Національний репозитарій академічних текстів

На сайті Times Higher Education опубліковані авторські матеріали Розалінд Скіллен «Азія активно запроваджує програми з філософії та штучного інтелекту» та Ойсін Кеохан «Епоха штучного інтелекту — саме той час, коли не варто закривати програми з філософії».

Вони висвітлюють протилежні тенденції у розвитку вищої освіти: низка азійських університетів активно відкриває міждисциплінарні програми, що поєднують філософію та штучний інтелект у той час як інші, навпаки, скорочують або закривають філософські спеціальності саме тоді, коли потреба в них, на думку авторів, лише зростає. У першій статті йдеться про швидке поширення в Азії освітніх програм, присвячених філософським аспектам штучного інтелекту. Такі програми вже працюють або започатковуються в провідних університетах Китаю, Гонконгу та Філіппін. Їхня мета полягає не лише у формуванні базових технічних знань про сучасні системи штучного інтелекту, а й у розвитку здатності аналізувати фундаментальні питання, пов’язані зі свідомістю, інтелектом, моральною відповідальністю, природою людського мислення та етичними наслідками використання нових технологій. Інтерес студентів до таких програм швидко зростає, а роботодавці дедалі більше цінують фахівців, здатних поєднувати технологічну підготовку з гуманітарним мисленням.  Університети реалізують різні моделі міждисциплінарної підготовки: одні орієнтуються насамперед на студентів гуманітарних спеціальностей, знайомлячи їх із принципами роботи штучного інтелекту, основами аналізу даних і програмування; інші будують навчання як повноцінне поєднання філософії, комп’ютерних наук і бізнесу, прагнучи підготувати фахівців, здатних одночасно розуміти технічні можливості сучасних моделей та оцінювати їхні соціальні, етичні й правові наслідки. Автор другої статті критикує рішення окремих університетів скорочувати або закривати філософські програми у зв’язку з  низьким попитом та фінансовими труднощами. Адже стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту робить філософію не менш, а більш актуальною дисципліною. Сучасне суспільство дедалі частіше стикається з питаннями, на які неможливо відповісти лише засобами інформатики чи інженерії: що означає інтелект, чи може машина бути моральним агентом, як визначати відповідальність за рішення алгоритмів і якими мають бути межі автоматизації людської діяльності.  Саме філософія формує навички критичного аналізу, аргументованого мислення, логічної побудови міркувань та оцінювання складних моральних дилем. Ці компетентності стають дедалі більш важливими в умовах, коли генеративний штучний інтелект здатний швидко створювати тексти, програмний код чи аналітичні матеріали, але не замінює людського осмислення їхньої достовірності, значення та суспільних наслідків. Якщо раніше філософію розглядали переважно як дисципліну з обмеженими кар’єрними перспективами, то нині вона дедалі частіше інтегрується з цифровими технологіями та стає важливою складовою підготовки фахівців, які працюватимуть із системами ГШІ.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/asia-embraces-philosophy-and-ai-courses, https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-era-exactly-wrong-time-be-closing-philosophy-programme

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опубліковано аналітичну статтю Фадіме Шахін «Як фінансова модель вищої освіти зламалася у 2024–25 роках».

