На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена В. Хармона «Чому мої хобі роблять мене кращим науковцем». 

У ній автор наголошує, що неакадемічні навички, як моторні, так і когнітивні, збагачують дослідницькі можливості у несподівані способи. Він згадує своє дитяче захоплення читанням. «Навчання породжує навчання і чим більше я знаю, тим більше я хочу знати. Це свого роду протилежність ефекту Даннінга-Крюгера, який добре задокументований у психологічній літературі і полягає в тому, що чим менше ви знаєте, тим більше вам здається, що ви знаєте». Зв’язок між хобі читання та науковою роботою – очевидний. Тож, можливо, інші захоплення – від гри на мандоліні до різьби по дереву – також вплинули на наукову діяльність? Стівен розглядає свої хобі крізь призму навчання: музикальні замітки важливі для осмислення, спортивні стратегії допомагають досягати цілей, робота з деревом – це і дослідження і майстерня. Він робить висновок, що справжнє хобі – важливе. «Я люблю встановлювати або бачити зв’язки між непов’язаними речами (наприклад, як мої хобі впливають на мою стипендію). Я твердо переконаний, що завжди можна винести урок <від зустрічі з> будь-якою людиною чи від події. Хитрість полягає в тому, щоб усвідомити це і шукати цей урок».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
ХОБІ РОБЛЯТЬ МЕНЕ КРАЩИМ НАУКОВЦЕМ
2023-06-22
Поширити