Зображення запису ЗНАЙОМСТВО З DOAJ

ЗНАЙОМСТВО З DOAJ

На сторінці блогу DOAJ опубліковано черговий допис «Знайомтесь з командою DOAJ».

На сторінці блогу DOAJ опубліковано черговий допис «Знайомтесь з командою DOAJ».

У ньому висвітлюються питання поточної діяльності та пріоритетів DOAJ, – індексу, що охоплює понад 23 тис. журналів, а також стратегічний план його розвитку.  DOAJ забезпечує підтримку високих галузевих стандартів, а також належну якість метаданих, що надзвичайно важливо для наукової спільноти.  Нова стратегія DOAJ на 2026-2028 роки характеризує поточний мінливий ландшафт, фіксує досягнення попереднього періоду, визначає завдання розвитку партнерств, ставить цілі із розширення охоплення, дієвої підтримки журналів відкритого доступу, модернізацію глобальних стандартів якості. Окрему увагу приділено перспективам відкритого доступу  та змінам, що відбулися  з 2012 року, коли обговорювалось питання моделей та шляхів відкритого доступу з фокусом на «зелений» і «золотий». Тоді  академічні бібліотекари поспішали подавати публікації викладачів до відкритих репозиторіїв, щоб досягти «зеленого» відкритого доступу. З того часу і до сьогодні точились дискусії щодо оцінювання досліджень, забезпечення рівного доступу до наукових знань, публікації препринтів, цінність публікаційних угод, розвиток гібридного відкритого доступу, перспективи «діамантового» відкритого доступ.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/14/meet-the-doaj-team-editorial-programme-manager-leena-shah/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-16
Поширити
Зображення запису НАУКОВІ ЖУРНАЛИ МАЮТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВІДКРИТІСТЬ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДАНИХ  ДО ОПУБЛІКУВАННЯ СТАТЕЙ

НАУКОВІ ЖУРНАЛИ МАЮТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВІДКРИТІСТЬ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДАНИХ  ДО ОПУБЛІКУВАННЯ СТАТЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковим журналам радять посилити контроль за виконанням правил обміну даними».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковим журналам радять посилити контроль за виконанням правил обміну даними».

У ній розглядаються причини низької ефективності політик відкритого поширення дослідницьких даних та пояснюється, чому формальні вимоги без належного контролю не забезпечують прозорості й відтворюваності наукових результатів. Попри те, що дедалі більше наукових журналів вимагають від авторів робити вихідні дані досліджень доступними, фактичне виконання цих вимог залишається низьким. На це звертає увагу група дослідників з Канади та Швеції які стверджують, що слабкий контроль за дотриманням політик відкритості призвів до формування «кризи прозорості» в академічному світі. Більшість журналів декларують політики обміну даними, однак їх виконання майже не перевіряється. Як наслідок, значна частина наборів даних залишається недоступною для незалежної перевірки. Аналіз 7750 біомедичних статей, опублікованих у 2015–2020 роках, показав, що лише 9 % авторів пообіцяли зробити всі дані відкритими, а виконали це зобов’язання лише 3 %.  Журнали майже не публікують інформацію про те, як саме контролюють виконання власних вимог щодо відкритості даних, що негативно позначається на дослідницькій доброчесності як окремих публікацій, так і наукових видань в цілому. Однією з причин такого стану є нечіткість формулювання політик відкритості, які допускають різне тлумачення. Для підвищення ефективності контролю слід використовувати однозначні вимоги, зокрема – міжнародні стандарти CONSORT, працювати зі стандартизованими контрольними списками замість загальних декларацій про відкритість. Не слід покладатись на практики, за яких журнали дозволяють авторам обмежуватися формулюванням «дані будуть надані за запитом», оскільки це не забезпечує реального доступу до інформації (фактично більшість подібних запитів залишається без відповіді). Журнали мають перевіряти доступність вихідних даних ще до прийняття статті до публікації та контролювати виконання цієї вимоги. Загалом відсутність відкритих даних призводить до неповних узагальнень доказів, дублювання досліджень, неефективного використання державних ресурсів і ухвалення клінічних рішень на основі неповної доказової бази. Проблему неможливо розв’язати окремими ініціативами окремих журналів або добровільним дотриманням рекомендацій. Хоча деякі видання (The BMJ, PLOS Medicine) запровадили обов’язкові вимоги щодо відкритого поширення даних і програмного коду, масштабні зміни потребуватимуть більш рішучих кроків з боку великих міжнародних видавничих груп. Системний контроль за виконанням політик відкритості може стати важливою умовою підвищення прозорості, перевірюваності та надійності сучасних наукових досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/tackle-weak-enforcement-data-sharing-rules-journals-told

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-07-15
Поширити
Зображення запису ГАРМОНІЗОВАНИЙ ПІДХІД ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ

ГАРМОНІЗОВАНИЙ ПІДХІД ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ

Європейська асоціація університетів опублікувала матеріал «Директива про єдиний цифровий ринок: необхідний гармонізований підхід ЄС для забезпечення доступу громадськості до наукових відкриттів».

Європейська асоціація університетів опублікувала матеріал «Директива про єдиний цифровий ринок: необхідний гармонізований підхід ЄС для забезпечення доступу громадськості до наукових відкриттів».

У ньому зазначається, що ЄАУ виступає за забезпечення справедливої системи наукових публікацій. Наразі багато наукових публікацій залишаються в рамках платних моделей, що суттєво ускладнює можливості повторного використання контенту з відкритим доступом. Перегляд Європейською Комісією Директиви про авторське право на єдиному цифровому ринку є цінною можливістю ще раз підтвердити, що законодавство про дані та цифрові технології має захищати академічну свободу для установ і дослідників. У відповідь на заклик Комісії надати докази, Асоціація юрисконсультів повідомляє, що публічний доступ до наукових відкриттів є важливим для створення знань, їх валоризації та максимізації державних інвестицій. Гармонізований підхід ЄС може забезпечити це завдяки поєднанню прав на вторинні публікації в масштабах ЄС, надійним виняткам для досліджень, а також інтелектуального аналізу текстів і даних. Необхідно зміцнювати дослідницький суверенітет та стратегічну автономію Європи, забезпечити доступність та повторне використання результатів досліджень, що фінансуються державою, щоб усі зацікавлені могли повною мірою скористатися найповнішою базою знань.

Детальніше: https://eua.eu/news/eua-news/digital-single-market-directive-harmonised-eu-approach-needed-to-ensure-public-access-to-scientific-discoveries.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄАУ #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-07-15
Поширити
Зображення запису B!SON – СЕРВІС ДЛЯ ОБРАННЯ ЖУРНАЛУ ДЛЯ ВАШОЇ ПУБЛІКАЦІЇ

B!SON – СЕРВІС ДЛЯ ОБРАННЯ ЖУРНАЛУ ДЛЯ ВАШОЇ ПУБЛІКАЦІЇ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Аніти Еппелін та Марко Талльні «B!SON, рекомендатор журналів з відкритим доступом – використовує дані DOAJ».

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Аніти Еппелін та Марко Талльні «B!SON, рекомендатор журналів з відкритим доступом – використовує дані DOAJ».

У ній йдеться про сервіс B!SON, створений як зручний інструмент для підбору авторами журналів з відкритим доступом для подальшої публікації їхніх статей. Він побудований на даних про наявний рукопис (ключові слова, назва, анотація) та зв’язку з базою даних DOAJ. B!SON забезпечує повну прозорість щодо того, на чому ґрунтуються його рекомендації. Він підтримує науковців у пошуку журналів, а також може допомогти академічним бібліотекам надавати своїм дослідникам фахові рекомендації у т.ч. завдяки використанню інституційно адаптованої версії. Алгоритм B!SON базується на машинному навчанні та використовує відкриті джерела даних, включаючи метадані статей та журналів від DOAJ. Цей сервіс є елементом екосистеми відкритої наукової інфраструктури, побудованим на принципах відкритості та партнерства на благо усієї наукової спільноти. Він дозволяє краще орієнтуватись в широкому спектрі журналів з відкритим доступом з усього світу, забезпечує конфіденційність та розвиває відкриту наукову комунікацію.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/08/bson-a-recommender-for-open-access-journals-grazing-on-doaj-data/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-10
Поширити
Зображення запису ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ БЕЗ ВИГАДАНИХ ДЖЕРЕЛ: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ БЕЗ ВИГАДАНИХ ДЖЕРЕЛ: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзе Чжана, Лілі Цзю та Ї Ло «Запобіжники проти галюцинацій генеративного штучного інтелекту під час підготовки оглядів літератури».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзе Чжана, Лілі Цзю та Ї Ло «Запобіжники проти галюцинацій генеративного штучного інтелекту під час підготовки оглядів літератури».

У ній розглядаються практичні підходи до відповідального використання генеративного штучного інтелекту при підготовці наукових оглядів без ризику втрати достовірності, відтворюваності та академічної доброчесності. Автори зазначають, що ГШІ дедалі активніше використовується дослідниками для пошуку наукових праць, ознайомлення з новими предметними галузями, узагальнення змісту публікацій й підготовки оглядів літератури. Водночас одним із найсерйозніших ризиків залишається так звана «галюцинація» — ситуація, коли система створює переконливі, але неіснуючі бібліографічні посилання, придумані цитати або наукові твердження, які є нісенітницею. При складанні огляду літератури, який має ґрунтуватися виключно на перевірених джерелах, це підіриває довіру до результатів дослідження. Перший спосіб запобігання галюцинацій – грамотне формулювання запитів до моделі. У такому запиті слід прямо визначати, що точність важливіша за повноту відповіді. Генеративний ШІ має посилатися лише на ті публікації, існування яких він може впевнено підтвердити, а у випадках невизначеності — повідомляти про це, а не вигадувати відсутні відомості. Особливу увагу рекомендується приділяти наданню повних бібліографічних описів, цифрових ідентифікаторів DOI, дослівних цитат із зазначенням сторінок або розділів, а також обмежувати пошук статтями, індексованими у Web of Science або Scopus. Після отримання відповіді всі запропоновані джерела необхідно самостійно перевіряти. Другий спосіб – розширення набору ключових слів. У різних наукових дисциплінах близькі за змістом явища можуть бути описані різною термінологією, отже при розумному поводженні людини ГШІ може допомогти виявити альтернативні назви понять, споріднені концепції та різні варіанти професійної лексики. Проте безпосередній пошук публікацій рекомендується здійснювати вже у спеціалізованих наукометричних базах даних, таких як Google Scholar, Scopus або Web of Science. Окрему увагу приділено академічним інструментам штучного інтелекту, які працюють на основі перевірених наукових баз даних. Платформи Elicit і Consensus поєднують можливості генеративного ШІ з доступом до реальних наукових публікацій. Такі системи допомагають знаходити релевантні дослідження, аналізувати методологічні підходи й узагальнювати результати, не втрачаючи зв’язку з першоджерелами. Ще одним гарним способом перевірки є інструменти візуалізації наукової літератури, зокрема Connected Papers і ResearchRabbit. Вони відображають публікації у вигляді мережі взаємопов’язаних досліджень, побудованої на основі реальних цитувань. Такий підхід допомагає визначити фундаментальні праці певної галузі, простежити розвиток наукових ідей та переконатися, що всі використані джерела представлені в реальному академічному інформаційному просторі. Використання ГШІ – це послідовний багатоступеневий процес: спочатку модель може допомогти сформувати систему ключових слів, потім дослідник виконує пошук у наукових базах даних, після цього аналізує взаємозв’язки між публікаціями за допомогою засобів візуалізації, а вже на завершальному етапі використовує інструменти ГШІ для узагальнення відібраних матеріалів. Саме така організація роботи, на думку авторів, є найбільш ефективною. Слід пам’ятати, що інструменти штучного інтелекту можуть суттєво прискорити наукову роботу, однак не мають повністю замінювати людську працю. Достовірність дослідження визначається не можливостями цифрових інструментів, а здатністю дослідника критично оцінювати інформацію та спиратися на верифіковані наукові докази.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/campus/safeguards-against-genai-hallucination-literature-reviews

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-08
Поширити
Зображення запису ЧОМУ ВАЖЛИВІ ТОЧНІ МЕТАДАНІ

ЧОМУ ВАЖЛИВІ ТОЧНІ МЕТАДАНІ

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Чому важливі точні метадані DOAJ: погляд Lib4RI».

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Чому важливі точні метадані DOAJ: погляд Lib4RI».

У ньому на прикладі бібліотечного об’єднання Lib4RI показано, яку роль відіграють якісні й актуальні метадані у забезпеченні ефективного пошуку наукової інформації та розвитку відкритого доступу. Автор розповідає, як після об’єднання бібліотек чотирьох швейцарських науково-дослідних інститутів було створено єдиний пошуковий інструмент, що інтегрує різні джерела даних, зокрема метадані DOAJ. Це дало змогу забезпечити близько 1500 науковців і 650 аспірантів єдиною точкою доступу до інформаційних ресурсів та значно спростити пошук наукових публікацій. Особливу увагу приділено тому, що точні та своєчасно оновлювані метадані DOAJ допомагають не лише знаходити журнали відкритого доступу, а й правильно визначати умови публікації, зокрема наявність або відсутність плати за оброблення статей (АРА). Саме тому від якості метаданих залежить ефективність роботи бібліотечних пошукових систем, дослідницьких сервісів і самих науковців. Окремо зазначається, що одним із подальших напрямів розвитку є більш помітне відображення журналів відкритого доступу моделі Diamond, які не стягують плату ні з авторів, ні з читачів. Це має полегшити їх пошук і сприяти подальшому розвитку відкритої науки.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/02/why-accurate-doaj-metadata-matters-insights-from-lib4ri/, https://www.lib4ri.ch/lothar-nunnenmacher, https://www.lib4ri.ch/https://www.lib4ri.ch/search-tool

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-07
Поширити
Зображення запису НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ДРУГОМУ КВАРТАЛІ 2026 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ДРУГОМУ КВАРТАЛІ 2026 РОКУ

У квітні-червні 2026 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

У квітні-червні 2026 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

Вебпортал НРАТ є точкою відкритого доступу до  304,7  тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 136,1  тис. наукових звітів та 168,6  тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ поступово розширюється: інформаційну інтеграцію з Нацрепозитарієм здійснюють 73 інституції  – ЗВО, НУ та наукові видання. Їхній сукупний контент, представлений у НРАТ становить 107,6  тис. академічних текстів. Також на порталі доступні 208,9 тис. реєстраційних карток і  9,6 тис. кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти. Пошуковий сервіс НРАТ дозволяє здійснювати тематичний пошук матеріалів центрального та локальних репозитаріїв, обирати окремі ЛР, сортувати метадані за кількістю переглядів академічних текстів, наявністю опублікованих відкритих рецензій та коротких статей із популяризації результатів досліджень, працювати з наборами наукових даних. Для роз’яснення цінності останніх та підвищення їхньої видимості створено окрему сторінку «Наукові дані». Тут можна побачити набори даних, долучені до зареєстрованих звітів про ДіР, а також передані користувачами до НРАТ шляхом самоархівації.  Пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався в середньому 360,2 тис. разів на місяць, що утричі вище за попередній квартал. Регулярно оновлюються відомості про контент НРАТ на порталі відкритих даних.  Для інформаційної підтримки цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до  аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 2-му кварталі 2026 року на порталі НРАТ було розміщено 354 таких матеріали. Започатковано дві нові рубрики -«Європейський дослідницький простір» та «Інституціональні учасники НРАТ». В пам’ять про видатних вітчизняних науковців публікуються короткі бібліобіографічні статті у меморіальній рубриці «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). Працює сервіс підписки на новини порталу: інформація про нові публікації, події, наукові заходи надсилається на е-скриньку у зручному для читачів форматі. Щотижня здійснюється додаткова адресна розсилка дайджесту НРАТ, інформацію про це можна знайти на вебсайті УкрІНТЕІ. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах – як на традиційних площадках у facebook, telegram, viber,  так і на нових – mastodon, threads, bsky. За допомогою форми зворотного зв’язку відбувається регулярна комунікація з користувачами репозитарію, які звертаються за роз’ясненнями, уточненням окремих аспектів роботи з базою даних, пропозиціями про співпрацю.  Рубрика Q&A регулярно поповнюється короткими відповідями на найпоширеніші запитання (за минулий квартал додано 5 нових інструкцій).

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-07-01
Поширити
Зображення запису ОПРИЛЮДНЕНО ОНОВЛЕНИЙ ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ КАТЕГОРІЇ «Б»

ОПРИЛЮДНЕНО ОНОВЛЕНИЙ ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ КАТЕГОРІЇ «Б»

Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».

Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».

Відповідний наказ МОН від 11 червня 2026 р. № 928 розміщено на офіційному сайті міністерства.  Категорію «Б» сформовано за новими правилами, які передбачають посилені вимоги до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування, відкритого доступу та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. Видання, включені до оновленого «Переліку…» будуть визнаватись фаховими з 1 червня 2026 року до 1 червня 2029 року. Спершу було сформовано рейтингові списки видань у межах відповідних галузей знань і наукових спеціальностей, які стали робочим інструментом для подальшого розгляду Комісією з питань публікаційної етики. При цьому ураховувались наявність DOI для кожної статті та коректність переходу на сторінку статті; відповідність складу редакційної колегії заявленому науковому профілю видання; достовірність дат надходження, прийняття й публікації статей; прозорість фінансової політики; наявність українського та англійського інтерфейсів вебсайту з тотожним змістом; прозорість процедури рецензування; політика академічної доброчесності та публікаційної етики; порядок розгляду скарг, внесення виправлень і ретракції; політика щодо використання штучного інтелекту; відповідність заявлених спеціальностей фактичній тематиці видання; функціонування вебсайту за захищеним протоколом HTTPS; повнота метаданих статей (ORCID, ISSN, ліцензій відкритого доступу, дат редакційного процесу). Максимальна кількість балів становила 30, а мінімальний поріг для включення до категорії «Б» – 9 балів. Формування оновленого Переліку показало, що в Україні є значний сегмент наукових видань, які вже працюють за сучасними стандартами відкритості, прозорості та відповідальної редакційної політики. Усі видання, включені до «Переліку…», мають відкритий доступ до наукового контенту. Наразі триває експертний розгляд наукових періодичних видань з обмеженим доступом, матеріали яких потребують спеціальної процедури опрацювання. Кожне видання, яке не було включене до Переліку, отримає окреме пояснення із конкретними причинами такого рішення Комісії і після усунення недоліків засновники зможуть знов подати його на розгляд відповідно до встановленої процедури. Також МОН розпочинає щорічний моніторинг видань, включених до «Переліку» для перевірки дотримання чинних вимог.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-opryliudnylo-onovlenyi-perelik-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy-katehorii-b, https://mon.gov.ua/npa/pro-vkliuchennia-naukovykh-periodychnykh-vydan-do-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0129-26#Text

