За результатами пошуку знайдено:

записів - 2363

сторінок - 237

Створення підрозділів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

Створення підрозділів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади введено посаду заступника керівника відповідного органу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO). 
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\10.03.2020\pexels-photo-3740632.jpeg

У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади введено посаду заступника керівника відповідного органу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO). 

Це визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 194 «Деякі питання діяльності підрозділів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації центральних та місцевих органів виконавчої влади та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації». 

Детальніше: https://bit.ly/2IzL8oH

 2020-03-10

2020-03-10
Поширити
Рішення Атестаційної колегії МОН щодо діяльності спеціалізованих вчених рад

Рішення Атестаційної колегії МОН щодо діяльності спеціалізованих вчених рад

Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.03.2020  № 387 затверджено Рішення Атестаційної колегії Міністерства щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 26 лютого 2020 року. 
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\10.03.2020\скачанные файлы.jpg

Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.03.2020  № 387 затверджено Рішення Атестаційної колегії Міністерства щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 26 лютого 2020 року. 

Зокрема, йдеться про: 

– перелік спеціалізованих вчених рад, повноваження яких припинено; 

– зміни до складу спеціалізованих вчених рад для проведення разового захисту дисертації; 

– зміни до складу спеціалізованих вчених рад; 

– склад спеціалізованих вчених рад, профіль яких змінено; 

– склад спеціалізованих вчених рад, утворених для проведення разового захисту дисертацій; 

– спеціалізовані вчені ради.

Детальніше: https://bit.ly/3aFLVk7

Фото: МОН

2020-03-10
Поширити
Шановні жінки!

Шановні жінки!

Вітаємо Вас зі святом 8 березня! Бажаємо Вам весни у душі, надії у серці, тепла, радості, благополуччя, натхнення, квітів та посмішок, поваги і любові, сповнення мрій!

Вітаємо Вас зі святом 8 березня!

Бажаємо Вам весни у душі, надії у серці, тепла, радості, благополуччя, натхнення, квітів та посмішок, поваги і любові, сповнення мрій!

Зокрема, йдеться про: 

– перелік спеціалізованих вчених рад, повноваження яких припинено; 

– зміни до складу спеціалізованих вчених рад для проведення разового захисту дисертації; 

– зміни до складу спеціалізованих вчених рад; 

– склад спеціалізованих вчених рад, профіль яких змінено; 

– склад спеціалізованих вчених рад, утворених для проведення разового захисту дисертацій; 

– спеціалізовані вчені ради.

Детальніше: https://bit.ly/3aFLVk7

Фото: МОН

2020-03-08
Поширити
Cтажування у Кореї

Cтажування у Кореї

Корейський інститут науки і технологій вп’яте поспіль пропонує програму піврічного стажування для українських студентів і молодих вчених. Вона є підготовчим етапом для вступу до цього закладу, тож успішні учасники зможуть здобути ступінь бакалавра або магістра. 

Корейський інститут науки і технологій вп’яте поспіль пропонує програму піврічного стажування для українських студентів і молодих вчених. Вона є підготовчим етапом для вступу до цього закладу, тож успішні учасники зможуть здобути ступінь бакалавра або магістра. 

Претендувати на участь у програмі можуть бакалаври та магістри, які вже завершили навчання або отримають випускний документ до лютого 2021 року. 

Перевага надаватиметься претендентам, які навчаються за такими напрямами:

– біомедичні науки і техніка;

– нанотехнології та інформаційні технології;

– енергетика та навколишнє середовище.

Програма реалізується за фінансової підтримки Уряду Південної Кореї.

Заявку можна  подати до 27 березня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2xeraNP, https://bit.ly/2VSSJGJ, https://bit.ly/2VSdxyd

2020-03-06
Поширити
Скорочення терміну підготовки IT-фахівців

Скорочення терміну підготовки IT-фахівців

Міністерство цифрової трансформації має намір скоротити терміни академічної підготовки IT-фахівців з нинішніх чотирьох до двох років. Про це розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT. За його словами, необхідність зміни термінів підготовки пов’язана з тим, що існуюча система не відповідає вимогам розвитку сучасних технологій.

Міністерство цифрової трансформації має намір скоротити терміни академічної підготовки IT-фахівців з нинішніх чотирьох до двох років. Про це розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT. За його словами, необхідність зміни термінів підготовки пов’язана з тим, що існуюча система не відповідає вимогам розвитку сучасних технологій.