У ній на основі даних фінансової звітності університетів Великої Британії аналізуються причини найсерйознішої за останні роки кризи фінансування сектору вищої освіти. Проблема виникла не через одну подію, а стала наслідком поступового накопичення структурних дисбалансів, які тривалий час приховувалися завдяки стрімкому зростанню доходів від іноземних студентів. Упродовж останнього десятиліття доходи університетів стабільно зростали, однак це зростання було вкрай нерівномірним. Найкраще себе почували провідні дослідницькі університети, які змогли залучити більше іноземних студентів (переважно з країн, що не входять до Європейського Союзу), отримували значні благодійні внески, інвестиційний дохід і комерційні надходження. Натомість регіональні та післяреформені університети залишалися майже повністю залежними від плати за навчання та не мали інших суттєвих джерел фінансування. У результаті розрив між найбагатшими й найменш забезпеченими освітніми закладами помітно зріс.  Якщо у середині 2010-х років студенти, що приїздили з країн, що не є членами ЄС, забезпечували близько 25% усіх доходів за навчання, то у позаминулий навчальний рік їхній внесок наблизився до 50%. Саме ця категорія студентів фактично компенсувала багаторічне знецінення плати за навчання британських студентів, яка в Англії тривалий час залишалася майже незмінною попри інфляцію. Однак після запровадження більш жорстких візових правил кількість іноземних студентів почала скорочуватися, насамперед – за рахунок вступників з Індії та Нігерії. Одночасно майже всі основні джерела доходів університетів перестали зростати: скоротилися надходження від плати за навчання, інвестиційний дохід, благодійні внески та інші комерційні надходження, тоді як дослідницьке фінансування фактично залишилося на попередньому рівні. Уперше за багато років сектор зіткнувся із загальним скороченням доходів. Провідні заклади, насамперед Оксфорд і Кембридж, мають значні ендаумент-фонди, інвестиційний дохід, розвинену комерційну діяльність і масштабну благодійну підтримку. Для більшості інших університетів такі джерела або незначні або взагалі відсутні. Тому саме заклади, які найбільше залежали від міжнародного студентського контингенту, виявилися найменш захищеними від нинішньої фінансової кризи. Отже, без системних змін фінансовий тиск на університети лише посилюватиметься, особливо для тих закладів, які не мають значних резервів або диверсифікованих джерел доходів. Модель, яка тривалий час спиралася на постійне зростання студентського контингенту, виявилася вразливою до змін державної політики та зовнішніх економічних чинників.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/how-uk-higher-educations-financial-model-broke-2024-25

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Я думала, що ми в безпеці: шок через ризиковану ставку Ексетерського університету щодо гуманітарних наук».

У ній ідеться про реакцію академічної спільноти на плани Університет Ексетера скоротити близько 150 посад, більшість із яких припадає на факультет гуманітарних, мистецьких і соціальних наук. Попри міжнародне визнання цього напряму адміністрація вважає за необхідне адаптуватися до зміни попиту з боку студентів і фінансових викликів.  Профспілка стверджує, що у зоні ризику понад 500 працівників, якщо враховувати як повну, так і неповну зайнятість. Гуманітарні напрями зазнають непропорційно великих скорочень, хоча саме вони значною мірою забезпечили університету високі позиції у міжнародних рейтингах та успіхи в останньому британському оцінюванні дослідницької діяльності REF.  Для більшості викладачів таке рішення стало несподіванкою, адже в академічному середовищі існувало переконання, що саме Ексетер, який має сильну дослідницьку репутацію у гуманітарній сфері, не може зазнати настільки масштабних скорочень. Дедалі відчутнішим стає розрив між академічними пріоритетами викладачів і управлінською логікою адміністрації, природньо сфокусованою  на показники набору студентів.  Частина викладачів та експертів вважає, що університет лише реагує на поступове зменшення кількості студентів на окремих гуманітарних спеціальностях, приводячи чисельність персоналу у відповідність до попиту. Інші заперечують таку оцінку, звертаючись до інформації про те, що набір на окремі програми знову зростає. Окрему стурбованість викликає процедура відбору працівників, які можуть потрапити під скорочення: співробітникам запропоновано надати інформацію про власні професійні досягнення, після чого університет планує оцінювати їх за внутрішньою системою критеріїв. Чи буде цей аналіз прозорим та чи дозволить повною мірою врахувати реальний внесок викладачів у розвиток освіти і науки? Адміністрація університету підкреслює, що не планує закривати жодної дисципліни чи кафедри і навіть після завершення реорганізації університет збереже один із найбільших гуманітарних факультетів у Великій Британії. Дискусія навколо Ексетерського університету виходить далеко за межі одного закладу і порушує питання про те, як поєднати фінансову стабільність університетів зі збереженням гуманітарних дисциплін як важливої складової сучасної вищої освіти.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/i-thought-we-were-safe-shock-exeters-humanities-gamble

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини