Національний репозитарій академічних текстів

ОЕСР: ПРИРОДА, ЕВОЛЮЦІЯ ТА ПОТЕНЦІЙНІ НАСЛІДКИ ЗАХОДІВ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ДАНИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Природа, еволюція та потенційні наслідки заходів локалізації даних» із серії «Документи ОЕСР щодо торговельної політики».

У ньому наголошується, що сьогодні економіки та суспільства переплетені цифровими технологіями. Вони пов’язані потоками даних, які підтримують те, як ми спілкуємося, виробляємо, торгуємо та вирішуємо глобальні проблеми (такі як пандемія COVID-19 або «зелений» перехід). Однак транскордонні потоки даних також створюють виклики в різних сферах, зокрема: забезпечення захисту приватності та персональних даних; національної безпеки; регуляторного впливу; захисту інтелектуальної власності та торгівлі. У відповідь на ці виклики уряди ухвалюють нормативно-правові акти, які або обумовлюють рух даних через кордони, або вимагають, щоб дані зберігалися всередині країни (Канадський закон про захист персональних даних). У цьому звіті розглядаються природа та еволюція заходів з локалізації даних та їхній вплив на ділову активність. Підкреслюється, що заходи з локалізації даних стають дедалі більш обмежувальними. На початок 2023 року в 40 країнах діяло 100 таких заходів, причому понад дві третини з них поєднуюь вимоги до локального сховища із забороною потоку – найбільш обмежувальною формою локалізації даних. Інформація, отримана від компаній, що працюють у секторах електронних платежів, хмарних обчислень і авіаперевезень, дає змогу припустити, що локалізація даних може мати непередбачувані наслідки. Це не тільки збільшує експлуатаційні витрати з наслідками для наступних користувачів, але також може призвести до підвищення вразливості до шахрайства і ризиків кібербезпеки, а також до зниження стійкості до несподіваних потрясінь. Хоча міжнародні зусилля з регулювання здебільшого здійснювалися за допомогою регіональних торговельних угод, у цьому документі міститься заклик до продовження моніторингу нормативно-правового середовища з метою інформування про зусилля з узгодження глобальних правил, які враховують законні цілі державної політики, уникаючи при цьому надмірної фрагментації, особливо за допомогою обговорень у СОТ в рамках Спільної ініціативи з електронної комерції.

Детальніше: https://is.gd/jKlMHt, https://is.gd/tiXyMo, https://doi.org/10.1787/179f718a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2023-11-15

Зображення запису ЗАТВЕРДЖЕНО ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ, ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

ЗАТВЕРДЖЕНО ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ, ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Кабінет Міністрів України на черговому засіданні затвердив Порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Відповідна постанова від 14 листопада 2023 року № 1196 розміщена на порталі КМУ. Постанова розроблена на виконання Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності». Порядок врегульовує питання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. У нинішніх регіональних чи загальнонаціональних програмах підготовки фахівців патріотичного, військового спрямування та громадянської освіти немає єдиного вектору, методик та цінностей. Саме тому потрібно було уніфікувати процеси підготовки таких фахівців, закласти єдині підходи, цінності та наративи, залучити експертні інституції та врегулювати процес підготовки. Ухваленим документом передбачено, що підготовка фахівців здійснюється закладами вищої, фахової передвищої освіти, науковими установами за відповідними освітніми (освітньо-професійними) програмами спеціальностей галузі знань «Освіта/Педагогіка», «Гуманітарні науки», «Соціальні та поведінкові науки», «Журналістика», якщо їх освітні компоненти передбачають формування компетентностей у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Детальніше: https://is.gd/djYtdt, https://is.gd/QJ0dmv

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-15

ГРАНТИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ І ОСВІТЯН У ГАЛУЗІ ОПТИКИ ТА ФОТОНІКИ

Журнал «Nanophotonics» у співпраці з Optica Foundation оголошує грантову програму для підтримки українських дослідників та освітян.

