Search results found:

posts - 7040

pages - 704

Post image ВІД ДЕТЕКТОРІВ ШІ ДО СОКРАТІВСЬКОГО ДІАЛОГУ

ВІД ДЕТЕКТОРІВ ШІ ДО СОКРАТІВСЬКОГО ДІАЛОГУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Б. Шеби та М. Бонда «А що, якби ШІ міг зміцнити академічну доброчесність?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Б. Шеби та М. Бонда «А що, якби ШІ міг зміцнити академічну доброчесність?».

У ній пропонується змінити підхід до системи оцінювання в епоху генеративного ШІ. Традиційні есе більше не є надійним способом перевірки, а детектори ШІ дають хибні спрацьовування й не мають доказової сили. Замість того, щоб удосконалювати процедури виявлення списування, пропонується зробити списування недоречним, використовуючи ШІ як інструмент безперервного, діалогічного оцінювання. Альтернативи на кшталт цілісного перегляду робіт, прямого нагляду, підтверджувальних доказів чи усних іспитів по суті залишаються формами виявлення порушень. А виявлення й дисциплінарні заходи — слабка основа для справжньої академічної доброчесності. Платформа Duologue, яку автори розробили й випробували, дозволяє студенту працювати з тьютором, який пропонує сократівські запитання, перевіряючи, що саме студент уже знає, де він має прогалини в розумінні.  Це більше не цифровізований усний іспит, а навчальна подорож, під час якої у режимі реального часу перевіряють нові знання. Duologue не є підтримкою викладання у традиційному сенсі: тут немає аватара, який читає лекції. Система веде студентів через те, що їм потрібно опанувати, підтримуючи їх залежно від наданих відповідей, а не просто «спускаючи» контент зверху, що може бути навіть більш корисним за звичайні семінари. Академічну доброчесність не захистити, ставши кращими у вгадуванні, чи писала текст машина. Навіть якби детекція стала досконалою, есе все одно залишалося б кривим виміром: технічно грамотний текст завжди можна було створити без глибокого розуміння. Натомість доброчесність найкраще захищати, стаючи кращими у демонстрації того, чи здатний студент мислити. У ширшому контексті дискусій про оцінювання в епоху генеративного ШІ  фокус зміщується з поліцейських заходів і детекторів  – на перебудову процесу навчання так, щоб штучний інтелект працював на розвиток судження студента, а не проти нього.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/what-if-ai-could-strengthen-academic-integrity, https://www.duologue.ac.uk/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-29
Share
Post image ОЕСР: ІНТЕРАКТИВНА БАЗА ДОПОМАГАЄ АНАЛІЗУВАТИ ДИСПРОПОРЦІЇ НАВИЧОК НА РИНКУ ПРАЦІ

ОЕСР: ІНТЕРАКТИВНА БАЗА ДОПОМАГАЄ АНАЛІЗУВАТИ ДИСПРОПОРЦІЇ НАВИЧОК НА РИНКУ ПРАЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила  інтерактивну базу «Навички для роботи», яка дозволяє працювати з актуальними  даними, аналізувати дисбаланси між попитом і пропозицією робочої сили в різних професіях, галузях економіки та у розрізі окремих навичок.

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила  інтерактивну базу «Навички для роботи», яка дозволяє працювати з актуальними  даними, аналізувати дисбаланси між попитом і пропозицією робочої сили в різних професіях, галузях економіки та у розрізі окремих навичок.

