Національний репозитарій академічних текстів

ЄВРОПЕЙСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА НОВА ГЕОПОЛІТИЧНА РЕАЛЬНІСТЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Яна Пальмовського «Після Давосу європейські дослідження мають адаптуватися до нового світового порядку».

У ній аналізується взаємозв’язок між геополітичними змінами та політикою у сфері науки, зокрема – в частині міжнародної співпраці. Автор вважає, європейські університети та національні наукові системи країн ЄС мають переосмислити академічні стратегії, щоб залишатися конкурентоспроможними й відкритими у новому світі. Зовнішня політика США впливає на європейські інституції та наукові структури, що стало предметом дискусій на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Зміна «світового порядку» має прямі наслідки для фінансування, стратегічних пріоритетів і кооперації у сфері наукових досліджень. Економічна конкурентоспроможність та геополітичне позиціювання тісно пов’язані з інвестиціями в ДіР на національному і наднаціональному рівнях. Майбутні програми фінансування досліджень, зокрема – FP10, мають відображати ці стратегічні вимоги, забезпечуючи підтримку науки не лише усередині Європи, а й у глобальному контексті. Для успішної адаптації до змін необхідно посилити співпрацю не лише країн ЄС, а й активно залучати інші держави за межами Європи через «Горизонт Європа» та інші ініціативи, спрямовані на стимулювання обміну знаннями. Також потрібна адаптація внутрішніх європейських програм фінансування до глобальних цілей, створення справжнього «альянсу досліджень», в якому відкритість та партнерство стають ключовими цінностями. Університети і дослідницькі інституції будуть адаптуватись до зовнішніх викликів щоб при формуванні нових моделей співпраці зберегти відкриту, інклюзивну і конкурентоспроможну наукову екосистему Європи.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Sp63W

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-12

ПРОГРАМА СТАЖУВАННЯ ВІД СВІТОВОГО БАНКУ

Міністерство освіти і науки України інформує про старт набору на програму інтернів Світового банку «FY26 ONE WBG Internship Program».

Це провідна програма стажування Групи Світового банку, яка пропонує студентам бакалаврату та магістратури структуроване навчання та практичний досвід. Учасники стажування братимуть участь у профільних проектах та зможуть безпосередньо ознайомитися з місією і діяльністю Групи Світового банку. Основні напрямки стажування: економічні дослідження, екологічний і соціальний вплив, закупівлі, підтримка RDNA5, управління знаннями, освіта, транспорт, зовнішні комунікації. Участь у програмі можуть взяти здобувачі випускних курсів бакалаврського рівня, магістерського рівня та аспіранти, що навчаються за спеціальностями економіка, фінанси, державне управління, соціальна політика, розвиток інфраструктури, цифрова трансформація, мають професійний досвід, володіють комп’ютерними та іншими технічними навичками, англійською та українською мовами. Заявку на участь у можна подати до 17 лютого 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/icjaS, https://qrpage.net/qr/Jt39p

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-12

РЕЦЕНЗУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЄ ЛИШАТИСЯ ЛЮДСЬКОЮ СПРАВОЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахкіла Бхардваджа «ШІ не не має здійснювати рецензування».