Мета програми – надати підтримку дослідникам і освітянам у галузі оптики та фотоніки, що перебувають в Україні. Програма розрахована на 100 дослідників і викладачів незалежно від віку й статі. Бюджет індивідуальних грантів становить від 500 до 2000 дол. Крім того, кошти будуть спрямовані на підтримку постійного поширення досліджень та освіти в галузі оптики та фотоніки. Головні критерії для відбору учасників: бути громадянином України, постійно проживати в Україні та мати афіліацію української установи; активно працювати в дослідницькій чи освітній сфері в галузі оптики, фотоніки чи суміжних галузях; професійна діяльність кандидата опинилась під загрозою. Фінансування цієї ініціативи стало можливим завдяки спеціальному благодійному випуску журналу «Нанофотоніка» у липні 2023 року. Заявку на участь можна подати до 30 листопада 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/NCZiqe, https://is.gd/IeDIas, https://docs.google.com/…/1FAIpQLSc2aE4e2H10Nd…/viewform, https://is.gd/FG6W3E

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-14

ДОСЛІДЖЕННЯ МІНЦИФРИ ТА BRITISH COUNCIL

Міністерство цифрової трансформації України спільно з British Council провели дослідження серед учителів англійської.

Його мета – протестувати здібності та визначити навчальні потреби вчителів, а також розробити план поліпшення якості викладання англійської мови у закладах освіти для втілення цілей мовної програми «Future Perfect». Оцінювання за шкалою Common European Framework of Reference for Languages показало, що понад 90% учителів знають англійську на рівні В2 і вище. Це означає, що більшість респондентів може вільно спілкуватися з носіями мови. У дослідженні взяли участь 224 вчителі англійської мови з усієї України. Ключові результати дослідження охоплюють чотири навички володіння англійською мовою: слухання (Listening): 17,9% опитаних учителів мають рівень С; 44,9% — рівень В2; 31,3% — рівень В1 та 5,9% — рівень А; читання (Reading): 41,5% опитаних учителів мають рівень В2, 35,2% — рівень В1, 17,9% — рівень С та 5,3% — рівень А; письмо (Writing): 29,4% опитаних учителів мають рівень В2, 10% — рівень С, 6,7% вчителів — А, 54% — рівень В1; мовлення (Speaking): 54,3% опитаних учителів мають рівень В1, 31,6% — рівень В2, 13,8% — рівень С та 0,4% — рівень А. 63% учителів англійської мови вважають, що найкращий вік для початку вивчення мови – до п’яти років, 34% схиляються до оптимального віку 6–10 років. 34% учителів відповіли, що на момент опитування викладали англійську мову лише в онлайн-форматі. 56% учителів вважають, що онлайн-навчання може бути настільки ж ефективним, як і офлайн. Це особливо важливо в сучасних умовах, адже онлайн-навчання дає змогу не переривати освітній процес. 95% опитаних учителів англійської зазначили, що їм комфортно користуватися технологіями під час онлайн-викладання, однак лише 80% вважають, що їхні учні мають достатній доступ до цифрових технологій.

Детальніше: https://is.gd/fTACkK, https://is.gd/a0RhoR, https://is.gd/j1sEXy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-14

ОЕСР: ЯКІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛЕЖАТЬ В ОСНОВІ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Які технології лежать в основі ШІ: дослідження на основі патентних даних» із серії «Документи ОЕСР із штучного інтелекту».

У ньому наголошується, що штучний інтелект стрімко трансформує економіку та суспільство. Незважаючи на центральне місце ШІ в сучасних економічних і політичних дебатах, емпіричні дослідження, що визначають і характеризують технологічну базу, яка лежить в основі поширення ШІ, все ще обмежені. У цьому звіті викладено нову методологію та представлено перший дослідницький аналіз технологій і застосунків, які лежать в основі останніх досягнень у галузі ШІ. Використовуючи ключові слова, пов’язані зі штучним інтелектом, і класи технологій, дослідження визначає патенти, пов’язані зі штучним інтелектом, захищені в США в 2000-2018 роках. Серед них були відібрані «ключові» патенти на основі кількості прямих посилань на патенти, пов’язані зі штучним інтелектом. Аналіз показав, що порівняно з іншими (не пов’язаними зі штучним інтелектом) патентами, вони є більш оригінальними та загальними, а також мають ширшу технологічну сферу застосування. Технології, пов’язані із загальним ШІ, робототехнікою, комп’ютерним баченням і розпізнаванням/виявленням постійно фігурують серед основних патентів на штучний інтелект, причому останнім часом все частіше згадуються автономне водіння і глибоке навчання. Основні патенти в галузі ШІ, як правило, стимулюють інновації в усіх сферах, пов’язаних зі штучним інтелектом, хоча деякі технології, такі як автономне водіння або робототехніка, все більше сприяють розвитку своїй галузі.