Ресурс охоплює відомості щодо 38 країн. Користувач може зіставляти показники щодо кількості працівників та якості навичок, переглядати дані окремої країни або порівнювати ситуацію між країнами. Особливість підходу ОЕСР полягає в тому, що дефіцит навичок визначають не за одним показником, наприклад кількістю вакансій. Методика поєднує кілька сигналів ринку праці: динаміку заробітної плати й відпрацьованих годин, рівень безробіття, зміни в частці працівників із недостатньою для посади кваліфікацією, зростання зайнятості та кількість оголошень про вакансії в інтернеті. Сукупність цих даних допомагає оцінити, наскільки попит на певні професії та навички відповідає наявній пропозиції. Цифровізація, поширення штучного інтелекту, старіння населення та перехід до низьковуглецевої економіки змінюють вимоги до працівників. Нестача потрібних компетентностей може обмежувати впровадження технологій, розвиток інновацій та підвищення продуктивності, тоді як частина працівників не знаходить застосування своїм знанням і кваліфікації. Дані бази можуть бути корисними для розроблення освітніх програм, планування професійної підготовки й перенавчання дорослих, а також для визначення пріоритетів політики зайнятості. Порівняння країн допомагає виявляти спільні тенденції та відмінності, хоча результати потрібно тлумачити з урахуванням національних особливостей ринку праці.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/dashboards/skills-for-jobs.html, https://www.oecd.org/en/publications/mapping-skill-shortages-in-oecd-countries_735f9485-en.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-29
Share
Post image ЯК КИТАЙ СТАВ ЛІДЕРОМ У ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕНЬ: СТАЛЕ ФІНАНСУВАННЯ, ПІДТРИМКА МОЛОДИХ КАДРІВ І ДОВГОСТРОКОВА СТРАТЕГІЯ

ЯК КИТАЙ СТАВ ЛІДЕРОМ У ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕНЬ: СТАЛЕ ФІНАНСУВАННЯ, ПІДТРИМКА МОЛОДИХ КАДРІВ І ДОВГОСТРОКОВА СТРАТЕГІЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Як Китай «зіграв у довгу гру», щоб стати світовим лідером у дослідженнях».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Як Китай «зіграв у довгу гру», щоб стати світовим лідером у дослідженнях».

У ній йдеться про результати масштабного дослідження того, як Китай за чотири десятиліття перетворився на потужну дослідницьку систему завдяки безперервності фінансування, інституційній стабільності та значній підтримці молодих науковців.  Водночас звіт фіксує труднощі з міжнародною співпрацею та застерігає, що зростання витрат не обов’язково означає зростання кількості оригінальних наукових відкриттів. Здійснюється порівняння довгострокових тенденцій підтримки фундаментальних досліджень у 25 країнах і регіонах у період 1985–2024 років. У 2010 році кількість дослідників у Китаї та США була приблизно порівнянною (1,21 млн і 1,13 млн відповідно). До 2023 року в Китаї цей показник зріс до 3 млн, тоді як у США у 2022 році становив 1,68 млн. Частка Китаю у світових високоцитованих публікаціях стабільно зростала починаючи з 2000 року і в 2024 році досягла 902 статей, або 44 % глобальної частки — трохи вище, ніж у США. Витрати Китаю на дослідження у відсотках від ВВП зросли з 0,05 % у 2000 році до приблизно 0,17 % у 2023-му. Витрати саме на фундаментальні дослідження майже подвоїлися. Таке зростання є результатом безперервної підтримки фундаментальних досліджень та посиленої підтримки дослідників на початку кар’єри. Чотири з десяти грантів Young Scientists Fund від NSFC отримують чоловіки віком до 35 років і жінки до 40 років. Глобальний дослідницький ландшафт стає більш різноманітним: Китай, Бразилія, Індія, Сінгапур і Південна Корея виступають як важливі центри продукування знань поряд із США та ЄС. Водночас рівень міжнародної співпраці в Китаї, Індії та Південній Кореї загалом нижчий, ніж у таких європейських країнах, як Франція чи Бельгія. У Китаї частка міжнародних співавторських публікацій знизилася з 34,85 % у 1985 році до 20,06 % у 2024-му, хоча абсолютна кількість таких робіт зросла, а глобальна частка Китаю в міжнародних співавторських публікаціях збільшилася. Частка Китаю у світових дослідницьких публікаціях зросла з 0,9 % у 1985 році до 32,6 % у 2024-му, тоді як частка США впала з 39,9 % до 18,9 %. Потрібно бути обережними з висновками щодо прямого причинно-наслідкового зв’язку між збільшенням фінансування та оригінальними науковими відкриттями. У ширшому контексті дискусій про зміну глобального балансу сил у науці звіт пропонує погляд зсередини китайської наукової системи: довгострокова стабільність фінансування та інвестиції в молодих дослідників є ключовими чинниками зростання, але геополітичні проблеми обмежують міжнародну співпрацю.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/how-china-has-played-long-game-become-global-research-leader