Також заступник міністра повідомив, що зараз Мінцифри разом з Міносвіти працюють над удосконаленням академічної програми для IT-фахівців. Важливу роль при цьому має зіграти академічна мобільність, яка краще адаптує молодого IT-фахівця до роботи у цьому секторі економіки та дозволить вдосконалюватися, працюючи з іншими фахівцями.

Детальніше: https://bit.ly/2wCoTMl

2020-03-06
Поширити
Звіт Derwent Top 100 Global Innovators 2020

Звіт Derwent Top 100 Global Innovators 2020

145 тис. винаходів, 10 млн  дослідників, 316 млрд дол. витрат на дослідження, 4,5 трлн дол. виручки, топ-100 компаній з 14 країн або регіонів з трьох континентів. Інфрмація про них увійшла до звіту Derwent Top 100 Global Innovators 2020.

145 тис. винаходів, 10 млн  дослідників, 316 млрд дол. витрат на дослідження, 4,5 трлн дол. виручки, топ-100 компаній з 14 країн або регіонів з трьох континентів. Інфрмація про них увійшла до звіту Derwent Top 100 Global Innovators 2020.

На першому місці – США (39 компаній), за якими слідує Японія (32 інноваційні структури). На дві ці країни припадає майже три чверті списку Global Innovators цього року.

«Новітні винаходи, від телефонів і електромобілів до медичних пристроїв, вимагають більш глибокого дослідження, а також спільної роботи фахівців із раніше не пов’язаних між собою дисциплін», – говорить керівник відділу аналітики IP Group, Clarivate Analytics. «Великі організації, які традиційно домінували в інноваційному процесі, повинні вивчити й прийняти нові способи спільної роботи, якщо вони бажають процвітати у більш складній та більш фрагментованій екосистемі».

Що стосується галузевого представництва, то на першому місці виявиться галузь апаратних засобів і електроніки з 38 організаціями, за ними слід «Виробництво і медицина» з 16 компаніями, а галузі «Телекомунікації» та «Програмне забезпечення» представлені 8 учасниками.

Для побудови звіту аналітики Derwent вперше вийшли за межі списку 100 провідних інноваційних компаній, щоб виявити три ключові тенденції на ринку:

– скорочення частки інновацій 1000 провідних компаній в загальному обсязі винаходів (якщо шість років тому на ці 1000 компанії припадало 27% винаходів, то зараз – 18%);

– необхідність у співпраці (по мірі ускладнення винаходів, вони стають все більш наукомісткими і вимагають участі самих різних фахівців та дослідників, що демонструє збільшення середнього числа авторів у розрахунку на один патентний запис з 2,84 у 2014 році до 2,99 у 2019 році);

–  збільшення порогу для входження до списку (кількість патентних заявок, необхідних для потрапляння до Топ100, зросла за останні 6 років на 22%. Новачки списку 2020 року – Fujikura, HTC, Immersion, Microchip, Schneider Electric і Tencent – успішно потіснили своїх конкурентів та в середньому зросли на 250 місць починаючи з 2015 року).

 При підготовці звіту Top 100 Global Innovators вже дев’ятий рік використовуються удосконалені дані про патенти на основі Derwent World Patents Index (DWPI) і Derwent Patent Citations Index (DPCI) для відстеження інновацій на основі чотирьох показників:

– обсяг (організація повинна мати не менше 100 виданих винаходів (і понад 500 поданих заявок) за останні п’ять років);

– вплив (рівень цитування зовнішніми організаціями, який вимірюється за допомогою Derwent Patent Citations Index ™ за останні п’ять років, виключаючи сомоцитування);

–  успіх (високий коефіцієнт успіху в отриманні патентних грантів);

– глобалізація (рівень інвестицій заявника у свій винахід, який відстежується під час забезпечення захисту у всіх чотирьох ключових ринкових патентних відомствах Китаю, Європи, Японії та США).

Детальніше: https://clarivate.com/derwent/campaigns/derwent-top-100-global-innovators-2020-report/, https://clarivate.com/derwent/top100innovators/?utm_campaign=Derwent_Top_100_Global_Innovators_IPS_RCIS_2020&utm_source=owned_display&utm_medium=owned, https://clarivate.com/derwent/campaigns/derwent-top-100-global-innovators-2020-report/?utm_campaign=Derwent_Top_100_Global_Innovators_IPS_RCIS_2020&utm_source=owned_display&utm_medium=owned

2020-03-05
Поширити
Пріоритети Болонського процесу до 2030 року

Пріоритети Болонського процесу до 2030 року

4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу. 
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\05.03.2020\5e5ff6dc2763c412633840.jpg

4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу. 