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-06-17
Поширити
Зображення запису ПРОДОВЖУЄТЬСЯ РОБОТА НАД ПЕРЕЛІКОМ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ РОБОТА НАД ПЕРЕЛІКОМ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Міністерство освіти і науки інформує академічну громадськість про роботу над формуванням списку журналів категорії «Б» у рамках складання «Переліку наукових фахових видань України».

Міністерство освіти і науки інформує академічну громадськість про роботу над формуванням списку журналів категорії «Б» у рамках складання «Переліку наукових фахових видань України».

Процес відбувається за оновленими правилами, які передбачають посилення вимог до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. До 30 квітня засновники наукових періодичних видань вже мали можливість подати заявку на включення до «Переліку…» за допомогою системи URIS. МОН опрацювало подані матеріали та підготувало рейтингові списки видань за відповідними кластерами, які є основою для подальшого розгляду заявок Комісією з питань публікаційної етики, а також прийняття остаточних рішень щодо включення до «Переліку…».  Ці рейтингові списки до моменту завершення експертного оцінювання та ухвалення рішень МОН він не є остаточними, вони не визначають статусу видання і не підлягають публічному поширенню. Всього було подано 1394 заявки, попередньо рекомендовано до внесення до «Переліку…» 974 видання,  триває робота з документами. Наразі Комісія з питань публікаційної етики вивчає документи, перевіряє відомості, розглядає зауваження, пояснення і готує пропозиції щодо остаточних результатів оцінювання. Особлива увага приділяється академічній доброчесності, якості редакційних процедур, прозорості політик журналів, коректності роботи з DOI, повноті інформації про редакційні колегії, процесам рецензування та підтримці відкритого доступу. Остаточний список наукових фахових видань категорії «Б» буде затверджено наказом МОН та оприлюднено на офіційному сайті міністерства.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhuie-formuvannia-katehorii-b-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-06-05
Поширити
Зображення запису ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ НА ВЕБПОРТАЛІ  НРАТ

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ НА ВЕБПОРТАЛІ  НРАТ

На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів запущений сервіс  інформування про нові інструменти, тематичні рубрики, інструктивні матеріали та удосконалені можливості по роботі з академічними текстами і пов’язаними з ними даними.

На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів запущений сервіс  інформування про нові інструменти, тематичні рубрики, інструктивні матеріали та удосконалені можливості по роботі з академічними текстами і пов’язаними з ними даними.

Відтепер відвідувачі та користувачі НРАТ своєчасно дізнаватимуться про корисні нововведення. Перше інформаційне повідомлення стосується запровадження окремої сторінки по роботі з науковими даними, де представлені інформаційні, методичні матеріали, практичні рекомендації з додавання наборів наукових даних та подається список вже доступних у НРАТ відкритих наборів даних, створених у рамках наукових досліджень  – як ініціативних, так і виконаних за рахунок залучення фінансування з різних джерел. Тут можна ознайомитись з описом наборів даних, переглянути та за необхідності завантажити їх.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/, https://nrat.ukrintei.ua/datasets/, https://nrat.ukrintei.ua/yak-peredaty-nabir-naukovyh-danyh/, https://nrat.ukrintei.ua/yak-dodaty-nabir-naukovyh-danyh-do-zareyestrovanoyi-dir, https://nrat.ukrintei.ua/yak-zdijsnyty-samoarhivacziyu-naboru-naukovyh-danyh/

Фото: НРАТ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-06-04
Поширити