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-28
Share
Post image ОЕСР: ДЕФІЦИТ УЧИТЕЛІВ — ПРОБЛЕМА КІЛЬКОСТІ КАДРІВ ТА УМОВ ПРАЦІ

ОЕСР: ДЕФІЦИТ УЧИТЕЛІВ — ПРОБЛЕМА КІЛЬКОСТІ КАДРІВ ТА УМОВ ПРАЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Погляд на освіту 2026: показники ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Погляд на освіту 2026: показники ОЕСР».

У документі представлено міжнародні порівняльні дані про освітні системи, зокрема – рівень освіти населення, участь у навчанні, фінансування та організація освіти. Особливу увагу приділено дефіциту вчителів та можливим заходам для забезпечення шкіл кваліфікованими педагогічними кадрами. Дефіцит учителів не завжди проявляється у великій кількості незаповнених вакансій. У багатьох країнах кадрові проблеми компенсують залученням педагогів, які не мають повної кваліфікації. За даними ОЕСР, у 2024/2025 навчальному році таких учителів у початковій та середній освіті було 9,1%, тоді як 6,4% кваліфікованих учителів залишили професію. Проблема нерівномірно розподілена між регіонами та предметами. Вакансії частіше виникають у віддалених і соціально неблагополучних районах, а також у галузі математики та природничих наук. Здатність залучати й утримувати педагогів залежить не лише від рівня оплати праці. Важливим є робоче навантаження, стосунки з учнями, батьками та керівництвом, атмосфера в навчальному закладі, професійна автономія й суспільне визнання. 85% учителів у країнах ОЕСР задоволені своєю роботою, однак ситуація істотно різниться між країнами. Додатковим джерелом кадрів можуть стати фахівці, які переходять до викладання з інших професій. У середній освіті 8,4% учителів у країнах ОЕСР належать до цієї категорії. Демографічні зміни мають свій вплив:  зменшення кількості дітей не гарантує автоматичного подолання дефіциту вчителів, оскільки потреби шкіл змінюються нерівномірно, а значна частина педагогів наближається до пенсійного віку. Необхідно більш гнучко розподіляти кадри, створювати привабливі умови праці та розширювати шляхи підготовки нових учителів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/education-at-a-glance-2026_b4968bbc-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/education-at-a-glance-2026_3bce4131/b4968bbc-en.pdf, https://doi.org/10.1787/b4968bbc-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-28
Share
Post image МАСОВІ ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ: ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ПРОВАЛ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

МАСОВІ ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ: ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ПРОВАЛ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Хто винний у нещодавньому сплеску відкликань статей у журналі?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Хто винний у нещодавньому сплеску відкликань статей у журналі?».