Болонський процес – це міжурядова співпраця з реформування систем вищої освіти країн-членів Європейського простору вищої освіти. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 році, коли була підписана Болонська декларація. На сьогодні 48 країн входять до Європейського простору вищої освіти. Україна стала членом Болонського процесу у 2005 році.

Обговорювались пріоритети розвитку Болонського процесу на найближчі 10 років. Серед ключових – збалансована академічна мобільність та посилена роль вищої освіти у досягненні Цілей сталого розвитку. Були також розглянуті питання реформування вищої освіти, перспективи подальшої співпраці у період до 2030 року. До найважливіших завдань віднесено:

– забезпечення взаємодії між країнами-учасницями Болонського процесу для досягнення Цілей сталого розвитку;

– забезпечення верховенства міжнародного права та запобігання будь-яким формам обмеження академічної автономії та інституційного врядування закладів вищої освіти;

– рівномірне виконання Болонських зобов’язань усіма країнами-учасниками;

– рівні можливості для розвитку національних систем вищої освіти в країнах Болонського процесу;

– збалансований розвиток академічної мобільності держав-учасниць;

– впровадження сучасних цифрових рішень у Європейському просторі вищої освіти.

Найближчим часом (23-25 червня 2020 року) у Римі відбудеться зустріч Міністрів вищої освіти Європейського простору.

У засіданні взяли участь країни-учасниці Європейського простору вищої освіти, консультативні члени та партнери Болонського процесу – Європейська Комісія (European Commission), Рада Європи (Council of Europe), ЮНЕСКО (UNESCO), Європейська мережа освітньої інформації (Eurydice), Європейський реєстр із забезпечення якості вищої освіти (EQAR), Європейська асоціація університетів (EUA), Європейська асоціація закладів вищої освіти (EURASHE), Європейська рада аспірантів та молодих учених (Eurodoc), Європейська асоціація студентів (ESU), Євростудент (Eurostudent).

Україна, приєднавшись до Болонського процесу, взяла на себе зобов’язання реформувати систему вищої освіти відповідно до європейських стандартів та цінностей. Було поставлено за мету забезпечити громадян якісною освітою, створити рівні умови для її отримання.

Детальнішеhttps://bit.ly/2wrCS7v, https://bit.ly/2IodvGg

Фото: МОН

2020-03-05
Поширити
Конкурс до галузевих експертних рад НАЗЯВО

Конкурс до галузевих експертних рад НАЗЯВО

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад у таких галузях:
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\05.03.2020\скачанные файлы.png

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад у таких галузях:

– 01 «Освіта / Педагогіка»;

– 02 «Культура і мистецтво»;

– 04 «Богослов’я»;

– 09 «Біологія»;

– 10 «Природничі науки»;

– 11 «Математика та статистика»;

– 12 «Інформаційні технології»;

– 17 «Електроніка та телекомунікації»;

– 20 «Аграрні науки та продовольство»;

– 23 «Соціальна робота»;

– 24 «Сфера обслуговування»;

– 25 «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону»;

– 26 «Цивільна безпека»;

– 27 «Транспорт»;

– 28 «Публічне управління та адміністрування».

Конкурс триватиме з 5 березня до 16 березня 2020 року. 

Детальніше: https://bit.ly/2VLxuql

Фото: НАЗЯВО

2020-03-05
Поширити
ТОП-10 успішних українських вчених-жінок. Інфографіка

ТОП-10 успішних українських вчених-жінок. Інфографіка

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.

У 2018 році була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.

Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього – 34,1%.

Детальніше: https://bit.ly/2TGjRX3 , https://bit.ly/2TBs7aL

Фото: Укрінформ

2020-03-04
Поширити
Міжнародний день відкритих даних

Міжнародний день відкритих даних

7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві. 

7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві. 

Напередодні у Києві відбулась подія, присвячена цій даті. У програмі  цієї події: алея стартапів, що працюють на основі відкритих даних; панельні дискусії з експертами з бізнесу, держустанов та соціальних інноваторів; keynote спіч від засновника славетного Opendatabot; воркшоп з основ роботи з відкритими даними. 

Захід, який пройшов 4 березня 2020 року, був організований за підтримки Міністерства цифрової трансформації України у рамках USAID/UK aid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах. 

Детальніше: https://bit.ly/2Ilsv81https://bit.ly/39lUn7K

2020-03-04
Поширити