Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до пункту 9 Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань».

Відповідний документ оприлюднений на урядовому порталі. Відтепер вчене звання доцента у галузі культури й мистецтв може бути присвоєне не лише діячам, які працюють у закладах вищої освіти та мають почесне звання «Народний артист України», «Народний художник України», «Народний архітектор України», «Заслужений діяч мистецтв України», «Заслужений артист України», «Заслужений художник України», «Заслужений архітектор України», «Заслужений працівник культури України», «Заслужений майстер народної творчості України», а й тим, які здобули освітньо-творчий ступінь вищої освіти доктора мистецтва. Постановою визначається, що здобувач вченого звання доцента може мати або почесне звання та/або ступінь доктора мистецтва.

Детальніше: http://surl.li/bgxesb, http://surl.li/blqxrw

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Панайотіса Яннаракіса «Онлайн-тести як метод залучення до вищої освіти».

Наголошується, що безперервне електронне оцінювання допомагає учням працювати з матеріалами курсу та зменшує прокрастинацію, а також пропонує викладачам такі переваги, як автоматичне оцінювання. Електронне оцінювання є також ефективним інструментом для залучення студентів до роботи з онлайн-матеріалами; самоорганізації (онлайн-тестування дозволяє студентам регламентувати власне навантаження, опановувати матеріал меншими частинами); зменшення прокрастинації та відмову від перевантаженості саме у період іспитів. Для здавання тестів студенти мають добре ознайомитися з матеріалами курсу, самостійно визначаючи сфери, на яких потрібно зосередитися. Електронне оцінювання підвищує активність здобувачів освіти у віртуальному навчальному середовищі, а миттєвий індивідуальний зворотний зв’язок допомагає краще підготуватися до підсумкового оцінювання. Пропонується використовувати безперервне електронне оцінювання з низькими ставками через VLE, – новий метод, який більше залучає студентів до онлайн-матеріалів, а викладачам  дозволяє краще зрозуміти, які аспекти навчального модулю потребують додаткових роз’яснень. Для безперервного електронного оцінювання необхідно навчитись ефективному проектуванню онлайн-тестів у віртуальному навчальному середовищі;  добре опрацювати питання академічної доброчесності; вміти формувати зацікавленість студентів. Його потрібно проводити у форматі щотижневих онлайн-тестів, інтегрованих до курсу з урахуванням його структури і складності.

Детальніше: http://surl.li/fistpl

Фото: pixabay. com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Міністерством освіти і науки України 5 листопада 2024 року оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: http://surl.li/ugirf,  http://surl.li/rhajm, http://surl.li/hglnhg, http://surl.li/bvxscp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Європейського Союзу у розділі «Офіс публікацій ЄС» оприлюднено звіт експертів з реформування вищої освіти «Екологізація вищої освіти на Західних Балканах, у сусідніх регіонах Сходу, Півдня та Центральної Азії: стратегії, перспективи, дії».

Спільнота експертів HERE існує з 2007 року, її місія – сприяти розбудові потенціалу закладів вищої освіти у третіх країнах, не пов’язаних з програмою Erasmus+. Йдеться про регіони Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово і Чорногорія), країни  Східного сусідства (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна), Південного Середземномор’я (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Туніс) і Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан). У опублікованому документі  йдеться про стратегії та політичні дії щодо освіти, розглядаються заходи, спрямовані на пом’якшення наслідків та адаптацію до загроз, пов’язаних зі швидкою і тривалою зміною клімату. Попередні обговорення (2021 року) показали, що інтеграція екологічної та освітньої політики на національному рівні широко варіюється: від високого ступеня взаємозв’язку (пріоритети, підкріплені ефективним поширенням інформації та фінансовою підтримкою) до майже повної відсутності перехресних посилань. Аналіз національно-визначених внесків у рамках Паризької угоди про зміну клімату (2015), зроблених третіми країнами поза програмою Еразмус+, засвідчує: деякі країни відводять вищій освіті чітку роль, тоді як інші, схоже, повністю ігнорують її потенціал. Експерти поділили країни на три групи: ті, де на національному рівні не існує помітного перехресного зв’язку між стратегіями у сфері охорони довкілля та вищої освіти; ті, де ці стратегії пов’язані непрямим чином і де бажано більш чітко сформулювати їх; і ті, де стратегії у сфері охорони довкілля та вищої освіти є активними і взаємно підсилюють одна одну. На жаль, у системах вищої освіти 22-х досліджених країн не існує чітко вираженого загального стандартного рівня готовності до кліматичних дій, хоча багато окремих інституцій налаштовані на розвиток «зеленого» профілю та задоволення потреб «зеленого» ринку праці.

Детальніше: http://surl.li/zwilus

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EC #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини