За результатами пошуку знайдено:

записів - 2379

сторінок - 238

ЮНЕСКО просуває відкриту науку для подолання глобальних викликів

ЮНЕСКО просуває відкриту науку для подолання глобальних викликів

30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 20191202\! Нов 202000325\Юнеско.jpg

30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.

Ключове питання «відкритої науки», за яким ЮНЕСКО готує міжнародну рекомендацію з листопада минулого року, стало головною темою обговорення.

Генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азула закликала уряди зміцнювати наукове співробітництво і включати відкриту науку в свої дослідницькі програми з метою запобігання і пом’якшення наслідків глобальних криз.

«Пандемія COVID-19 змушує нас усвідомити важливу роль науки як для досліджень, так і для міжнародного співробітництва. Нинішня криза також демонструє необхідність більш ефективного обміну інформацією за допомогою відкритої науки. Настав час об’єднати всі наші зусилля », – заявила Генеральний директор.

За словами пані Свамінатан, головного наукового співробітника ВООЗ, «співпраця є дійсно важливо для обміну знаннями і даними, а також для просування досліджень COVID-19. У той час, коли торгові та логістичні бар’єри перешкоджають руху товарів першої необхідності, важливо підкреслити, що наука повинна керувати глобальними заходами реагування на цю пандемію».

Г-жа Аньян Агбор з Африканського союзу підкреслила: «наприкінці минулого року Африканський союз визнав, що відкрита наука може змінити ситуацію в боротьбі з нерівністю».

В останні тижні міжнародне наукове співтовариство мобілізувало зусилля у відповідь на надзвичайну ситуацію, зокрема, – шляхом обміну і повсюдного поширення результатів досліджень, а також безпрецедентною реформою своїх методів роботи: великі наукові журнали зробили доступною для всіх інформацію про вірус, понад 1000 дослідницьких статей були опубліковані у відкритому доступі у відповідь на заклик ВООЗ, міжнародні дослідницькі консорціуми були створені протягом декількох днів, що дозволило добитися швидкого прогресу, включаючи визначення послідовності ДНК вірусу протягом декількох тижнів.

«Наше виживання залежить від науки», – підсумував міністр науки, технологій, інновацій і комунікацій Бразилії Маркос Понтес.

Що стосується відкритої науки, порядок денний наради включав:

– об’єднання знань і зусиль по підтримці наукових досліджень і скороченню розриву в знаннях між країнами;

– мобілізацію осіб, відповідальних за прийняття рішень, дослідників, новаторів, видавців та представників громадянського суспільства для забезпечення вільного доступу до наукових даних, результатів досліджень, освітніх ресурсів і дослідницьких об’єктів;

– зміцнення зв’язків між наукою і політичними рішеннями для задоволення суспільних потреб;

– підтримання відкритої науки для суспільства незважаючи на те, що кордони між країнами закриті.

Детальніше: https://bit.ly/39tu7Yk

2020-03-30 

2020-03-30
Поширити
Платформа з обміну науковою інформацією щодо пандемії COVID-19

Платформа з обміну науковою інформацією щодо пандемії COVID-19

Україна долучиться до відкритої платформи з обміну досвідом та  науковою інформацією щодо подолання пандемії COVID-19. Така платформа буде створена під егідою ЮНЕСКО.  На єдиній платформі відбуватиметься відкритий обмін науковими даними, ініціативами та інноваціями у сфері індивідуального захисту, лікування, моніторингу та прогнозування поширення вірусу, а також будуть обговорюватись заходи з подолання соціальних та економічних наслідків пандемії. Про це повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович. 
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 20191202\! Нов 202000325\Юнеско2.jpg

Україна долучиться до відкритої платформи з обміну досвідом та  науковою інформацією щодо подолання пандемії COVID-19. Така платформа буде створена під егідою ЮНЕСКО.  На єдиній платформі відбуватиметься відкритий обмін науковими даними, ініціативами та інноваціями у сфері індивідуального захисту, лікування, моніторингу та прогнозування поширення вірусу, а також будуть обговорюватись заходи з подолання соціальних та економічних наслідків пандемії. Про це повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович. 

На високому міжнародному рівні було наголошено, що прийняття політичних рішень для подолання пандемії коронавірусу неможливе без урахування професійної експертної думки наукової спільноти, а інвестиції в науку необхідні навіть в умовах економічної кризи. 

Детальніше: https://bit.ly/2xzWyqi

2020-03-30 

2020-03-30
Поширити
Оновлено медичні стандарти надання медичної допомоги хворим на COVID-19

Оновлено медичні стандарти надання медичної допомоги хворим на COVID-19

Пацієнтів з легкою формою захворювання, які не мають ризику ускладнень, а також пацієнтів, що одужують та вже не потребують цілодобового нагляду лікарів, рекомендовано лікувати амбулаторно, – в домашніх умовах. При цьому лікарі забезпечують постійний контроль поточного стану пацієнта і його контактних осіб за телефоном та/або можуть здійснювати виїзні консультації з дотриманням правил інфекційного контролю. Медичні працівники, які надають медичну допомогу за місцем проживання, і контактні особи пацієнта обов’язково мають використовувати засоби індивідуального захисту.

Пацієнтів з легкою формою захворювання, які не мають ризику ускладнень, а також пацієнтів, що одужують та вже не потребують цілодобового нагляду лікарів, рекомендовано лікувати амбулаторно, – в домашніх умовах. При цьому лікарі забезпечують постійний контроль поточного стану пацієнта і його контактних осіб за телефоном та/або можуть здійснювати виїзні консультації з дотриманням правил інфекційного контролю. Медичні працівники, які надають медичну допомогу за місцем проживання, і контактні особи пацієнта обов’язково мають використовувати засоби індивідуального захисту.

Стаціонарне лікування здійснюється у разі, якщо пацієнт перебуває в групі ризику щодо розвитку ускладнень або має симптоми, що характеризують середньо-тяжкий і тяжкий перебіг.

Про це йдеться у наказі МОЗ України про “Організацію надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)”, який ґрунтується на рекомендаціях ВОЗ.

Детальніше: https://bit.ly/33R568o

2020-03-29
Поширити
Більше 40 тисяч користувачів на платформі «Дія.Цифрова освіта»

Більше 40 тисяч користувачів на платформі «Дія.Цифрова освіта»

За два тижні з моменту введення карантину по всій Україні на Національній онлайн-платформі з цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта» зареєструвалися для навчання більше 40 тисяч користувачів.

За два тижні з моменту введення карантину по всій Україні на Національній онлайн-платформі з цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта» зареєструвалися для навчання більше 40 тисяч користувачів.

З них більше 15 тисяч пройшли тест на цифрову грамотність та з’ясували власний рівень цифрових навичок. 

Оглядовий освітній серіал «Карантин: онлайн-сервіси для вчителів», який з’явився на платформі 23 березня, вже встигли повністю подивитись більше 14 тисяч педагогів.

Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті» під час карантину повністю переглянули та пройшли фінальне тестування більше 4,6 тисяч українців. Перший сезон серіалу «Базові цифрові навички» під час карантину повністю переглянули 3,7 тисяч користувачів, другий сезон — 2,6 тис, а третій сезон майже 2,5 тисячі.

Детальніше: https://bit.ly/2USCUOu

2020-03-28
Поширити
Громадське обговорення проєкту наказу «Про затвердження Порядку проведення експертною комісією виїзної ліцензійної експертизи»

Громадське обговорення проєкту наказу «Про затвердження Порядку проведення експертною комісією виїзної ліцензійної експертизи»

Міністерство освіти і науки України підготувало проєкт наказу «Про затвердження Порядку проведення експертною комісією виїзної ліцензійної експертизи у сферах фахової передвищої та вищої освіти». Документ визначає основні засади формування експертних комісій, порядок проведення ними виїзної ліцензійної експертизи тощо. 

Міністерство освіти і науки України підготувало проєкт наказу «Про затвердження Порядку проведення експертною комісією виїзної ліцензійної експертизи у сферах фахової передвищої та вищої освіти». Документ визначає основні засади формування експертних комісій, порядок проведення ними виїзної ліцензійної експертизи тощо. 

Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 27 квітня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2WUas1e, https://bit.ly/33YAHEZ, https://bit.ly/2WUQP9l

2020-03-27
Поширити
Як підтримати людей та бізнес у непрості часи. Актуальна доповідь ОЕСР

Як підтримати людей та бізнес у непрості часи. Актуальна доповідь ОЕСР

Вірус Covid-19 створив проблеми в економіці та системі охорони здоров’я багатьох країн.

Вірус Covid-19 створив проблеми в економіці та системі охорони здоров’я багатьох країн.

Безумовно, питання безпеки здоров’я людей залишаються головним пріоритетом для країн. Однак уряди також повинні вирішувати економічні та соціальні проблеми, які загострились.

ОЕСР підготував доповідь «Supporting people and companies to deal with the Covid-19 virus: Options for an immediate employment and social-policy response».

У документі зроблено огляд практик країн ОЕСР щодо протидії економічним і соціальним наслідкам кризи, викликаної коронавірусом, а також політичних інструментів, які можуть для цього застосовуватись. 

1. Зниження ймовірності зараження Covid-19 працівників на робочому місці. Дана міра застосовується у багатьох країнах та пов’язана із переходом на дистанційний режим роботи, для чого застосовуються:

– ослаблення існуючих правил або введення нових можливостей для віддаленого режиму роботи;

– надання фінансової та нефінансової допомоги малим і середнім підприємствам (МСП), щоб допомогти їм швидко розвинути потенціал; ефективні процедури віддаленого режиму роботи;

– співпраця з технологічними компаніями для надання МСП і приватним підприємцям безкоштовного і швидкого доступу до засобів зв’язку та обміну;

– вироблення керівних принципів для зниження ймовірності зараження працівників на робочих місцях у разі, якщо віддалена робота неможлива.

2. Гарантія оплачуваної відпустки через хворобу співробітника або члена його сім’ї дозволяє працівникам залишитися на самоізоляції та знизити ризик і швидкість поширення Covid-19:

– розширення оплачуваної відпустки через хворобу для нестандартних випадків, включаючи самозайнятих;

– збільшення тривалості оплачуваної відпустки через хворобу або відмова від стандартних періодів та приведення їх у відповідність з карантинними заходами та медичними рекомендаціями;

– адаптація вимог щодо звітності для отримання оплачуваної відпустки через хворобу  (наприклад, тимчасова відмова від медичної довідки).

3. Забезпечення відшкодування доходу для працівників, поміщених у карантин, які не можуть працювати з дому:

– адаптація правил для забезпечення того, щоб працівники, які перебувають на карантині, мали доступ до оплачуваної відпустки через хворобу;

– компенсація роботодавцям, якщо вони надають оплачувану відпустку через хворобу працівникам, які перебувають на карантині;

– забезпечення підтримки робітників у нестандартних ситуаціях (наприклад, самозайнятих працівників, що перебувають в карантині).

4. Підтримка працівників і сімей з дітьми:

– надання державних послуг по догляду за дітьми батькам, що працюють  в сфері охорони здоров’я, комунальних послуг та службі швидкої допомоги;

– державна підтримка альтернативних заходів по догляду (наприклад, працюючі батьки можуть отримати ваучер для організації альтернативного догляду, отримати оплачувану відпустку, допомогу або вимагати одну третину стандартного доходу за роботу по догляду); 

– надання прямої фінансової підтримки працівникам, яким необхідно взяти відпустку;

– надання фінансових субсидій роботодавцям, які надають працівникам оплачувану відпустку;

– адаптація вимог віддаленої роботи до обов’язків працівників по догляду з точки зору робочого часу і робочого навантаження.

5. Забезпечення робочих місць співробітників та економічної життєздатності фірм, щоб запобігти масовим звільненням:

– введення, розширення і тимчасове ослаблення вимог у схемах роботи зі скороченим робочим днем ​​(short-time working scheme);

– сприяння впровадженню роботодавцями онлайн-тренінгів для інвестування в навички співробітників під час карантину (наприклад, спеціальна субсидія для освіти співробітників, перепідготовки або підвищення кваліфікації робочої сили).

6. Захист і підтримка працівників та їх сімей у разі, якщо вони втратили роботу або власні доходи від самозайнятості (надання допомоги по безробіттю, доступ до державних програм по боротьбі з бідністю).

7. Надання фінансової підтримки фірмам, які постраждали від падіння попиту.

– відстрочка сплати податків і соціальних внесків;

– створення фінансових коштів для забезпечення тимчасової підтримки ліквідності компаній.

Детальніше: https://oecd.dam-broadcast.com/pm_7379_119_119686-962r78x4do.pdf

2020-03-26
Поширити
18 нових можливостей для провайдерів «зелених» технологій

18 нових можливостей для провайдерів «зелених» технологій

Всесвітня організація інтелектуальної власності у рамках проєкту WIPO GREEN пропонує ознайомитися з 18 найбільш перспективними напрямами для реалізації технологічних рішень у сфері кліматично оптимізованого сільського господарства (Climate Smart Agriculture, CSA).

Всесвітня організація інтелектуальної власності у рамках проєкту WIPO GREEN пропонує ознайомитися з 18 найбільш перспективними напрямами для реалізації технологічних рішень у сфері кліматично оптимізованого сільського господарства (Climate Smart Agriculture, CSA).

Це:

– використання сонячної енергії для нових іригаційних систем; 

– підвищення ефективності використання води в процесі стабілізації вина; 

– управління системами водопостачання та знесолення; 

– зменшення термічного, водного та сольового стресу й покращення адаптації рослинних культур до зміни клімату; 

– низьковитратний моніторинг для великих лісових масивів тощо.

WIPO GREEN – глобальний майданчик для просування й поширення екологічно безпечних інновацій. Приєднання до WIPO GREEN відкриває нові можливості співпраці, реалізації проєктів і проведення заходів, участі у глобальній мережі провідних гравців галузі;  дозволяє заявити про себе та зробити власний внесок у боротьбу зі зміною клімату.

Детальніше: https://ukrpatent.org/uk/news/main/wipo-green-18-25032020

Фото: WIPO GREEN

2020-03-25
Поширити
Створення університетської системи академічної доброчесності

Створення університетської системи академічної доброчесності

Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти затверджені Рекомендації для закладів вищої освіти щодо розробки та впровадження університетської системи забезпечення академічної доброчесності. Документ пропонує менеджменту, професорсько-викладацькому складу та здобувачам вищої освіти об’єднатись задля досягнення спільної мети — отримання конкурентоспроможного на ринку праці випускника або перспективного молодого вченого, який у своїй роботі буде керуватись принципами академічної доброчесності.

Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти затверджені Рекомендації для закладів вищої освіти щодо розробки та впровадження університетської системи забезпечення академічної доброчесності. Документ пропонує менеджменту, професорсько-викладацькому складу та здобувачам вищої освіти об’єднатись задля досягнення спільної мети — отримання конкурентоспроможного на ринку праці випускника або перспективного молодого вченого, який у своїй роботі буде керуватись принципами академічної доброчесності.

Університетська система забезпечення академічної доброчесності — обов’язковий елемент внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. 

Є багато питань, які мають бути врегульовані: Із яких взаємопов’язаних блоків повинна складатись університетська система забезпечення академічної доброчесності? Хто повинен здійснювати контроль та управління всією системою на загальноуніверситетському рівні та її складовими на локальному (інститутському, кафедральному) рівні? Чи повинен у ЗВО існувати структурний підрозділ, який опікується цією проблемою? Хто несе відповідальність за порушення академічної доброчесності і хто уповноважений приймати рішення про призначення виду відповідальності за різні види порушень? Які порушення академічної доброчесності властиві освітньо-науковій діяльності у ЗВО та хто і в якій мірі повинен відповідати за ці порушення?

У затверджених НАЗЯВО Рекомендаціях здійснено спробу перейти від роз’яснення суті академічної доброчесності та просвітницької діяльності – до конкретних рішень. 