У ній автор розглядає роль генеративного штучного інтелекту у процесі академічного рецензування та наголошує, що повноцінне рецензування досліджень залишається виключно людською функцією, яку машина не здатна виконати з тією ж глибиною розуміння і відповідальністю. Широке упровадження ШІ у різні елементи дослідницької діяльності, такі як пошук та узагальнення матеріалів й підготовка чернеток рецензій, не означає, що генеративні моделі мають епістемний контекст, притаманний лише людині. Справжній рецензент — це досвідчений науковець, який не лише виявляє помилки, а й розуміє аргументацію, знає добре по місце роботи у поточних дебатах у рамках відповідної наукової дисципліни та володіє методологією досліджень, що неможливо відтворити через статистичне узагальнення мовних зразків. Ключова цінність рецензування полягає в діалозі наукової спільноти, коли рецензент звертає увагу на тонкі змістовні речі, слабкі місця аргументації та надає критичні зауваження на основі власного розуміння предметної галузі. Саме цей процес забезпечує творення науки. Застосування ШІ для автоматичного формування оцінок робіт може призвести до перетворення рецензування на технічну послугу, в якій втрачається сенс діалогу та відповідального судження. На відміну від людини-рецензента, штучний інтелект не має жодного «інтелектуального інтересу» в тому, чи є дослідження істинним, переконливим чи новаторським. ШІ не є частиною академічної спільноти, він не бере участі в глибоких дискусіях, отже з особливою гостротою постає проблема відповідальності: коли рішення щодо подальшої видавничої долі рукопису формується алгоритмом, важко визначити, хто несе відповідальність і на основі яких критеріїв прийняте таке рішення. Людське рецензування не ідеальне і має свої недоліки, серед яких — затримка в реагуванні, упередженості, неякісні оцінки. Але це невід’ємна частина наукового процесу, що сприяє розвитку аргументації та самокритики. Замість того щоб замінювати людей, технології мають підтримувати рецензентів, дозволяючи їм концентруватися на глибших аспектах оцінювання, а кінцеве рішення має залишатися за людиною. Рецензування наукових досліджень – це практика академічного діалогу та відповідального судження людей, не алгоритмів. Якщо пріоритетом у рецензуванні стане швидкість, зручність та відсутність бар’єрів, це ослабить культуру аргументації, що лежить в основі наукового знання, та поставить під питання саму цінність участі людини в оцінюванні досліджень.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/P5YRV

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-11

СПІЛЬНИЙ КОНКУРС RCN-НФДУ

Національний фонд досліджень України спільно з Дослідницькою радою Норвегії оголосили про старт конкурсу «Спільний дослідницький проєкт з ментального здоров’я в Україні під час війни та в післявоєнний період».

Його мета – підтримка спільних дослідницьких проектів науковців України та Норвегії, націлених на покращення психічного здоров’я українців. Перевага надаватиметься проектам з картографування соціально-економічного та правового контексту, вивчення демографічних та гендерних аспектів проблем психічного здоров’я. Взяти участь у конкурсі можуть норвезькі та українськи партнери – науково-дослідні установи та/або заклади вищої освіти державної форми власності, зареєстровані в Україні як юридична особа. Керівник проєкту з української сторони повинен мати науковий ступінь, отриманий або визнаний в Україні, а український партнер повинен бути його основним місцем роботи. Інші українські дослідники повинні мати науковий ступінь, отриманий або визнаний в Україні, або бути аспірантами. Загальний бюджет конкурсу – 30 млн норвезьких крон, фінансування одного проєкту становитиме від 2 до 6 млн норвезьких крон, тривалість – від 24 до 36 місяців. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 29 квітня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/HPAl0, https://qrpage.net/qr/xq2ie, https://qrpage.net/qr/jYbep, https://qrpage.net/qr/Y5TuT, https://qrpage.net/qr/0RjBz

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-11

ЕКСПЕРИМЕНТ ІЗ ПРОЄКТНОЇ АСПІРАНТУРИ

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо реалізації експериментального проекту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проектній аспірантурі.

Відповідна постанова від 05 лютого 2026 року №164 оприлюднена на офіційному урядовому порталі. Експеримент, який триватиме два роки, має на меті перевірку доцільності та ефективності нового підходу до підготовки дослідників у галузі знань «Природничі науки, математика та статистика» та охопить 100 аспірантів. Він передбачає, що дисертаційне дослідження виконується в межах окремо профінансованого наукового проекту, що проходить конкурсний добір, має чітко визначені цілі, строки виконання та очікувані результати, які становитимуть основу підготовки й захисту дисертації. Заохочується також міжнародна співпраця у форматі участі іноземних наукових консультантів, якщо це відповідає умовам конкурсу та чинному законодавству України. Підготовка буде здійснюватися під час виконання дослідницького проекту, а не додатково до загального освітнього процесу; фінансується не статус здобувача, а конкретний PhD-проект, який має визначений план, кошторис і вимоги до результатів. Добір проєктів здійснюється на конкурсних засадах із застосуванням наукової експертизи та прозорих критеріїв оцінювання. Відбір таких проектів буде проведено на конкурсних засадах у Національній електронній науково-інформаційній системі URIS з дотриманням принципів прозорості, об’єктивності та рівних умов на основі оцінювання спільних заявок потенційного здобувача і його наукового керівника. Критерії оцінювання: очікувана наукова новизна; практична та/або суспільна значущість результатів; відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки та інновацій, потребам економіки, а також завданням у сфері безпеки і оборони України; реалістичність плану виконання проекту та обґрунтованість кошторису. Пріоритет надається PhD-проектам у галузі знань «Природничі науки, математика та статистика», які відповідають напрямам Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року та мають потенціал розвитку передової науки та/або практичного впровадження. Координатором експерименту буде Міністерство освіти і науки, а його учасниками – заклади вищої освіти і наукові установи незалежно від сфери управління, які за результатами державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності віднесені до групи А або Б, здобувачі ступеня доктора філософії в проектній аспірантурі, їх наукові керівники. Фінансування експериментального проекту планується здійснювати у межах видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на наукову і науково-технічну діяльність на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Прийом заявок на участь в експериментальному проекті планується розпочати у березні 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/i479n, https://qrpage.net/qr/khGV8, https://qrpage.net/qr/OPD4J