У ній міститься аналіз  масового відкликання 161 статті у журналі Science of the Total Environment (Stoten), що належить видавництву Elsevier. Зазначені відкликання відбулися упродовж чотирьох тижнів у серпні–вересні, причому близько чверті цих відкликань було пов’язано з одним маловідомим дослідницьким центром в університеті Сіднея. Чи можуть редактори, які щороку опрацьовують сотні рукописів, ефективно контролювати конфлікти інтересів та зміни авторства? Чи можуть видавці принципово змінити систему роботи? Stoten за останнє десятиліття збільшив обсяги публікацій удесятеро й увійшов до числа найпродуктивніших журналів світу за гібридними показниками обсягу та якості. Проте репутаційні тріщини з’явилися не сьогодні. У 2020 році журнал опублікував широко розкритиковану статтю, яка припускала, що COVID-19 можна запобігти використанням магнітних полів нефритових амулетів традиційної китайської медицини. У листопаді 2025 року іспанське видання El País пов’язало проблеми журналу з призначенням іспанського хіміка Дамії Барсело одним із головних редакторів. У грудні 2024 року Elsevier за один день відкликав 38 статей Stoten, оскільки автор бразильський еколог Гільєрме Малафайя подав 75 «фіктивних» рецензій від імені інших дослідників. Малафайя заперечував провину, припускаючи злам свого інституційного акаунта, і запитував, чому авторів карають за недоліки редакційної системи. У листопаді 2025 року Clarivate виключила Stoten з баз Web of Science, позбавивши журнал імпакт-фактора. Elsevier оголосив про серйозне розслідування можливих порушень журналом політики щодо публікацій. Більшість із 161 статті, відкликаних у серпні–вересні, були зняті через «підозрілі» зміни в списку авторів між первинною подачею та переглянутою версією після рецензування. В одному випадку 22 з 26 імен авторів з’явилися лише на етапі ревізії. Авторство фіксує відповідальність за роботу, але є ситуації, коли суттєві зміни неможливо пояснити і важко підтвердити, хто саме зробив внесок у підготовку роботи і хто стоїть за висновками. Десятки інших статей відкликали через спільні публікації з редакторами, які розглядали рукописи, та їхніми авторами. Були й випадки додавання десятків нових цитувань на етапі коректури, самоплагіату, фрагментів, що «відхиляються від стандартної технічної термінології», ознаки використання штучного інтелекту для маскування запозичень. Такі практики називають «edit-for-pal» (редагування «для своїх») або «паранаукою»: дослідники редагують, рецензують і «переробляють» роботи один одного, взаємно передаючи незаслужене авторство, щоб підвищувати власні метрики, від яких залежить академічна кар’єра. Професор екологічної інженерії Університету технології Сіднея був редактором 30-ти відкликаних статей і співавтором ще двох. Багато рукописів, які він редагував, зняли через його часті спільні роботи майже з 20 співавторами з Китаю, Індії, В’єтнаму та Австралії. Дві статті, де він був співавтором, відкликали через «тривалу співпрацю» з Барсело, який їх редагував. Редактори виправдовуються, переносячи відповідальність на самих авторів, зосередженням переважно на технічному змісті, відсутністю  маркерів з боку системи перевірки змін, відсутністю стандартного чекліста. Порушники зазвичай  переважно заперечували навмисні порушення і наголошували, що не обирали редактора та не керували процесом подання. Експерти з питань дослідницької доброчесності вважають, що порушення авторства — одна з найчастіших проблем в австралійських університетах. Іноді престижних дослідників додають без їхнього відома, щоб полегшити проходження рецензування; іноді молодших дослідників змушують брати на себе авторство без реального внеску. Такі практики, за словами Барнетта, дедалі більше нормалізуються, бо без них кар’єра здається неконкурентоспроможною. У ширшому контексті дискусій про якість наукових публікацій та роль видавництв провідною стає проблематика  зростання обсягів публікацій, залежності кар’єр від метрик, здатності редакційних систем виявляти конфлікти інтересів, маніпуляції з авторством та інші форми «паранаукової» активності.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/who-blame-journals-recent-glut-retractions

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-27
Share
Post image ОЕСР: ПРАВОСУДДЯ МАЄ ОЦІНЮВАТИСЯ ЗА ТИМ, ЧИ ДОПОМАГАЄ ВОНО ЛЮДЯМ У РОЗВ’ЯЗАННІ ПРОБЛЕМ

ОЕСР: ПРАВОСУДДЯ МАЄ ОЦІНЮВАТИСЯ ЗА ТИМ, ЧИ ДОПОМАГАЄ ВОНО ЛЮДЯМ У РОЗВ’ЯЗАННІ ПРОБЛЕМ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Правосуддя як державна послуга: досягнення кращих результатів».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Правосуддя як державна послуга: досягнення кращих результатів».

