Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Фадіме Сахін «Британська академія ризикує перетворитися на систему з двома категоріями персоналу».

У ній автор аналізує зміни в структурі академічної зайнятості у британських університетах за останнє десятиліття і робить висновок, що основне зростання відбулося не в традиційних викладацько-дослідницьких посадах, а в категоріях працівників із меншою стабільністю зайнятості, нижчою оплатою праці та обмеженішими можливостями кар’єрного просування. За даними Higher Education Statistics Agency кількість академічних працівників у Британії зросла на 23 % за 2014-2024 роки, але це зростання виявилось нерівномірним: мало місце стрімке збільшення кількості посад, орієнтованих виключно на викладання, – їх частка у загальній структурі академічної зайнятості підвищилася з 26 до 35 %, а частка традиційних посад, що поєднують викладання та дослідження, – зменшилась. Хоча за останні роки частка безстрокових контрактів у секторі загалом зросла, викладацькі посади значно частіше залишаються пов’язаними з неповною зайнятістю: майже дві третини працівників цієї категорії працювали на умовах часткової зайнятості, тоді як серед викладачів-дослідників таких було менше п’ятої частини. Це створює стійкий структурний поділ між різними групами академічного персоналу. У статті також аналізується зв’язок між типом зайнятості, оплатою праці та кар’єрним просуванням. Більшість найвищих академічних посад залишаються пов’язаними з повною зайнятістю та безстроковими контрактами. Водночас саме ті категорії працівників, які демонстрували найбільше зростання чисельності, були зосереджені переважно в нижчих і середніх зарплатних групах. Фадіме Сахін звертає увагу також на гендерний вимір проблеми: жінки частіше працюють на умовах неповної зайнятості та становлять більшість працівників на викладацьких посадах без дослідницької складової. Попри поступове збільшення частки жінок на старших академічних посадах, вони досі меншою мірою представлені серед професорів і частіше зосереджені у сегментах академічного ринку праці з нижчим рівнем оплати. Автор вважає, що нинішня трансформація британської вищої освіти відбувається не лише через скорочення фінансування та скорочення студентського попиту, а й через поступове формування різних моделей академічної кар’єри, які можуть істотно відрізнятися за рівнем стабільності, винагороди та можливостями професійного розвитку.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/uk-academia-risks-becoming-two-tier-workforce

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пекер «МВС закликають ділитися з університетами даними про недобросовісних агентів».

У ній ідеться про хвилю занепокоєння британських університетів новими правилами контролю за міжнародним студентським набором, які одночасно посилюють вимоги до фіксації діяльності освітніх агентів та не гарантують доступу до інформації про посередників, яких уряд вважає ризикованими. Зміни у правилах роботи університетів зі студентськими рекрутинговими агентами вимагають, щоб ЗВО розкривали детальну інформацію про агентів, які брали участь у залученні студентів. Виникає проблема так званих «bad actors» — агентів, яких підозрюють у формальному залученні студентів, які насправді не мають реального наміру навчатися (люди вступають до університетів, не відвідують заняття, швидко залишають навчання або використовують студентський маршрут для інших міграційних цілей). Представники університетського сектору побоюються, що уряд накопичуватиме інформацію про таких агентів, але не буде ділитись нею із самими університетами, які в кінцевому рахунку несуть відповідальність за дотримання візових правил. Нові механізми можуть створити ситуацію інформаційної асиметрії: університет може провести власну перевірку агента, укласти з ним контракт і лише згодом дізнатися, що цей посередник уже викликав підозри у державних органів. В умовах посилення міграційного контролю це формує додатковий ризик для самих закладів освіти, оскільки одним із ключових показників їхньої надійності є частка студентів, яким відмовляють у візах. Окрему увагу приділено галузевій системі принципів і стандартів роботи з освітніми агентами, оскільки університети повинні не лише декларувати дотримання певних принципів, а й надавати докази моніторингу діяльності посередників. У більш широкому контексті стаття привертає увагу до посилення контролю за ринком освітнього посередництва, який дедалі частіше розглядається не лише як інструмент глобального рекрутингу, а і як потенційна зону міграційних, фінансових та репутаційних ризиків для університетів і держави в цілому.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/share-agent-bad-actor-data-universities-home-office-told

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation