На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пакер «Опитування показало, що громадськість сильно переоцінює рівень «жалю про закінчення вишу»».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пакер «Опитування показало, що громадськість сильно переоцінює рівень «жалю про закінчення вишу»».
У ній обговорюються результати нового дослідження Інституту політики при Королівському коледжі Лондона та Інституту політики вищої освіти, яке вивчало суспільні уявлення про значимість вищої освіти. За його даними, по факту менше випускників шкодують про вступ до університету, ніж прийнято вважати, також громадськість ставиться до університетів більш прихильно, ніж люди собі уявляють. В опитуванні взяли участь понад 2 тис. осіб, які висловились, що 40 % випускників не вступили б до університету, якби заздалегідь точно оцінювати значення вищої освіти, але фактична частка тих, хто висловлює жаль про набуте навчання – лише 8 %. Випускники також менше стурбовані «освітніми» боргами, ніж прийнято вважати: про те, що борги негативно вплинули на життя вважали 49%, а реально такі оцінки надали лише 16% респондентів. Більшість людей знають, що англійські студенти беруть багато кредитів, вони недооцінюють їх розмір десь на 10 тис. фунтів стерлінгів (в середньому 53 тис. фунтів стерлінгів). Виявлено помилкові уявлення про надбавку за вищу освіту (суму, яку заробляють ті, хто закінчив університет, у порівнянні зі своїми однолітками, які цього не зробили). Більшість людей висловились, що плата за навчання зростала швидше за інфляцію з 2012 року, хоча насправді це не так. Люди недооцінюють частку іммігрантів за навчальними візами, не мають достеменного уявлення про те, що роблять іноземні студенти через три роки після закінчення навчання (найпопулярнішою відповіддю було те, що вони залишилися у Великій Британії працювати, хоча насправді більшість виїхала). «Люди, очевидно, не приділяють сектору вищої освіти стільки уваги, скільки ми», – заявив виданню Times Higher Education Боббі Даффі, директор Інституту політики. Насправді вони сприймають інформацію від ЗМІ, від політиків. Однак враження, що люди негативно ставляться до університетів, – навіть якщо це неправда, буде «визначати пріоритети і реакцію» політиків, які прагнуть отримати голоси виборців, додав Даффі.
Асоціація робототехніки та автоматизованих систем, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство освіти і науки України, Ukraine-Moldova American Enterprise Fund, Ajax Systems та Deus RoboticsПроєкт RoboLab оголосили про старт прийому заявок від університетів, які прагнуть долучитись до створення роботизованих рішень та перевірки власних ідей у першій київській лабораторії RoboLab.
Асоціація робототехніки та автоматизованих систем, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство освіти і науки України, Ukraine-Moldova American Enterprise Fund, Ajax Systems та Deus RoboticsПроєкт RoboLab оголосили про старт прийому заявок від університетів, які прагнуть долучитись до створення роботизованих рішень та перевірки власних ідей у першій київській лабораторії RoboLab.
Йдеться про лабораторію з робототехніки на 30 робочих місць зі спеціалізованим обладнанням та комплектами мехатроніки, програмним забезпеченням для 3D-моделювання та проєктування, роботизованими платформами та інструментами зі штучним інтелектом. Взяти участь у відборі можуть взяти ЗВО, які мають освітні програми за спеціальностями «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» або суміжними, кваліфікованих викладачів, мотивованих студентів і базову інфраструктуру для інженерних експериментів. Заявку на участь у конкурсному відборі можна подати до 14 вересня 2025 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Управління глобальними змінами у європейських арктичних регіонах: уроки 14 північних малонаселених районів» із серії «Дослідження регіонального розвитку ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Управління глобальними змінами у європейських арктичних регіонах: уроки 14 північних малонаселених районів» із серії «Дослідження регіонального розвитку ОЕСР».