Детальніше: https://is.gd/B5J5yZ, https://is.gd/OajG7q, https://doi.org/10.1787/32406765-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2023-11-14

ОЦІНКА РІВНЯ ВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

На сайті Міністерства цифрової трансформації України опубліковано звіт «Оцінка рівня володіння іноземними мовами дорослого населення України.

Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) на запит Міністерства цифрової трансформації України. Соціологічне дослідження проведено в межах національної мовної програми Future Perfect, мета якої – популяризувати англійську мову в Україні. Дослідження показало, що за результатами опитування, щонайменше 40% українців знають принаймні одну іноземну мову, 23% – дві, 6% – три. Найпопулярнішою іноземною мовою серед українців є англійська, якою володіють 51% респондентів, 22% українців знають польську мову, 14% – німецьку, 7% – французьку. Більшість українців вважає, що вивчати іноземні мови потрібно в молодому віці, 19% – робити це варто до 5 років, 63% – у 5-7 років, 15% – у 8-10 років. Дослідження визначило головні фактори, які заважають українцям вивчати іноземну мову: брак часу – 38%, наявність важливих життєвих пріоритетів – 34%, брак фінансів -33% та відсутність належної мотивації – 31%. Водночас головними стимулами вивчення іноземної мови для українців є: більші можливості для подорожей -43%, бажання здобути нові знання про мову – 36%, різноманітніше дозвілля – 33% та можливість працювати в міжнародних компаніях – 31%.

Детальніше: https://is.gd/i8xc5f, https://is.gd/fIhLBx, https://is.gd/DjLGs3, https://is.gd/DW9Unl

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-13

ЦЕНТРИ ПЕРЕДОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: НОВИЙ ЕТАП УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОЇ СПІВПРАЦІ

Представники німецького й українського урядів та наукової спільноти затвердили чотири спільні проєкти зі створення німецько-українських центрів передових досліджень.

Центри функціонуватимуть завдяки фінансуванню німецької сторони під керівництвом провідних німецьких і українських учених. Планується створення таких центрів: Центр передового дослідження природних сполук CENtR – розроблення стратегій відкриття та медичного застосування нових біоактивних протиінфекційних засобів; Центр передового дослідження квантових матеріалів GU-QuMat – пошук нових квантових матеріалів для створення технологій майбутнього; Центр передового дослідження плазмових технологій PLASMA-SPIN-ENERGY – використання плазмових технологій у виробництві спінтронних компонентів, які зокрема є основою для комп’ютерів наступного покоління; Центр передового дослідження німецько-української та європейської історії ХХ століття ЕUU20 – вивчення правління двох основних злочинних режимів європейської історії минулого століття — нацистської Німеччини та Радянського Союзу за часів Сталіна. Створення центрів надасть українським студентам та вченим матимут доступ до міжнародного рівня знань і досліджень, що сприятиме розвитку освіти та науково-технічного сектору в Україні.

Детальніше: https://is.gd/psqAEN, https://t.me/UAmonogram/8701

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-13

ВІДБІР УКРАЇНСЬКИХ СТАРТАПІВ ДЛЯ УЧАСТІ У BETT UK 2024

Міністерство освіти і науки України, Міністерство цифрової трансформації України, Український фонд стартапів, Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту та акселератор YEP оголосили про формування національної делегації на найбільшу у Великій Британії подію у сфері освітніх технологій – Bett UK 2024.

Захід відбудеться 24-26 січня 2024 року в Лондоні. Українські стартапи запрошуються до змагання за право представити Україну на заході. Долучитися до української делегації на Bett UK 2024 зможуть дві найкращі команди, які пройдуть відбір. Учать у конкурсі можуть взяти стартапи, які: перебувають на стадії Seed або Series A; мають traction, клієнтів та залучені інвестиції; зареєстровані та ведуть діяльність в Україні, а також позиціонують себе як українські. Про це має бути зазначено на сайті та на всіх загальнодоступних публічних ресурсах типу Crunchbase; готові покрити витрати на проїзд до місця конференції та проживання. Під час події українські компанії зможуть презентувати власні інноваційні рішення на міжнародній арені, а також познайомитися з лідерами EdTech-індустрії з усього світу. У заході візьмуть участь 30 тисяч освітян та інноваторів із понад 123 країн світу. Продовж трьох днів учасники обмінюватимуться EdTech-контентом та оглядатимуть продукти від 600 компаній-учасників. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 листопада 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/474qzKE, https://is.gd/B8ra1W, https://is.gd/TPdub2, https://t.me/UAmonogram/8706

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2023-11-13

BRIDGEUSA: ПРОГРАМА ОБМІНІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИКЛАДАЧІВ

Державний департамент США, Бюро у справах освіти і культури, Офіс програм обміну приватного сектору та Американські Ради з міжнародної освіти оголосити про відкриття реєстрації на участь у програмі «BridgeUSA: Програма обмінів для українських викладачів».