У документі містяться унікальні матеріали комплексного аналізу того, як країни упроваджують підходи до правосуддя, орієнтованого на потреби людей. Експерти дослідили правові проблеми громадян, доступ до допомоги та результати розв’язання цих проблем у контексті державної політики та організації систем правосуддя. Типовою є ситуація, коли не менше чотирьох  людей з десяти стикаються щонайменше з однією суттєвою правовою проблемою упродовж двох років. Приблизно половина тих, кого це стосується, зазнає додаткових наслідків для фінансів, роботи, здоров’я або особистих стосунків. Водночас медіанний показник розв’язання проблем становить 70%: приблизно троє з десяти людей не вважають свою проблему повністю вирішеною після проходження відповідних процедур. Лише 60% опитаних повідомляють, що процес розв’язання проблеми був справедливим. Існує розрив між доступністю інформації та можливістю отримати реальну правову допомогу: лише 67% людей, які зіткнулися з правовими проблемами, знають, де знайти відповідну інформацію, а серед тих, хто потребує індивідуальної допомоги чи консультації, лише 38% її отримують. Таким чином проблема не лише у наявності інформації, а й можливості її знайти та отримати фахову підтримку. Суди, служби правової допомоги, адміністративні органи, омбудсмени та альтернативні механізми врегулювання спорів нерідко працюють у межах окремих процедур і систем управління. Через це людині доводиться самостійно з’ясовувати, куди звертатися, повторно подавати інформацію та шукати іншу установу, якщо перша не може допомогти. Система, орієнтована на потреби людей, має забезпечувати зрозумілий маршрут від первинної інформації до консультації та належного механізму розв’язання проблеми. Електронне подання документів, цифрові портали та дистанційні слухання вже поширені, однак технології часто лише переводять наявні процедури в онлайн, не спрощуючи самих послуг. За оцінкою ОЕСР, лише третина охоплених оцінюванням країн демонструє підхід, за якого цифрові рішення від початку проєктують з урахуванням потреб користувачів. Цифрові канали не повинні витісняти особисте спілкування та інші способи отримання допомоги для людей, яким складно користуватися онлайн-сервісами. ОЕСР рекомендує країнам більш системно використовувати дані про правові потреби громадян, узгоджувати роботу установ, пов’язувати фінансування з результатами та залучати людей до вдосконалення послуг.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/justice-as-a-public-service_d002d5b4-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/justice-as-a-public-service_184d93be/d002d5b4-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d002d5b4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-27
Share
Post image НОВА РАМКА ВИКЛАДАЦЬКОЇ ДОСКОНАЛОСТІ

НОВА РАМКА ВИКЛАДАЦЬКОЇ ДОСКОНАЛОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакхерст «Як працюватиме нова Рамка викладацької досконалості».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакхерст «Як працюватиме нова Рамка викладацької досконалості».

У ній ідеться про нові пропозиції щодо системи оцінювання якості викладання в англійських університетах і коледжах. Регулятор прагне усунути «погані курси», які псують репутацію сектору вищої освіти. Тепер при рейтингуванні кожен заклад освіти отримуватиме дві окремі оцінки — за студентський досвід і за результати навчання. Ті, хто не досягає мінімального порогу, отримуватимуть оцінку «потребує покращення». Починаючи з 2027/28 навчального року стартує оцінювання на відповідність мінімальним стандартам, яке включатиме попередні рейтинги, загрози якості, показники працевлаштування випускників, результати Національного студентського опитування.  Ті, хто отримає оцінку «потребує покращення» або «незадовільно», ризикують 10-відсотковим скороченням набору. Частота наступних оцінок залежатиме від результату: раз на п’ять років для найкращих, на чотири – гарний результат, на три – добре і раз на два роки для тих, хто «потребує покращення». Високі рейтинги відкривають доступ до грантів та подовження повноважень на присудження ступенів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/explained-how-new-teaching-excellence-framework-will-operate

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-26
Share
Post image ОЕСР: ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПОТРЕБУЄСПРОЩЕННЯ ПРАВИЛ ТА УЧАСТІ ГРОМАДЯН

ОЕСР: ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПОТРЕБУЄСПРОЩЕННЯ ПРАВИЛ ТА УЧАСТІ ГРОМАДЯН

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Подолати застій у державному управлінні: наступний рубіж трансформації уряду».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Подолати застій у державному управлінні: наступний рубіж трансформації уряду».

У ньому міститься аналіз чинників, які заважають урядам швидко адаптуватися до технологічних, економічних і суспільних змін, а  також визначено напрями системної трансформації державного управління. Документ спирається на порівняльні дані країн ОЕСР та результати опитування 40 країн щодо трансформації урядів. Однією з проблем автори називають послаблення зв’язку між громадянами та державними інституціями. У 2025 році лише 31% опитаних вважали, що політична система дає таким людям, як вони, можливість впливати на урядові рішення. Тому необхідно розширювати змістовну участь громадян у формуванні політики, зокрема – через громадянські асамблеї та загальнонаціональні діалоги. Іншим бар’єром є накопичення регуляторних вимог, процедур і внутрішніх бюрократичних процесів. Надмірним регулювання та бюрократію вважають 72% опитаних представників урядових структур та  бізнес-організацій. Серед запропонованих напрямів змін: спрощення регулювання, оцінювання ризиків, орієнтація послуг на потреби людей, скорочення зайвих внутрішніх процедур. Також необхідно посилювати спроможність урядів переглядати бюджетні рішення та визначати, які напрями потребують першочергового фінансування. Ключовий напрямок змін – перехід до більш підготовленого й проактивного державного управління. Цифрові технології, дані, штучний інтелект і прогнозування можуть допомагати виявляти ризики раніше та краще координувати роботу установ. Окрім сучасних технологій та сумісних інформаційних систем, необхідний чіткий розподіл повноважень, компетентні державні службовці та належні механізми відповідальності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/2026/10/government-unstuck_dcbcbf9a.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/government-unstuck_dcbcbf9a/464c0cff-en.pdf,  https://doi.org/10.1787/464c0cff-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-26
Share
Post image ОЕСР: ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ПРАВИЛ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ

ОЕСР: ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ПРАВИЛ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Індекс регуляторної обмеженості прямих іноземних інвестицій ОЕСР — 2025: основні висновки й тенденції» із серії «Документи ОЕСР з питань бізнесу та фінансів».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Індекс регуляторної обмеженості прямих іноземних інвестицій ОЕСР — 2025: основні висновки й тенденції» із серії «Документи ОЕСР з питань бізнесу та фінансів».

У документі порівнюються законодавчі обмеження для прямих іноземних інвестицій у 106 економіках світу станом на кінець грудня 2025 року. Індекс дає змогу оцінити відмінності між країнами, регіонами та секторами, а також простежити зміни правил, які полегшують або ускладнюють доступ іноземних інвесторів до національних ринків. Загалом регуляторні умови у 2025 році залишалися майже незмінними. Середній показник індексу дещо зріс — із 0,1192 у 2024 році до 0,1194 у 2025-му, тоді як медіанне значення не змінилося. У 95 із 106 економік показник залишився на попередньому рівні. У семи економіках обмеження послабилися, а в чотирьох — посилилися. Отже, незначне зростання середнього показника було зумовлене змінами в невеликій кількості країн, де нові обмеження мали більшу вагу, ніж заходи з лібералізації в інших економіках. Найбільший вплив створюють вимоги щодо частки іноземного капіталу в підприємствах (61%), 26% припадає на інші операційні обмеження, 10% — на перевірку іноземних інвестицій за економічними критеріями, а 3% — на обмеження щодо залучення ключового іноземного персоналу. Таким чином правила володіння підприємствами залишаються основним чинником, який визначає вимірювану індексом обмеженість іноземного інвестування. Обмеження розподілені між секторами нерівномірно. Найвищі середні показники зафіксовано в медіа, нерухомості, транспорті, сільському господарстві, рибальстві та професійних послугах. Натомість більшість виробничих галузей і низка ділових послуг залишаються відносно відкритими для іноземних інвесторів. У середньому економіки поза межами ОЕСР мають вищий рівень обмежень, ніж країни — члени організації. ОЕСР наголошує, що регуляторні обмеження є лише одним з елементів інвестиційного середовища. Водночас їх систематичне вимірювання допомагає виявляти можливості для реформ і оцінювати, наскільки правила доступу до ринків відповідають завданням залучення капіталу, технологій і знань.

Детальніше:  https://www.oecd.org/en/publications/oecd-fdi-regulatory-restrictiveness-index-2025_a7751054-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/oecd-fdi-regulatory-restrictiveness-index-2025_a731ea02/a7751054-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a7751054-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-23
Share
Post image ВІД ЗАБОРОН ДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ПОЛІТИКА НАУКОВИХ ВИДАВНИЦТВ ЩОДО ШІ

ВІД ЗАБОРОН ДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ПОЛІТИКА НАУКОВИХ ВИДАВНИЦТВ ЩОДО ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллі Джендл «Ми ставимо неправильне запитання про ШІ в дослідженнях».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллі Джендл «Ми ставимо неправильне запитання про ШІ в дослідженнях».

У ній керівниця політики щодо журналів видавничої групи Springer Nature пропонує змістити увагу з питання, чи використовувався штучний інтелект під час дослідження або підготовки публікації, на те, як саме його застосовували, які ризики це створює та чи забезпечено належний людський контроль. На думку авторки, підходи, побудовані переважно на переліках дозволених і заборонених інструментів, швидко застарівають по мірі розвитку технологій. ШІ вже використовують для пошуку наукової літератури, аналізу даних, написання програмного коду, підготовки й редагування текстів. Проте різні способи його застосування мають різний рівень ризику. Допомога з перекладом, упорядкуванням інформації або читабельністю тексту не тотожна використанню ШІ для формування наукових інтерпретацій, оцінок чи рішень, які безпосередньо впливають на зміст дослідження. Відповідно, відрізнятися мають і заходи контролю. Однією з перешкод для відповідального використання технологій Джендл називає небажання дослідників повідомляти про застосування ШІ. Частина науковців побоюється, що таке розкриття інформації саме по собі викличе сумніви в якості їхньої роботи; інші не розуміють, коли й наскільки докладно потрібно декларувати використання ШІ-інструментів. У результаті суттєвий вплив штучного інтелекту на дослідницький процес може залишатися поза належною перевіркою. Автор наголошує на кількох основних принципах: відповідальності, прозорості, конфіденційності, редакційній незалежності та науковому судженні. Дослідники мають відповідати за точність і доброчесність своїх робіт, а редактори — за ухвалені редакційні рішення. Передавати цю відповідальність системам ШІ не можна. Водночас декларування використання технологій не повинно автоматично сприйматися як ознака порушення. Важливою умовою є узгодженість вимог до ШІ на різних етапах дослідницького процесу — від планування проєкту й подання заявки на фінансування до інституційної перевірки та публікації результатів. Якщо університети, фінансові установи, дослідники й видавці застосовуватимуть несумісні правила, науковцям буде складніше відкрито повідомляти про використання технологій і розуміти наслідки такого розкриття. Отже, неприйнятним є як безумовний дозвіл на використання ШІ, так і відмова від оцінювання конкретних ризиків його застосування. Необхідне прозоре декларування використання ШІ та збереження людської відповідальності. Для наукового видавництва ключовим стає не сам факт застосування цієї технології, а те, чи не підриває її використання достовірність дослідження, конфіденційність і незалежність наукового судження.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/were-asking-wrong-question-about-ai-research  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-23
Share