На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рорі Кормака «Правила відкритого доступу до книг у торговельній мережі вплинуть на їх значення і репутацію вищої освіти». 

Професор міжнародних відносин Ноттінгемського університету вважає, що вимога публікації у відкритому доступі зробила б історичні розділи книжкових магазинів вужчими за обсягом та обмежила коло їх авторів. Підтверджуючи, що відкритий доступ – це добре, Рорі звертає увагу на аргументи на користь радикального руйнування традиційних видавничих моделей у першу чергу стосовно наукових журналів. Однак коли справа доходить до видавництва та розповсюдження книжок, то маємо класичний випадок згубних непередбачуваних наслідків від гарних намірів. Звісно, комерційному видавництву не вигідно безплатно завантажувати книгу у відкритий доступ відразу після її публікації. Є певні усталені правила: книга у м’якій обкладинці зазвичай виходить через 18 місяців після першої публікації. Звісно, багато авторів пишуть популярні книги, які не містять оригінальних досліджень та призначені для роз’яснення ширшому загалу предмету та суті проблеми. А університети з обмеженими фінансовими можливостями все менш охоче фінансують дослідницьку діяльність та все менше підтримують видавництво книг, особливо популяризаторських. Поява нових моделей вже призвела до того, що академічні видавництва почали стягувати величезні кошти за підготовку книг та надання їх у золотий відкритий доступ. Та університети не мають для книговидання достатніх фінансових ресурсів, що може скоротити до мінімуму кількість ЗВО, які на практиці підтримують публікації. І це будуть ЗВО, які отримають цільове зовнішнє фінансування для покриття відповідних витрат. Отже, перехід до керованих спільнотою моделей відкритого доступу стосовно академічних монографій є багатообіцяючим, але він вимагає зваженого підходу.

Детальніше: http://surl.li/sdygj, http://surl.li/sdysv

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука&nbsp #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Міністерство освіти і науки України на офіційному сайті розмістило інформацію про оновлений Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2024 році.

Зазначається, що вступ до аспірантури відбуватиметься на основі конкурсних випробувань, зокрема – з іноземної мови. Для вступу до аспірантури абітурієнтам необхідно буде надати результати Єдиного вступного іспиту (ЄВІ), складеного у 2023 або 2024 році. Причому оцінка за тест з іноземної мови має становити не менше ніж 130 балів, а за тест із загальної навчальної компетентності – не менше 100 балів. Дані про результати ЄВІ будуть внесені до картки фізичної особи в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). Вступники, які вже мають міжнародні сертифікати з іноземної мови (TOEFL, IELTS, Cambridge English, TestDaF, DELF, DALF) на рівні не нижче ніж B2, звільняються від іспиту з іноземної мови. Зазначені сертифікати розглядаються як еквівалент вступного іспиту з іноземної мови на найвищий бал, інформація про міжнародний сертифікат також буде внесена до ЄДЕБО.

Детальніше: http://surl.li/sciov, http://surl.li/qkhhx, http://surl.li/sciob

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Рада молодих юристів України, Київська Мала академія наук учнівської молоді та Інститут політико-правових та релігійних досліджень оголосили про старт Всеукраїнського молодіжного конкурсу «Юридична освіта майбутнього».

Його мета – підтримка обдарованої молоді та внутрішньо переміщених осіб; виявлення проблемних питань юридичної освіти і шляхів їх вирішення; залучення студентів та молодих науковців до покращення якості вищої юридичної освіти в Україні; професійна орієнтація школярів. Взяти участь у конкурсі можуть студенти та аспіранти закладів вищої освіти та молоді викладачі ЗВО (віком до 35 років). В якості основних конкурсних тематичних напрямків визначені: актуальність юридичної професії у 2024 році; реформи, потрібні юридичній освіті та застосування інновацій; шляхи інтеграції юридичної освіти в європейський освітній простір. Конкурс проводиться за сприяння Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства молоді та спорту України, Міністерства освіти і науки України. Заявку на участь можна подати до 30 квітня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/schox, https://bit.ly/48yU22A, https://bit.ly/3vjCnve

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Wiley опублікований посібник Томаса Р. Кафліна «Як змусити кандидатську працювати».

У ньому наголошується, що за останнє десятиліття ринок праці для докторів наук у галузі науки і техніки став надзвичайно складним. У 2022 році менше 5% докторів філософії отримували постійні наукові посади, однак традиційною залишається практика спрямування постдоків на постійну академічну роботу. Автор вважає, що сучасні доктори наук потребують підтримки не лише під час виконання своїх наукових програм, але й мають вміти ефективно позиціонувати себе на різноманітному та конкурентному ринку праці. Томас розкриває поширені помилкові уявлення про кар’єру та фінансування STEM, надає конкретні поради щодо навігації у складних програмах отримання ступеню та пропонує інструменти для радикальної зміни кар’єрних перспектив після здобуття ступеня. Він детально аналізує різноманітні питання – від стипендій для докторантів, варіантів неакадемічної кар’єри, до чинників успіху у реальному секторі. Для наочності у статті розглядається дванадцять реальних історій аспірантів (відносини з керівником, успішність проектів, обрання тематики дослідження, проблеми у галузі STEM тощо).

Детальніше: http://surl.li/scfjw, http://surl.li/scfjz

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини