У нещодавно опублікованому звіті Європейської Комісії про захист та виконання прав інтелектуальної власності (ІВ) у третіх країнах Україну, разом із Індією, Індонезією, Туреччиною, віднесено до числах тих держав, де існують серйозні системні проблеми у сфері захисту та ІВ. Зі звіту випливає, що за останні два роки ці країни не досягли жодного прогресу у вирішенні наявних проблем.
Зокрема, в Україні є проблеми з законодавчим захистом інтелектуальних прав, механізмом реєстрації торговельних марок, має місце транзит контрафактної та піратської продукції на ринки Євросоюзу.
В якості чинника позитивних змін звіт називає прийняття Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». У сфері торговельних марок Україна не забезпечує захист від недобросовісних реєстрацій. Що стосується авторських прав та суміжних прав, то нещодавно прийнятий закон про організації колективного управління створює серйозні проблеми в частині визначення кабельної ретрансляції та встановлення тарифів. Громадські організації телерадіомовлення продовжують не виплачувати роялті виконавцям та виробникам фонограм за використання їхніх виступів та фонограм, незважаючи на їх юридичне зобов’язання згідно з українським законодавством про авторське право.
Захист регуляторних даних в Україні з низки причин залишається неефективним. По-перше, таке право залежить від подання першого дозволу на продаж в Україні протягом двох років після надання дозволу на продаж у будь-якій точці світу, що змушує раннє виведення на ринок фармацевтичних компаній і часто суперечить їхнім діловим інтересам. По-друге, статус довідкового препарату не перевіряється під час реєстрації генеричного лікарського засобу, оскільки Державний експертний комітет не несе відповідальності за перегляд статусу регуляторного захисту даних. Це призводить до виходу на ринок генеричних лікарських засобів впродовж періоду регулювання захисту даних. По-третє, інформація про лікарські засоби, які підлягають процедурі дозволу на продаж, не є загальнодоступною.
Україна має забезпечити прогрес у сфері забезпечення прав інтелектуальної власності. Відповідно до дослідження EUIPO-OECD щодо тенденцій торгівлі фальсифікованими та піратськими товарами (2019), Україна продовжує залишатися одним із чотирьох основних транзитерів підроблених товарів на ринок ЄС. Особливо це актуально для продовольчих товарів; годинників та ювелірних виробів; іграшок та ігр; одягу; оптичного, фотографічного та медичного обладнання.
Піратство в інтернеті також залишається значною проблемою, а слабкі сторони чинного законодавства спричиняють навіть збільшення кількості піратських сайтів, розміщених в Україні.
Існують проблеми з ефективністю роботи митних органів, зокрема – в частині знищення підробленої продукції (наприклад, пестицидів). Крім того, навіть спрощена митна процедура є в Україні трудомісткою і дорогою. Новий проект митного кодексу, у разі його ухвалення, наблизить українські кордонні реалії до стандартів ЄС.
Угода про асоціацію між Україною та ЄС вимагає від України посилення рівня захисту ІВ.
ЄС фінансував проект Twinning для допомоги Україні у впровадженні програми DCFTA та допомагає у розробленні нових проектів законів про права інтелектуальної власності. Також ЄС профінансував програму технічної допомоги для підтримки розвитку системи географічних назв, під час виконання якої було підготовлено відповідний законопроект.
Детальніше: https://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2020/january/tradoc_158561.pdf