкритого доступу та розвитку відкритої науки.

Міністерство освіти і науки України рекомендувало комплекс методичних матеріалів і рекомендацій для закладів вищої освіти та наукових установ України з питань упровадження відкритого доступу та розвитку відкритої науки.

Документи розроблені у рамках профінансованих з державного бюджету наукових досліджень, виконаних фахівцями ДНТБ. Вони містять практичні підходи до розроблення та імплементації інституційних стратегій запровадження відкритого доступу, організації процесів управління науковими результатами, а також удосконалення роботи інституційних репозитаріїв і відкритих сервісів. Зазначені методичні матеріали та рекомендації розміщені у відкритому доступі на платформі Zenodo, а також на вебсайті Міністерства освіти і науки.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/metodychna-pidtrymka-vprovadzhennia-pryntsypiv-vidkrytoi-nauky-v-naukovykh-ustanovakh-ta-zakladakh-vyshchoi-osvity, https://mon.gov.ua/nauka/nauka-2/vidkrita-nauka/informatsiino-metodychni-materialy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-05
Share
РОЗВИТОК EOSC ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР

РОЗВИТОК EOSC ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нові кандидати зміцнюють федерацію EOSC та підтримують Європейський дослідницький простір».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нові кандидати зміцнюють федерацію EOSC та підтримують Європейський дослідницький простір».

У ній йдеться про те, що  Європейська хмара відкритої науки продовжує розширювати свої операційні можливості за рахунок додавання нових учасників інфраструктури EOSC, що знаменує значний прогрес у розвитку федеративної, інтероперабельної системи дослідницьких даних та послуг по всій Європі. Розширення Федерації EOSC зміцнює її стратегічну роль у Європейському дослідному просторі як чинника розвитку відкритої науки, підтримки транскордонного співробітництва та принципів обміну, доступу та повторного використання результатів досліджень. На відкритий конкурс організацій, зацікавлених у створенні вузла EOSC, було подано 14 заявок від національних, тематичних та електронних інфраструктурних спільнот. Усі вони розглядались незалежними експертами, обговорювались на засіданні комітету EOSC та отримали схвалення. Відтепер 14 нових учасників доповнюють EOSC, увійшовши до федерації EOSC, яка працює задля забезпечення безперебійного та надійного середовища для обміну та повторного використання дослідницьких даних і цифрових ресурсів у різних країнах та наукових дисциплінах. Вона прагне підвищити ефективність дослідницьких інфраструктур та сховищ даних у Європі, максимізуючи цінність досліджень, що фінансуються з державного бюджету. Це врешті-решт дозволяє користувачам отримувати більш широкий портфель послуг. Федерація відкрита для приєднання нових учасників,  на засадах скоординованого, сталого та інклюзивного розвитку, підтримання високих стандартів сумісності та якості даних та послуг.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/new-candidate-eosc-nodes-strengthen-eosc-federation-and-support-european-research-area-2026-04-23_en,https://research-and-innovation.ec.europa.eu/strategy/strategy-research-and-innovation/our-digital-future/open-science/european-open-science-cloud-eosc_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-30
Share
НОВА ЕРА ДЛЯ OPEN RESEARCH EUROPE

НОВА ЕРА ДЛЯ OPEN RESEARCH EUROPE

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нова ера для Open Research Europe».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нова ера для Open Research Europe».

У ній розглядається одноіменна платформа ЄК з відкритим доступом до публікацій досліджень, що фінансуються усіма програмами ЄС. Запущена у 2021 році для просування інноваційних безкоштовних публікацій з відкритим доступом, платформа Open Research Europe (ORE) наразі готується до чергового етапу свого розвитку. За фінансової підтримки, яка сягає майже 17 мільйонів євро, що будуть виділені у період з 2026 по 2031 роки та співфінансування Європейською Комісією на суму до 10 мільйонів євро, ORE трансформується у колективно підтримувану видавничу службу, якою керуватиме CERN та національні дослідницькі організації з 11 країн – Австрії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Словенії, Іспанії, Швеції та Швейцарії. Окрім дослідників, які отримують гранти ЄС, колективне фінансування також дозволить дослідникам з країн-учасниць публікувати свої роботи безкоштовно, що значно розширить можливості авторів. ORE було задумано в рамках політики Європейського дослідницького простору (ERA) з метою забезпечення відкритого доступу до високоякісних результатів досліджень, що фінансуються ЄС, зміцнення вільного обігу знань та максимізації впливу досліджень, фінансування яких здійснюється з державного бюджету країн-учасниць та фондів ЄС. Упродовж п’яти років з моменту запуску платформа демонструє стабільне зростання та популярність у дослідницької спільноти: тут опубліковано понад 1,2 тис. статей 6,3 тис. авторів з понад 3 тис. установ по всьому світу. Платформа розпочала свою роботу з метою переосмислити наукові публікації. Вона не лише пропонує дослідникам безкоштовну платформу відкритого доступу, але й збагачує громадські знання та сприяє довірі до науки за допомогою інноваційної моделі публікації, що характеризується ретельним та відкритим рецензуванням. Наразі активізувалися зусилля щодо перетворення ORE на колективно фінансовану, масштабну платформу відкритого доступу, яка слугує суспільному благу. Упровадження відкритої та рівноправної практики публікацій у дослідницьких установах є новим етапом розвитку  Open Research Europe, – інклюзивної платформи, що підтримує прозорість, підзвітність й транскордонну співпрацю в наукових дослідженнях.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/new-era-open-research-europe-2026-03-26_en, https://open-research-europe.ec.europa.eu/, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/new-scoping-report-open-research-europe-ore-towards-collective-open-access-publishing-service-2024-09-09_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-04-20
Share
ВІДКРИТИЙ КОНКУРС НА УЧАСТЬ У ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНФРАСТРУКТУРАХ В УКРАЇНІ