Довгостроковою ціллю проєкту є допомога українським університетам у підготовці фахівців, критично необхідних для відбудови та відновлення країни, шляхом побудови міцної та продуктивної співпраці з інституціями вищої освіти США. Програма сприятиме розбудові взаємозв’язків між українськими та американськими викладачами та науковими працівниками з метою спільних досліджень, обміну педагогічним досвідом, розвитку навчальних курсів, а також публікування наукових праць. Викладачі, що братимуть участь у програмі, співпрацюватимуть із колегами-менторами з університетів США, з котрими спільно напрацьовуватимуть індивідуалізовані програми. Програма передбачає візити учасників до університетів США тривалістю 1 місяць, під час якого українські викладачі зможуть здійснювати наукові дослідження, спостерігати за проведенням занять з їхньої дисципліни, розробляти нові курси чи матеріали до курсів, проводити презентації та лекції, досліджувати адміністративні політики та академічну культуру університетів США, а також відвідувати конференції з тематики їхніх академічних галузей. Більшість українських викладачів здійснюватимуть візити впродовж осіннього семестру 2024 року. Очікується, що викладачі після повернення в Україну, зможуть використати досвід, отриманий у сфері викладання та проведення досліджень, у вирішенні проблем, з якими зіткнулися українські освітні інституції у зв’язку з сьогоденними обставинами, та підсилити зусилля України у відбудові. Участь у Конкурсі можуть взяти викладачі таких академічних галузей: сільськогосподарські технології; вирішення конфліктів та досліджень миру; інженерія; інформаційні технології; ментальне здоров’я; педагогіка та містобудування. Подати анкету для участі в програмі мають право кандидати, які: є громадянами України та проживають на території України на момент подання анкети; викладачами або науковими співробітниками, що працюють на повну зайнятість, та мають щонайменше два роки досвіду роботи в університеті; вільно володіють розмовною та письмовою англійською мовою; демонструють бажання повернутися в Україну після завершення візиту; мають право отримати неімміграційну візу J-1 для учасників програм обміну з США. Заявку на участь можна подати до 29 грудня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/8FNhRB, https://is.gd/TmehfR

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-13

ОЕСР: ВИЗНАННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ, ЩО ВИЇХАЛИ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Визнання попереднього навчання для українських студентів, що виїхали».

У ньому наголошується, що приплив висококваліфікованих українців створив унікальні проблеми для політики і практики визнання попереднього навчання (RPL) у країнах, що приймають. На основі результатів аналізу нещодавнього опитування, у звіті наведено огляд наступних питань: за даними ОЕСР, «проблеми еквівалентності з українськими кваліфікаціями» були другою за частотою перешкодою для зарахування українських студентів до систем вищої освіти (після мови); країни ОЕСР вжили низку надзвичайних заходів щодо їх політики RPL, таких як продовження термінів подачі заявок і запровадження звільнення від плати, щоб полегшити перехід українців до нових навчальних закладів і ринків праці; планується для українців, що виїхали і які мають намір повернутися в Україну в майбутньому, розглянути політику та співпрацю між країнами щодо визнання кваліфікацій, отриманих у приймаючих країнах. У звіті зазначається, що заходи RPL принесли більшу гнучкість у прийнятті українських кваліфікацій, покращили координацію для визнання офіційних документів та надали адміністративну підтримку. Європейські країни, які взяли участь в опитуванні OECD (2023), повідомили про співпрацю з центрами ENIC-NARIC (Європейська мережа інформаційних центрів у європейському регіоні – національні інформаційні центри академічного визнання в Європейському Союзі). У звіті також наведено короткий огляд оновлених ситуацій щодо визнання кваліфікацій у деяких країнах ЄС, зокрема: Бельгії, Франції, Угорщині, Люксембурзі та Іспанії.

Детальніше: https://is.gd/hjirXV, https://is.gd/y2JqQX, https://doi.org/10.1787/09936722-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-13