У звіті досліджуються соціально-економічні виклики та можливості, з якими стикаються північні малонаселені райони і транскордонна мережа, що охоплює Фінляндію, Швецію й Норвегію. Їх співпраця була започаткована у 2008 році і спрямована на вирішення таких унікальних проблем північних регіонів, як демографічний спад, старіння населення та географічна ізоляція. Ці виклики вимагають цілеспрямованого політичного втручання для забезпечення довгострокової стійкості, економічного зростання і соціальної згуртованості. У звіті наголошується на важливості використання природних ресурсів (лісове господарство, рибальство, відновлювані джерела енергії) для стимулювання «зеленого» економічного зростання, а також на необхідності розвитку цифрової інфраструктури, широкого упровадження інновацій та підтримки підприємництва. Підкреслюється критична роль інклюзивного управління та узгодження освітніх систем з потребами ринку праці для вирішення проблеми нестачі робочої сили. Звіт зосереджуює увагу на важливості регіональної співпраці (зокрема – у контексті Європейської «зеленої» угоди та арктичних ініціатив) і пропонує ряд рішень, які будуть корисні для політиків, регіональних урядів та бізнесу.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хавергалу «Майкл Спенс: «Ми не рятуємо світ. Ми займаємося навчанням та дослідженнями»».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хавергалу «Майкл Спенс: «Ми не рятуємо світ. Ми займаємося навчанням та дослідженнями»».
У ній автор зазначає, що британським університетам не потрібно перебільшувати свою значимість для окремих осіб чи суспільства в цілому. Коли справа доходить до самопрезентації університети кажуть «ми чудовий, казковий, найкращий університет у світі». І так роблять майже усі. Звісно, це твердження зазвичай не відповідає дійсності. Університети говорять про свій надзвичайно важливий суспільний вплив, звертаючись до аудиторії зі словами «вам так пощастило, що ми у вас є, ви повинні бути вдячними». Фактично ці вислови відзеркалюють підходи маркетингових команд у кампусах по всьому світу. Вони викликають занепокоєння, адже в епоху, коли соціальна ліцензія закладів вищої освіти піддається сумніву з багатьох причин (щодо якості та точності академічних кваліфікацій, які вони пропонують, щодо цінності та актуальності їхніх досліджень, щодо їхньої ролі як форумів для відкритих дебатів) університети розмивають свій справжній внесок. Думаю, що внаслідок перебільшення внеску ЗВО у вирішення світових проблем, надання необґрунтованих обіцянок та завищених оцінок, люди втратили довіру до цінностей вищої освіти, а це – насправді дивовижні дослідження, які змінюють життя та надають реальні можливості людям, для яких університетська освіта є правильним рішенням для наступного етапу їхньої освіти та кар’єри. Отже, якщо університети збираються повернути собі привілейоване становище у суспільстві, ключовим пріоритетом для них має стати вирішення проблеми власної ідентифікації. Слід відмовитись від зверхньої заангажованої позиції та забезпечити відкритий обмін ідеями, зламати ідеологічні монокультури, в рамках яких студенти та викладачі не можуть вільно висловлювати погляди. Існує модель зростання та модель оптимізації, – чи слід скорочувати навчальний заклад відповідно до нових реалій чи підтримувати його на постійному рівні, у т.ч. завдяки максимально широкому залученню іноземних студентів? Насправді позбавлення університетів соціальної ліцензії на діяльність — це не просто питання громадської думки, заголовків у ЗМІ чи політичних настроїв. Можливо, це пояснює чому західні уряди розраховують на університети як на рушійну силу економічного зростання та підтримують програми перепідготовки кадрів, але разом із тим неохоче виділяють їм достатнє фінансування для цієї мети. Як вихід розглядається створення зарубіжних філій. Але на думку автора статті це «доволі складно реалізувати у потрібному масштабі. Ви відправляєте персонал на навчання, обіцяючи той самий рівень, що і в Лондоні, але йдеться про, наприклад, Аліс-Спрінгс. Це важко, бо співробітники виявляють ентузіазм і займаються цим ефективно лише нетривалий час, але потім усвідомлюють, як далеко Аліс-Спрінгс знаходиться. Або ви наймаєте по місцевий персонал і керуєте університетом у чужій країні без комплексу соціальних, культурних та політичних мереж та капіталу, необхідних університету для успішного функціонування». Є багато питань, на які британські університети мають відповісти.