ВІДКРИТИЙ КОНКУРС НА УЧАСТЬ У ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНФРАСТРУКТУРАХ В УКРАЇНІ

Проєкт RIFF оголосив про відкритий відбір заявок для включення українських дослідницьких інфраструктур до першої Дорожньої карти.

Проєкт RIFF оголосив про відкритий відбір заявок для включення українських дослідницьких інфраструктур до першої Дорожньої карти.

Учасники конкурсу матимуть можливість взяти участь в заходах проекту RIFF, зокрема – навчанні для керівників дослідницької інфраструктури, семінарах, тематичних самітах, літніх школах, програмі стипендій, навчальних візитах, зможуть налагодити зв’язки з науково-дослідними інститутами ЄС для спільних проектів у майбутньому та, можливо, отримати фінансування на розвиток дослідницькх інфраструктур. Заявники мають представляти референтні дослідницькі організації вже існуючих в Україні дослідницькх інфраструктур. Для роз’яснення умов конкурсу будуть проведені відповідні інформаційні заходи 21 квітня та 5 червня 2026 року. Подати заявку можна до 13 липня 2026 року.

 Детальніше: https://riff.muni.cz/open-call/apply-for-the-open-call-for-research-infrastructures-in-ukraine, https://nrfu.org.ua/news/vidkrytyj-vidbir-doslidnyczkyh-infrastruktur-di-v-ukrayini, https://riff.muni.cz/forms/open-call-for-ris-registration-for-the-information-webinar

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-17
Share
ВОЛОНТЕРСТВО – ОСНОВА ВІДКРИТОЇ НАУКИ: DOAJ ЗАЛУЧАЄ ПРИХИЛЬНИКІВ

ВОЛОНТЕРСТВО – ОСНОВА ВІДКРИТОЇ НАУКИ: DOAJ ЗАЛУЧАЄ ПРИХИЛЬНИКІВ

У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Заклик до волонтерів».

У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Заклик до волонтерів».

У ньому команда платформи DOAJ повідомляє про потребу в розширенні мережі редакторів і запрошує фахівців долучитися на волонтерських засадах до підтримки відкритого доступу в наукових публікаціях. Наголошується, що діяльність DOAJ значною мірою ґрунтується на роботі волонтерів, які беруть участь в оцінюванні заявок журналів, поданих на індексацію DOAJ. Саме завдяки їхній роботі забезпечується якість та надійність контенту, що входить до цього міжнародного каталогу відкритих наукових видань. Заклик стосується фахівців із різних галузей знань, які мають досвід у сфері академічного видавництва, бібліотечної справи або наукових комунікацій, мають належне розуміння принципів відкритого доступу та готовність працювати з заявками журналів. Така діяльність передбачає регулярну, хоча й обмежену за обсягом участь, що поєднується з основною професійною роботою.  Окремо підкреслюється, що волонтерство у DOAJ не лише підтримує функціонування платформи, а й сприяє розвитку глобальної інфраструктури відкритої науки, забезпечує доступність якісних рецензованих досліджень незалежно від країни, мови чи дисципліни, що є ключовим принципом діяльності організації. Волонтери отримують можливість професійного розвитку, оскільки знайомляться з сучасними практиками академічного видавництва, стандартами якості та етичними вимогами у сфері наукових комунікацій. Також вони беруть на себе зобов’язання дотримуватись принципів конфіденційності та відповідального ставлення до експертизи. 

Детальніше:  https://blog.doaj.org/2026/04/15/call-for-volunteers/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-15
Share