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-11

ОЕСР: ЕКОСИСТЕМА РОЗВИТКУ БІОТЕХНОЛОГІЙ ТА БІОРІШЕНЬ У ЄС ТА США

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Порівняння інноваційного та нормативно-правового середовища для біотехнологій та біорішень у Європейському Союзі та Сполучених Штатах» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що застосування біотехнологій має перетворюючий соціальний та економічний потенціал і може сприяти вирішенню важливих проблем глобального масштабу. Зазвичай ці технології пов’язували із застосуванням в системі охороні здоров’я. Але їх упровадження в інших секторах («біорішення») також може принести значну економічну та соціальну вигоду. Для розвитку цього напрямку урядам необхідно створити сприятливі умови для інновацій та полегшити їх вихід на ринок. У документі порівнюються дві юрисдикції – Європейський Союз і Сполучені Штати. Наводиться порівняльна оцінка інноваційного потенціалу біотехнологій, а також нормативно-правового середовища. Обидві юрисдикції мають розвинену екосистему біотехнологічних досліджень та інновацій, але дотримуються різних підходів. Розуміння того, як ці відмінності впливають на біотехнологічні продукти, може показати, як країни формують політику, що сприяє інноваціям, використовує економічний потенціал біотехнологій та забезпечує їхнє проникнення на ринок для підвищення конкурентоспроможності. Ці питання розглядаються, зокрема, з позицій розвитку венчурного капіталу, патентування, фінансування, кваліфікації робочої сили та наявних виробничих потужностей. Експерти говорять про проблеми правової невизначеності, складності регулювання, обмеженої адаптивності, довготривалість процесів затвердження та високі супутні витрати.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/QbWN4, https://qrpage.net/qr/BsRq0, https://doi.org/10.1787/1ec20342-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-11

ДОКТОРСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК СУСПІЛЬНЕ НАДБАННЯ: ВИКЛИКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ДОСТУПУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Британську бібліотеку закликають приділити архіву дисертацій належну увагу».

Автор аналізує питання збереження та доступності для ознайомлення докторських дисертацій у Великій Британії. Наголошується, що дисертаційні роботи становлять важливу частину національної наукової спадщини, але наразі залишаються недостатньо інтегрованими в сучасну систему академічної комунікації. Тисячі дисертацій, підготовлених у британських університетах, формально зберігаються в архівах, проте на практиці є складнодоступними для дослідників, політиків і широкої академічної спільноти. Попри розвиток цифрових репозитаріїв, наявна система залишається фрагментованою: різні університети застосовують власні стандарти зберігання, опису та доступу, що ускладнює пошук і повторне використання результатів досліджень. У цьому контексті Британська бібліотека розглядається як інституція, здатна відіграти координаційну роль і забезпечити більш цілісний підхід до архівування докторських робіт. Обмежений доступ до дисертацій знижує можливості перевірки методології, якості аналізу первинних даних та інтелектуальної еволюції наукових ідей. В умовах поширення відкритої науки така ситуація виглядає дедалі більш проблемною, адже докторські дослідження містять унікальні емпіричні матеріали, які не завжди повністю представлені у журнальних публікаціях. Недооцінка архівів дисертацій неприпустима. Докторська дисертація є кульмінацією багаторічної дослідницької роботи, а її маргіналізація у національній інфраструктурі знань суперечить декларованій цінності досліджень для суспільства. Посилення ролі Британської бібліотеки у створенні зрозумілих стандартів, інвестування у цифрову інфраструктуру та співпраця з університетами мають бути ключовими кроками, що допоможуть виправити ситуацію.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/X7HEs

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-09

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 4 лютого 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://qrpage.net/qr/l4qlO, https://qrpage.net/qr/X99V3

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-09

МІЖНАРОДНЕ СТАЖУВАННЯ БІБЛІОТЕКАРІВ У ЛИТВІ

Асоціація публічних повітових бібліотек Литви за фінансової підтримки Міністерства культури Литовської Республіки оголосила про прийом заявок на участь у шести міжнародних програмах професійного навчання бібліотекарів, які відбудуться в Литві.