У відкритому доступі опубліковані матеріали дослідження Л. Мейнке, І.Р. Моллік, Л. Моллік та Д. Шапіро з Університету Пенсільванії «Наука про промптинг», присвяченого аналізу запитів у великих мовних моделях.
У відкритому доступі опубліковані матеріали дослідження Л. Мейнке, І.Р. Моллік, Л. Моллік та Д. Шапіро з Університету Пенсільванії «Наука про промптинг», присвяченого аналізу запитів у великих мовних моделях.
Автори тестували промптинг на різних завданнях та моделях (старих і нових), оцінюючи точність, варіативність відповідей, а також, що важливо, – витрати ресурсів (токени, час). Тестування проводилося на моделях без вбудованої здатності до міркувань і нових, де вона вже вбудована. Висновки, які випливають з результатів дослідження, такі: «ланцюжок міркувань» корисний для старих чи малих моделей без вбудованих механізмів міркувань, – саме їх застосування трохи підвищує якість, але збільшує варіативність, а іноді навіть знижує точність правильних відповідей. У нових моделях, де такі «ланцюжки міркувань» вже інтегровані, даний метод дає мінімальну або нульову користь, при цьому значно збільшучи витрати на токени, час і ресурси. Таким чином, з розвитком великих мовних моделей цінність «ланцюжка міркувань» знижується, оскільки сучасні моделі вже використовують покрокові міркування за замовчуванням. Користувачам необхідно це враховувати. Зокрема, корисно заздалегідь зважувати плюси (невелике зростання точності в старих моделях) та мінуси (збільшення часу, вартості, варіативності); уникати явного «ланцюжка міркувань» під час роботи з новими моделями із вбудованими міркуваннями, щоб заощаджувати ресурси; самостійно тестувати методи на конкретних завданнях та моделях, використовуючи складні покрокові промпти для старих версій мовних моделей та формуючи прямі лаконічні запити для сучасних.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Використання цифрових бізнес-моделей, інструментів і технологій для отримання достовірної екологічної інформації та залучення споживачів до цикркулярної економіки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Використання цифрових бізнес-моделей, інструментів і технологій для отримання достовірної екологічної інформації та залучення споживачів до цикркулярної економіки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ній наголошується про необхідність вжиття заходів із протидії зміні клімату, які будуть ефективними на глобальному рівні. Наразі багато кліматичних та інших політик, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку, зосереджуються на заходах з боку пропозиції, які впливають на сектор виробництва та ініціативи приватних підприємців, зокрема – звітування з питань навколишнього середовища, соціального розвитку та управління. Однак дедалі більше експертів визнають, що необхідно урізноманітнити дії в різних сферах політики, у т.ч. – з боку попиту, щоб підтримати зміни у поведінці споживачів. Останнім часом спостерігається підвищена увага до екологічних проблем та зміни клімату з боку окремих осіб та домогосподарств. Попередні результати опитування ОЕСР, проведеного на початку 2024 року серед 35 тис. споживачів у 15 країнах ОЕСР та трьох країнах-партнерах дозволили встановити ставлення та реакції споживачів до сталого споживання. Дані опитування свідчать про те, що більшість респондентів стурбовані станом навколишнього середовища (68%), вважають захист навколишнього середовища принаймні «важливим» (74%) і «готові йти на жертви заради захисту навколишнього середовища» (60%); 65% респондентів вважають, що їхні дії впливають на навколишнє середовище; більшість (80%) сказали, що вплив на навколишнє середовище був принаймні «дещо важливим» при прийнятті останніх рішень про покупки порівняно з іншими аспектами продукту. Багато споживачів хотіли б робити більш сталий вибір, однак вони часто стикаються з перешкодами, які заважають їм діяти відповідно до таких уподобань. Цифрові інструменти, бізнес-моделі та технології, включаючи параметри фільтрації на веб-сайтах електронної комерції, платформи обміну між користувачами та штучний інтелект можуть значно полегшити доступ споживачів до інформації про екологічні продукти та їхню можливу участь у циркулярній економіці. В опублікованому документі аналізується цей потенціал та висвітлюються пов’язані з ним ризики.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кел Іннес «Вчені не повинні відчувати провину за вплив використання штучного інтелекту на навколишнє середовище».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кел Іннес «Вчені не повинні відчувати провину за вплив використання штучного інтелекту на навколишнє середовище».
У ній автор закликає зосередитися на використанні енергії та води штучним інтелектом там, де це може мати найбільше значення, і вимагати щодо цього відповідальності саме від розробників ШІ. Останнім часом активно дискутується серед університетських співробітників та студентів питання взаємозв’язку використання штучного інтелекту та зміни клімату. Такі інструменти, як ChatGPT, Copilot та Gemini, що дедалі більш активно і масштабно використовуються науковцями для підготовки навчальних матеріалів, адміністративними працівниками – для керування поштовими скриньками, дослідниками – для узагальнення наукової літератури. Одночасно зростає кількість публікацій, де обговорюється зростання енергоспоживання при роботі штучного інтелекту, інтенсивне використання води центрами обробки даних для охолодження обладнання. Звісно, університети мають допомогти співробітникам і студентам зрозуміти вплив цифрових інструментів на навколишнє середовище, дізнатись про широкий спектр позитивних та негативних сторін використання ШІ. Нещодавно проведене галузеве опитування показало, що менше половини викладачів можуть комфортно справлятися зі своїм робочим навантаженням. Їх, звісно, турбує використання енергії та води штучним інтелектом, але це зона відповідальності розробників ШІ: вони мають забезпечити прозору звітність про використання енергії та екологічний вплив інфраструктури. Урядам також слід посилювати регулювання, оновити стандарти та застосовувати стимули для більш екологічної роботи центрів обробки даних. Не можна ігнорувати той факт, що не всі моделі та інструменти ГШІ однакові. Генеративні чат-боти становлять лише невелику частину загального споживання енергії, пов’язаного зі штучним інтелектом. Дійсно велике споживання енергії відбувається, наприклад, при вирішенні завдань створення та аналізу відео, забезпеченні цільової реклами тощо. Кел Іннес вважає, що екологічну загрозу становить не окремий користувач, який покладається на ChatGPT для підсумовування нотаток із зустрічей або використовує Copilot для написання електронного листа, а неконтрольоване розширення непрозорої інфраструктури, відсутність системи збирання та оприлюднення даних про екологічний вплив технологічних компаній. Індивідуальна обізнаність – це добре. Вона допомагає робити обґрунтований вибір, викликати необхідність змін та притягувати інституції до відповідальності. Але не треба плекати індивідуальну провину – це не вирішить проблему! Потрібне розумне регулювання, прозорість та підзвітність на системному рівні.
Ghent University з 2024/25 навчального року запровадив власну політику щодо ШІ, дозволивши використання відповідних інструментів та сервісів для підготовки магістерських дисертацій, виконання письмових завдань та низки інших навчальних активностей, якщо це не суперечить цілям оцінювання отриманих студентами знань, навичок та компетенцій.
Ghent University з 2024/25 навчального року запровадив власну політику щодо ШІ, дозволивши використання відповідних інструментів та сервісів для підготовки магістерських дисертацій, виконання письмових завдань та низки інших навчальних активностей, якщо це не суперечить цілям оцінювання отриманих студентами знань, навичок та компетенцій.
Мета цієї політики – продовжити розвивати у студентів навички критичного мислення, ШІ-грамотності та підготувати їх до майбутнього професійного середовища, де ШІ став нагальною необхідністю. В університеті заборонено використовувати ШІ для контрольованих завдань, коли викладач прямо, явно і недвозначно вказує на це. Також університет визнає необхідність перегляду методів оцінювання результатів навчання для забезпечення їхньої високої валідності в епоху ШІ. Наразі дозволено використання ШІ на різних етапах освітнього та наукового процесу. Зокрема, на етапі попереднього дослідження та планування – для пошуку джерел інформації, мозкового штурму ідей, формулювання питань дослідження, відбору методик (наприклад, за допомогою Perplexity, Elicit або Copilot). При цьому студенти повинні критично оцінювати висновки ШІ, самостійно прагнути виявляти помилки, галюцинації, упередженість та визначати релевантність. На етапі аналізу даних ШІ можна задіяти для генерації коду (Nvivo, R, Python), візуалізації, виявлення патернів у якісних даних, але з обов’язковим розумінням та верифікацією коду студентом. Для опису результатів дослідження, редагування текстів ШІ можна використовувати задля корекції тексту, перефразування, перекладу, генерації чернеток, але не для повного заміщення самостійної роботи. Під час підготовки презентації ШІ буде корисний студентам при формуванні структури виступу, генерації можливих питань, які виникатимуть у процесі дискусії, підготовки зображень (з обов’язковою атрибуцією типу «Зображення згенероване <таким-то> ШІ-інструментом»). Кафедра соціальних наук вважає, що ШІ буде корисним студентам в якості «спаринг-партнера» для генерування ідей, роботи з підбору літератури, може допомоги в емпіричному дослідженні (опитування, інтерв’ю), але не для повної заміни читання літературних джерел або аналізу зібраних даних. Забороняється використовувати ШІ для посилань на неіснуючі джерела (це шахрайство), завантаження конфіденційних даних (це порушення законодавства про персональні дані та приватність), генерації фіктивних даних або інтерв’ю. Студентам категорично заборонено представляти текст, згенерований ШІ, як свій власний без необхідних змін (це плагіат), повністю делегувати аналіз або написання тексту ШІ (це підриває розвиток когнітивних навичок та навичок академічного пиьма). Студенти повинні пам’ятати: ШІ може генерувати помилки, бути упередженим, пропонувати поверхневий контент, порушувати авторські права. За такі порушення відповідає не ШІ, а саме студент, який його використовує. У соціальних науках заборонено завантажувати особисті дані в ШІ та покладатися на нього для синтезу наукового огляду літератури або проведення аналізу даних без самостійної критичної оцінки. Окремо стоять вимоги щодо прозорості використання ШІ: студенти зобов’язані вказувати на використання інструментів та сервісів ШІ, додаючи короткий опис цих інструментів, а також пояснюючи, на якому етапі дослідження та як саме вони були використані, а для цитування мають використовувати V&A, Bluebook, OSCOLA. Також студенти повинні самостійно критично перевіряти висновки ШІ, дотримуватися приватності, стійкості (враховувати енергоспоживання), постійно вдосконалювати свою комп’ютерну та ШІ-грамотність. Викладачі, зі свого боку, повинні належним чином роз’яснювати правила щодо роботи з ШІ, адаптувати до нових вимог свої системи оцінювання та сприяти інтеграції ШІ у навчальні програми. Наслідки за порушення у використанні ШІ у навчальному процесі для студентів такі самі, як і для будь-яких інших проявів недоброчесності (плагіату, шахрайства тощо), як це передбачено освітнім регламентом університету. Таким чином, Ghent University підтримує відповідальне та етичне використання ШІ в освіті, не забороняючи його, а інтегруючи у процес навчання. А загальні основи академічної доброчесності в європейському освітньому просторі формуються «Європейським кодексом етики досліджень», прийнятим ALLEA у 2023 році.
Кабінет Міністрів України представив широкій громадськості розроблений на 2025-2026 роки проєкт Програми дій уряду .
Кабінет Міністрів України представив широкій громадськості розроблений на 2025-2026 роки проєкт Програми дій уряду
.
Документ окреслює 12 ключових напрямів розвитку державної політики, а саме: Безпека й оборону, євроінтеграцію, антикорупційну політику, добробут населення, ветеранську політику, макрофінанси і реформи, бізнес, здоров’я та спорт, освіту і науку, відбудову, культуру та зимову стабільність. У межах цієї урядової Програми розвиток освіти та науки буде зосереджено на питаннях підвищення якості та доступності освіти з акцентом на STEM, підвищенні заробітних плат педагогів і науковців, реформування фінансування науки. Зокрема, понад 2 тис. молодих науковців отримають спеціальні гранти на проведення досліджень; буде профінансовано 10 науково-технічних проєктів у партнерстві з бізнесом; відбудеться запуск Science.City (особливого правового режиму для розвитку наукових парків), створення нових підходів та методів взаємодії науки і бізнесу, модернізація дослідницької інфраструктури, запровадження проєктної аспірантури. Уряд планує підтримувати розробки та технології у галузі безпеки, сталого розвитку й технологічної незалежності. Наголошується на важливості сильної університетської мережі з автономією та прозорим фінансуванням, відкритим доступом до лабораторій, R&D і прикладних досліджень, поєднання навчання з інноваційними розробками. Фахова передвища освіта має забезпечувати отримання практичних навичок для успішної кар’єри. Будуть створюватись усі необхідні умови для того, щоб освіта та наука стали рушіями відбудови України та інтеграції її в європейський простір.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Міжбюджетні трансферти та фіскальне вирівнювання у період консолідації» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань фіскального федералізму».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Міжбюджетні трансферти та фіскальне вирівнювання у період консолідації» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань фіскального федералізму».
У ньому зазначається, що міждержавні фіскальні трансферти є одним з найпоширеніших інструментів, що забезпечують децентралізовані політичні повноваження достатнім фінансуванням для субнаціональних урядів. Механізми фіскального вирівнювання для цих трансфертів відіграють центральну роль, підтримуючи справедливі та ефективні публічні послуги у різних регіонах. Фіскальні трансферти забезпечують перерозподіл ресурсів з метою зменшення фіскальних диспропорцій між багатшими та біднішими регіонами, сприяючи вирівнюванню умов доступу до публічних послуг. Однак немає двох однакових моделей таких трансфертів: вони можуть вирівнювати можливості або потреби, або і те, і інше, частково чи повністю. У багатьох країнах ОЕСР фіскальні трансферти становлять значну частку державних витрат: в Австралії, Японії, Німеччині та Кореї – близько 9%, у Швеції та Іспанії – близько 4%. У цьому документі розглядається, як окремі країни адаптують свої системи фіскального вирівнювання, формують необхідні конструктивні особливості, зберігають міжрегіональну справедливість та ефективність. Експерти роблять висновок, що добре розроблені механізми вирівнювання можуть підтримувати зусилля з консолідації, не підриваючи місцеву фіскальну дисципліну. Зокрема, сумісні зі стимулами формули трансфертів, які винагороджують зусилля субнаціонального рівня щодо збільшення доходів та контролю витрат, допомагають уникнути негативного впливу на місцеве бюджетування. У звіті також наголошується на важливості інституційної стійкості: правові та процедурні гарантії, що захищають механізми вирівнювання від ситуативних скорочень, можуть підтримувати стабільність міжбюджетних фінансів навіть під час режиму жорсткої економії. Крім того, узгодження вирівнювання з ширшими політичними цілями (наприклад, включення кліматичних або пов’язаних з охороною здоров’я чинників) є перспективним підходом до посилення міжсекторальної узгодженості. Отже, країни можуть проводити фіскальну консолідацію таким чином, щоб підтримувати солідарність між регіонами, калібруючи системи трансфертів з надійними стимулами та адаптивними функціями, що дозволяє забезпечити ефективність та справедливість фіскального вирівнювання, а також просувати національні цілі у сфері «зелених» інвестиції та охорони здоров’я.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