Університетська система забезпечення академічної доброчесності покликана попередити порушення, а не боротись з його наслідками. Усвідомлення цієї тези стане основою створення успішної системи забезпечення академічної доброчесності у ЗВО.

Детальніше: https://bit.ly/2WGLLVS, (http://bit.ly/2IAjkkk)

2020-03-25 

2020-03-25
Поширити
Загальнонаціональний карантин

Загальнонаціональний карантин

25 березня 2020 року Уряд ухвалив рішення щодо продовження загальнонаціонального карантину до 24 квітня включно. Відповідно до цього усі заклади освіти незалежно від форми власності та сфери управління мають продовжити карантинні заходи. Також передбачаються зміни у проведенні пробного зовнішнього незалежного оцінювання. Докладна інформація про це буде оприлюднена на сайті МОН 26 березня 2020 року.

25 березня 2020 року Уряд ухвалив рішення щодо продовження загальнонаціонального карантину до 24 квітня включно. Відповідно до цього усі заклади освіти незалежно від форми власності та сфери управління мають продовжити карантинні заходи. Також передбачаються зміни у проведенні пробного зовнішнього незалежного оцінювання. Докладна інформація про це буде оприлюднена на сайті МОН 26 березня 2020 року.

В умовах карантину закладам освіти рекомендовано:

– відмовитись від проведення та участі у масових заходах (пробного зовнішнього незалежного оцінювання, олімпіад, змагань, конкурсів, виставок тощо);

– інформувати здобувачів освіти та співробітників закладів щодо того, як запобігти поширенню хвороби, та дій у випадку захворювання;

– розробити заходи щодо проведення занять за допомогою дистанційних технологій та щодо відпрацювання занять відповідно до навчальних планів після нормалізації епідеміологічної ситуації;

– розробити заходи щодо часткового переведення працівників на дистанційну роботу;

– забезпечити профілактичні заходи, які попередять масове розповсюдження гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, і гострих респіраторних інфекцій;

– виділити у гуртожитках закладів профтеху, фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти місця для ізоляції здобувачів освіти з ознаками гострих респіраторних захворювань;

– виконувати рішення тимчасових обласних протиепідеміологічних комісій;

– обмежити проведення запланованих нарад, перевірок, експертиз до нормалізації епідеміологічної ситуації.

Детальніше: https://bit.ly/2UzrDlY

Фото: МОН

2020-03-25
Поширити
Конкурс українсько-чеських науково-дослідних проєктів

Конкурс українсько-чеських науково-дослідних проєктів

25 березня 2020 року розпочався конкурс спільних українсько-чеських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки, який оголосило Міністерство освіти і науки України та Міністерство освіти, молоді та спорту Чеської Республіки.

25 березня 2020 року розпочався конкурс спільних українсько-чеських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки, який оголосило Міністерство освіти і науки України та Міністерство освіти, молоді та спорту Чеської Республіки.

Пріоритетні напрями:

– інформаційні технології, зокрема нові ринкові технології;

– електроенергетика;

– екологія та раціональне використання природних ресурсів;

– біотехнології, нові терапевтичні методи, профілактика захворювань;

– нові речовини та матеріали;

– сучасне машинобудування;

– суспільні науки, гуманітарні науки, мистецтво.

Конкурс відкритий для будь-яких науково-дослідних груп закладів вищої освіти і наукових установ України та науково-дослідних груп університетів Чеської Республіки.

Критерії відбору:

– наукова відповідність;

– наукова якість та інноваційний характер проєкту;

– здатність та компетентність наукових колективів;

– можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу і підходу;

– досвід участі у міжнародних проєктах та майбутній розвиток міжнародного співробітництва;

– якість інфраструктури установ – заявників;

– участь молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-вчених;

– можливості практичного використання результатів проєкту.

Фінансування поєктних пропозицій розраховано на 2 роки. 

Заявки  на конкурс можна подати  до 25 травня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2WPaKXfhttps://bit.ly/2xmN29W 

2020-03-25 

Фото: МОН

2020-03-25
Поширити