Ці програми спрямовані на зміцнення професійних компетенцій, сприяння інституційній співпраці, підтримку професійної стійкості фахівців публічних бібліотек. Учасникам буде запропоновано пройти 5-денну програму в одній з публічних бібліотек Литви – Каунаського повіту «Оук Гай», Клайпедського повіту імені Ієви Сімонайтіте, Паневежського повіту імені Габріелі Петкявічайте-Біте, Шяуляйського повіту імені Повіласа Вішинського, Вільнюського повіту імені Адомаса Міцкявічюса та Литовській аудіосенсорній бібліотеці (Вільнюс). Конкурсний відбір здійснюватиметься на основі критеріїв професійної мотивації, актуальності участі та потенційному інституційному впливі. Взяти участь у конкурсі можуть фахівці українських публічних бібліотек з рівнем володіння англійською мовою щонайменше B1. Організатори забезпечать проживання у Литві для всіх учасників, компенсацію витрат на проїзд та добові (у розрахунку до 550 євро на особу). Заявку на участь у стажуванні можна подати до 23 лютого 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/bmnmh, https://qrpage.net/qr/Rbnww, https://qrpage.net/qr/jc03w

Фото: організатор

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-09

ОЕСР: ОГЛЯД НАЦІОНАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ ТА ПОЛІТИКИ У ГАЛУЗІ ІММЕРСІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Огляд національних стратегій та політики у галузі імерсійних технологій».

У ньому зазначається, що імерсійні технології, такі як доповнена реальність, віртуальна реальність, змішана реальність, цифрові двійники та віртуальні світи швидко змінюють способи взаємодії суспільства з цифровим контентом, відкриваючи нові можливості у різних секторах, включаючи виробництво, охорону здоров’я, освіту, культуру. Незважаючи на їхню значущість, розроблення політики, специфічної для імерсійних технологій, залишається на початковій стадії. У цьому документі представлено огляд національних та регіональних стратегій та політик щодо імерсійних технологій, який базується на даних 53 політик із 23 країн та Європейського союзу в цілому. Експерти визначають п’ять основних політичних підходів: цільове фінансування (пряма фінансова підтримка розроблення та упровадження імерсійних технологій); нецільове фінансування (розширені програми цифрової трансформації, що включають імерсійні технології); підтримка екосистеми цифрових технологій (ініціативи у галузі інфраструктури, навичок та стандартів для забезпечення упровадження імерсійних технологій); стратегічні рамки (національні та регіональні стратегії, що визначають довгострокові перспективи розвитку імерсійних технологій); керівні принципи (добровільні рамки, що сприяють відповідальним інноваціям та безпеці). Відзначається, що розроблення політики у галузі імерсійних технологій прискорилось після 2020 року, що свідчить про зростаючі масштаби їх упровадження та значний соціальний вплив у першу чергу віртуальної та доповненої реальності. Більшість політичних заходів спрямовані на прискорення розроблення та упровадження у першу чергу на малих та середніх підприємствах й державному секторі, а найбільш поширені з них – цільове фінансування та стратегічні ініціативи. Необхідно ураховувати потенційні ризики щодо збереження конфіденційності та забезпечення цифрової безпеки, особливо коли досвід персоналізований на основі емоційних реакцій або висновків, зроблених на основі поведінкових та біометрії. Ці та інші проблеми, включно зі психологічною безпекою та безпекою дітей, можуть бути вирішені виключно за допомогою керівних принципів або стратегій, які вказують на довгострокові наміри, тому у документі наголошується на важливості міжнародного співробітництва з огляду на транскордонний характер імерсійних технологій, необхідності забезпечення сумісності та загальних стандартів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/K3q6I, https://qrpage.net/qr/zOnH3, https://doi.org/10.1787/2da1d7da-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-09